19 – 22 вересня 2017 року у містах Яремче та Рахів відбулася міжнародна конференція «Аппалачі – Карпати: моделі, проблеми та перспективи сталого розвитку гірських регіонів».

Ініціатором конференції виступив професор мережі універcитетів штату Джорджія Дональд Девіс. Партнерами конференції є Лісова Служба США, Програма Фулбрайта в Україні, Беріа-коледж (місто Беріа, штат Кентуккі, США), Центр соціальних та ділових ініціатив, Карпатський національний природний парк, Карпатський біосферний заповідник та Івано-Франківський коледж Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.

У роботі конференції взяли участь науковці, екологи, представники громадських організацій та органів місцевого самоврядування.

Учасниками конференції ґрунтовно проаналізовано та представлено досвід та проблеми сталого розвитку в американському гірському регіоні Аппалачі та в Українських Карпатах. Під час конференції обговорено наступні питання: збереження природних ресурсів та розвиток сталого туризму, освіта (зокрема інклюзивна освіта) та медицина у гірських районах, а також збереження культурної спадщини як складової сталого розвитку. Учасникам також були представлені екологічні, культурні цінності та побут жителів старовинного гуцульського села Криворівня.

Учасникам конференції була представлена роль Карпатського національного природного парк ознайомив учасників в умовах соціально-економічного розвитку регіону. Національний парк організовує свою діяльність в контексті стратегії екологічного сталого розвитку Карпатського регіону, утримуючи баланс між розвитком соціально-економічної інфраструктури території та невиснажливим природокористуванням.

Регіон – це не лише кордон на карті. Це взаємозв’язок ландшафту, культури та діяльності людини. Аппалачі та Карпати побудовані на взаєминах між людьми та гірським ландшафтом. Обидва регіони, що є одночасно відмінними та схожими, є цікавим підґрунтям як для майбутніх наукових досліджень, так і для обміну досвідом.

 

На протязі двох тижнів  на території Карпатського національного природного парку у  с. Микуличин 14-18 серпня  (біля будинку сільської ради) та у м. Яремче 21-24 серпня (будинок культури) презентували виставку фотосвітлин «Збереження карпатських пралісів», яка закликає зберегти залишки природних пралісів та старовікових лісів, шляхом включення їх до складу національних природних парків. Виставка організована в рамках проекту «Збереження Українських Карпат» Українським товариством охорони птахів в співпраці із Франкфуртським зоологічним товариством  та низкою національних  природних парків України. Метою проекту є розширення території дев’яти існуючих національних природних парків Карпат та забезпечення збереження лісів високої природоохоронної цінності в Українських Карпатах.

Виставка була забезпечена екскурсійним супроводом фахівців відділу еколого-освітньої роботи та наукового відділу Карпатського національного природного парку. Відвідало виставку близько 300 чоловік у с. Микуличин та більше 1000 осіб у м. Яремче.

 

27 вересня 2016 р. в Екотуристичному візит-центрі Карпатського НПП відбувся круглий стіл під назвою «Вирішення екологічних проблем – шлях до сталого розвитку громад». Учасниками наради були представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, працівники парку.

Одним із питань, що обговорювалися, було питання розширення території Карпатського НПП в контексті збереження природних комплексів верхів’я басейну Пруту та карпатських пралісів. Доповідач – Олександр Киселюк, заступник директора з наукової роботи КНПП.

В підтримку розширення територій природно-заповідного фонду виступив Андрій Пліхтяк, заступник начальника управління  екології Івано-Франківської ОДА.

В ході дискусії сільські голови висловили стурбованість з приводу невиконання парком зобов’язань щодо передачі земель місцевому населенню, в тому числі і виокремили проблему зміни статусу земель для потреб місцевих громад.  Вказали на проблеми неякісних доріг, заготівлі дров для населення та інші проблеми, що є перепоною для взаєморозуміння між КНПП та громадами.

Сільським головам було запропоновано підготувати запити для адміністрації КНПП з визначенням обсягу дров для населення на опалювальний сезон.

Як результат, дійшли згоди щодо того, що цінні території треба оберігати. Для поглиблення взаєморозуміння пришвидшити процес передачі земель в користування громадянам, тобто виконати Указ Президента України від 23.02. 2010 року.

15 вересня 2015 в Києві, на нараді в Орхуському центрі пройшла нарада, присвячена проблемі збереження карпатських пралісів. Організатор заходу – Міністерство екології та природних ресурсів України під керівництвом в.о. міністра Сергія Курикіна.

 У нараді взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також представники Держлісагенства, Закарпатської та Чернівецької держобладміністрацій, вчені українських науково - дослідних інститутів, факультетів екології університетів Карпатського регіону, представники з Національних природних парків Карпат,  громадських організацій, а також громадські діячі та журналісти.

Учасники говорили про екологічну та культурну цінності пралісів і старовікових лісів Карпат. Вони пропонували стратегію збільшення площі національних природних парків як єдиний і ефективний спосіб збереження пралісів - екологічного серця Карпат. Експерти підкреслювали соціально-економічні вигоди розширення меж парків і відзначали занадто низькі темпи вирішення цього питання на місцевому рівні. У регіонах вже створені і пройшли перші засідання робочих груп з питань розширення НПП при обласних державних адміністраціях, зустрічі та переговори з землекористувачами (лісгоспами) та органами місцевого самоврядування. НПП провели опитування місцевих жителів щодо розширення охоронюваних територій.

Проте, у всіх областях Карпат екологи отримали одностайну відмову землекористувачів (переважно представників лісового господарства) віддати частину своїх угідь в парки. Землекористувачі найчастіше не погоджуються на конструктивне вирішення цього питання. Керівники лісгоспів мотивують свою відмову тим, що передача угідь викличе різке зниження темпів соціально-економічного розвитку регіону, який визначається лісозаготівлями та деревообробкою.

На нараді було піднято питання важливості Українських Карпат не як промислово- експлуатаційного регіону, а як рекреаційно-туристичного, який, за умови вкладення фінансів в інфраструктуру туризму та  відпочинку, може дати великий і стабільний дохід. Складно повірити, що в унікальних Карпатах екотуризм приречений давати доходів менше, ніж в африканській Республіці Кенія (близько 60 мільярдів доларів щорічно).

Збереження природи Карпат важливе не тільки для України, але й для Європи і всього світу. Це підтверджується визнанням окремих територій Українських Карпат, як то букові праліси, об’єктом Світової природної спадщини «Букові праліси Карпат та старовікові ліси Німеччини», включенням до мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Цінність карпатських пралісів зрозуміла і будь-якому мислячому жителю Карпат. Праліси – це генетичний фонд карпатської екосистеми, осередок її флори і фауни. Вони забезпечують поповнення кисневих запасів, очистку води і повітря, збереження водних ресурсів, послаблюють руйнівні стихійні природні явища, є головним чинником збереження біорізноманіття, їх стрктура - еталон ведення лісового господарства.

Сьогодні екологи наполегливо пояснюють територіальним громадам, що розширення територій НПП за рахунок пралісів та особливо цінних лісів не передбачає знищення лісогосподарської галузі Карпатського регіону. Мова йде про створення регіону, де будуть гармонійно, екологічно обгрунтовано поєднані природно-туристичний і господарський компонент.

Учасники наради в Орхуському центрі зробили перші кроки до вирішення питань збереження пралісів. Вони підкреслили необхідність внесення змін до законодавчих та нормативних актів в частині спрощення процедури лімітування використання природних ресурсів на охоронюваних територіях (сьогодні рубки навіть хворих і сухих дерев суворо зарегламентовані). Погодили розпочати роботи з підготовки  наукового обгрунтування для включення до складу національного природного парку «Верховинський» полонин і долин річок Білий і Чорний Черемош (річок з особливо чистою, навіть по карпатських мірках, водою). Вирішили, що Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська облдержадміністрації разом з  Мінприроди і Держлісагенством прискорять підготовку проектів розширення меж національних природних парків. Вони звернуться до Міністерства оборони з приводу передачі 10892 га земель Сколівського військового лісгоспу у постійне користування НПП «Сколівські Бескиди». Закарпатська облдержадміністрація відновить робочу групу з розширення площі вилучених у землекористувачів земель Ужанського національного природного парку.

Праліси, яких не торкнулася рука людини, повинні побачити наші онуки і правнуки. Без них Карпати стануть уже зовсім іншими: безводними, одноманітними і абсолютно беззахисними.

Історія питання: Українське товариство охорони птахів - офіційний представник міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) виконує на території Карпат проект "Збереження карпатських пралісів". Проект стартував у 2014 році. Було організовано обстеження 9 національних природних парків Карпат на предмет залишків старовікових лісів і пралісів. За результатом обстежень Українське товариство охорони птахів звернулося до Міністерства екології та природних ресурсів України з клопотанням збільшити площу НПП на 105 тис. га за рахунок пралісів і старовікових лісів (11,9 тис.га) та інших особливо цінних ділянок лісу (зокрема, 36,6тис. га водозахисних і протиерозійних високогірних лісів). Запропоновано збільшити площу Карпатського НПП на 25,3 тис.га, НПП «Верховинський» - на 11,7 тис.га, НПП «Гуцульщина» - на 2,7 тис.га, НПП «Черемоський» - на 20,1 тис.га, НПП «Вижницький» - на 8,4 тис.га, НПП «Зачарований край» - на 13,4 тис.га, НПП «Синевир» - на0,6 тис.га, Ужанська НВП на 11,4 тис.га, НПП «Сколівські Бескиди» - на 10,9 тис.га. Все це дозволить створити міжнародний екологічний коридор вздовж гірського хребта Карпат.

15 вересня для учнів м. Яремче працівники Яремчанського міського Центру зайнятості організували профорієнтаційний інтерактивний дитячий захід «Пізнай свою професію». Щоб якнайповніше представити різні професії, до проведення свята долучилися працівники установ та організацій Яремчанщини. Учні мали унікальну можливість не лише побачити широку палітру професій, поспілкуватися з фахівцями своєї справи, а й зробити перший крок до здійснення мрії – попробувати себе у різних амплуа. На короткий час діти ставали перукарями, художниками, пожежниками, медиками, лісівниками, кулінарами і т.д. І за свої старання отримували свої перші зароблені гривники.

Серед тих, хто активно взяв участь у проведенні заходу, був і Карпатський національний природний парк, діяльність якого представляли фахівці різних спеціальностей, без котрих неможливо уявити природоохоронну роботу організації. Діти знайомились з професіями лісівника, ботаніка, гідрохіміка, ґрунтознавця, фахівців з екологічної освіти та рекреації. Приємно, що учні виявляли велику зацікавленість до даних професій і виявляли бажання в майбутньому їх опанувати.

Завдяки такому заходу учням легше буде вибрати свою життєву стежину і, можливо, дехто з них незабаром гідно продовжить справу у збереженні навколишнього природного середовища.

11 вересня 2015 року, у рамках ХХІІ Міжнародного Гуцульського фестивалю, у місті Надвірна Івано-Франківської області, відбулася XIX науково-практична конференція на тему: «Національно-патріотичне, природно-екологічне та морально-правове виховання населення Гуцульського регіону – важливий вклад у збереження цілісності України, її природних ресурсів та історико-культурної спадщини: стан, проблеми, шляхи їх розв’язання», в роботі якої взяли участь понад 100 науковців, представників державної влади й місцевого самоврядування та громадськості з різних куточків України.

З вітаннями до її учасників звернулись Дмитро Стефлюк - голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», Олександр Кеніз – голова Надвірнянської районної державної адміністрації, Ярослав Кікінчук – голова асоціації місцевого самоврядування гуцульських районів та інші.

В наукових доповідях на пленарному засіданні піднімалися питання культурного та соціально-економічного життя Гуцульщини. Зокрема, Федір Гамор, доктор біологічних наук, профессор, заступник директор Карпатського біосферного заповідника, у своїй доповіді підкреслив, що на Гуцульщині зосереджено 7 установ природно-заповідного фонду міжнародного та загально-державного значення, які чимало роблять для розв’язання екологічних та соціально-економічних проблем цього регіону.

 Карпатський НПП  на конференції представляли: Олександр Киселюк, заступник директора парку, Леся Гайдук, начальник відділу пропаганди екологічної освіти та Наталія Гнатюк, етнолог та фахівець з екологічної освіти, які також активно взяли участь в секційних заняттях. Олександр Киселюк виступив з доповіддю «Впровадження проекту «Збереження Карпатських пралісів», а тема Наталії Гнатюк була: «Етнопізнавальний маршрут «Гуцульщина сакральна» як одна з форм екологічного та духовного виховання на Яремчанщині».

Відрадно, що навіть тепер, у складний для держави час, гуцули об’єднуються навколо спільної справи – збереження та примноження духовно-культурної спадщини України.

    По маршруту на г.Маковиця, звідки відкривається мальовничий вигляд на м. Яремче, встановлено в місцях відпочинку альтанку-застайку, два столики з лавочками, а також облагороджено криничку-джерело з цілющою водою. І все це для комфортного відпочинку  туристів на маршруті.

У Говерлянському природоохоронному науково-дослідному відділенні, що неподалік форельного господарства, по дорозі до спортбази «Заросляк», є бетонний міст через р. Прут, який був побудований ще у 70-х роках минуло сторіччя. До цього часу ніяких профілактичних та ремонтних робіт не проводилося, тому з часом на ньому появилися ями, а, через часте підняття рівня води, одна частина, на якій знаходиться несуча частина моста, була підмита. Працівниками служби охорони парку, напередодні відзначення Дня незалежності України були проведені ремонтні роботи по відновленню моста. Зокрема, працівники парку провели розчистили територію від зруйнованого бетонного укріплення, підготували новий каркас для підпірної стінки, завезли каміння, укріпили стінку арматурою та сіткою, провели роботи по бетонуванню проблемних ділянок об’ємом більше 6 м³ розчином високої якості. До роботи по відновленню моста долучилися і жителі селища Ворохта. Ці заходи стали можливими за фінансової підтримки Українського товариства охорони птахів і Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) в рамках виконання проекту «Збереження карпатських пралісів».

Проведення робіт по відновленню моста дає змогу безпечного проїзду легкового транспорту та автобусів із людьми, які хочуть відвідати Говерлу, та, у перспективі, перевезти модуль для роботи працівників служби охорони Карпатського НПП на полонину Пожижевська, Модуль є необхідним для ефективнішої охорони природних комплексів у високогір’ї.

   Співпраця студентів навчальних закладів з працівниками природоохоронних установ стає доброю традицією, що виховує майбутніх фахівців-природоохоронців. Щорічно на базі Карпатського НПП проходять практику студенти різних навчальних закладів, серед яких вихованці Київського національного університету, Прикарпатського лісогосподарського коледжу, Івано-Франківського коледжу Львівського аграрного університету, Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького, Сторожинецького лісового коледжу, Чернівецького факультету національно-технічного університету Харківського політехнічного інституту, Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, Прикарпатського національного університету ім.. В. Стефаника та ін.. В Карпатському НПП студенти пізнають практичні основи екології, лісівництва, ботаніки, хімії ґрунту та води, економіки, рекреації, туризму тощо. Поєднання теоретичних основ з практичними навиками сприяє більш глибинному вивченню відповідного предмета та усвідомленню його взаємозв’язку з оточуючим середовищем.

 

    На світлині Сосука Марія Василівна, студентка 5 курсу природничого факультету Камянець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, та керівник практики – Богдана Савчук, молодший науковий співробітник вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу. 

 

Природне довкілля є дорогоцінним даром Творця людині. Це необхідне середовище нашого життя. Тому дбайливе ставлення до природи є найголовнішою вимогою сучасного світу. Життя лісу напряму пов’язане із життям людини. Зменшення лісів спричинює порушення балансу в біосфері, бо вилучається із екосистеми один з основних елементів природи, і першою, хто страждає від цього є людина, яка теж є частиною біосфери.

17 вересня на базі природного заповідника «Горгани» відбувся тренінг «Внесок людини в охорону лісу», присвячений Дню працівника лісу.

Тематика тренінгу є дуже актуальною на даний час, адже ліси залишаються  в центрі уваги  екологів та природолюбів, адже саме їх називають «зеленими легенями» планети і відіграють чи не найважливішу роль у збереженні біорізноманіття. Не можна переоцінити і значення, яке відіграє лісове господарство для економіки держави та чинник величезного позитивного природного і екологічного впливу на навколишнє середовище. 

В роботі тренінгу взяли участь представники інформаційно-методичного центру відділу освіти Надвірнянської РДА та Надвірнянського районного еколого-натуралістичного центру для дітей та юнацтва. Працівники Карпатського НПП:  Киселюк О.І., Корчемлюк М. В. та Гнатюк Н. М. також активно долучилися до проведення заходу.

Заступник директора з наукової роботи Олександр Киселюк розповів про аспекти збереження старовікових лісів у Карпатському регіоні, а Наталія Гнатюк поділилася досвідом проведення природоохоронних заходів, застосування нових форм та методів екологічної освіти в КНПП, що спрямовані на формування екологічної свідомості дітей та молоді, бережливого ставлення до довкілля.

Марта Корчемлюк коротко представила проект «Збереження Карпатських пралісів», що розпочався в березні 2014 року, та впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина).

Власне напередодні професійного свята працівників лісової галузі, важливим є ще раз донести до громадськості важливість збереження старовікових лісів та пралісів в Українських Карпатах як важливих первозданних і природних біотопів.

Тренер занять Андрій Вірста, вчитель біології та хімії Пнівської ЗОШ, цікаво провів навчання, де на практиці ознайомив з методикою організації екологічного заходу з дітьми.

Цікавими завданнями тренінгу були: створення екологічного колажу з підручних матеріалів, відтворення картини з опису слухачів, де всі учасники мали змогу проявити творчість і оригінальність. Також господарі заходу, працівники природного заповідника «Горгани», показали короткометражний фільм «І на каміннях ростуть дерева».

На завершення роботи тренінгу учасники підвели підсумки навчання, обговорили можливості використання набутих знань в роботі з дітьми та висловили свої враження від почутого.

Особлива подяка прозвучала для організаторів заходу Василя Кисляка, директора ПЗ «Горгани» та Людмили Кравчук, завідувач сектору екологічної освіти.

 Учасників тренінгу об’єднала єдина думка, що турбота та збереження лісу як природного національного скарбу – наш спільний обов’язок, всіх, хто не байдужий до проблем лісового господарства, хто своєю працею і турботою сприяє його збереженню та примноженню, хто просто любить, береже і рятує ліс. 

 

Екскурсія старшокласників у Вимірювальну лабораторію аналітичного контролю і моніторингу КНПП

Прийшов перший осінній місяць, коли учні повернулися до шкільних парт. Але ласкаве сонечко виманює їх з прохолодних приміщень. Так, завдяки багаторічній співпраці Карпатського НПП та шкіл Яремчанщини, учні мають змогу пізнавати нові та цікаві аспекти напрямків роботи нашої установи.

Так, 9 вересня 2014 р., учні 10 класу Яремчанської ЗОШ під керівництвом вчителя хімії та біології Іванни Василівни Лацік відвідали вимірювальну лабораторію аналітичного контролю і моніторингу.

В рамках уроку були висвітлені такі теми:

– історія створення лабораторії;

– основні  напрямки наукової діяльності працівників лабораторії;

–  методи дослідження якості вод на території парку;

– застосування сучасного лабораторного обладнання для моніторингу якості вод.

                Окрім того, учні отримали інформацію про те, як кожен з нас може долучитися до охорони водних ресурсів нашого краю.

Старшокласники вже невдовзі обиратимуть свою професійну стежину в житті. Сподіваємось, що деякі з них стануть природоохоронцями та поповнять ряди працівників парку. Разом з тим, незважаючи на вибір професії, отримані знання в стінах Карпатського НПП, допоможуть їм сформувати відповідальне ставлення до довкілля та залишатися справжніми природолюбами.

Підготувала Марта Корчемлюк, завідувач вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу

    23-25 вересня 2013 року в еко-туристичному візит-центрі Карпатського національного природного парку відбулась робоча зустріч спільно з представниками Лісової служби США та представниками громадської організації «Івано-Франківська фундація «Карпатські стежки». В ході зустрічі було здійснено вихід на г. Говерла, з метою пошуку варіантів ліквідації та уникнення ерозійних процесів на туристичному маршруті.
    А також були представлені презентації лісової служби США та Національного заповідника Чугач (Аляска) та обговорювались наступні питання:
• Дизайн стежок і планування їх будівництва;
• Аналіз екологічних наслідків;
• Обговорення способів облаштування стежки на г. Говерла;
• Роль волонтерства та співпраця з громадськими організаціями;
• Пошук варіантів фінансування з метою ліквідації проблеми;
• Практичні рекомендації та пропозиції експерта щодо способів ліквідації та запобігання утворенню ерозії на стежках.

  

 

 

     Еколого-пізнавальна стежка «На гору Говерла» є одним з найцікавіших маршрутів на території Карпатського НПП.. Тут можна побачити мальовничі краєвиди Чорногірського хребта, найвищу вершину Українських Карпат, альпійські й субальпійські луки, гірські потоки з чистою водою, розмаїття флори і фауни.
     Як доїхати і дійти:
     Маршрутом Яремче-Ворохта (рейсові автобуси Івано-Франківськ - Верховина, таксі). Зі станції Ворохта можна доїхати до 6-го кілометра в напрямку до Верховини, а потім ще 4 км пішки до контрольно-пропускного пункту Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення, де обліковці проведуть інструктаж з правил поведінки на природно-заповідних територіях і правил безпеки в гірській місцевості. Тут потрібно зареєструватися і провести оплату за відвідування території (20 грн. - дорослі і 10 грн. – діти). Поряд з КПП є готельно-відпочинковий комплекс «Десятка» і кімнати для відпочинку у пана Максим’юка, а також місця відпочинку. 
     Від КПП до спортивної бази «Заросляк» (близько 8 км) лісовою дорогою можна доїхати автотранспортом. Підніматись на вершину бажано до 12 години дня. Ще трохи зусиль по маркованому маршруту (4км) і гора Говерла – підкорена. З метою безпеки необхідно зареєструватися в контрольно-рятувальному загоні селища Ворохта (тел. (03434) 4-11-49, +38 097-266-22-04) і замовити гіда. Щасливої подорожі і приємних вражень!

     INFORMATION FOR TRAVELERS TO THE MOUNT HOVERLA 
Nature trail “To the Mount Hoverla” is one of the more challenging and rewarding trails of the Carpathian National Nature Park. Here you can enjoy picturesque views of the Chornohora ridge, Ukraine’s highest peak, alpine and sub-alpine meadows, sparkling mountain springs and mixture of plants and animals.
      How to get there:
      Take a regular bus or taxi from Yaremche to Vorokhta. In Vorokhta take the Verkhovyna bus to the stop called Sixth Kilometer. From there walk four kilometers long the paved road to the checkpoint of the Hoverla environmental research division. There you will get instructions about the rules in protected areas and safety rules in mountains.
      Register at the checkpoint and pay the park fee (20 UAH for adults and 10 UAH for children). If you choose to stay overnight, there is the “Desyatka” hotel near the checkpoint and the Maksymiuk`s bed and breakfast. From the checkpoint drive about eight kilometers along the gravel road with slight incline to the Zaroslyak Sport Center where the trail to the peak starts. You should get here by midday. Be ready to make some efforts while going up four kilometers along the marked trail and finally you will conquer the peak of Mount Hoverla.
Safety tips: The weather can change suddenly in mountains. Make sure to bring rain gear with you. This is a serious uphill climb, so you need to have suitable footwear.
    For safety reason you should register at the rescue team (tel.: (03434) 4-11-49, +38 097-266-22-04)
and order a guide who will accompany you. Have a nice trip!