LOGO

images/panorama/pan1_5.jpg
images/panorama/pan1_6.jpg
images/panorama/pan1_1.jpg
images/panorama/pan1_4.jpg
images/panorama/pan1_3.jpg

(площа 2772 га)

Ямнянське природоохоронне науково-дослідне відділення розташоване в північній частині парку на правому та лівому берегах р. Прут в околицях м. Яремче та с. Микуличин.

Найвищими вершинами на території відділення є: г. Ракета-Велика (1110м), г. Закаміння (1077м), г. Ґорґан (1049м), г. Маковиця (984м).

Клімат – помірно-континентальний з великою середньорічною кількістю опадів (700-800 мм). Середньорічна температура повітря становить +6,5ºС. Тривалість вегетаційного періоду 202 дні. Переважають вітри південно-західного напряму.

Гідрологічна мережа представлена правими притоками р. Прут (Прутець Чемегівський, Форещинка, Ракетний, Скісний, Нерисний, Боярський, Клітчин, Пічний) та лівими – р. Припір.

Основний тип природної рослинності цієї території – ліси (2366,6 га), у складі яких мають перевагу (76,0%) вічнозелені хвойні породи дерев. Лісистість території – 85,4%. За лісогосподарським районуванням ліси відноситься до гірськокарпатського округу; північна частина - до району Зовнішніх Карпат з буковими і темнохвойно-буковими лісами; південна частина – до району високогірного з ялицево-смерековими і чисто смерековими лісами.

Територія відноситься до природно-заповідного фонду і поділена на 4 функціональні зони, де найбільше лісів (80,0%) знаходиться у зоні регульованої рекреації, 19,7% – в заповідній зоні, 0,3% - в зоні стаціонарної рекреації.

Більша частина лісів (79,0%) - природного походження. Головними лісоутворюючими породами є сосна звичайна (реліктова), ялиця біла та бук лісовий. За поширеністю деревних порід значну перевагу має смерека – 51,0%. Дещо менші площі тут займають бук лісовий – 18,0%, сосна звичайна (реліктова) – 17,0%, ялиця біла – 8,0%. Інші деревні породи займають невеликі площі: береза – 4,0%, явір – 1,0%, вільха сіра – 0,5%, осика 0,5%.

Вертикальна поясність лісів тут сформована наступними смугами:

1) ялицево-букових з домішкою смереки лісів (500-800 м н.р.м), невелика смуга яких знаходиться в ур.Підділ на правому березі р.Прут (північні, західні та південно-західні схили г.Маковиця). Основний тип лісу – волога смереково-ялицева субучина (середній запас деревини - 570,0 м3/га; середній приріст – 4,8 м3/га);

2) ялицево-букових з домішкою граба звичайного лісів (550-630 м н.р.м), невеликі вузькі суцільні смуги яких простягаються вздовж правого берега р.Прут (західні схили г.Маковиця) та на лівому березі р.Прут – зі східних схилів ур.Яршиця до ур.Овіщик (східні схили г.Свинянка). Основний тип лісу – волога грабово-ялицева субучина (середній запас деревини - 540,0 м3/га; середній приріст – 4,1 м3/га);

3) соснових з домішкою смереки лісів (600-850 м н.р.м), окремі суцільні широкі смуги знаходяться на правому березі р.Прут, що простягаються з південних схилів г.Маковиця поблизу ур.Дрібки, охоплюючи ур.Дрібка, масиви біля центральної частини пр.Ямна, ур.Печенівська, ур. Осередок, ур. Сісня та деякі ділянки в ур.Погари. Основний тип лісу – свіжий смереково-сосновий субір (середній запас деревини - 350 м3/га; середній приріст – 2,5 м3/га);

4) буково-ялицевих з домішкою смереки лісів (600-750 м н.р.м), суцільна широка смуга яких знаходиться на лівому березі р.Прут, що простягається з північних та північно-східних схилів поблизу пр.Ямна, охоплюючи ур.Верхкамінь, ур.Ділок, ур.Припір, ур.Ярці до ур.Овіщик. Основний тип лісу – волога смереково-букова суяличина (середній запас деревини – 830,0 м3/га; середній приріст – 6,7 м3/га);

5) ялицево-смерекових лісів (550-1000 м н.р.м), окремі та суцільні смуги яких охоплюють меншу частину ур.Печенівська, ур.Тісний, значну частину ур.Нерисний, ур.Кичера та ур.Погари. Основний тип лісу – волога ялицева сусмеречина (середній запас деревини – 715,0 м3/га; середній приріст – 6,0 м3/га);

6) буково-ялицево-смерекових лісів (750-800 м н.р.м), суцільна смуга знаходиться на правому березі р.Прутець Чемигівський в ур.Погари та ур.Закаміння та окрема суцільна смуга – на південно-східних схилах г.Свинянка. Основний тип лісу – волога буково-ялицева сусмеречина (середній запас деревини – 810,0 м3/га; середній приріст – 7,3 м3/га);

7) чистих смерекових лісів (1000-1110 м н.р.м.), суцільна широка смуга знаходиться на західних та північно-західних схилах г.Велика Рокета та г. Закаміння. Основні типи лісу – волога чиста сусмеречина та свіжий чистий смерековий субір. Сучасна вікова структура лісів має такий вигляд: молодняки – 7,7%; середньовікові - 84,32%; пристигаючі – 2,53%; стиглі та перестійні – 5,45%.

Територія відділення охоплює надзвичайно цінні з ландшафтно-екологічної, ботанічної, зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми Українських Карпат.

Флора відділення багата на рідкісні ендемічні види (виявлено 20 видів занесених до Червоної книги України): арніка гірська, підсніжник білосніжний, астранція велика, волошка карпатська, булатка червона, пізньоцвіт осінній, пальчатокорінник плямистий, пальчатокорінник травневий, коручка темно-червона, коручка пурпурова, билинець комарниковий, білоцвіт весняний, лілія лісова, лунарія оживаюча, плаун колючий, зозулинець обпалений, любка дволиста, траунштейнера куляста, зозулині сльози яйцелисті.

Найпоширенішими представниками фауни є: ведмідь бурий, рись, кіт лісовий, олень благородний, козуля європейська. Фауна Ямнянського природоохоронного, науково-дослідного відділення налічує 14 видів, що занесені до Червоної книги України: тритон карпатський, тритон гірський, саламандра плямиста, лелека чорний, підорлик малий, сова довгохвоста, кутора мала, нориця водяна мала (повх), горностай, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна, ведмідь бурий.

У природоохоронному науково-дослідному відділенні взято під охорону: високопродуктивний праліс бука (кв. 1-2); мальовничий скельний ландшафт „Стежка Довбуша” (кв. 3); насадження сосни веймутової (кв. 4); деревостани реліктової сосни (кв. 4,14); каньйон Прутця Чемигівського. (кв. 20, 22, 23, 25).

На території Ямнянського відділення знаходиться екологічно-пізнавальна стежка Довбуша довжиною 4 км. Художньо-меморіальний комплекс Стежка Довбуша – створений в місяцях, овіяних легендами, пов’язаних з іменем ватажка карпатських опришків – Олекси Довбуша. Маршрут починається в заповідному урочищі Дрібка Ямнянського ПОНДВ, неподалік від каменя Довбуша, пролягає поміж скелями і виходить на хребет Горган Запрутський. Стежка проходить по місцях, де в 1738-1845рр. діяли побратими славнозвісного О.Довбуша.

Основними завданнями відділення є: 1) збереження природних комплексів; 2) створення умов для відпочинку; 3) пропаганда природоохоронних знань; 4) ведення наукових досліджень по вивченню природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання території.