2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь-2017:

об’єднаємо зусилля для зменшення впливу стихійних лих!

Основною ідеєю цього лозунгу є підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Зміни клімату відноситься до екологічних ризиків, які визначають екологічну безпеку навколишнього середовища і розглядається як довготермінові зміни метеорологічних параметрів. Цей процес супроводжується в першу чергу зміною температури повітря та атмосферних опадів.

            За даними експертних досліджень, сучасний клімат України характеризується несиметричним по території потеплінням, особливо у зимові та літні місяці. За даними УкрГідрометцентру та Глобального Водного Партнерства-Україна, середня річна температура з початку ХХ століття піднялася більш, ніж на 0,8°С. Відбулися суттєві зміни температурного режиму в агрокліматичних зонах України. Якщо не приймати ніяких мір, то нашій країні загрожують аномальні температурні умови, перетворення степів у пустелі, нестача питної води, яку ми вже відчуваємо, повені і паводки, сильні вітри. Все це негативно впливає на економічний розвиток, екологічну і національну безпеку держави.

         За останні 25 років середня річна температура повітря підвищилася на 0,2-1,9°С. У літні місяці (липень, серпень) температура підвищилась в середньому на 0,7-1,9 °С.  Річна кількість атмосферних опадів була нижчою від норми впродовж 11-14 років. У найбільш «сухі» роки (1990, 1991, 1996, 2000, 2003, 2011, 2013, 2015) кількість опадів за рік була меншою від норми на 110-447 мм.

               Причиною цього є в першу чергу антропогенні чинники: руйнування первинної структури природних лісів, зниження лісистості території, що призводить до зниження водоакумулюючої ємності території, безконтрольний забір гравійно-піщаної суміші з русел річок. Атмосферні опади у вигляді поверхневого стоку швидко стікають у водотоки, формуючи паводки (у тому числі і катастрофічні).

Гідрологічна посуха 2015 р., окрім загального зниження водності річок, проявилася в інтенсивному розвитку водної рослинності, виникненні ділянок стоячої води, пересиханні малих річок, що, перш за все, негативно впливає на водні екосистеми і екологічну ситуацію загалом.

Вода – основа життя, що забезпечує нескінченний цикл кругообігу і з’єднує живу та неживу природу. Водно-болотні угіддя займають ключові позиції у цьому взаємозв’язку. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані. Починаючи з 2 лютого 1971 року, конвенція розпочала свій відлік. З 1996 року Україна входить в число 163 країн – Договірних Сторін Конвенції.

Працівники Карпатського НПП підготували свій план заходів щодо збереження цих цінних територій, що є середовищем існування особливо цінних видів флори та фауни. Зокрема, вже третій рік впроваджується науково-прикладна тематика, основне завдання якої – вивчення сучасного стану та взаємозв’язків між біотичними та абіотичними факторами. Окрім того, у грудні 2016 року завдяки співпраці Європейського товариства дикої природи, Карпатського національного природного парку та ГЕО «Еко-плай» стартував проект «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь», що фінансується Посольством Австралії в Україні в рамках Програми Прямої Допомоги. Проект триватиме до червня 2017 року. Головна мета проекту – сприяти сталому розвитку через захист довкілля шляхом впровадження ефективних еколого-освітніх інструментів, а також популяризація серед дітей проведення вільного часу на свіжому повітрі та збільшення поінформованості з навколишнього середовища та зміни клімату.

Запрошуємо до співпраці освітні заклади та всіх небайдужих краян, що прагнуть зробити свій внесок у збереження водно-болотних угідь!

 

Підготувала Марта Корчемлюк, завідувач лабораторії аналітичного контролю і моніторингу Карпатського НПП