LOGOGlobal top100 badge

Усім відомо, що природу необхідно берегти. Але слід робити не на словах, а на ділі. Так, птахи є не лише окрасою довкілля, а й виконавцями прекрасних пісень. Вони – ще й захисники лісів, парків, які як відомо, є легенями нашої планети. А тому їм теж потрібно приділити належну увагу.

Дикі птахи протягом усього року здатні самостійно знаходити собі їжу, але під час суворої зимової погоди птахи можуть втратити доступ до їжі, і можуть досить швидко померти від голоду. Саме тоді наша допомога у вигляді підгодівлі стане дуже доречною - тимчасово втративши доступ до природної кормової бази, птахи зможуть знайти їжу в місцях підгодівлі, щоб уникнути виснаження і смерті.

Регулярна підгодівля птахів у складний для них час допоможе популяціям диких птахів вижити й приступити до розмноження. З приходом холодів на території Карпатського НПП в 12 природоохоронних науково дослідних відділеннях вибрані ділянки на яких проводиться підгодівля диких птахів в зимово -весняний період.

Важливо пам’ятати, що це лише підгодівля – птахи отримують від людини лише частину необхідної їжі, а решту свого раціону повинні знаходити самостійно в природі.

 

   Нещодавно завідувач зоологічної лабораторії Карпатського НПП Олена Слободян провела лекції у Делятинському ліцеї №2 з учнями 5-10 класів. Зокрема було розглянуто теми щодо важливості збереження безхребетних у пралісах Карпатського національного природного парку, які є надзвичайно важливими елементами лісових екосистем. Крім того, науковець розповіла про особливості життєвого циклу, функціонального значення, видового різноманіття жуків. Активні учні були нагороджені друкованою продукцією.

Детальніше:  Інтерактивні заняття з учнями

Великий зимовий облік є наймасовішим заходом для вивчення птахів. Його іноді називають Різдвяним. Мета зимового обліку - порахувати птахів, які мешкають узимку, щоб із року в рік мати можливість порівнювати чисельності популяцій птахів.

Зимовий облік дає можливість з'ясувати чисельність птахів і види, які залишаються зимувати у нашому краї, бо саме вони потребують нашої з вами допомоги - підгодівлі в сильні морози.

На території Карпатського НПП в 12 природоохоронних науково-дослідних відділеннях проводяться спостереження за зимуючими видами птахів такими як: яструб великий, яструб малий, снігур, хатній горобець, сорока, сойка, сіра ворона, крук, горіхівка, синиця велика та інші.

Цього року зимовий облік проводився 27-28 січня на території Карпатського національного природного парку.

Детальніше: Зимовий облік птахів на території Карпатського НПП

У Всесвітній День водно-болотних угідь у Львові підписали Меморандум про співпрацю, завдяки якому природно-заповідні території зможуть отримати міжнародну допомогу

 

2 лютого у Львові було підписано Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю між сторонами проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», завдяки цьому цільові природно-заповідні території зможуть безпосередньо отримати міжнародну допомогу, раніше виділену німецьким урядом у розмірі 14 млн. євро.

«Українські Карпати є особливою частиною Європи, адже тут зосереджені великі ділянки стародавніх лісів, зокрема, недоторканих людиною, деякі з них входять до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому, це наша спільна європейська відповідальність зберегти Карпати такими як вони є, і саме з цією метою німецький уряд надав грант. В рамках проекту цільові парки отримають необхідний транспорт, уніформу, засоби зв’язку, будуть побудовані візит-центри та покращені пости рейнджерів, а також буде проведено ряд інших заходів для покращення їхньої діяльності», - розповів керівник Підрозділу впровадження Групи реалізації проекту Міхаель Бромбахер.

Саме для того, щоб парки могли отримати цю міжнародну допомогу, було підписано Меморандум між виконавцем проекту (АГТ ГРУП АГ), Міністерством екології та природних ресурсів, Німецького банку розвитку (KfW) та директорами цільових природно-заповідних територій.

«Це один з фінальних кроків, який забезпечує повну функціональність проекту. Парки зможуть безпосередньо отримувати допомогу від проекту, будучи зареєстрованими як отримувачі міжнародної технічної допомоги. Відразу після надання їм цього статусу буде запущено процес великих тендерів, зокрема один з перших - це закупівля автомобілів», - наголосив заступник Міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко.

Далі підписаний всіма сторонами Меморандум буде передано до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, щоб офіційно зареєструвати цільові природно-заповідні території проекту як реципієнтів.

 

Довідка:

Нагадаємо, що проект впроваджується в рамках Німецької фінансової співпраці (FC) за фінансової підтримки Німецького міністерства економічної співпраці та розвитку (BMZ) через Банк розвитку KfW. Міністерство екології та природних ресурсів України відповідає за загальне впровадження та діяльність проекту. Проект виконує міжнародний консорціум, до складу якого входять AHT GROUP AG (очолює консорціум), WWF Дунай-Карпатська програма, Франкфуртське зоологічне товариство та Українське товариство охорони птахів.

Термін реалізації проекту: з 1 травня 2016 року до 30 квітня 2022 року.

Детальніша інформація на сайті проекту: http://snpa.in.ua/.

Детальніше: Підписання меморандуму про співпрацю

 

    Щороку Міністерство екології та природних ресурсів України є ініціатором проведення різноманітних заходів, присвячених цій важливій екологічній даті.

 

У 2018 році головною темою Всесвітнього дня водно-болотних угідь є популяризація їх значення для збалансованого розвитку міст. Річки, ставки, озера, затоки та узбережжя роблять міста більш затишними, привабливими та придатними для життя. Наприклад, водно-болотні угіддя зменшують вплив повеней, поповнюють запаси питної води, очищують воду, створюють міські зелені зони тощо.

 

На території Карпатського національного природного парку є дві території, що подані в Секретаріат Рамсарської конвенції для включення їх до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Це  – верхів’я ріки Прут (площа 4935,44 га) та верхів’я ріки Погорілець (площа 1624,55 га).

 

Працівники Парку щороку готують план заходів щодо збереження цих цінних територій, що є середовищем існування особливо цінних видів флори та фауни. Так, надруковано тематичну інформаційну листівку для освітніх закладів Яремчанщини, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та місцевого населення, подано до друку статті в газети «Яремчанський вісник» та «Карпатський національний».

 

 Впродовж 2018 року науковцями Парку буде продовжено роботу в рамках науково-прикладних тем: «Вивчення фізико-хімічних властивостей оліготрофних боліт та високогірних озер Карпатського НПП», «Дослідження кліматичних та гідрологічних показників на території КНПП в контексті глобальних змін клімату», «Обстеження стану окремих рідкісних та фонових видів рослин та тварин на територіях водно-болотних угідь», «Впровадження гідробіологічного моніторингу у верхів’ї Пруту», а також планується і надалі збір краєзнавчого матеріалу про водні об’єкти на територіях ВБУ (гідроніми, легенди, повір’я, традиції тощо) та опис об’єктів сакральної спадщини. Впровадження науково-прикладних тематик передбачає вивчення сучасного стану та взаємозв’язків між біотичними та абіотичними факторами, а саме: вивчення процесів самоочищення води в р. Прут, дослідження кислотності атмосферних опадів; організовано стаціонарні спостереження за станом водного джерела (за зміною дебіту, температури води та хімічного складу) у с. Микуличин (територія суміжна з Ямнянським ПНДВ); створено базу даних основних гідролого-метеорологічних показників (температури повітря, кількості опадів, витрат та рівнів води) на території Карпатського НПП. Проведено площинну ландшафтно-геохімічну зйомку на болоті Рудяк і прилеглих територіях (Ворохтянське ПНДВ), а також – озера Марічейка (Високогірне ПНДВ); визначено деякі регіональні фізико-хімічні характеристики ґрунтів, зокрема, геотермічні особливості, показники вологості та величини рН. Окрім того, проведено роботи по вивченню взаємозв’язку поточного стану ялини європейської у межах Підліснівського ПНДВ (кв.3) з окремими характеристиками ґрунтів – вологістю, температурою та радіологічним станом. Проведено дослідження у районі розташування болота Рудяк (Ворохтянське ПНДВ) у 69 пунктах і визначено вологість ґрунту, підґрунтових температурних показників.

 

Кожен з нас може стати учасником акції по збереженню водно-болотних угідь, якщо розчистить джерельце чи прибере берег річки та буде шанувати природні животоки!!!


Детальніше: Всесвітній день водно-болотних угідь - 2 лютого