LOGOGlobal top100 badge

22 травня світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття. У цьому році цей день зосереджується на біорізноманітті як фундаменті нашого харчування та здоров’я та ключовому каталізаторі для трансформації харчових систем. Тема має на меті використання знань та поширення інформації про залежність наших продовольчих систем, харчування та здоров’я від біорізноманіття та здоров’я екосистем. Міжнародний день біорізноманіття – це ще одна нагода звернути увагу на актуальні проблеми збереження біорізноманіття.

 

Карпатський національний природний парк працює над збереженням цінних та унікальних екосистем Чорногори і Горган. Включення цінних природних комплексів до ПЗФ значною мірою захищає і зберігає їх стабільність. Але і на території парку присутні різні форми антропогенних впливів, внаслідок чого відбуваються суттєві трансформації у природній структурі біотичного різноманіття. У Карпатському НПП, як і у багатьох гірських національних парках, спостерігається активний туристичний рух, який веде до негативних екологічних наслідків, що характерні для масового туризму. Основні впливи рекреаційного комплексу на екосистеми парку пов’язані з: будівництвом інфраструктурних об’єктів (готелі, зелені садиби, відпочинкові атракції; забрудненням довкілля: поверхневих вод стоками з туристичних об’єктів, погіршення стану повітря автотранспортом та котельнями; рекреаційною дигресією ґрунтово-рослинного покриву і рельєфу на пішохідних трасах та гірськолижних спусках.

В результаті оцінки темпів експлуатації природних ресурсів парку, можна виділити найбільш проблемні зони, поява яких зумовлена розвитком туристичної інфраструктури:

-       інтенсивна розбудова зі значним впливом на природне середовище великих туристичних комплексів, де здійснюються значні обсяги земляних робіт, інженерно-технічні заходи та знеліснення території;

-       інтенсивна антропопресія біорізноманіття біля визначних туристичних місць (вершини Говерла, Піп Іван, Хом’як, Скелі Довбуша, водоспади – Пробій, Гук, озеро Несамовите і Марічейка). Особливо проблемна ситуація біля озера Несамовите, де збільшується кількість згарищ, площ вирубок сосни гірської, засміченість території, прокладаються нові стихійні стежки.

-       руйнування місць проживання раритетних видів флори і фауни на схилах Чорногірського та Горганського хребтів). Втрата середовища існування видів пов'язана як з прямим їх руйнуванням, так і з ушкодженнями у вигляді забруднення і фрагментації. Для більшості зникаючих видів саме втрата середовища існування є основною загрозою.

На даний час спостерігається максимальна інтенсивність експлуатації природних ресурсів. Якщо виникає попит на якийсь продукт, місцеве населення знаходить способи вилучити з природи і продати його. Це стосується рідкісних лікарських видів рослин, грибів, чорниці та брусниці, цетрарії ісландської, новорічних «ялинок».

Механізм надмірної експлуатації простий і відомий у світі: виявляється ресурс, визначається для нього ринок збуту, а потім місцеве населення мобілізується для його видобутку і продажу. Ресурс споживається настільки широко, що стає рідкісним або навіть зникає, а ринок виводить на його місце інший вид, ресурс або відкриває новий регіон для експлуатації.

Якщо реально глянути на пріоритети нашого суспільства з рядом підписаних конвенцій та угод, усталеною законодавчою природоохоронною базою, все-таки більшість населення не переймається проблемами втрати біорізноманіття.

По-перше, переважна більшість зникаючих видів не тільки маловідомі широкому загалу, а й до того ж важко діагностовані, а деякі практично невидимі: рідкісні гриби, лишайники і комахи. Хоча ідея збереження біорізноманіття публічно підтримується всіма верствами суспільства, але насправді більшості населення байдуже, виживуть ці види чи зникнуть.

По-друге, рух за обмеження рубки лісів скорочує видобуток деревини, що викликає у багатьох негативне ставлення до зусиль в цьому напрямку.

По-третє, процес скорочення біорізноманіття в великих просторових і часових масштабах триває повільно. Не можна оцінити довгострокові наслідки втрати середовищ існування та їх фрагментації простими спостереженнями і експериментами, результати яких були б зрозумілі не тільки спеціалістам.

Звичайно, не можна всю антропогенну діяльність вважати негативною. Деякі впливи, що оптимізують екосистеми, є позитивними: реінтродукція, фітомеліорація, біологічні методи боротьби зі шкідниками – це необхідна антропогенна діяльність, яка в умовах сталого управління підтримує баланс в екосистемах. .

Зі скороченням числа біологічних видів скорочуються і наші майбутні можливості. Разом з вимираючими видами ми, можливо, втрачаємо ліки від страшних хвороб, або стійкі до вірусів сільськогосподарські культури. Людство отримує від біорізноманіття незліченні блага у вигляді екосистемних послуг. Екосистемні послуги створюють можливості для життя людей, шляхом надання їм їжі і чистої води, деревини, енергії, захисту від повеней та ерозії ґрунту, регулювання захворювань і клімату, сприяння запиленню культур і формуванню ґрунтів, а також забезпечення рекреаційних, культурних і духовних вигод.

Вчені давно довели, що екосистема є тим більш стійкою, чим більше видів її населяє. Тварини та рослини пов’язані між собою харчовими ланцюгами та мережами, і коли випадає хоча б хтось один, це тягне за собою наслідки для всієї екосистеми. Чим більше буде видів, тим більша імовірність того, що якщо хтось один зникне, інший вид зможе зайняти його екологічну нішу, перейняти на себе його функції і не порушити балансу екосистеми. Чим більше буде видів, тим більш безпечніше та стабільніше буде довкілля для всіх нас.

 

Оксана Тимчук, завідувач лісівничо-ботанічної лабораторії

Олена Слободян, завідувач зоологічної лабораторії


Міжнародний день біорізноманіття

 

В переддень відзначення Дня Довкілля та Дня Землі в дошкільних та навчальних закладах Яремчанщини працівниками відділу пропаганди екологічної освіти Марією Стефанюк та Василем Виксюком проводилися екологічні заходи. Демонструвалися інформаційно-пізнавальні відеоролики, проводилися бесіди, вікторини та інтерактивна гра "Павутинка", яка демонструє зв’язок усіх елементів навколишнього середовища з людиною.

Детальніше: Екологічні заходи до Дня Довкілля та Дня Землі

 

15 квітня було проведено тренінг для учнів старших класів Делятинського ліцею №2 з нагоди відзначення Міжнародного дня екологічних знань. Захід підготували працівники наукового відділу Карпатського НПП, члени громадської екологічної організації «МАМА-86-Яремче» Марта Корчемлюк та Олена Слободян. Захід став об’єднуючою ланкою для двох важливих екологічних дат: Всесвітнього Дня Води (22 березня) та Всесвітнього Дня Землі (22 квітня).

Основною метою тренінгу було поширення екологічних знань та формування екологічної культури серед учнів, а також інформування про стан навколишнього середовища, проблем забруднення водних ресурсів, зокрема, якості питної води та шляхів їх вирішення. Крім того, були розглянуті питання безпечного поводження з твердими побутовими відходами. Учні активно працювали в групах та представляли цікаві ідеї щодо запобігання забрудненню водойм та їх захисту. Вчителі отримали пакети інформаційних матеріалів, презентації, що стане в нагоді для поширення отриманих знань.

Важливо також відзначити, що День екологічних знань значимий не тільки для тих, хто працює в сфері екологічної освіти та просвіти, а й для всіх жителів нашої планети, адже йдеться про безпечне життя в майбутньому всіх нас. Прищеплення молоді екологічної культури сьогодні – запорука збереження здоров'я майбутніх поколінь!

Детальніше: Тренінг для учнів старших класів 

   Відповідно до розпорядження голови обласної ради від 27.03.2019р. №190-р оголошено десятий обласний конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування (додається).

   З вимогами до проектів можна ознайомитись на сайті обласної ради у розділі «Діяльність ради». Водночас, звертаємо увагу на внесені зміни в частині спів фінансування по пріоритету «Забезпечення екологічної безпеки», а також деталізацію розділу 1.1, Опис проблеми, на розв’язання якої спрямовано проект.

   Дирекцією Конкурсу можуть бути проведені виїзні семінари для сільських, селищних, міських міст районного значення рад та об’єднаних територіальних громад щодо роз’яснення вимог до учасників десятого Конкурсу. У разі зацікавлення в проведенні відповідного семінару на території району (міста), просимо узгодити дату та час проведення.

   Про важливість збереження прісних вод як необхідної умови для життя в різних міжнародних організаціях говориться з середини минулого століття. Але тільки до кінця вісімдесятих років минулого століття проблема постала настільки гостро, що Організація Об’єднаних Націй вирішила винести його на новий рівень. Так народилася ідея створення нового свята – Всесвітнього Дня водних ресурсів, або, як його зазвичай називають, Всесвітнього Дня Води.        

   Резолюція про створення нового екологічного свята вийшла в січні 1993 року, і вже через два місяці День води вперше був відзначений більш ніж у тридцяти країнах. З наступного, 1994 року, кожен новий свято був присвячений певній темі. Цієї традиції Генеральна Асамблея ООН дотримується і донині.

   В цьому році він пройде під гаслом «Вода – для всіх!». Єдиним міжнародним документом, що гарантує рівне право для кожного на безпечну питну воду, є Протокол «Вода та здоров’я» до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. Протокол був широко схвалений під час Конференції міністрів у Лондоні у 1999 році. Його підписали 36 країн. Протокол увійшов в дію 4 серпня 2005 р., коли його ратифікували 16 країн. Цей документ має особливе значення для Європи, де частина країн отримують до 50% водних ресурсів від країн-сусідів. Україна підписала Протокол у Лондоні та у червні 2003 року ратифікувала його.

   Протокол є першим і єдиним міжнародним законодавчим актом, який сприяє охороні здоров’я та благополуччю людей шляхом удосконалення управління водними ресурсами, включаючи охорону водних екосистем, а також шляхом попередження, контролю і зниження ступеня поширення захворювань, пов'язаних із водою.

    Дія Протоколу розповсюджується на такі водні об’єкти:

         - поверхневі прісні води;

         - підземні води;

         - естуарії (лійкоподібне розширене гирло річкияка впадає в океан 

          або море);

      - прибережні води, які використовуються для рекреаційних цілей або для розведення риби методом аквакультури або розведення чи збору молюсків та ракоподібних;

         - замкнуті водойми для купання;

         - води у процесі забору, транспортування, очистки або постачання;

         - стічні воді у процесі забору, транспортування, очистки та скиду або повторного використання.

   Більшість мешканців Європи забезпечені чистою водою в значній кількості. Проте, і там є приклади серйозних забруднень води та випадки захворювань, що пов’язані з водою. Проблеми доступу до безпечної питної води та невідповідність санітарно-гігієнічних умов все ще створюють загрозу для здоров’я мільйонів людей в Європейському регіоні. Історія свідчить, що здоров’я, добробут та економічний розвиток країн в значній мірі залежить від ефективності управління водними ресурсами.

   Країни, що ратифікували Протокол – Сторони Протоколу, взяли на себе зобов’язання розробити плани управління водними ресурсами на національному, транскордонному та локальному рівнях, базуючись на басейновому підході. У 2011 році Україна виконала своє зобов’язання і встановила Національні цільові показники (НЦП) до Протоколу про воду і здоров’я. Серед них є показники щодо забезпечення населення міст, селищ та сіл, дітей в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах якісною питною водою та умовами санітарії. У 2018 році розпочався процес перегляду НЦП до Протоколу та проект Плану заходів їх досягнення. Процес перегляду очолює Мінприроди – центральний орган виконавчої влади, який відповідає за впровадження Протоколу в Україні. «МАМА-86-Яремче» активно долучилася до обговорень та внесення пропозицій.

    Власне за ініціативи членів громадської екологічної організації «МАМА-86-Яремче» вперше Карпатський НПП долучився до відзначення Дня Води у 2000 році. З тих пір працівники відділу пропаганди екологічної освіти та члени громадської організації спільно проводять просвітницькі заходи для молоді та дітей дошкільного віку.

   Для кожної людини цей день з’являється реальна можливість не тільки привернути увагу до водних ресурсів, але й взяти безпосередню участь у вирішенні актуальних проблем. 22 березня кожен повинен замислитися над більш раціональним використанням питної води, взяти участь в акціях проти забруднення середовища і внести свій внесок у спільну справу.

 

         Підготувала Марта Корчемлюк, завідувач вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу КНПП, голова ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче»


22 Березня відзначаємо Всесвітній День Води