LOGOGlobal top100 badge

Великий зимовий облік є наймасовішим заходом для вивчення птахів. Його іноді називають Різдвяним. Мета зимового обліку - порахувати птахів, які мешкають узимку, щоб із року в рік мати можливість порівнювати чисельності популяцій птахів.

Зимовий облік дає можливість з'ясувати чисельність птахів і види, які залишаються зимувати у нашому краї, бо саме вони потребують нашої з вами допомоги - підгодівлі в сильні морози.

На території Карпатського НПП в 12 природоохоронних науково-дослідних відділеннях проводяться спостереження за зимуючими видами птахів такими як: яструб великий, яструб малий, снігур, хатній горобець, сорока, сойка, сіра ворона, крук, горіхівка, синиця велика та інші.

Цього року зимовий облік проводився 27-28 січня на території Карпатського національного природного парку.

Детальніше: Зимовий облік птахів на території Карпатського НПП

У Всесвітній День водно-болотних угідь у Львові підписали Меморандум про співпрацю, завдяки якому природно-заповідні території зможуть отримати міжнародну допомогу

 

2 лютого у Львові було підписано Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю між сторонами проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», завдяки цьому цільові природно-заповідні території зможуть безпосередньо отримати міжнародну допомогу, раніше виділену німецьким урядом у розмірі 14 млн. євро.

«Українські Карпати є особливою частиною Європи, адже тут зосереджені великі ділянки стародавніх лісів, зокрема, недоторканих людиною, деякі з них входять до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому, це наша спільна європейська відповідальність зберегти Карпати такими як вони є, і саме з цією метою німецький уряд надав грант. В рамках проекту цільові парки отримають необхідний транспорт, уніформу, засоби зв’язку, будуть побудовані візит-центри та покращені пости рейнджерів, а також буде проведено ряд інших заходів для покращення їхньої діяльності», - розповів керівник Підрозділу впровадження Групи реалізації проекту Міхаель Бромбахер.

Саме для того, щоб парки могли отримати цю міжнародну допомогу, було підписано Меморандум між виконавцем проекту (АГТ ГРУП АГ), Міністерством екології та природних ресурсів, Німецького банку розвитку (KfW) та директорами цільових природно-заповідних територій.

«Це один з фінальних кроків, який забезпечує повну функціональність проекту. Парки зможуть безпосередньо отримувати допомогу від проекту, будучи зареєстрованими як отримувачі міжнародної технічної допомоги. Відразу після надання їм цього статусу буде запущено процес великих тендерів, зокрема один з перших - це закупівля автомобілів», - наголосив заступник Міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко.

Далі підписаний всіма сторонами Меморандум буде передано до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, щоб офіційно зареєструвати цільові природно-заповідні території проекту як реципієнтів.

 

Довідка:

Нагадаємо, що проект впроваджується в рамках Німецької фінансової співпраці (FC) за фінансової підтримки Німецького міністерства економічної співпраці та розвитку (BMZ) через Банк розвитку KfW. Міністерство екології та природних ресурсів України відповідає за загальне впровадження та діяльність проекту. Проект виконує міжнародний консорціум, до складу якого входять AHT GROUP AG (очолює консорціум), WWF Дунай-Карпатська програма, Франкфуртське зоологічне товариство та Українське товариство охорони птахів.

Термін реалізації проекту: з 1 травня 2016 року до 30 квітня 2022 року.

Детальніша інформація на сайті проекту: http://snpa.in.ua/.

Детальніше: Підписання меморандуму про співпрацю

 

Відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.12.2016 № 557 «Про додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин», з метою охорони та збереження середовища існування рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, Карпатським національним природним парком було видано посібник для інспекторів «Раритетне біорізноманіття охоронних ділянок Карпатського національного природного парку».

В польовому посібнику стисло викладена інформація зі сторінок 3-го видання Червоної книги України про раритетні види флори і фауни, які зустрічаються на території Карпатського національного природного парку.

Мета цього видання – ознайомити читачів з видами флори та фауни, що занесені до Червоної книги України. Рекомендовано для інспекторів з охорони природи, землекористувачів, рекреантів, які сприятимуть ефективній та дійовій охороні рідкісних і зникаючих представників біорізноманіття.

До збірника внесено 37 видів рослин та 27 видів тварин, які потребують захисту. У посібнику подана біолого-екологічна характеристика кожного виду, тип ареалу та розповсюдження в області, природоохоронний статус, причини зміни чисельності та заходи охорони, кольорова фотографія.

Видання посібника має на меті не тільки зафіксувати унікальну флору нашого краю, а й сприяти збереженню природного середовища, захисту неповторного рослинного та тваринного світу. Світовий досвід переконує, що створення охоронних зон є ефективним способом охорони дикої фауни та флори.

Рекомендується для спеціалістів у галузі заповідної справи, охорони навколишнього природного середовища та широкого кола громадськості.

Детальніше: Побачив світ новий посібник для інспекторів Карпатського НПП

 

    Щороку Міністерство екології та природних ресурсів України є ініціатором проведення різноманітних заходів, присвячених цій важливій екологічній даті.

 

У 2018 році головною темою Всесвітнього дня водно-болотних угідь є популяризація їх значення для збалансованого розвитку міст. Річки, ставки, озера, затоки та узбережжя роблять міста більш затишними, привабливими та придатними для життя. Наприклад, водно-болотні угіддя зменшують вплив повеней, поповнюють запаси питної води, очищують воду, створюють міські зелені зони тощо.

 

На території Карпатського національного природного парку є дві території, що подані в Секретаріат Рамсарської конвенції для включення їх до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Це  – верхів’я ріки Прут (площа 4935,44 га) та верхів’я ріки Погорілець (площа 1624,55 га).

 

Працівники Парку щороку готують план заходів щодо збереження цих цінних територій, що є середовищем існування особливо цінних видів флори та фауни. Так, надруковано тематичну інформаційну листівку для освітніх закладів Яремчанщини, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та місцевого населення, подано до друку статті в газети «Яремчанський вісник» та «Карпатський національний».

 

 Впродовж 2018 року науковцями Парку буде продовжено роботу в рамках науково-прикладних тем: «Вивчення фізико-хімічних властивостей оліготрофних боліт та високогірних озер Карпатського НПП», «Дослідження кліматичних та гідрологічних показників на території КНПП в контексті глобальних змін клімату», «Обстеження стану окремих рідкісних та фонових видів рослин та тварин на територіях водно-болотних угідь», «Впровадження гідробіологічного моніторингу у верхів’ї Пруту», а також планується і надалі збір краєзнавчого матеріалу про водні об’єкти на територіях ВБУ (гідроніми, легенди, повір’я, традиції тощо) та опис об’єктів сакральної спадщини. Впровадження науково-прикладних тематик передбачає вивчення сучасного стану та взаємозв’язків між біотичними та абіотичними факторами, а саме: вивчення процесів самоочищення води в р. Прут, дослідження кислотності атмосферних опадів; організовано стаціонарні спостереження за станом водного джерела (за зміною дебіту, температури води та хімічного складу) у с. Микуличин (територія суміжна з Ямнянським ПНДВ); створено базу даних основних гідролого-метеорологічних показників (температури повітря, кількості опадів, витрат та рівнів води) на території Карпатського НПП. Проведено площинну ландшафтно-геохімічну зйомку на болоті Рудяк і прилеглих територіях (Ворохтянське ПНДВ), а також – озера Марічейка (Високогірне ПНДВ); визначено деякі регіональні фізико-хімічні характеристики ґрунтів, зокрема, геотермічні особливості, показники вологості та величини рН. Окрім того, проведено роботи по вивченню взаємозв’язку поточного стану ялини європейської у межах Підліснівського ПНДВ (кв.3) з окремими характеристиками ґрунтів – вологістю, температурою та радіологічним станом. Проведено дослідження у районі розташування болота Рудяк (Ворохтянське ПНДВ) у 69 пунктах і визначено вологість ґрунту, підґрунтових температурних показників.

 

Кожен з нас може стати учасником акції по збереженню водно-болотних угідь, якщо розчистить джерельце чи прибере берег річки та буде шанувати природні животоки!!!


Детальніше: Всесвітній день водно-болотних угідь - 2 лютого