LOGOGlobal top100 badge

В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 35 чоловік, в т. ч. 14 членів НТР, з них – 4 докторів наук та 6 кандидатів наук.

Порядок денний:

   1.Про підсумки виконання науково-дослідної роботи за 2019 рік та плани науково-дослідних робіт на 2020 рік (доп.- заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.).

   2.Про стан природоохоронної роботи на території парку (доп.- начальник відділу державної охорони природно-заповідного фонду – Марчук В.М.).

   3.Про розгляд переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів у 2020 році (доп. – завідувач сектору з проведення міжрегіональних лісопатологічних обстежень Гурчик В.С.).

   4.Про план лімітів використання природних ресурсів у 2021 р. (доп.провідний інженер ВДОПЗФ - Бойко В.М.).

   5.Про шляхи оптимізації використання рекреаційних об’єктів (Говерлянське, Женецьке ПОНДВ) (доп. – начальник відділу рекреаційної діяльності – Панчук М.М.)

   6.Про затвердження висновків щодо приналежності пралісових екосистем на землях без вилучення (доп.- заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.)

   7.Про затвердження рішень бюро НТР (доп.- заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.)

   8. Про затвердження оновленого складу членів НТР та Положення про НТР (доп.- заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.)

   9. Різне.

Про розгляд питання щодо цін на платні послуги, які надає Карпатський НПП (доп. – начальник відділу економіки Старунчак В.Ю.)

Про погодження угоди з куратором – Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака(доп.- заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.)

Щодо будівництво в межах Карпатського національного природного парку Хресної дороги на гору Піп Іван Чорногірський (доп.- заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.).

 

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила: 

1.Підсумки виконання науково-дослідної роботи за 2019 рік та плани науково-дослідних робіт на 2020 рік схвалити.

2.Інформацію про підсумки проведення природоохоронних заходів за 2019 рік взяти до уваги.

3.Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів у 2020 році погодити. План лімітів використання природних ресурсів (в частині лісових ресурсів) у 2020 р. погодити.

4.План лімітів використання природних ресурсів у 2021 році погодити.

5.Погодити розташування об’єктів згідно чинного законодавства та укласти угоди про спільну рекреаційну діяльність та використання на території парку (Женецьке, Говерлянське ПОНДВ).

6.Висновки про належність лісових ділянок парку або їх частин на землях без вилучення до пралісів, квазіпралісів погодити.

7.Рішення бюро від 25 березня 2020 року затвердити.

8.Оновлений склад членів НТР та Положення про НТР затвердити та подати на погодження до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

9.Ціни на платні послуги, що надаються Карпатським НПП, погодити.

10.Угоду з куратором – Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака погодити.

11.1.  Направити керівництву Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника лист-звернення щодо недопущення проведення робіт по облаштуванню будь-яких споруд на території Карпатського НПП.

11.2. Звернутися до Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника щодо надання дозвільних документів стосовно будівництва Хресної дороги.

11.3. Службі державної охорони Парку посилити контроль щодо недопущення порушень природоохоронного режиму в районі ймовірного будівництва Хресної дороги.

22 травня Міжнародний день біологічного різноманіття

Щороку 22 травня увесь світ відзначає Міжнародний День біорізноманіття, який дає нагоду суспільству переглянути своє відношення до навколишнього природного середовища. Цьогорічною темою Дня є гасло «Наші рішення – в природі» – адже незважаючи на всі технологічні досягнення, ми повністю залежні від екосистеми для забезпечення себе водою, продуктами харчування, медикаментами, одягом, паливом, енергією та, звичайно, притулком.

Людина опинилася в складному положенні – вона повинна стати добрим господарем планети, вік якої 5 млрд. років. Від природи людині дана здатність заглядати в майбутнє на кілька днів, кілька місяців і навіть кілька років, але аж ніяк не на століття і тисячоліття. Прогнози екологів стверджують що колективна діяльність людства, завдяки потужним технологіям, до такої міри впливає, і буде впливати на всю земну кулю і на наступні покоління, що це викличе шосте масове вимирання видів на Землі після ордовикського. Період цьогорічного карантину під час пандемії COVID-19 показав: якщо вплив людини раптово припиниться, то царство Природи відновиться на диво швидко; багато ознак нашої присутності зникнуть набагато стрімкіше, ніж можна собі уявити, - хоча, при цьому потрібно враховувати, що зниклі види ніколи вже не відновляться. Але світ не залишиться незмінним навіть при відсутності антропогенного чинника. Екосистеми на Землі постійно змінюються, і так, без сумніву, буде тривати до самого кінця.

Чому ж потрібно зберігати місцеперебування і пов'язане з ними біорізноманіття? Багатьом з нас навряд чи сподобалася би перспектива провести решту життя в штучному середовищі існування. Майбутнє, в якому ніколи не побачиш ліс, квітучий луг, гори або море, здається жахливою. Звичайно, деякі люди фактично вже живуть таким життям. Але більшість з нас відчувають природну прихильність до живого світу, і ця прихильність – частина нашого існування. Майбутні покоління можуть забажати відчути цю спорідненість набагато сильніше за нас, і ми не повинні позбавити їх можливості сформувати альтернативне бачення життя, відмінне від нашого.

Рано чи пізно, але сучасний спосіб життя, заснований на все зростаючому споживанні, перестане домінувати в світі. Питання лише в тому, наскільки буде розтрачений природний капітал до того часу, коли ці зміни відбудуться. При цьому виникають наступні питання: «Які обсяги споживання тих чи інших ресурсів можуть виявитися надмірними, як далеко безболісно можна заходити в трансформації і руйнуванні місць існування?» Про це написано сотні томів, зібрані статистичні дані, побудовані математичні моделі. Звичайно, робити висновки і діяти відповідно до них належить державним і суспільним інститутам. Проблема в тому, що суспільство складається з недалекоглядних індивідуумів, а установи приймають їх на роботу.

Які ж згубні довгострокові наслідки втрати, зміни і фрагментації місць проживання біорізноманіття, які ми повинні попередити? Досвіду безпосередньої участі у глобальних змінах навколишнього середовища у нас ще немає, а теоретичні прогнози ускладнюються багатоваріантністю реакції живих організмів. Але є приклади менших масштабів, – такі як чорнобильська катастрофа, руйнівні повені в Карпатах внаслідок вирубки гірських лісів. Глобалізація змін навколишнього середовища означає, що наступні катастрофи можливі в зовсім інших масштабах.

Світ природи сьогодні зазнає змін – величезне число видів наближається до своєї останньої межі і стоїть перед загрозою повного зникнення, інші розширюють свій географічний ареал і створюють додаткову загрозу для існування локальних, часто екологічно вразливих видів. Швидкість глобального зникнення видів в даний час в 100-1000 разів перевищує «фонову швидкість», і продовжує зростати. Різноманітні фактори сприяють масовому зникнення видів, але найбільш значимі – скорочення і фрагментація середовищ існування. Втрата середовища існування означає, що кількість ділянок, придатних для існування виду скорочується, а їх фрагментація приводить до того, що відповідні місцеперебування дробляться на малі ізольовані території, при цьому ізоляція може бути настільки сильною, що контакти між особинами, що живуть на різних ділянках, стають неможливі. Такий поділ на крихітні світи з мізерно малою кількістю особин призводить до загибелі виду.

І втрата середовища існування, і їх фрагментація пов'язані з зростанням популяції людини і збільшенням використання різноманітних природних ресурсів. Отже, глобалізація світу, яка нам дуже подобаються, з одного боку, і скорочення ймовірності виживання безлічі інших видів, з іншого боку, жорстко пов'язані між собою. Завдання полягає в тому, щоб знайти компроміс при використанні нашої планети, яка потрібна також і для благополучного довгострокового існування людства.


Карпатський національний природний парк надає інформацію про передачу в оренду індивідуально визначеного майна – мала архітектурна форма – павільйон інв. № 11180067 Підліснівського природоохоронного науково дослідного відділення, балансовою вартістю – 5950 грн. Залишкова вартість – 2975 грн. Вартість згідно звіту про експертну оцінку станом 01.11.2019 року складає – 24100 грн. з ПДВ. Термін оренди – 2 роки 11 місяців. Мета використання для здійснення рекреаційної діяльності . Погоджено органом управління Міністерством енергетики та захисту довкілля №24/1.1/19.1/10502 від 24.04.2020 року. Місце знаходження об’єкта: Івано-Франківська область, Яремчанська міська рада, с. Микуличин, участок Ліснови. Загальна і корисна площа – 28.72 кв.м. Технічний стан задовільний, електромережа відсутня, один поверх. Не належить до культурної спадщини. Відомості про земельну ділянку – Державний акт на право постійного користування виданий Яремчанським відділом земельних ресурсів, дата видачі 29.12.2001 р., серія І/ІФН002772

Індивідуально визначене майно включається до Переліку першого типу в установленому Законодавством порядку.

Перевага надається фізичним і юридичним особам які надали Карпатському НПП безповоротну фінансову допомогу.

 

Вийшла з друку монографія з дослідженняприродних водних джерел,  присвячена 40-річчю Карпатського національного природного парку (1980-2020 рр.). Кравчинський Р.Л., Хільчевський В.К., Корчемлюк М.В., Стефурак О.М. Моніторинг природних водних джерел Карпатського національного природного парку / за ред. В.К. Хільчевського. – Івано-Франківськ: Фоліант. – 2019. – 124 с.Це перше подібне дослідження в Україні. У монографії викладено результатимоніторингових досліджень природних воднихджерел на території Карпатськогонаціонального природного парку (польовіобстеження, дослідження гідрологічногорежиму, хімічного складу води). Наведенометоди, які застосовуються при дослідженніджерел та інтерпретації даних. Обґрунтованонеобхідність посилення уваги домоніторингових досліджень природних воднихджерел фахівцями природоохоронногоспрямування – географів, гідрогеологів,гідрологів, екологів.

Детальніше: Моніторинг природних водних джерел