LOGOGlobal top100 badge

В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 56 осіб, в т. ч. 5 докторів наук та 5 кандидатів наук. Присутні: 13 членів НТР.

Порядок денний:

1. Про розгляд переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів у 2019 році (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

2. Про план лімітів використання природних ресурсів у 2020 р. (доп. – провідний інженер ВДОПЗФ - Бойко В.М.).

3. Про шляхи оптимізації використання рекреаційних об’єктів (доп. – начальник відділу рекреаційної діяльності – Панчук М.М.)

4. Про результати виконання науково-дослідних тем та розробка нових (доп. – керівники лабораторій, наукові співробітники)

5. Про стан пралісових екосистем та затвердження висновків про їх приналежність (доп.- завідувач лісівничо-ботанічної лабораторії – Тимчук О.В.)

6. Про ймовірність проведення господарських заходів на територіях, які будуть використовуватись місцевими громадами (доп. – головний природознавець – Купчак І.В.)

7. Про погодження надання дозволу на розроблення містобудівної документації на г. Піп-Іван (доп. – головний природознавець – Купчак І.В.)

8. Про ймовірність відновлення та реконструкції канатно-крісельної дороги у смт. Ворохта (доп. – головний природознавець – Купчак І.В.)

9. Про затвердження рішень бюро НТР (доп.- заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.)

10. Різне.

Про заходи по відзначенню 40-річчя з дня створення Карпатського НПП (доп.- заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.)


Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

1. Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів у 2019 році погодити. План лімітів використання природних ресурсів (в частині лісових ресурсів) у 2019 р. погодити.

2. План лімітів використання природних ресурсів у 2020 році погодити.

3. Погодити розташування об’єктів згідно чинного законодавства та укласти угоди про спільну рекреаційну діяльність та використання на території парку (Яремчанське, Ямнянське, Підліснівське, Женецьке, Татаррівське, Яблунецьке, Ворохтянське, Говерлянське ПОНДВ).

4. Результати науково-дослідних робіт, які проводилися науковими співробітниками, затвердити.

5. Перелік наукових тем, які будуть проводити наукові співробітники, затвердити.

6. Висновки, про належність лісових ділянок парку або їх частин до пралісів, квазіпралісів, затвердити.

7. Господарські заходи (проведення суцільних рубок) на територіях, які будуть використовуватись місцевими громадами (облаштування кладовищ) підтримати та погодити.

8. Погодити надання дозволу Верховинській РДА на розроблення містобудівної документації «Детальний план території вершини г.Піп Іван, що за межами с.Явірник, присілок Погорілець, 548, Верховинського району, Івано-Франківської області».

9. Роботи по відновленню та реконструкції канатно-крісельної дороги у смт. Ворохта підтримати. Всі роботи виконувати згідно чинного законодавства.

10. Рішення бюро від 19 березня 2019 року затвердити.

11. План заходів по відзначенню 40- річчя з дня створення Карпатського НПП схвалити.



 

Голова НТР Карпатського НПП                                 Володимир СЛОБОДЯН

 


22 травня світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття. У цьому році цей день зосереджується на біорізноманітті як фундаменті нашого харчування та здоров’я та ключовому каталізаторі для трансформації харчових систем. Тема має на меті використання знань та поширення інформації про залежність наших продовольчих систем, харчування та здоров’я від біорізноманіття та здоров’я екосистем. Міжнародний день біорізноманіття – це ще одна нагода звернути увагу на актуальні проблеми збереження біорізноманіття.

 

Карпатський національний природний парк працює над збереженням цінних та унікальних екосистем Чорногори і Горган. Включення цінних природних комплексів до ПЗФ значною мірою захищає і зберігає їх стабільність. Але і на території парку присутні різні форми антропогенних впливів, внаслідок чого відбуваються суттєві трансформації у природній структурі біотичного різноманіття. У Карпатському НПП, як і у багатьох гірських національних парках, спостерігається активний туристичний рух, який веде до негативних екологічних наслідків, що характерні для масового туризму. Основні впливи рекреаційного комплексу на екосистеми парку пов’язані з: будівництвом інфраструктурних об’єктів (готелі, зелені садиби, відпочинкові атракції; забрудненням довкілля: поверхневих вод стоками з туристичних об’єктів, погіршення стану повітря автотранспортом та котельнями; рекреаційною дигресією ґрунтово-рослинного покриву і рельєфу на пішохідних трасах та гірськолижних спусках.

В результаті оцінки темпів експлуатації природних ресурсів парку, можна виділити найбільш проблемні зони, поява яких зумовлена розвитком туристичної інфраструктури:

-       інтенсивна розбудова зі значним впливом на природне середовище великих туристичних комплексів, де здійснюються значні обсяги земляних робіт, інженерно-технічні заходи та знеліснення території;

-       інтенсивна антропопресія біорізноманіття біля визначних туристичних місць (вершини Говерла, Піп Іван, Хом’як, Скелі Довбуша, водоспади – Пробій, Гук, озеро Несамовите і Марічейка). Особливо проблемна ситуація біля озера Несамовите, де збільшується кількість згарищ, площ вирубок сосни гірської, засміченість території, прокладаються нові стихійні стежки.

-       руйнування місць проживання раритетних видів флори і фауни на схилах Чорногірського та Горганського хребтів). Втрата середовища існування видів пов'язана як з прямим їх руйнуванням, так і з ушкодженнями у вигляді забруднення і фрагментації. Для більшості зникаючих видів саме втрата середовища існування є основною загрозою.

На даний час спостерігається максимальна інтенсивність експлуатації природних ресурсів. Якщо виникає попит на якийсь продукт, місцеве населення знаходить способи вилучити з природи і продати його. Це стосується рідкісних лікарських видів рослин, грибів, чорниці та брусниці, цетрарії ісландської, новорічних «ялинок».

Механізм надмірної експлуатації простий і відомий у світі: виявляється ресурс, визначається для нього ринок збуту, а потім місцеве населення мобілізується для його видобутку і продажу. Ресурс споживається настільки широко, що стає рідкісним або навіть зникає, а ринок виводить на його місце інший вид, ресурс або відкриває новий регіон для експлуатації.

Якщо реально глянути на пріоритети нашого суспільства з рядом підписаних конвенцій та угод, усталеною законодавчою природоохоронною базою, все-таки більшість населення не переймається проблемами втрати біорізноманіття.

По-перше, переважна більшість зникаючих видів не тільки маловідомі широкому загалу, а й до того ж важко діагностовані, а деякі практично невидимі: рідкісні гриби, лишайники і комахи. Хоча ідея збереження біорізноманіття публічно підтримується всіма верствами суспільства, але насправді більшості населення байдуже, виживуть ці види чи зникнуть.

По-друге, рух за обмеження рубки лісів скорочує видобуток деревини, що викликає у багатьох негативне ставлення до зусиль в цьому напрямку.

По-третє, процес скорочення біорізноманіття в великих просторових і часових масштабах триває повільно. Не можна оцінити довгострокові наслідки втрати середовищ існування та їх фрагментації простими спостереженнями і експериментами, результати яких були б зрозумілі не тільки спеціалістам.

Звичайно, не можна всю антропогенну діяльність вважати негативною. Деякі впливи, що оптимізують екосистеми, є позитивними: реінтродукція, фітомеліорація, біологічні методи боротьби зі шкідниками – це необхідна антропогенна діяльність, яка в умовах сталого управління підтримує баланс в екосистемах. .

Зі скороченням числа біологічних видів скорочуються і наші майбутні можливості. Разом з вимираючими видами ми, можливо, втрачаємо ліки від страшних хвороб, або стійкі до вірусів сільськогосподарські культури. Людство отримує від біорізноманіття незліченні блага у вигляді екосистемних послуг. Екосистемні послуги створюють можливості для життя людей, шляхом надання їм їжі і чистої води, деревини, енергії, захисту від повеней та ерозії ґрунту, регулювання захворювань і клімату, сприяння запиленню культур і формуванню ґрунтів, а також забезпечення рекреаційних, культурних і духовних вигод.

Вчені давно довели, що екосистема є тим більш стійкою, чим більше видів її населяє. Тварини та рослини пов’язані між собою харчовими ланцюгами та мережами, і коли випадає хоча б хтось один, це тягне за собою наслідки для всієї екосистеми. Чим більше буде видів, тим більша імовірність того, що якщо хтось один зникне, інший вид зможе зайняти його екологічну нішу, перейняти на себе його функції і не порушити балансу екосистеми. Чим більше буде видів, тим більш безпечніше та стабільніше буде довкілля для всіх нас.

 

Оксана Тимчук, завідувач лісівничо-ботанічної лабораторії

Олена Слободян, завідувач зоологічної лабораторії


Міжнародний день біорізноманіття

 

В переддень відзначення Дня Довкілля та Дня Землі в дошкільних та навчальних закладах Яремчанщини працівниками відділу пропаганди екологічної освіти Марією Стефанюк та Василем Виксюком проводилися екологічні заходи. Демонструвалися інформаційно-пізнавальні відеоролики, проводилися бесіди, вікторини та інтерактивна гра "Павутинка", яка демонструє зв’язок усіх елементів навколишнього середовища з людиною.

Детальніше: Екологічні заходи до Дня Довкілля та Дня Землі