LOGOGlobal top100 badge

Нещодавно з фотовиставкою «Українські дерев’яні церкви Карпат» до Яремча завітав Жан-П’єр Дюран (Антіб, Франція) ⃰. В минулому моряк за професією та покликом душі, він останні 15 років захопився дерев’яними церквами. За цей час автор побував у Словаччині, Польші, Румунії та Україні, де відкрив для себе красу деревяних церков. Ця любов до української храмової архітектури знайшла своє вираження у світлинах, які фотограф оформив власноруч виготовленими паспарту та рамами. Сам Жан-Пєр говорить, що це захоплення фотографією для нього є початоком нового життя. Серед чисельних фотознимків, представлених на виставці, можна побачити і церкви Яремчанщини.

Перед презентацією в музеї екології та етнографії Карпатського краю в Яремчі виставка експонувалася в Івано-Франківському краєзнавчому музеї та Українському Католицькому Університеті у Львові. В листопаді вона відкриється в замку Радомишля на Житомирщині, а у 2017 запрошена до Музею літератури у Києві.

Під час роботи фотовиставки виникла думка про мандрівку Гуцульщиною сакральною, та, зокрема, віддаленими селами Верховинщини. Наступного дня ми вирушили в дорогу по маршруту Бистрець – Дземброня –  Зелене – Шибене.

Немає ані слів, ані барв, ані звуків, щоб передати всю красу чарівної природи Карпат: зелених гірських вершин, високих квітучих полонин, дзвінких сріблястих потоків! На фоні цих карпатських краєвидів розкидані мальовничі гуцульські села, а серед них, немов стражі, височать дерев’яні храми, які ввібрали в себе правікову історію та споконвічне прагнення  людини до Бога…

Та все-таки найвищий витвір Творця та найбільше багатство краю – це люди. А на Гуцульщині вони дуже гостинні! Всюди, де ми побували, гуцули зустрічали нас дуже радо, охоче розповідали про історію місцевих храмів, ділилися своїми спогадами та переживаннями за долю України.

 Особливо хочеться подякувати господарям цієї території, яка є частиною Карпатського національного природного парку: начальнику Чорногірського ПНДВ –Володимиру Демидюку; заступнику начальника Високогірного ПНДВ – Богдану Драгомирецькому та заступнику начальника  Бистрецького ПНДВ – Василю Фіткалюку, які посприяли в організації цієї мандрівки. Поїздка не була б такою приємною і змістовною, якби не супровід чудового перекладача, наукового працівника музею екології та етнографії Карпатського краю Галини Баштаненко.

 Фотознимки та інформаційні матеріали, зібрані під час поїздки, стануть цінним матеріалом для дослідження та популяризації народної сакральної архітектури на території КНПП.

Такі мандрівки залишаються в памяті незабутніми спогадами, а краса гір, переплетена з красою храмів, назавжди знаходить своє місце в серці кожного, хто хоча би раз відчув її дотик.

 

⃰Жан-Пьєр Дюран народився 1941 року у невеличкому містечку Понтонкс-сюр-Адур, що знаходиться на кордоні між Гасконью та Країною Басків.

 

Наталія Гнатюк, с.н.с. лісівничо-ботанічної лабораторії,етнолог

Детальніше: Мандрівка Гуцульщиною сакральною

Згідно рішення Науково-технічної Ради Карпатського НПП в Яблуницькому ПНДВ заплановано відкриття платного туристичного маршруту «Ур. Вередівське – г. Хом’як». В результаті було проведено прибирання навколишньої території та побудовано приміщення контрольно-пропускного пункту.

Детальніше: Підготовка до відкриття туристичного маршруту «Ур. Вередівське – г. Хом’як».

 

7 липня День працівника природно-заповідної справи


7 липня Указом Президента України від 18 серпня 2009    № 629 визначено днем професійного свята працівників природно-заповідної справи.

 

Символом свята щороку слугує один з видів папороті, квітка якого за легендою має чарівні властивості. Цього року символом обрано Гронянку півмісяцеву або ключ-траву (Botrychium lunaria (L.) Sw.). За легендою саме ця папороть квітне чарівною квіткою, яка дарує здатність бачити невидиме і знати непізнане. Колись цей вид широко зростав у світлих лісах і на узліссях Полісся, Лісостепу, Гірського Криму і Карпат.

 

Тепер рослина дуже рідкісна. Належить вона до родини Вужачкових - Ophioglossaceae (incl.Botrychiaceae). Гронянка півмісяцева – багаторічна рослина заввишки 5—30 см, із коротким кореневищем, соковитими коренями й одним листком, розділеним на половині висоти на спороносну й стерильну частини. Стерильна частина листка периста, з цілісними півмісяцевими або ромбічними без помітної середньої жилки частками, спороносна – дво-трипериста, на довгому черешку. Спорангії вільні, розміщені у два ряди. Після дозрівання і висипання спор листок гине. Спороносить у першій половині літа.

 

Гронянка, як і інші види деревовидних папоротей, цікава тим, що наближає нас до таємниць народження й розвитку життя на землі. До того ж має декоративну цінність і лікарську: в народній медицині з допомогою гронянки півмісяцевої заживлювали рани. Чому ж її називають гронянкою? На гроно, або китицю, скидається спороносна частина листка. Родова латинська назва botrychium похідна від слова botrus, що в перекладі на українську мову означає китиця.

 

Гронянка півмісяцева – це ще одна ниточка, яка послужить нам ключ-травою до ще нерозгаданих таємниць природи. Адже вона, як і кожна рослина, незамінна ланка в кругооббігу життя, а значить, і в процесі пізнання світу.

 


Дорогі колеги!

 

Щиро вітаємо Вас з професійним святом – Днем працівника природно-заповідної справи. Вітаємо кожного природоохоронця, хто докладає щоденних зусиль до збереження оточуючого світу, всіх, хто присвячує своє життя збереженню природи.

 

Бажаємо сил, енергії та натхнення в щоденній справі охорони навколишнього природного середовища та збереження біоландшафтного різноманіття, підвищення рівня екологічної освіти та культури населення.

 

Зі святом, шановні колеги!


В червні 2016 року на території Високогірного природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП проводилися чергові реставраційні роботи по відновленню астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван, які здійснюються в рамках гранту міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща та Варшавського університету.  На даному етапі встановлюється огорожа навколо даного об’єкта.

Детальніше: Реставраційні роботи по відновленню обсерваторії на горі Піп Іван

      Туристичний сезон набирає обертів. Еколого-пізнавальна стежка "На гору Маковиця" стає все більш популярною серед гостей нашого краю та місцевих жителів. Працівники відділу рекреації провели невеличку акцію по прибиранню маршруту. Відрадно відмітити, що покращився санітарний стан не тільки цієї стежки, але й інших популярних маршрутів парку. Дякуємо всім за бережливе ставлення до природи!

Детальніше: Туристичний сезон набирає обертів.