LOGOGlobal top100 badge

images/panorama/pan1_3.jpg
images/panorama/pan1_2.jpg
images/panorama/pan1_6.jpg
images/panorama/pan1_1.jpg
images/panorama/pan1_4.jpg

Чоловіки у традиційних етнічних гуцульських одностроях під час КолядиЧоловіки у традиційних етнічних гуцульських одностроях під час Коляди

Гуцульщина ввібрала в себе все багатство карпатського краю: від мальовничих краєвидів з високими горами, зеленими лісами, бистрими ріками та потоками, дзвінкими водоспадами до цікавих самобутніх традицій та обрядів мешканців цієї землі – гуцулів. Самобутність цього регіону, його історичне минуле, а також любов до краси споконвіку надихали місцевих умільців до творчості, яка знайшла своє втілення в архітектурних пам’ятках, творах народного сакрального мистецтва, виробах художнього промислу. Завдяки цьому територія Карпатського національного природного парку стала одним із найпопулярніших рекреаційних центрів, який приваблює численних відвідувачів та спонукає їх повертатися сюди знову і знову. В центрі уваги багатьох туристів стають пам’ятки духовності, зокрема, церкви Яремчанщини, які розташовані на території Карпатського НПП, як справжні шедеври сакрального мистецтва, що вражають своєю красою та гармонією.

 Етнопізнавальний маршрут «Гуцульщина сакральна», розроблений туристичною асоціацією «Карпати Еко-Край» разом з Карпатським НПП, відкриє вам красу дерев’яних храмів та інших визначних духовних пам’яток, які приваблюють своєю автентикою та молитовним духом. Все це – витвір людських рук, де воєдино сплелися традиція, культура і мистецтво як вираження духовних переживань, християнської віри та споконвічного прагнення людини до Бога.

Церква св. Апостолів Петра і Павла (м. Яремче)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Церква розташована в урочищі Товстий Діл (с. Дора). Була збудована і освячена 24 липня 2000 р. стараннями отця-мітрата Ярослава Свищука як святиня місійного згромадження св. Андрея. Проектувальні роботи виконав Ігор Петришин, головний архітектор м. Яремче. Будівництво проводили місцеві умільці під керівництвом Івана Семенюка з Дори.

Розпис іконостасу у сучасному стилі виконав сам о.Ярослав. Різьба іконостасу виконана митцем Ігорем Фабуляком з Івано-Франківська, а кивот – мініатюрна копія гуцульської церкви, що знаходиться у с. Зелена Надвірнянського р-ну – робота талановитого майстра Івана Мосина з Коломиї.

Монастирське подвір’я переходить у Город Мучеників – символічну могилу, яку увінчує кам’яний хрест з розп’яттям. Біля підніжжя могили на кам’яних постаментах встановлені скульптури-погруддя мучеників УГКЦ: митр. Андрея Шептицького, кард. Йосифа Сліпого, єп. Григорія Хомишина та інш. У цокольному приміщенні церкви облаштовано музей ім. митр. Андрея Шептицького – результат невтомної дослідницько-пошукової роботи о. Свищука, відомого місіонера та мистецтвознавця, який майже 50 років збирав свою колекцію з різних куточків світу. В музеї представлені видатні твори іконопису, живопису і скульптури, створені в різний час талановитими українськими митцями на батьківщині та за її межами.

Біля церкви знаходиться приміщення монастиря. Влітку тут відпочивають діти з довколишніх сіл та різних областей України, які мають змогу насолоджуватися карпатськими краєвидами, водночас черпаючи сили з цілющого джерела духовності.

 Церква Чуда св. Архистратига Михаїла (м. Яремче)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

У с. Дора біля річки Кам’янка на високому пагорбі розташований дерев’яний храм. Стара церква збудована 1726 р., а сучасну датують 1844 роком. Нині вона є архітектурною пам’яткою національного значення.

Стіни храму оздоблюють орнаментальні розписи XIX – XX ст. Кивот на престолі виконаний у західному стилі й оздоблений скульптурами ангелів.

На церковному подвір’ї похований отець мітрат Михайло Косило (1932-2000 рр.), який присвятив своє життя служінню Богові і народові у тяжкі часи тоталітарного режиму.

 Церква-каплиця св. Новомучеників українського народу (м. Яремче)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Церква є частиною архітектурного ансамблю монастиря Згромадження сестер Милосердя св. Вінкентія в с.Дора. Розташований монастирський будинок у мальовничому куточку на березі річки Прут, звідки відкриваються чудові краєвиди на г. Маковиця. Будівництво церковної споруди почалося в 1999 р. з ініціативи о. Ярослава Свищука за проектом архітектора Ігора Петришина з м. Яремче. Завершували ремонтні роботи сестри Милосердя, яким отець-місіонер передав будинок. У вересні 2002 р. будівля була посвячена. Глибоке молитовне життя монахині поєднують з місійною діяльністю: займаються благодійною та релігійно-просвітницькою працею, проводять катехизацію дітей, залучають місцевих школярів до святкувань Дня матері, Дня св. Миколая тощо, а також приймають дітей для оздоровлення і відпочинку з різних куточків України.

У церкві-каплиці встановлений унікальний іконостас, який привіз о. Ярослав Свищук зі Сполучених Штатів Америки. Ікони до нього написав знаний поет, художник та мистецтвознавець Святослав Гординський. А гармонійним доповненням до ікон є різьба роботи місцевого майстра Василя Штим’яка.

Церква св. пророка Іллі (м. Яремче)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Монастирська церква розміщена біля центральної дороги в с. Дора. Будівництво храму завершено влітку 1938 р. Церква збудована в гуцульському стилі, покрита гонтою. Роботи велися під керівництвом майстрів Івана Яворського (с. Заріччя), а також Петра Григорчука (с. Жаб’є).

У церкві встановлено нетиповий відкритий іконостас овальної форми. Ікони, що розміщені на іконостасі, виконані методом випалювання та частково оздоблені плоскорельєфною різьбою. Проект іконостасу та частину різьблених робіт виконав колишній директор місцевої школи Іван Свищук.

Діяльність церкви тісно зв’язана з життям монастиря монахів Студійського Уставу, що належить до Святоуспенської Унівської Лаври. Саме їм подарувала свою землю і будинки родина Кокурудзів у 1937 р. Тут, упродовж всіх років перебування, починаючи з 1935 р., пройшовши через гоніння і переслідування, діяла підпільна Українська Греко-Католицька Церква в особах монахів-студитів о. Мирона Деренюка та о. Павла (Петра-Порфирія Чучмана). 1990 рік приніс довгожданне звільнення від комуністичного насилля. Храм був відновлений, добудована захристія. Нова дерев’яна каплиця з дзвіницею побудована в 2001 році органічно доповнила архітектурний ансамбль храму.

Церква Успення Пресвятої Богородиці (м. Яремче)

Дерев’яний храм, що розташований неподалік автостанції, був збудований в 1904 р. на місці богослужбової каплиці Успення Пресвятої Богородиці, датованої 1898-м роком.

Зберігся іконостас XVIII – поч. XIX ст. роботи невідомого іконописця. Престол виготовлений в 1914 році і пожертвуваний Іваном та Марією Филиповичами зі Львова.

Окрасою церковного подвір’я є дерев’яна двоярусна дзвіниця.

 Церква Пресвятої Трійці (м. Яремче)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

В 2000 р. на місці побудови майбутнього храму встановили пам’ятний хрест. Дерев’яна церква збудована на кошти місцевих жертводавців і освячена в 2006 році. Над зведенням храму трудилися майстри з Космача, Микуличина. Особливий внесок в будівельну справу вклав Олексій Годованець з м. Яремче. Архітектура храмової споруди в основі прямокутна, але в майбутньому планується добудова церкви так, щоб в основі лежала форма грецького хреста.

Церква Різдва св. Івана Хрестителя (м. Яремче)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Наріжний камінь майбутньої церкви заклав єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії Павло Василик в 1996 році в центрі міста. Автор проекту – Степан Гайдищук з с. Городенка.

У квітні 1997 р. розпочалося будівництво храму.

Храм освячений 7 липня 2008 р. на празник Різдва св. Івана Хрестителя.

Поки у храмі йшли штукатурні роботи, Калуська деревообробна компанія виготовила іконостас, а також тетрапод, аналой, престол. Ікони до іконостасу виконали іконописці зі Львова.

Розпочато розпис храму у візантійській традиції. У майбутньому передбачається виготовлення художніх вітражів, які гармонійно доповнюватимуть сакральний стінопис.

Церква св. Івана Милостивого (м. Яремче)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Церква розташована в с. Ямна (мікрорайон м. Яремче). Храм разом із дзвіницею належить до пам’яток сакрального архітектури гуцульського типу.

Перша згадка про церкву походить зі списку, складеного львівським єпископом Йосифом Шумлянським у 1701 р., де храм іменований на честь Пресвятої Трійці. За деякими свідченнями, церква згадується як храм св. Архистр. Михаїла і збудована в XVII – XVIIIст. [2]. Згідно з іншою версією, була збудована церква з новою посвятою св. Івану Милостивому у 1766 р. (шематизм 1832 р). На сьогодні храмова споруда є шедевром гуцульської церковної архітектури.

Храмовий празник відзначають у день пам’яті св. мчц. Параскевії.

Церква Пресвятої Трійці та св. мчц. Параскеви П’ятниці (с. Микуличин)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППКолись стара церква в Микуличині була розташована на цвинтарі вище присілка Фальчі, а плебанія – за Прутцем на Царині. Оповідають, що близько 1760-х років храм зруйнував сильний буревій. Сучасний храм біля центральної дороги побудований за проектом цісарсько-королівського інженера-архітектора Надвірнянського повітового уряду Я. Чайковецького. Архітектура цієї церкви демонструє гуцульський тип сакрального будівництва. Спорудження храму завершилось у 1868 р. Посвячували його у храмовий празник св. Параскеви. Поруч із церквою збереглася стара триярусна дзвіниця, яка є цікавою пам’яткою малої сакральної архітектури. У 2002 р. над воротами церкви споруджено нову дзвіницю.

Під час реставраційних робіт в 1988 р. ліворуч від іконостасу під полотняною іконою було знайдено оригінальну ікону з авторським підписом «К. Устиянович». У 1989 р. позолочено іконостас.

У пам’ять страшного для села лиха – великої повені 1911 р., а також з нагоди ремонту храму, на церковному подвір'ї встановлено великий кам’яний хрест.

Церква Вознесіння Господнього (с. Микуличин)Церква Вознесіння (с. Микуличин).Церква Вознесіння (с. Микуличин).

У 1999 році з ініціативи єпископа Коломийсько-Чернівецької єпархії Павла Василика, пароха села о. Богдана Скірчука та громади присілка Полумистий, розпочалося будівництво церкви. Проектувальні роботи виконав архітектор Юрій Герушинський з м. Яремче. Отож нині дерев'яний храм розташований серед чудової природи карпатських гір, у мальовничому куточку с. Микуличин.

З 2004 р. в храмі постійно відбуваютьсябогослужіння.

Освячена церква в 2007 р. на празник Вознесіння Господнього.

Церква св. влкмч. Дмитрія Солунського (с. Татарів)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Дмитрівська церква у с.Татарів, яка стоїть біля центральної дороги, побудована у 1870-х роках. Уперше про неї згадано в шематизмі 1880 р. Храм збудований за проектом польського архітектора Ф. Менчинського. Це одна з найдавніших пам’яток архітектури національного значення, що збереглася на сьогодні. Церква має оригінальну побудову і є цікавим взірцем гуцульської школи народної сакральної архітектури.

Іконостас п’ятиярусний, ікони для нього написав (за автографом на іконі св.Миколая Чудотворця з іконостасу) Антоній Оржеховський.

Дерев’яна дзвіниця поруч із церквою чудово доповнює архітектуру храму.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с-ще Ворохта)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Будівництво церкви розпочалося у 1928 р., а вже в 1930 р. її освячено. У плані церква хрестовидна з п’ятьма банями, первісно була покрита металом в два кольори шаховим візерунком.

Милує око своєю неповторною красою різьблений іконостас, який виконав Василь Турчиняк з Луга, а також його син Микола та учень Савчук Василь із селища Делятин. I ярус був зроблений в 1937 році, а II – IV і розп’яття – в 1956-57 роках. Тоді ж виготовлено проповідальницю. Окремі ікони для іконостасу написав Анатолій Меделян зі Львова.

Дерев’яні прикраси в церкві різьблено наприкінці 80-х років. Бічні престоли з іконами св. Миколая і Різдва Пресвятої Богородиці – робота невідомого автора. Ймовірно, ці престоли перенесли з костелу, що був збудований у Ворохті на початку XX ст.

У 2006 році за кошти Яремчанської міськради було заново перекрито церкву. Проведено роботи з оновлення зовнішнього фасаду храму.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с-ще Ворохта)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Стара церковця розміщена на пагорбі в центрі Ворохти. За однією з версій, вона була побудована у 1615 р. у с. Яблуниця. А у Ворохту перенесена 1780 р. на місце над новим цвинтарем. [4]. У 1860 р. церква була перевезена на нове місце, де стоїть до сьогодні. Через два століття, у 1980 р., найдавніший храм цієї місцевості відреставрували. Дерев’яна церква є справжньою мистецькою перлиною, найдосконалішою за пропорціями в гуцульській школі традиційного храмового будівництва. Протягом XX ст. храм перебував у центрі уваги багатьох художників та мистецтвознавців.

Перед церквою зберігся перший пам’ятний хрест, що закладений церковною радою в 1785 році.

Церква Різдва св. Івана Хрестителя (с-ще Ворохта)Церква Різдва Івана Христителя (ворохта)Церква Різдва Івана Христителя (ворохта)

Церква розташована в урочищі Завоєла на віддалі 10 км від селища Ворохта, неподалік від садиби Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП. Звідси починається маршрут «На г. Говерла». З подвір’я церкви відкриваються мальовничі краєвиди на Чорногірський хребет.

У 1997 році о. Мирослав Чернявський на місці побудови храму освятив наріжний камінь. Проект дерев'яної церкви виконав архітектор Юрій Герушинський з м. Яремче.

З 2010 р. в церкві відбуваються богослужіння.

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (с. Поляниця)Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (с. Поляниця)Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (с. Поляниця)

Стара церква у селі Поляниця Поповичівська була побудована у 1912 р. на кошти князя Йоана Ліхтенштейна. За переказами храм згорів у 1946-47 рр.

У 1990 р. зусиллями місцевих жителівзбудована нова церква. У 2006 р. встановлено розп’яття на церковному подвір’ї.

Дзвіниця збудована в 1995 р. Збереглися старі дзвони, оздоблені рельєфним орнаментом, на одному з яких читаємо напис: «Іван Молдавчук з сім’єю (1871р.)» та зображення св. Миколая. Нові дзвони придбали в 2006 р.

Церква Успення Пресвятої Богородиці (с. Яблуниця) Церква Успення Пресвятої Богородиці (с. Яблуниця). Церква Успення Пресвятої Богородиці (с. Яблуниця).

Храм збудований та освячений у 1895 р. і є пам’яткою архітектури місцевого значення. Стара церква, яка стояла на цьому місці, перевезена до Лазещини (Рахівський р-н Закарпатська обл.).

Церкву розписував Фердинант Оріховський, іконостас різьбив Василь Турчиняк з Луга. Деякі ікони, зокрема, «Ісус Христос в оливному городі», написав Карл Скочдополь.

Церква св. Василія Великого (с. Яблуниця)

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НППІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ ГРОМАД КАРПАТСЬКОГО НПП

Церква побудована зусиллями місцевих жителів і освячена в 1992 р. Над її проектом працювала архітектор Мирослава Петришин з м. Яремче.

Храм прикрашає величний іконостас, виготовлений у 1994 р. майстрами з Делятина – Василем Савчуком та Віктором Приймою. Ікони до іконостасу написав художник з Лазещини (Рахівський р-н, Закарпатська обл.) Михайло Кузюк.

Художні настінні розписи у церкві виконали народні умільці з с. Чорний Потік у 2000 р. Кивот виготовлено у 1995 р. у с. Поляниця.

Церква Найсвятішого Серця Христового (с. Вороненко) Церква Найсвятішого Серця Христового (Вороненко) Церква Найсвятішого Серця Христового (Вороненко)

Церква збудована на висоті приблизно 920 м н.р.м. Будівництво проводилося на кошти місцевих жителів за допомогою Яремчанської міськради. Освячено храм у 2005 році.

Церкву прикрашають величні дубові хори, виготовлені місцевими майстрами. Різьблений престол та намісна ікона з різних порід дерева, виконані майстрами з с. Річки (Косівський р-н). Ці роботи вражають своєю майстерністю виконання та довершеною красою.