LOGOGlobal top100 badge

(площа 3078 га)

Підліснівське природоохоронне науково-дослідне відділення розташоване в північно-східній частині парку на берегах р.Прут та її правої притоки – р.Прутець Чимигівський в околицях с.Микуличин.

Найвищими вершинами є: г.Куніклива (1261 м н.р.м.), г.Ягідний (1216 м н.р.м.), Круглоявірник (1211 м н.р.м.), Свинянка (1146 м н.р.м.).

Клімат – помірно-континентальний зі значною середньорічною кількістю опадів (881 мм). Середньорічна температура повітря становить 6,30С. Тривалість вегетаційного періоду – 202 дні. Переважають вітри південно-західного напряму. Постійний сніговий покрив встановлюється в грудні і сходить з квітня по травень.

Гідрологічна мережа представлена правою притокою р. Прут – р.Прутець Чемигівський, та лівою – р.Явірницький.

Основний тип природної рослинності – ліси (2698,5 га), у складі яких мають досить значну перевагу (68,0%) вічнозелені хвойні породи дерев. Лісистість території становить 87,7%. За лісогосподарським районуванням лісова рослинність відноситься до гірськокарпатського округу; району – високогірного з ялицево-смерековими і чисто смерековими лісами.

Територія відноситься до природно-заповідного фонду і поділена на 4 функціональні зони, де найбільше лісів (85,41%) знаходиться у зоні регульованої рекреації, 14,56% – в заповідній зоні та 0,02% – в зоні стаціонарної рекреації.

Більша частина лісів (65,1%) – природного походження.

Головною лісоутворюючою породою є ялиця біла, котра за поширеністю має незначну перевагу – 39,0%. Дещо менші площі займають бук лісовий – 31,0% та смерека – 27,5%. Інші деревні породи займають невеликі площі: модрина європейська, що створена лісовими культурами – 1,5%, вільха сіра 0,9%, береза – 0,1% та дугласія зелена – 0,005%.

Вертикальна поясність лісів тут сформована наступними смугами:

1) буково-ялицевих з домішкою смереки лісів (660-900 м н.р.м.), масивна широка смуга охоплює північно-східні схили хребта Ліснови на правому березі р.Прут (ур.Підліснів, ур.Плай, Растовий, Пожежа, Паленина, Стави, Полумистий, значні площі ур.Копчин) та простягається аж до північно-східних схилів г.Хичка, охоплюючи майже верхів’я лівих приток р.Прутець Чемигівський. Основний тип лісу – волога смереково-букова суяличина (середній запас деревини - 830,0 м3/га; середній приріст – 7,8 м3/га);

2) буково-ялицево смерекових лісів (720-1050 м н.р.м.), вузькі окремі та суцільні смуги знаходяться на південних схилах г.Свинянка поблизу ур.Шепетінка, ур.Борсучина та ур.Обіч на лівому березі р.Прут. Переважаючий тип лісу – волога буково-ялицева сусмеречина (середній запас деревини - 810,0 м3/га; середній приріст – 7,3 м3/га);

3) яворово-букових лісів (1100 м н.р.м.), вузька невелика смуга яких знаходиться на ппівнічно-східних схилах хребта Ліснови. Основний тип лісу – волога яворова субучина.

4) чистих смерекових лісів (850-1261 м н.р.м.), невелика смуга яких знаходиться на північно-східних та східних схилах г. Хичка, охоплюючи верхів’я лівих приток р.Прутець Чемигівський, окрема – на південних схилах г.Свинянка. Основні типи лісу – свіжий чистий смерековий субір та волога чиста сусмеречина.

Сучасна вікова структура лісів має такий вигляд: молодняки – 5,77%; середньовікові – 85,32%; пристигаючі – 0,45%; стиглі та перестійні – 8,43%.

Територія відділення охоплює надзвичайно цінні з ландшафтно-екологічної, ботанічної, зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми Карпат.

Флора відділення багата на рідкісні ендемічні види. Тут виявлені види, що занесені до Червоної Книги України: арніка гірська, астранція велика, лунарія оживаюча, волошка карпатська, булатка червона, пізньоцвіт осінній, шафран Гейфелів, пальчатокорінник плямистий, пальчатокорінник травневий, коручка пурпурова, билинець комарниковий, білоцвіт весняний, лілія лісова, зозулині сльози яйцелисті, плаун колючий, зозулинець обпалений, любка дволиста, траунштейнера куляста, плаун колючий, баранець звичайний, цибуля медвежа, підсніжник білосніжний.

Багата також і реліктова фауна, що занесена до Червоної книги України: тритон карпатський, тритон гірський, саламандра плямиста, лелека чорний, підорлик малий, сова довгохвоста, кутора мала, підковоніс малий, нориця водяна мала (повх), горностай, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна, норка європейська.

Особливо цікавими для відвідувачів є клонова плантація модрини, архівна плантація клонів смереки, ялиці і дугласії, лісонасіннєва плантація клена гостролистого, заповідне урочище «Копчин».

Особлива увага на території відділення приділяється рекреаційному використанню площ. Функціонують 3 зони відпочинку – «Воротищі», «Барвищі», «Закуток».

На території відділення знаходиться еколого-пізнавальна стежка «Вершок-Жбир».

Особлива увага приділяється рекреаційному благоустрою. Функціонують три зони відпочинку – «Воротищі», «Барвищі», «Закуток».

Основними завданнями відділення є: 1) збереження природних комплексів; 2) створення умов для відпочинку; 3) пропаганда природоохоронних знань; 4) ведення наукових досліджень по вивченню природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання території.