LOGOGlobal top100 badge

(площа 3075 га)

Яремчанське природоохоронне науково-дослідне відділення розташоване в північній частині парку на лівому березі р.Прут в околицях м.Яремче.

Найвищими вершинами є г.Явірник (1100 м н.р.м) та г.Чорногориця (1050 м н.р.м).

Клімат - помірно-континентальний зі значною середньорічною кількістю опадів (933 мм). Середньорічна температура повітря коливається в межах від 5,1 до 7,2оС. Тривалість вегетаційного періоду - 180 діб. Переважають вітри південно-західного напрямку. Постійний сніговий покрив встановлюється в грудні і сходить в період з квітня по травень.

Гідрологічна мережа представлена лівими притоками р.Прут (Жонка, Чорногірчик, Кам’янка, Явірник, Багрівець).

Основний тип природної рослинності цієї території – ліси (2819,3 га), у складі яких мають незначну перевагу (53,0%) листяні породи дерев. Лісистість території - 91,7%. За лісогосподарським районуванням лісова рослинність території цього відділення відноситься до гірськокарпатського округу; північна частина - до району Зовнішніх Карпат з буковими і темнохвойно-буковими лісами; південна частина – до високогірного району з ялицево-смерековими і чисто смерековими лісами.

Територія відноситься до природно-заповідного фонду і поділена на 4 функціональні зони, де найбільше лісів (91,6%) знаходиться у зоні регульованої рекреації, 8,0% – в заповідній зоні, 0,4% – в зоні стаціонарної рекреації.

Більша частина лісів (81,4%) - природного походження.

Головними лісоутворюючими породами є бук лісовий та ялиця біла. За поширеністю деревних порід незначну перевагу має бук лісовий – 50,0%. Велику площу тут також займає смерека – 31,0%. Дещо меншу площу займає ялиця біла – 16%. Інші деревні породи займають невеликі площі: сосна – 2,0%; граб звичайний – 1,5%; вільха сіра – 1,5%; модрина європейська – 0,4%; дугласія зелена – 0,005%.

Вертикальна поясність лісів тут сформована наступними смугами:

1) ялицево-букових з домішкою смереки лісів (500-800 м н.р.м), окремі великі смуги знаходяться на лівому березі р.Прут охоплюючи північно-східні та східні схили ур.Затинка, ур.Великий, ур.Млаки та ур.Межизвірна. Основні типи лісу – волога смереково-ялицева субучина (середній запас деревини – 730,0 м3/га; середній приріст – 6,7 м3/га) та волога смереково-ялицева бучина (середній запас деревини – 890,0 м3/га; середній приріст – 8,2 м3/га);

2) ялицево-букових з домішкою граба звичайного лісів (550-630 м н.р.м), невелика вузька суцільна смуга простягається вздовж лівого берега р.Жонка та значно більша – вздовж правого берега р.Жонка, що охоплює більшу частину ур.Багрівець. Основний тип лісу – волога грабово-ялицева субучина (середній запас деревини – 540,0 м3/га; середній приріст – 4,1 м3/га);

3) соснових з домішкою смереки лісів (600-850 м н.р.м), окремі невеликі смуги знаходяться на південно-східних схилах лівого берега р.Прут, окрема невелика – на південно-східному схилі південніше залізничного тунелю поблизу ур.Дрібки. Основний тип лісу – свіжий смереково-сосновий субір;

4) буково-ялицевих з домішкою смереки лісів (600-750 м н.р.м), суцільна масивна смуга знаходиться на лівому березі р. Прут, що простягається з північних та північно-східних схилів ур. Кам’янка і доходить майже до ур. Затинка; окремі – охоплюють значні ділянки в ур. Великий, ур. Млаки, ур. Пасіки та ур. Межизвірна. Основний тип лісу – волога смереково-букова суяличина (середній запас деревини – 830,0 м3/га; середній приріст – 6,7 м3/га);

5) буково-ялицево-смерекових лісів (750-800 м н.р.м), суцільна смуга знаходиться на північних та північно-східних схилах г.Свинянка. Основний тип лісу – волога буково-ялицева сусмеречина (середній запас деревини – 810,0 м3/га; середній приріст – 7,3 м3/га);

6) чистих смерекових лісів (900-1100 м н.р.м), невелика смуга – на схилах г.Катеринка. Основний тип лісу – свіжий чистий смерековий субір.

Сучасна вікова структура лісів має такий вигляд: молодняки – 16,02%; середньовікові – 74,8%; пристигаючі – 0,59%; стиглі та перестійні – 8,59%.

Територія відділення охоплює надзвичайно цінні з ландшафтно-екологічної, ботанічної, зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми Ґорґан. Тут зосереджена велика кількість ендемічних та рідкісних видів рослин: плаун колючий, баранець звичайний, тис ягідний, астранція велика, тирлич жовтий, дзвоники карпатські, арніка гірська, волошка карпатська, білоцвіт весняний, підсніжник білосніжний, любка дволиста. Окремі представники занесені до Червоної книги України (любка дволиста, арніка гірська, зозулинець плямистий).

Разом з ендеміками флори багата також і реліктова фауна, з яких 30,0% – становлять дрібні ссавці. Із зареєстрованих видів хребетних зустрічаються види, що занесені до Червоної книги України: тритон карпатський, тритон гірський, саламандра плямиста, мідянка, глухар, пугач, сич-горобець, бурозубка альпійська, мала кутора, горностай, норка європейська, борсук, видра, рись.

Цікавими рекреаційними об'єктами є водоспади "Пробій" на р. Прут, "Дівочі сльози" на р. Жонка, еколого-пізнавальні маршрути "Наш друг – природа", на г. Чорногориця, зона відпочинку "Жонка". Дуже цікавим об'єктом є вольєрне господарство на площі 5,3 га. Мешканцями вольєрів є п'ять особин оленя благородного, три дикі свині.

Для рекреаційного природокористування виділені зони стаціонарної та регульованої рекреації. Для послуг відвідувачів – вольєрне господарство, рекреаційні зони „Жонка”, „Водоспад”, мережа еколого-пізнавальних стежок („Наш друг – природа”, „На гору Чорногориця”).

Основними завданнями відділення є: 1) збереження природних комплексів; 2) створення умов для відпочинку; 3) пропаганда природоохоронних знань; 4) ведення наукових досліджень з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання території.