LOGOGlobal top100 badge

images/panorama/pan1_5.jpg
images/panorama/pan1_2.jpg
images/panorama/pan1_6.jpg
images/panorama/pan1_3.jpg
images/panorama/pan1_4.jpg
Фільтр
  •  

    На еколого-пізнавальній стежці «На водоспад Гук» встановлено 5 інформаційних стендів в рамках проекту «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь», що фінансується Посольством Австралії в Україні в рамках Програми Прямої Допомоги Уряду Австралії на 2016-2017 роки. Проект виконується громадською екологічною організацією «Еко-плай» у співпраці з Карпатським національним природним парком та Європейським товариством дикої природи.

             Інформаційні стенди мають на меті збільшити поінформованість відвідувачів маршруту про наслідки змін клімату в Карпатському національному природному парку, а також ознайомити відвідувачів з концепцією «не залишай слідів», котра вчить як не шкодити природі, відвідуючи туристичні атракції.

  • 18-19 травня в приміщенні екотуристичного візит-центру Карпатського національного природного парку відбувсятренінг-презентація освітніх матеріалів проекту «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь», що фінансується Посольством Австралії в Україні в рамках Програми Прямої Допомоги Уряду Австралії на 2016-2017 роки. Проект виконує громадська екологічна організація «Еко-плай» у співпраці з Карпатським національним природним парком та Європейським товариством дикої природи.

    Під час тренінгу учасники мали змогу ознайомитися з результатами проекту:

    тренінговим модулем та посібником, де представлені матеріали про причини та наслідки змін клімату, антропогенні зміни в Карпатському національному природному парку, споживання енергії, проблеми із забрудненням та поводження з твердими побутовими відходами, перспективи розвитку екотуризму на природно-заповідних територіях, а також роль волонтерства та європейську систему охорони дикої природи.

    настільною грою «Подорож Карпатським національним природним парком»

    дитячим журналом «Дика п’ятірка».

    Учасники тренінгу не лише отримали ці освітні матеріали для подальшого використання у своїй роботі, але й також ознайомилися з рекомендаціями щодо їх впровадження в освіту дітей. На тренінгу був представлений також і європейський досвід екологічної освіти та особливості застосуванняпоетичного слова в екологічній освіті дітей. Крім того, учасники мали можливість ознайомитися з методами еколого-освітньої роботи яремчанської громадської екологічної організації «МАМА 86».

    У тренінгу-презентації взялиучасть вчителі природничих предметів загальноосвітніх шкіл, керівники екологічних гуртків позашкільних навчальних закладів, профільних громадських організацій, а також працівники відділів екологічної освіти установ природно-заповідного фонду України. Серед них були представники Дніпропетровської, Кіровоградської, Київської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

    На завершення гості тренінгу мали можливість ознайомитися з концепцією «не залишай слідів», здійснившиекскурсійне відвідування еколого-пізнавальної стежки «На водоспад Гук». Це один з найпопулярніших маршрутів Карпатського національного природного парку, котрий є також і гарним прикладом для вивчення впливу глобального потепління на екосистему. Адже липнева повінь 2008 року завдала значної шкоди маршруту, та й сам водоспад був утворений внаслідок повені 1969 року. Крім того, учасники тренінгу відвідали також і босоногий маршрут (спеціально облаштована стежка для масажу стоп ніг природними матеріалами, релаксації та покращення кровообігу кінцівок).

           Тренінг-презентація освітніх матеріалів є завершальним заходом проекту «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь».Головною метою проекту є сприяння сталому розвитку через захист довкілля та впровадження ефективних еколого-освітніх інструментів, а також популяризація серед дітей проведення вільного часу на свіжому повітрі та збільшення їхньої поінформованості про навколишнє середовище та зміни клімату.

  • Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття на 55 сесії у грудні 2000 року.


    Наше покоління є свідком катастрофічного скорочення ареалів багатьох видів і зменшення їх чисельності, зникнення регіональних популяцій та повного знищення видів як рослинного, так і тваринного світу. Кожен природний вид є неповторним та самобутнім витвором природи зі своїми, тільки йому притаманними рисами та властивостями, своїм місцем в еволюційному процесі та своїх практичним значенням для людства.

    Класичне тлумачення поняття «рідкісний вид» включає види тварин і рослин, чисельність яких зменшилась до межі, за якою наступає повне зникнення. Іноді можна почути досить логічне питання: і що в цьому страшного, чим може загрожувати окремій людині чи навіть суспільству в цілому зникнення якогось виду рослин чи тварин?  Про біосферу ми завжди говоримо як про систему, а як відомо, система – це набір взаємопов’язаних елементів. Напрошується асоціація з машинним механізмом, а якому поломка однієї деталі зупиняє всю машину. Змінюється навантаження на елементи системи, тому їх стійкість і ефективність падає. Ці процеси в кінцевому результаті приведуть до аварії, не відразу, але безповоротньо.

    За мільйони років еволюція створила і відшліфувала складну біологічну систему, в якій кожен живий  організм займає свою нішу і грає свою визначену роль, забезпечуючи стійкість всієї системи. В біосистемі немає зайвих елементів – все еволюційно виважено і довершено, тому зникнення хоч одного відобразиться на стійкості всієї системи. Людина також є частиною цієї системи і не може жити поза нею.

    Втрата будь-якого біологічного виду одночасно означає небезпеку для людини, загрозу його існуванню в рамках порушеної біологічної системи. А рідкісні види – це якраз ті види, вірогідність зникнення яких особливо велика через їх обмежену кількість і нестабільний стан.

    В переддень відзначення Міжнародного дня біологічного різноманіття, Карпатським національним природним парком оголошено конкурс на кращу світлину «Природа Карпат через об’єктив», орієнтований як на любителів, так і професіоналів фотографії, а також усіх, хто прагне до пізнання краси Карпат за допомогою мистецтва фотографії. Також підготовлено науково-публіцистичні статті до дня біорізноманіття в періодичне видання «Карпатський національний» та міську газету «Яремчанський вісник».

    До Дня біорізноманіттябули підготовлені інформаційні листівки для поширення їх серед рекреантів. Але найголовніше, це безпосередня цільова екологічна просвіта, яка виразилася у проведення відео-презентацій «Флора і фауна Карпатського НПП», «Праліси Карпат»для старшокласників загальноосвітніх шкіл регіону, організації «Живої презентації» у «Лісовому класі» (територія Яремчанського ПОНДВ): «Польові методи дослідження біорізноманіття», проведення екологічних уроків «Річка – Богова свічка» для учнів 5-6 класів, проведення бесід з дошкільнятами «Чому лісові тварини і рослини потребують нашого захисту?», акції по благоустрою екологічного маршруту «Вольєри – Чорногориця», присвяченого Дню охорони біорізноманіття з залученням місцевого населення.

    Пройдені століття змінюють обличчя цивілізації, створюються досконалі машини, покоряється космос, відновлюються знищені пам'ятники архітектури і мистецтва. Але штучно відновити зниклий біологічний вид неможливо, та й виникнення в процесі еволюції виду, аналогічного зниклому, неможливе. Історія і еволюція неповоротні. Тому відношення до кожного живого виду, рослини чи тварини, повинне бути особливо обережним, дбайливим, любовним. 

  • Птахи відіграють важливу роль у природі та житті людини. В природних умовах  існують складні взаємозв'язки між птахами й рослинами, з одного боку, та між птахами й іншими тваринами - з іншого. Частина птахів щороку мігрує з далекої півночі на далекий південь і повертається назад. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому. Міграція птахів,є одним із індикаторів біорізноманіття, здоров'я екосистеми, змін клімату.

     У другу суботу та неділю травня відзначається Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day). Історичною передумовою установи цього Дня стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в 1906 році. Всесвітній день мігруючих птахів проходить під егідою Конвенції по мігруючих видів (КМВ) і Африкансько-Азіатського угоди по мігруючим птахам (АЕВА). Ці обидві міжнародні угоди є частиною Екологічної програми ООН (ЮНЕП).

    Цього року відзначення Міжнародного дня мігруючих птахів відбулося 10 травня під символічним гаслом «…а якщо настане тиша в небі? Зупиніть незаконні вбивства, відлов і торгівлю!». В рамках св’яткування працівниками Карпатського НПП були проведені еколого –пізнавальні заходи в дошкільних навчальних закладах Яремчанщини; здійснені навчально-просвітницькі,роз’яснювальні бесіди з учнями початкових класів про різноманітність,поширення та значення мігруючих птахів, також проведено практикум по визначенню мігруючих птахів у природі для учнів старших класів. Мета цих заходів полягала в тому,щоб якомога більше розповісти та наочно показати дітям дошкільного віку та різновіковим школярам багацтво пташиного світу рідного краю,його поширення,значення та причини зменшення чисельності.

     Відзначання  Всесвітнього дня мігруючих птахів — це глобальна кампанія, мета якої полягає в тому, щоб розширити знання про мігруючих птахів, їх місцях проживання та шляхах пересування. Численні заходи Дня що проходять у різних куточках Землі, закликають зберігати місця проживання мігруючих птахів по всьому світу. Долучімось  до цього і ми!

  •     З початком нового туристичного сезону, для відвідувачів Карпатського НПП, оновлено маршрут «На гору Маковиця». Встановлено нові альтанки, столи з лавочками та оглядову площадку з якої можна побачити панораму м.Яремче. Приємного відпочинку!

  • 22 травня світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття. Генеральна Асамблея ООН на 55 сесії у 2000 році проголосила 22 травня Міжнародним днем біорізноманіття. Період з 2011 по 2020 роки Генеральною асамблеєю ООН проголошено Декадою ООН з біорізноманіття. Головною метою декади є сприяння реалізації Стратегічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки та Цільових задач Айті, прийнятих під час Десятої наради Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (м. Нагоя, Японія, 2010). Тема цьогорічного Міжнародного дня біорізноманіття - «Біорізноманіття для сталого розвитку» - обрана з метою зосередження зусиль міжнародного співтовариства для встановлення цілей сталого розвитку як складової Порядку денного ООН з розвитку на період 2015-2030 роки та визнання значимості біорізноманіття для досягнення сталого розвитку. Міжнародний день біорізноманіття це ще одна нагода звернути увагу на актуальні проблеми збереження біорізноманіття. Щороку міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день біорізноманіття низкою заходів: проведенням тематичних семінарів, конкурсів, фотовиставок, зустрічей та інформаційних кампаній.

    Можна стверджувати, що основною причиною незбалансованого ведення господарства в природних екосистемах, є низький рівень природоохоронної кваліфікації та екологічної свідомості на всіх рівнях сучасного суспільства. Тому питання збереження біорізноманіття повинно бути завжди тісно пов’язане з розвитком екологічної освіти та просвіти, підвищенням кваліфікації та громадської свідомості відносно збереження довкілля. Карпатський парк, як об’єкт ПЗФ,  прагне створити єдиний комплексний підхід до суспільної освіти і навчання в галузі збереження біорізноманіття не лише при виконанні природоохоронних заходів на своїх теренах, але і сприяти підвищенню рівня кваліфікації спеціалістів, що приймають рішення у сфері живої природи.

    Парк бачить основне своє завдання у збереженні та невиснажливому використанні біорізноманіття для функціонування ефективного господарювання. Основними напрямами виконання цього напряму діяльності є наступні положення.

    1. Охорона біорізноманіття в межах їх біотопів (in-situ).

    На популяційно-видовому рівні, щоб зберегти вид – необхідно зберегти природні умови його існування. Насамперед, це види, що знаходяться під загрозою зникнення, занесені до Червоної книги України і міжнародних переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів флори та фауни, з урахуванням вимог міжнародних договорів, до яких приєдналася Україна. Заходи у цьому пункті направлені на збереження або відновлення чисельності та ареалів природних популяцій представників біорізноманіття; підтримки природного стану популяцій шляхом здійснення реабілітаційних заходів; підтримання просторової, вікової, генеративної структури популяцій; реінтродукція зникаючих видів та популяцій з урахуванням потреб виду до умов природного середовища існування та місць зростання, генетичної структури видів і значення реінтродукції для екосистем. Карпатський НПП є осередком зростання значної частини раритетного фітогенофонду Українських Карпат, де охороняються  популяції 95 видів вищих судинних рослин, що занесені до Червоної книги України,  4 види з Європейського Червоного списку, 3 види  з Червоного списку МСОП, 3 види – з Додатку І Бернської конвенції.  Дослідження рідкісних і зникаючих видів рослин КНПП свідчать, що активне антропогенне навантаження на природну рослинність викликає багато негативних наслідків: перехід первинних типів рослинності до вторинних через порушення структури, зменшення флористичного різноманіття, спрощення структури угруповань, зниження порогу стійкості окремих популяцій.

    На екосистемному рівні збереження біорізноманіття передбачає охорону видів та їх угруповань у складі природних екосистем. На території парку сформовано 6 висотних рослинних поясів (ВРП), а саме: пояси букових, ялицево-букових і буково-ялицевих, смереково-ялицево-букових і буково-ялицево-смерекових, смерекових лісів; ВРП криволісся та субальпійських лук; ВРП альпійських лук. Завдяки такій висотній диференціації рослинного покриву парк відзначається значним фітоценотичним різноманіттям. За домінантними видами описано 91 лісових, 19 чагарникових, 27 лучних та 14 болотних асоціацій, з яких 50 занесено до Зеленої книги України. Природниий рослинний покрив репрезентує майже все фітоценотичне різноманіття формацій букових і хвойних лісів, криволісся, субальпійських та альпійських лук Карпат.

    2. Охорона біорізноманіття за межами їх природних місць існування (ex-situ) дозволяє зберегти лише частину генетичного різноманіття природних популяцій. Звичайно, у таких умовах порушуються генетичні процеси, характерні для природних популяцій, знижується стійкість видів до зовнішніх впливів. Ці засоби можуть бути застосовані у разі, коли вичерпані всі резерви збереження природних популяцій виду, на території парку це такі види як модрина польська та тис ягідний. Також КНПП володіє досить потужною генетичною базою представників біорізноманіття. На базі 3-х природоохоронних науково-дослідних відділень створені дендрарії, різноманіття яких становить біля сотні  видів деревних і чагарникових рослин. На території Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення закладені клонові плантації модрини, дугласії та ялиці. Для роботи з посадковим матеріалом (розмноження, вирощування саджанців) функціонує науково-дослідний розсадник «Підліснів».

    3. Збалансоване використання компонентів біорізноманіття, основними засобами якого є впровадження технологій невиснажливого використання біорізноманіття. Дотримання принципу запобігання шкоді при використанні живих організмів (обов’язкове проведення ОВНС усіх екологічно загрозливих господарських об’єктів на території КНПП).

    4. Збереження біорізноманіття за підтримки наукових досліджень. Визначальне значення мають прикладні наукові дослідження з питань інвентаризації та оцінки стану біорізноманіття, поширеності видів, чисельності, стану екосистем у цілому. На даний час моніторинг біорізноманіття, який здійснюється на території Карпатського НПП, дає диференціальну та інтегральну оцінку стану екосистем, їх структуру, взаємозв’язки, динаміку під впливом як природних так і антропогенних факторів. Ми очікуємо, що показники моніторингу будуть забезпечувати господарську можливість максимального збереження та примноження біорізноманіття. За перше десятиліття функціонування КНПП створено основу системи моніторингу було здійснено вибір модельних ландшафтів і об’єктів постійних спостережень, зокрема  опорних полігонів - постійних пробних площ (ППП), облікових профілів і трансект. Моніторинг корінних деревостанів КНПП ведеться з 1989 року і на даний час такі дослідження проводяться на 50 постійних пробних площах. За науковими напрямками програми моніторингу флори та рослинного світу можна поділити на наступні: вивчення стану популяцій окремих видів, вивчення рослинності (геоботанічні дослідження), лісознавчі, ресурсознавчі, дослідження флори окремих районів.

    Щороку на території парку реалізуються активні заходи, приурочені до Міжнародного Дня біорізноманіття. Тож і на цей раз творчими силами природоохоронців установи організовано акції по благоустрою туристичних маршрутів, підготовлено низку тематичних лекцій та уроків зі школярами. В арсеналі креативних заходів – цикл екскурсій в екологічному візит-центрі, на еколого-пізнавальних стежках та у вольєрному господарстві, «жива презентація» в Літньому класі, бесіди з дошкільнятами, відеоматеріал для обласної телекомпанії «Галичина» (екологічне виховання в гуртковій роботі), виготовлення буклетів і листівок та розповсюдження їх поміж мешканців Яремчанщини та її гостей. Відзначення Міжнародного дня біорізноманіття сприяє підвищенню поінформованості про роль навколишнього світу для благополуччя людини та необхідності дій щодо його збереження. 

  • У період з 11 по 17 травня 2015 року на території НПП «Зачарований край» (Закарпатська обл.) та Сколівські Бескиди (Львівська обл..) в рамках проекту «Збереження Карпатських пралісів», впроваджуваного Українським товариством охорони птахів за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства  проходив тренінг «Акустичний моніторинг кажанів з використанням бет-детекторів».

    Тренінгпроводили німецькі експерти по кажанах - Markus Dietz, Olaf Simon, Maude Erasmy. У семінарі взяли участь представники Франкфуртського зоологічного товариства - директор Європейських програм Міхаель Бромбахер та керівних піар відділу Дагмар Андрес-Брьомер, директор Українського товариства охорони птахів Олег Дудкін, національний та регіональний координатори проекту Ольга Яремченко і Олександр Киселюк, провідні фахівці-експерти по рукокрилих Українських Карпат  – старший науковий співробітник Інституту екології Карпат, к.б.н. Андрій-Тарас Башта, заступник начальника відділу НДР та сталого розвитку Карпатського БЗ Василь Покиньчереда та представники 9-ти національних природних парків, залучених до проекту (НПП «Зачарований край», «Синевир», Ужанський, «Сколівські Бескиди», Карпатський, «Верховинський», «Черемоський», «Гуцульщина», «Вижницький»). Від Карпатського НПП участь у тренінгу приймав Грицюк Іван Васильович.

    Після  завершення теоретичної частини учасники семінару пройшли практичне навчання з акустичного моніторингу кажанів за допомогою бет-кодерів – спеціальних приладів для запису і наступної розшифровки голосів кажанів. Німецькі експерти ознайомили учасників навчання з цими приладами, показали і потренували як встановлювати їх у природі, знімати з них записи голосів кажанів та розшифровувати на компютері.

    П’ять приладів директор Європейських програм Франкфуртського зоологічного товариства Міхаель Бромбахер привіз на тренінгі передав національним природним паркам для того, щоб після навчання Парки мали змогу проводити високоефективний акустичний моніторинг кажанів.

    Тренінгбув складним, проте захоплююче цікавим. Адже кажани – це особливі тварини. Цих тваринок (яких у нас звикли називати летючими мишами,) бачила майже кожна людина у наших краях, але ніхто не чув. Це тому, що кажани видають лише ультразвуки високої частоти, і за їх допомогою орієнтуються. Це справжнє диво природи. Кажан посилає короткі (0,01—0,005 с) ультразвукові імпульси частотою від 30 до 70 тис. Гц (для порівняння: людина сприймає звуки частотою до 20 тис. Гц), а потім сприймає відбитий від навколишніх предметів сигнал (до речі, саме такий принцип покладено в основу сучасних сонарів). Це дозволяє йому полювати вночі майже у цілковитій темряві. Такі особливості екології кажанів значно ускладнюють їх вивчення. І лише спеціальні прилади бет-детектори дають можливість проводити повноцінний моніторинг цих тварин та вивчати стан їх поселень.

    Завдяки проведеному тренінгу та спонсорській допомозі Франкфуртського зоологічного товаристванаціональні природні парки, учасники проекту «Збереження Карпатських палісів»,отримали можливість запровадити  надзвичайно важливу роботу зі збору інформації та оцінки стану кажанів, які занесені до Червоної книги України (2009), на територіях ПЗФ регіону.

  •       12-13 травня 2015 року на території Карпатського НПП проходила екологічна акція «Чисте довкілля» в рамках природоохоронного проекту "Збереження Карпатських пралісів", що впроваджується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина). Мета заходу формування у місцевих громад позитивного сприйняття парку та усвідомлення необхідності розширення його території з метою збереження унікальних старовікових лісів, що відіграють ґрунтозахисну, водо- та кліматорегулюючу роль, а також є осередками збереження цінних видів флори та фауни. Всі ці аспекти організатори акції висвітлили в ознайомчих бесідах з учасниками заходу.

           Працівники парку разом з територіальними громадами сіл Микуличин, Татарів та селища Ворохта, а саме за участю педагогів, учнів шкіл, членів громадських організацій «МАМА-86-ЯРЕМЧЕ», «Фонду розвитку соціальних та ділових ініціатив» м. Яремче, ГО «Фонд розвитку територіальної громади села Татарів» та ГО «Туристична асоціація «Карпати Еко-край», органів місцевого самоврядування та небайдужих мешканців, прибирали береги річок Прут, Мересний, а також зони відпочинку «Ребровач» та «Вентарівка». Загалом до акції долучилося понад 150 учасників. Було прибрано понад 5 км. прибережної річкової смуги у Ворохті, 6 км.  – у Татарові та 3 км. у Микуличині. Всі зібрані відходи були вивезені на полігон.

              Сподіваємося, що такий приклад співпраці обєднає людей різних професій та поглядів, стане основою для усвідомлення самобутньої краси рідного краю та унікальної цінності природних ландшафтів.

  • В цьому році вже традиційно екологічних активістів обєднав Карпатський національний природний парк. Саме ця територія є візитівкою регіону і центром туристичного паломництва. Тому і працівники парку, і місцеві громадські організації не залишаються осторонь місцевих екологічних проблем. Акції по прибиранню відбувалися в різних частинах парку силами працівників адміністрації та служби державної охорони, активістів громадських організацій «Еко-плай», «МАМА-86-Яремче» та «Пробій». Практично кожне природоохоронне науково-дослідне відділення (ПОНДВ) облаштовували рекреаційні зони. Адміністрація парку прибирала територію біля центрального офісу, а працівники відділу рекреації та Женецького ПОНДВ облагороджували місце відпочинку біля водоспаду Гук.

    Як і в минулому році, не оминули увагою туристичні маршрути вздовж берегів річки Жонка та на водоспад Дівочі сльози. Прибирали від твердих побутових відходів прибережну смугу та лісову дорогу працівники Яремчанського ПОНДВ та активісти ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче».

             Загалом в акціях взяли участь біля 50 учасників. Сподіваємося, що такі заходи не залишать байдужими відпочиваючих і кожен з них буде оберігати чистоту довкілля!

  • В Карпатському національному природному парку, в межах села Татарів, Яремчанської міської ради, 24 травня на полонині Хом’як біля підніжжя однойменної гори (1665 м н.р.м.), де в 2006 році встановлено статую Матері Божої, з ініціативи української співачки Руслани Лижичко була проведена Спільна Молитва за Україну.

  •  

     В рамках виконання проекту «Збереження Карпатських пралісів», впроваджуваного Українським товариством охорони птахів (ТОП) за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства, 13-14 травня 2014 року на базі Карпатського національного природного парку в с. Микуличин відбувся тренінг «Методичні основи описів старовікових лісів Карпатського регіону».

    Мета тренінгу – підготовка до проведення польових робіт з ідентифікації та опису старовікових лісів і пралісів на територіївпровадження проекту.

  • Щороку 22 травня увесь світ відзначає Міжнародний День біорізноманіття –  це ще одна нагода звернути увагу широкої спільноти на актуальні проблеми збереження біоти, яка є фундаментом духовного і фізичного здоров’я будь-якої нації.

  • В час пробудження весни на Яремчанщині вже стало доброю традицією долучатися до Всеукраїнської акції "За чисте довкілля”.

    Крім того, щороку, в третю суботу квітня, відзначається День Довкілля, який є кульмінацією багатьох заходів (День Води, День Землі тощо), спрямованих на позитивні екологічні зміни. Їх метою є залучення громади до покращення екологічного іміджу Яремчанського регіону Івано-Франківської області. В Карпатському національному природному парку (КНПП) було заздалегідь запланованонизку заходів із благоустрою, поліпшення санітарного стану довкілля та озеленення. Тож в рамках даних екологічних акцій працівниками парку проводилися посадка лісових культур та декоративних дерев, поновлення елементів благоустрою, очищення водних джерел, поширення екологічних знань тощо. Крім того, це ще і гарний привід зібратися разом, щоб забезпечити чистіше, зеленіше і яскравіше оточення для себе та майбутніх поколінь або просто зробити нашу місцевість ще кращою і привабливішою.

  • «Гострий грунь» знаходиться на території Вороненківського ПНДВ, в кв. 5. вид. 18 на площі 0,04 га. Обладнана малими архітектурними формами для відпочинку.  

  •    Лісова пожежа – стихійне лихо, яке може мати катастрофічні наслідки. Найчастіше їх провокує людська недбалість. У період сухої спекотної погоди краще утриматися від походів до лісу. 
       При виявленні дрібних осередків займання – необхідно невідкладно їх загасити. Полум’я заливати водою, засипати піском, накривати брезентом, збивати мокрою тканиною тощо.
       У зоні пожежі особливо небезпечні непродумані дії та паніка, тому при виявлені ознак пожежі (запах гарі, туманоподібний дим тощо), необхідно ретельно проаналізувати ситуацію: силу та напрямок вітру, рельєф місцевості, визначити осередок, напрямок і швидкість розповсюдження пожежі. 
       Не варто намагатися загасити масштабну пожежу, рятуватися необхідно обходячи осередок пожежі з навітряного боку. 
       При виході з зони пожежної небезпеки необхідно терміново повідомити пожежникам про час та місце виникнення або виявлення пожежі за телефоном 101 або (03434) 2-27-31, 2-11-54, 2-11-58,2-11-51

     

                                                                                                                                      Адміністрація КНПП

  • "Запрошуємо на вольерне господарство" - так називався мікропроект, який виконувався на території Карпатського національного природного парку, в рамках Проекту "Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат" за підтримки уряду Норвегії.

  • 17 червня 2010 р. в Екотуристичному візит-центрі Карпатського НПП проводилося виїзне розширене засідання №1 колегії Державної служби заповідної справи та семінар "Збереження та заохочення традиційних видів використання біологічних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду (Карпатський національний природний парк - бджільництво, полонинське господарство)".