Лісова рослинність.

Територія Карпатського національного природного парку у складi Українських Карпат представлена наступними зональними лісорослинними поясами: 1) ялицево-букових з домішкою смереки лісів з підпоясами ялицево-букових з домішкою граба звичайного лісів та приполонинних яворово-букових лісів; 2) буково-ялицевих з домішкою смереки лісів; 3) буково-ялицево-смерекових лісів; 4) ялицево-смерекових лісів; 5) чистих смерекових лісів; 6) смерекових з домішкою сосни кедрової європейської; 7) субальпійський гірськососновий; 8) альпійський.

Також лісова рослинність представлена інтразональними поясами: 1) чистих сіровільхових лісів; 2) соснових з домішкою смереки лісів.

Букові ліси

Нижня межа вертикального розподілу лісової рослинності парку відноситься до зони букових лісів, що займає біля 10% його території. Бук лісовий тут займає, переважно середньогірну частину північно-східних схилів та, у вигляді невеликої смуги, утворює навіть верхню межу лісу.

Північна частина території парку, що фіксується висотою (450 м н.р.м.) знаходиться у зоні букових лісів з домінуванням бука лісового та ялиці білої у складі деревостанів. Видовий склад цих лісів, крім таких основних порід як бука лісового, ялиці білої та смереки, характеризується дуже незначною домішкою видів дуба, які ростуть тут на верхній межі свого ареалу і доходять майже до 480 м н.р.м. Сюди відноситься лише дуже вузька невелика ділянка буково-ялицевих з домішкою дуба лісів на східному схилі лівого берега р. Прут.

Бук лісовий утворює один основний майже суцільний пояс ялицево-букових з домішкою смереки лісів в басейні р.Прут у межах висот 450-750 м.н.р.м, а також 2 невеликі підпояси: 1) ялицево-букових лісів з домішкою граба звичайного в межах висот 500-650 м н.р.м, де граб звичайний тут росте на верхній межі свого ареалу; 2) яворово-букових приполонинних лісів з елементами букового криволісся в межах висот 980-1050 м н.р.м, де бук лісовий росте за ІІІ-ІV бонітетом.

Вертикальний розподіл вище поясу ялицево-букових з домішкою смереки лісів змінюється на майже суцільну масивну смугу буково-ялицевих з домішкою смереки лісів. Ялиця біла за своїми біоекологічними властивостями є подібною до бука та у деякій степені до смереки, тому на території Карпат вона свого поясу не утворює, а виступає як компонент мішаних лісів.

Враховуючи ареал поширення та еколого-біологічні особливості ялиці білої, зокрема її вітростійкість, тут виділений масивний майже суцільний буково-ялицевий з домішкою смереки лісовий пояс у північній та, частково, центральній частині, де вона охоплює значні масиви в басейні р.Прут та (незначні масиви) р.Чорний Черемош у межах висот 600-950 м н.р.м. Займає біля 20% території парку. Верхня межа високопродуктивних ялицевих лісів парку знаходиться на лівому березі р.Прут між ур.Завоєла та ур.Бабина Яма (950 м н.р.м.).

Середньогірна та високогірна частина території парку відноситься до зони смерекових лісів, де вона займає близько 55%. Тут вертикальний розподіл змінюється буково-ялицево-смерековими лісами, де вони займають середньогірну частину парку в межах висот 720-1050 (1170) м н.р.м. Верхня межа цих лісів немає чітко окреслених контурів. Лісовий пояс ялицево-смерекових лісів займає високогірну частину у межах висот (650)-850-900 м н.р.м. Нерідко масиви цих лісів займають досить низькі місцеположення західних схилів на висоті 650 м н.р.м, зокрема – на правому березі р.Прутець Чемигівський.

Смерекові ліси

Лісовий пояс чистих смерекових лісів займає високогірну частину парку у межах висот 900-1450 м н.р.м. та характерний тим, що бонітет деревостанів цих лісів різко коливається від І (в сугрудах) до Vа (в борах), а також тим, що смерека найчастіше утворює тут високоповнотні деревостани та найбільшу кількість типів лісу.

Реліктовий лісовий пояс смерекових лісів з домішкою сосни кедрової європейської займає високогірну частину парку у межах висот 1100-1300 м н.р.м. і характерний тим, що є ареалом поширення цінного реліктового виду – сосни кедрової європейської.

Субальпійський пояс, що утворений непрохідними заростями сосни гірської та вільхи зеленої займає високогірну частину вище смерекової зони лісів у межах висот 1450-1750 м н.р.м.

Альпійський пояс, що вкритий трав’яними та напівчагарниковими альпійськими луками високогірних вершин г.Говерла, г.Брескул, г.Туркул, г.Шпиці, г.Гомул, г.Ребра, г.Смотрич, г.Піп Іван у межах висот 1750-2061 м н.р.м.

До інтразональної рослинності тут віднесено чистий сіровільховий лісовий пояс, що невеликими вузькими масивами займає заплави берегів р.Прут та р.Чорний Черемош з їх численними притоками найчастіше у межах висот 730-780 м н.р.м, і характерний тим, що є ареалом поширення рідкісного виду – підсніжника білосніжного. Ці ліси окремими смугами доходять майже до верхів’їв р.Прут (980 м н.р.м.). Вільха сіра росте тут на верхній межі ареалу. Окремі масиви цих лісів з добре збереженою структурою знаходяться на лівому березі р.Чорний Черемош, вздовж р.Погорілець та на лівому березі р. Шибенка.

Чагарники із сосни гірської

Реліктовий сосновий з домішкою смереки лісовий пояс займає середньогірну частину території парку у межах висот 600-850 м н.р.м. і характерний тим, що є ареалом поширення сосни звичайної (реліктової). Вони збереглися у вигляді окремих великих осередків лісів післяльодовикового періоду і є раритетними лісами.

 

Раритетний фітоценотичний фонд КНПП

Раритетний фітоценотичний фонд КНПП, який віднесено до переліку Зеленої книги України, складає 50 асоціацій. Із нього на території КНПП виявлено: Хвойних угруповань – 16, листяних угруповань – 1, чагарникових угруповань – 8, лучних угруповань – 17, болотних угруповань – 8. Основна частина раритетних фітоценозів в КНПП забезпечена абсолютним та регульованим режимом заповідного збереження.

На території КНПП частина раритетного фітоценофонду представлена пралісовими фітоценозами. На даний час загальна площа пралісів (до яких включені також і квазі-праліси, в природному середовищі яких помітний незначний антропогенний вплив, але за умови що вікова і ценотична структура даного насадження не порушена) близько 605,6 га або 1,2% вкритих лісом земель, більшість цих насаджень знаходяться в заповідній зоні парку. Найбільше з них збереглося в високогірних смерекових типах лісу (біля 55%); полідомінантних смерекових типах лісу (20%); ялицевих типах лісу (15%); букових типах лісу (5%) та гірськососнових та раритетних соснових (біля 5%). Тому вони є важливими об'єктами для використання як моделей-еталонів для ведення лісового господар-ства на природних засадах та формування лісів з подібними властивостями.

Представлений перелік подає відомості про раритетне фітоценотичне різноманіття парку. В переліку узагальнені результати всіх наукових досліджень, що стосувались вивчення біорізноманіття території парку.

 

Хвойні ліси

Кедровососнові ліси (Pineta cembrae)

1. Смереково–кедровососновий ліс чорницевий (Piceeto (abietis)–Pinetum (cembrae) vacciniosum (myrtilli)) – рідкісний тип асоційованості, едифікатор занесений до ЧКУ, едифікатор і співедифікатор знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Hilitzer, 1932; Kontny, 1938; Стойко, 1961, 1966, 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін. 1998.

Ліси із сосни кедрової європейської

2. Смереково–кедровососновий ліс лишайниковий (Piceeto (abietis)–Pinetum (cembrae) cladinosum) – рідкісний тип асоційованості, співедифікатор занесений до ЧКУ, едифікатор і співедифікатор знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Стойко, Мілкіна, 1993.

3. Смереково–кедровососновий ліс чорницево-сфагновий (Piceeto (abietis)–Pinetum (cembrae) vacciniosum (myrtilli)-sphagnosum) – рідкісний тип асоційованості, едифікатор занесений до ЧКУ, едифікатор і співедифікатор знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Hilitzer, 1932; Kontny, 1938; Стойко, 1961, 1966, 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Соснові (гірські) ліси (Pineta sylvestris)

4. Сосновий ліс вересово–зеленомоховий (Pinetum (sylvestris) callunoso (vulgaris)–hylocomiosum) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах гірського ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Srodon, 1937; Kontny, 1938; Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987.

Ліс із сосни звичайної

5. Сосновий ліс лишайниковий (Pinetum (sylvestris) cetariosum) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах гірського ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, реліктовий характер зміни ареалу, має клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Srodon, 1937; Kontny, 1938; Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987.

6. Сосновий ліс орляковий (Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах гірського ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Srodon, 1937; Kontny, 1938; Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987.

7. Сосновий ліс чорноводянково-сфагновий (Pinetum (sylvestris) empetroso (nigrae)-sphagnosum) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах гірського ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Srodon, 1937; Kontny, 1938; Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987.

8. Сосновий ліс чорницевий (Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах гірського ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Srodon, 1937; Kontny, 1938; Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987.

9. Сосновий ліс чорницево-сфагновий (Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli)-sphagnosum) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічої підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990, Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

10. Березово–сосновий ліс чорницево–зеленомоховий (Betuleto (pendulae)–Pinetum (sylvestris) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum)) - звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічої підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990, Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

11. Смереково–сосновий ліс чорницево-зеленомоховий (Piceeto (abietis)–Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli)-hylocomiosum) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах гірського ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Srodon, 1937; Kontny, 1938; Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987.

12. Смереково–ялицево–сосновий ліс чорницевий (Piceeto (abietis)–Abieto (albae)-Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli)) – рідкісний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах гірського ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Srodon, 1937; Kontny, 1938; Стойко, 1966; 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Смерекові ліси (Piceeta abietis)

13. Кедровососново–смерековий ліс австрійськощитниковий (Pineto (cembrae)–Piceetum (abietis) dryopteridosum (austriacae) – рідкісний тип асоційованості, співедифікатор занесений до ЧКУ, едифікатор і співедифікатор знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Hilitzer, 1932; Kontny, 1938; Сойко, 1961, 1966, 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

14. Кедровососново–смерековий ліс лишайниковий (Pineto (cembrae)–Piceetum (abietis) lichenosum)) – рідкісний тип асоційованості, співедифікатор занесений до ЧКУ, едифікатор і співедифікатор знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Стойко, Мілкіна, 1993.

15. Кедровососново–смерековий ліс чорницевий (Pineto (cembrae)–Piceetum (abietis) vacciniosum (myrtilli)) – рідкісний тип асоційованості, співедифікатор занесений до ЧКУ, едифікатор і співедифікатор знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Hilitzer, 1932; Kontny, 1938; Стойко, 1961, 1966, 1980; Мілкіна, 1980, 1990; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

16. Кедровососново–смерековий ліс чорницево-зеленомоховий (Pineto (cembrae)–Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtlli)-hylocomiosum)) – рідкісний тип асоційованості, співедифікатор занесений до ЧКУ, едифікатор і співедифікатор знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Стойко, Мілкіна, 1993.

 

Листяні ліси

Сіровільхові ліси (Alneta incanae)

17. Сіровільховий ліс страусовоперовий (Alnetum (incanae) matteucciidosum (struthipteris)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, широкопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, субклімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Стойко, Тасенкевич, 1980,1982; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

 

Чагарники

Китайбеловербові чагарники (Saliceta kitaibelianae)

18. Китайбеловербовий чагарник голубоватосеслерієвий (Salicetum (kitaibelianae) sesleriosum (coerulans)) – рідкiсний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, домінант є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

19. Китайбеловербовий чагарник вічнозеленоосоковий (Salicetum (kitaibelianae) caricosum (sempervirens)) – рідкiсний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, домінант є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

20. Китайбеловербовий чагарник лишайниковий (Salicetum (kitaibelianae) cetrariosum) – рідкiсний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, домінант є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Наскельницеві чагарники (Loiseleurieta procumbentis)

21. Наскельницевий чагарник лишайниковий (Loiseleurietum (procumbentis) cetrariosum) – рідкісний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, домінант знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Klasterski, 1935; Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

22. Наскельницевий чагарник зігнутоосоковий (Loiseleurietum (procumbentis) caricosum (curvulae)) – рідкісний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, домінант знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Klasterski, 1935; Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Східнокарпатськорододендрові чагарники (Rhododendreta kotschyi)

23. Східнокарпатськорододендровий чагарник волохатокуничниковий (Rhododendretum (kotschyi) calamagrostidosum (villosae)) – рідкісний тип асоційованості, домінант занесений до ЧКУ, він є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Swederski, Szafran, 1931; Брадіс, Зап’ятова, 1954; Комендар, 1954; Малиновський, Бережний, 1956; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

24. Східнокарпатськорододендровий чагарник лишайниковий (Rhododendretum (kotschyi) cetrariosum) – рідкісний тип асоційованості, домінант занесений до ЧКУ, він є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Swederski, Szafran, 1931; Брадіс, Зап’ятова, 1954; Комендар, 1954; Малиновський, Бережний, 1956; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

25. Східнокарпатськорододендровий чагарник сфагновий (Rhododendretum (kotschyi) sphagnosum) – рідкісний тип асоційованості, домінант занесений до ЧКУ, він є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Swederski, Szafran, 1931; Брадіс, Зап’ятова, 1954; Комендар, 1954; Малиновський, Бережний, 1956; Малиновський, 1980; Зеленая книга …, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

 

Луки

Безостокострицеві луки (Festuceta inarmatae)

26. Безостокострицева лука вічнозеленоосокова (Festucetum (inarmatae) caricosum (sempervirenth)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, один із них є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, субклімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Шеляг–Сосонко, 1997.

27. Безостокострицева лука чиста (Festucetum (inarmatae) purum)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, один із них є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, субклімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Шеляг–Сосонко, 1997.

Вальдштейноосотові луки (Cirsieta waldsteinii)

28. Вальдштейноосотова лука аденостилова (Cirsietum (waldsteinii) adenostylosum (alliariae)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, один із них знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998; Стойко, Мілкіна, 1993.

Великоквітковосонцецвітові луки (Helianthemeta grandiflori)

29. Великоквітковосонцецвітова лука різнобарвнокострицева (Helianthemum (grandiflori) festucosum (versicoloris) - звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987.

Восьмипелюстководріадові луки (Dryadeta octopetalae)

30. Восьмипелюстководріадова лука цетрарієва (Dryadetum (octopetalae) cetrariosum (islandicae)) – рідкісний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і один із них є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Брадіс, Зап’ятова, 1954; Козий, Стойко, 1958; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Дворяногорянкові луки (Oreochloeta distichae)

31. Дворядногорянкова лука трироздільноситникова (Oreochloetum (distichae) juncetum (trifidi)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созолоогічного значення і знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Дейлотонконогові луки (Poeta deylii)

32. Дейлотонконогова лука лежачосухоцвітова (Poetum (deylii) gnaphaliosum (supini)) – рідкісний тип асоційованості, домінант занесений до ЧКУ, він є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

33. Дейлотонконогова лука політрихова (Poetum (deylii) polytrichosum (sexangularis)) – рідкісний тип асоційованості, домінант занесений до ЧКУ, він є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Зірчастоломикаменеві луки (Saxifrageta stellaris)

34. Зірчастоломикаменева лука мінливопалустрієва (Saxifragetum (stellaris) palustriellosum (commutatae)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і один із них знаходиться на межі алеалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Карпатськокострицеві луки (Festuceta carpaticae)

35. Карпатськокострицева лука волосистоломикаменева (Festucetum (carpaticae) saxifragosum (paniculatae) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, один із них є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер ареалу, субклімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Бедей, 1967; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987.

36. Карпатськокострицева лука монодомінантна (Festucetum (carpaticae) purum) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і один із них є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер ареалу, субклімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Бедей, 1967; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987.

37. Карпатськокострицева лука щиткощавелева (Festucetum (carpaticae) rumexosum (seutati)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і один із них є ендеміком, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер ареалу, субклімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Бедей, 1967; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987.

Лежачосухоцвітові луки (Gnaphalieta supini)

38. Лежачосухоцвітова лука лігустикова (Gnaphalietum (supini) ligusticosum (mutellianae)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Бедей, 1967; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

39. Лежачосухоцвітова лука мальованокострицева (Gnaphalietum (supini) festucosum (pictae)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і знаходяться в межах ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, слабкий потенціал відновлюваності. Бедей, 1967; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, 1993; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Oпіцожерушні луки (Cardamineta opizii)

40. Опіцожерушна лука дікранелова (Cardaminetum (opizii) dicranellosum (squarrosae)) - звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, один із них знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987.

41. Опіцожерушна лука філонотісова (Cardaminetum (opizii) philonotisosum (fontanae)) - звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і один із них знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Комендар, 1954; Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987.

Рожевородіолові луки (Rhodioleta rosea)

42. Рожевородіолова асоціація щитковощавелева (Rhodioletum (roseae) rumexosum (scutati)) - рідкісний тип асоційованості, домінант занесений до ЧКУ і знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Малиновський, 1980; Зеленая книга…, 1987.

 

Болота

Волосистоосоковогіпнові болота (Cariceta (paniculatae) Hypneta)

43. Волосистоосоковогіпнове болото (Caricetum (paniculatae) hypnosum) - звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, домінант травостою знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з високим ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Горбик, Андрієнко, 1969; Андриенко, 1974; Андриенко, Попович, Шеляг–Сосонко, 1982; Зеленая книга…, 1987.

44. Волосистоосоковогіпнове болото жовтоосокове (Caricetum (paniculatae) caricoso (flavae) – hypnosum) - звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, домінант травостою знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ та БЕРН, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з високим ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Горбик, Андрієнко, 1969; Андриенко, 1974; Андриенко, Попович, Шеляг–Сосонко, 1982; Зеленая книга…, 1987.

Гірськососново-сфагнові болота (Pineto (mugi)-Sphagneta)

45. Гірськососново-сфагнове болото ліннеєве (Pineto (mugi)-sphagnetum linneosum (borealis)) – рідкісний тип асоційованості, співдомінант занесений до ЧКУ і знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

46. Гірськососново-сфагнове болото піхвопухівкове (Pineto (mugi)-sphagnetum eriophorosum (vaginatae)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і один із них знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з високим ступенем концентрації, має реліктовий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Кац,1971; Андриенко, 1974; Зеленая книга…, 1987.

Пригніченоялиново–сфагнові болота (Sphagneta depressipiceetosa)

47. Пригніченоялиново–сфагнове болото піхвовопухівкове (Piceeto (abietis))–eriophoroso (vaginati)–sphagnosum) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, субклімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Андрієнко, 1968, 1971, 1982; Зеленая книга…, 1987.

Фускум-сфагнові пригніченососнові болота (Sphagneta (fusci) depressipinetosa)

48. Фускум-сфагнове пригніченососнове болото дрібноплодожуравлинове (Sphagnetum (fusci) depressipinetoso–oxycoccosum (microcarpi)) – рідкісний тип асоційованості, співдомінант занесений до ЧКУ, домінанти знаходяться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічного округу, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, задовільний потенціал відновлюваності. Андрієнко, 1968, 1974, 1982; Брадіс, 1969; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

49. Фускум-сфагнове причніченососнове болото підбілове (Sphagnetum (fusci) depressipinetoso–andromedosum (polifoliae)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і один із них знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Андрієнко, 1968, 1974, 1982; Брадіс, 1969; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

50. Фускум-сфагнове причніченососнове болото піхвовопухівкове (Sphagnetum (fusci) depressipinetoso–eriphorosum (vaginatae)) – звичайний тип асоційованості, домінанти не мають созологічного значення і дин із них знаходиться на межі ареалу, фітоценоз занесений до ЗКУ, репрезентативний для геоботанічної підпровінції, вузькопоширений з низьким ступенем концентрації, має згасаючий характер зміни ареалу, клімаксове положення в сукцесійному ряду, добрий потенціал відновлюваності. Андрієнко, 1968, 1974, 1982; Брадіс, 1969; Зеленая книга…, 1987; Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998.

Для розробки проозицій щодо охорони рослинності на території парку, синтаксони групуються за ступенем созологічної вартості.

Перша група – угруповання, що потребують суворої охорони. Це ценози, у складі яких присутні види-ендеміки, види, занесені до Червоної книги України, ті, що формуються у специфічних екотопах. Їх загальна кількість - 17 угруповань (34%). Друга група – це характерні для даних природних умов угруповання, але мало поширені на території парку. Налічує 18 угруповань (36%). Третя група – звичайні, фонові угруповання території, цінні в ценотичному відношенні. Налічує 22 угруповання (44%).

Поділ на групи визначає диференційованість природоохоронних заходів. Перша група угруповань зосереджена в заповідній зоні парку і потребує проведення постійних моніторингових спостережень, проведення заходів по розширенню площ угруповань, контролю стану популяцій рідкісних видів. В угрупованнях другої групи здійснюються моніторингові дослідження та заходи по їх відновленню. Угруповання третьої групи потребують періодичного контролю за їх станом.