Традиційно 2 лютого екологічна громадськість відзначала Всесвітній день водно-болотних угідь. Працівники Карпатського НПП вже багато років впроваджують різноманітні заходи щодо збереження цих цінних територій, що є середовищем існування особливо цінних видів флори та фауни. На території Карпатського національного природного парку є дві території, що подані в Секретаріат Рамсарської конвенції для включення їх до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Це – верхів’я ріки Прут (площа 4935,44 га) та верхів’я ріки Погорілець (площа 1624,55 га).

Всі зусилля екологів у 2019 році мають бути спрямовані на боротьбу зі змінами клімату, які відносяться до екологічних ризиків. Так, клімат на Землі змінюється: температура зростає, океан теплішає, сніг та льодовики тануть та рівень моря збільшується швидше, ніж у попередніх століттях. Збільшується концентрація вуглекислого газу (CO₂), метану та інших парникових газів в атмосфері, причиною чого є діяльність людства.

            Рівень CO₂ в нашій атмосфері збільшився на 40% порівняно з доіндустріальним періодом. Для обмеження впливу зміни клімату світова спільнота через Паризьку угоду, прагне стабілізувати та зменшити викиди парникових газів і обмежити зростання глобальної середньої температури в цьому столітті до 2°С.

            За 35 років частота природних катастроф у всьому світі збільшилася удвічі і 90%

цих катастроф пов’язані з водною стихією. А у найближчому майбутньому за прогнозами будуть навіть більш екстремальні погодні явища. Саме водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів і відповідних змін клімату.

            Внутрішні водно-болотні угіддя, такі як заплави, річки, озера та болота, функціонують як губки, абсорбуючи та накопичуючи надлишок опадів та зменшуючи паводкові хвилі. Впродовж засушливих сезонів в аридних кліматичних умовах, водно-болотні угіддя вивільняють накопичену воду, затримуючи початок посухи, і загалом мінімізують водний дефіцит.

            При осушенні водно-болотних угідь або випалюванні їх рослинності, водно-болотні угіддя перетворюються з вуглецевого сховища на джерело вуглецю. Викиди CO₂ з осушених та спалених торф’яників дорівнюють 10% усіх викидів від спалення викопного палива за рік.

            Стратегії, спрямовані на вирішення проблем зміни клімату, повинні включати ощадливе використання водно-болотних угідь. За період з 1970 року по теперішній час ми вже втратили 35% угідь. Спільноти, народи та уряди мають працювати спільно задля захисту цих надзвичайних екосистем, що допоможе нам оговтатися, підготуватися та упоратися з наслідками зміни клімату.

Приєднуйтесь до нас та зробіть свій внесок у збереження водно-болотних угідь!

 

 

Підготувала Марта Корчемлюк, завідувач вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу КНПП