22 серпня 2016 року відбулася волонтерська акція по прибиранні та благоустрою еколого-пізнавальної стежки "На водоспад Гук". Спільними зусиллями місцевої громади, працівників Женецького ПНДВ та відділу рекреації Карпатського НПП були здійснені наступні роботи:
- прибирання маршруту, зокрема річки Женець;
- демонтаж та прибирання старих мостиків;
- розчищення скали.
Акція відбулася в рамках проекту "Врятуймо еколого-пізнавальну стежку "На водоспад Гук"". Проект впроваджується громадською екологічною організацією "Еко-плай" у співпраці з Карпатським національним природним парком та фінансується Американським агенством з міжнародного розвитку за сприянням Корпусу Миру США в Україні.
Варто відзначити, що відбулася лише перша волонтерська акція в рамках проекту. Протягом вересня планується ще кілька акцій з залученням місцевої громади.
Дані акції мають на меті не лише впорядкувати та зберегти природну красу стежки, але й підвищити спроможність громадян брати активну участь у житті громади та сталому розвитку своїх населених пунктів.
Після завершення робіт по благоустрою маршруту для громадських активістів відбудеться дводенний тренінг на тему "Мобілізація громади та фандрейзінг".
Європейське товариство дикої природи (European Wilderness Society) дослідило декілька нових потенційних територій дикої природи (вілдернеса) в Україні згідно з європейським стандартом якості дикої (European Wilderness Quality Standard). Три нові території – два національні природні парки та один природний заповідник планують вступити до Європейської системи збереження дикої природи (European Wilderness Preservation System).
Цей крок є результатом багатьох років ефективної та плідної співпраці між природоохоронними територіями та Європейським товариством дикої природи.
В минулому році національний природний парк «Зачарований край» став першим українським членом Європейської системи збереження дикої природи.
"Це була вимоглива, але дуже плідна співпраця з Європейським Товариством дикої природи", сказав Василь Мочан, заступник директора Національного природного парку "Зачарований край". "Ми багато чому навчилися, і те, що ми цінуємо, це безперервність нашої співпраці навіть після того, як офіційні процеси сертифікації вже завершені"!
Як прямий наслідок, ряд інших українських природоохоронних територій, висловили інтерес до співпраці з Європейським Товариством дикої природи і почали визначати свою потенційну дику природу (wilderness), яка є принаймні частиною їхньої території.
Три природоохоронні території: Національний природний парк “Синевир”, природний заповідник “Горгани” та Карпатський національний природний парк, проявили конкретний інтерес пройти суворий аудит їхньої дикої природи і, таким чином, стати кандидатом до вступу до Європейської системи збереження дикої природи. Всі троє почали співпрацю з Європейським Товариством дикої природи вже кілька років тому, наприклад, природний заповідник “Горгани” розпочав співпрацю вже сім років тому, Карпатський національний природний парк і Національний природний парк “Синевир” співпрацюють з 2014 року.
Дотримуючись стандартної процедури, Європейське товариство дикої природи систематично збирає і аналізує всю відповідну інформацію про дику природу та правову інформацію. Цей аналіз проводиться для першого етапу процесу оцінки: на якому вирішується, чи конкретна природоохоронна територія відповідає критеріям Європейського стандарту якості дикої природи і системи аудиту (European Wilderness Quality Standard and Audit System criteria).
Після цього вимогливого періоду другим етапом процесу оцінки дикої природи Європи є попередня оцінка потенційної дикої природи, що виконується експертами Європейського товариства дикої природи. Цей етап включає в себе офісну роботу та декілька днів польової оцінки. У даному випадку експерти Європейського товариства дикої природи разом з місцевими експертами протягом 8 днів відвідали всі 3 природоохоронні території з метою зустрічі з керівництвом та проведенням короткої польової попередньої оцінки. Природний заповідник “Горгани” та Карпатський національний природний парк пройшли цю попередню оцінку успішно і надали всю необхідну інформацію, таку як підтвердження інтересу, забезпечення картами природоохоронної території з запропонованою дикою природою, план зонування та запропонували високу якість дикої природи. Таким чином, обидві території є гідними статусу кандидата, що було підтверджено, врученими Європейським товариством дикої природи їхнім директорам особисто, Дипломів кандидата. У випадку національного природного парку “Синевир” цей крок, очікується в найближчі місяці.
Всі три відвіданні території різні. В одному парку антропогенний вплив дуже помітний, в інших не так багато або зовсім відсутній. Але всі три території дуже особливі та унікальні! Наприклад, одна територія має більш розвинену туристичну інфраструктуру і, отже, під'їзні шляхи знаходяться в хорошому стані, інша є віддаленнішою з більш важким доступом, а остання територія є офіційно закритою через суворий захисний, управлінський та збереження природи, режим. Цей останній випадок означає, відсутність відвідувачів, відсутність доріг всередині природозахисної території. Уже в ці дні перевіряючі Європейського товариства дикої природи надають низку конкретних і особливих пропозицій та рекомендацій, які будуть згодом включені в офіційний звіт аудиту стандарту якості Європейської дикої природи (European Wilderness Quality Standard Audit Report).
Наступним кроком в цьому процесі є важлива персональна повна оцінка, що проводиться безпосередньо лише на місці. Під час повної оцінки на місці, експерти Європейського товариства дикої природи відводять на неї майже 14 повних днів в самій дикій частині потенційної дикої природи, у супроводі місцевих спеціалістів вони докладно вивчають запропоновану територію дикої природи. Цей процес включає в себе також обговорення зі спеціалістами, адміністрацією парку та з місцевими партнерами.
Деякі українці питали перевіряючих Європейського товариства дикої природи, чому Європейська система збереження дикої природи є настільки важливою.
"Такого роду питання дуже очевидні й найчастіші" відповів заступник директора Європейського товариства дикої природи, Владо Ванкура, "Не тільки тому, що лише невелика кількість людей (місцевих і по всій Європі) знають, що Україна володіє останніми дійсно дикими фрагментами дикої природи і можливо навіть пралісом, зокрема, в Карпатах".
"В європейських країнах, таких як Німеччина, Австрія і Словаччина цей вид лісів в основному зник. Проте, в цих країнах, особливо, в Австрії та Німеччині, менеджери дикої природи почали відновлювати природні процеси потенційно вже 20-25 років тому. Цілком ймовірно, що в найближчі 100 або більше років, частина цих диких земель буде відновлюватися, щоб відповідати рівню уже існуючій українській дикій природі. Є багато досвіду і свідчення про цей процес! Таким чином, ці країни регенерують дику природу, маючи величезні витрати на деяких територіях, тому що вони хочуть мати, принаймні невеликий приклад дикої природи. У вашій країні все ще є ця дика природа, що і робить Україну настільки унікальною в цьому аспекті! Дика природа в Україні дуже особлива. Тут немає необхідності чекати 100 років. Все, що необхідно, це захистити ці місця зараз! Тому Європейське товариство дикої природи робить тут все можливе, щоб підтримати ці території і надати їм міжнародний статут і значення ".
"Кращий спосіб зберегти дику природу в нашій країні є покращення управління невтручання. Більшість негативних картин, які побачили перевіряючі Європейського товариство дикої природи під час цієї поїздки були викликані саме людьми. Це ще одна причина, ще раз нагадати, що: Давайте захистимо останні фрагменти європейської дикої природи, йдіть відвідайте їх, і ви раптом відчуваєте на собі, що значить бути у величній природі! Люди - це важлива частина дикої природи, але в той же час, дуже часто її найнебезпечніші вороги. Якщо ми управлятимо правильно, у нас буде унікальна туристична атракція, через яку решта Європи просто буде заздрити " підсумувала Маріана Мацко, з Європейського товариства дикої природи.
Детальніше: Нові українські кандидати приєднуються до Європейської системи збереження дикої природи
Нещодавно з фотовиставкою «Українські дерев’яні церкви Карпат» до Яремча завітав Жан-П’єр Дюран (Антіб, Франція) ⃰. В минулому моряк за професією та покликом душі, він останні 15 років захопився дерев’яними церквами. За цей час автор побував у Словаччині, Польші, Румунії та Україні, де відкрив для себе красу дерев’яних церков. Ця любов до української храмової архітектури знайшла своє вираження у світлинах, які фотограф оформив власноруч виготовленими паспарту та рамами. Сам Жан-П’єр говорить, що це захоплення фотографією для нього є початоком нового життя. Серед чисельних фотознимків, представлених на виставці, можна побачити і церкви Яремчанщини.
Перед презентацією в музеї екології та етнографії Карпатського краю в Яремчі виставка експонувалася в Івано-Франківському краєзнавчому музеї та Українському Католицькому Університеті у Львові. В листопаді вона відкриється в замку Радомишля на Житомирщині, а у 2017 запрошена до Музею літератури у Києві.
Під час роботи фотовиставки виникла думка про мандрівку Гуцульщиною сакральною, та, зокрема, віддаленими селами Верховинщини. Наступного дня ми вирушили в дорогу по маршруту Бистрець – Дземброня – Зелене – Шибене.
Немає ані слів, ані барв, ані звуків, щоб передати всю красу чарівної природи Карпат: зелених гірських вершин, високих квітучих полонин, дзвінких сріблястих потоків! На фоні цих карпатських краєвидів розкидані мальовничі гуцульські села, а серед них, немов стражі, височать дерев’яні храми, які ввібрали в себе правікову історію та споконвічне прагнення людини до Бога…
Та все-таки найвищий витвір Творця та найбільше багатство краю – це люди. А на Гуцульщині вони дуже гостинні! Всюди, де ми побували, гуцули зустрічали нас дуже радо, охоче розповідали про історію місцевих храмів, ділилися своїми спогадами та переживаннями за долю України.
Особливо хочеться подякувати господарям цієї території, яка є частиною Карпатського національного природного парку: начальнику Чорногірського ПНДВ –Володимиру Демидюку; заступнику начальника Високогірного ПНДВ – Богдану Драгомирецькому та заступнику начальника Бистрецького ПНДВ – Василю Фіткалюку, які посприяли в організації цієї мандрівки. Поїздка не була б такою приємною і змістовною, якби не супровід чудового перекладача, наукового працівника музею екології та етнографії Карпатського краю Галини Баштаненко.
Фотознимки та інформаційні матеріали, зібрані під час поїздки, стануть цінним матеріалом для дослідження та популяризації народної сакральної архітектури на території КНПП.
Такі мандрівки залишаються в пам’яті незабутніми спогадами, а краса гір, переплетена з красою храмів, назавжди знаходить своє місце в серці кожного, хто хоча би раз відчув її дотик.
⃰Жан-Пьєр Дюран народився 1941 року у невеличкому містечку Понтонкс-сюр-Адур, що знаходиться на кордоні між Гасконью та Країною Басків.
Наталія Гнатюк, с.н.с. лісівничо-ботанічної лабораторії,етнолог
28 липня 2016 року в Міністерстві екології та природних ресурсів України відбулася нарада з питань удосконалення рекреаційної діяльності в установах природно-заповідного фонду, а також обміну досвідом у цій сфері.
Представники громадськості, науковці та співробітники установ ПЗФ обговорили поточний стан регулювання рекреаційної діяльності; визначили проблемні питання, щодо організації та проведення рекреаційної діяльності.
Також були підготовлені пропозиції, щодо розроблення проекту змін до Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктах природно-заповідного фонду.
Начальник відділу рекреації
Микола Панчук
Детальніше: Нарада з питань удосконалення рекреаційної діяльності
Згідно рішення Науково-технічної Ради Карпатського НПП в Яблуницькому ПНДВ заплановано відкриття платного туристичного маршруту «Ур. Вередівське – г. Хом’як». В результаті було проведено прибирання навколишньої території та побудовано приміщення контрольно-пропускного пункту.
Детальніше: Підготовка до відкриття туристичного маршруту «Ур. Вередівське – г. Хом’як».