Всесвітній День водно-болотних угідь, який ми відзначаємо 2 лютого, став стартом для сталого вирішення проблем твердих побутових відходів на Яремчанщині.
Вже багато років екологічна організація «МАМА-86-Яремче» та Карпатський НПП розвивають партнерство з усіма зацікавленими сторонами, зокрема забезпечення доступу до безпечної води та санітарії, вирішення проблем твердих побутових відходів.
В рамках громадського обговорення проекту Плану управління річковим басейном Пруту в травні 2015 року представники місцевих громад активно піднімали питання боротьби з стихійними звалищами побутового сміття – як однієї з істотних проблем, що впливають на стан річок та водних екосистем у верхів’ях Пруту.
Ці обговорення Плану та програми заходів щодо покращання стану водних ресурсів басейну Пруту стали поштовхом для нового етапу розвитку співпраці «МАМА-86-Яремче» з місцевим приватним підприємцем та Яремчанською міською радою щодо вирішення проблем побутового сміття.
Вже у січні 2016 року було придбано гідравлічний прес для вторсировини за фінансової підтримки Глобального Водного Партнерства (ГВП) Центральної та Східної Європи – ГВП Україна та ВЕГО «МАМА-86», додаткові комплектуючі до пресу були придбані приватним підприємцем Володимиром Галюком. Яремчанська міська рада зобов’язалася в поточному році придбати контейнери для роздільного збору відходів в рамках місцевої екологічної програми.
Особливо це має зацікавити представників туристично-оздоровчої галузі, закладів харчування та небайдужих громадян.
В даний час пункт прийому вторсировини знаходиться у металевому ангарі по вул. Івасюка в м. Яремче.
Прогнозовані ціни прийому вторсировини на 2016 р. такі:
- Макулатура – 1-1,5 грн. за 1 кг;
- Поліетилен – 3-4 грн. за 1 кг;
- Пет-пляшка – 1,5-2 грн. за 1 кг;
- Скляна пляшка – 0,07-0,50 грн. за штуку;
- Склобій – 0,20-0,4 грн за 1 кг;
- Бляшана банка (алюміній) – 3-4 грн. за 1 кг.
За детальнішою інформацією Ви можете звернутися до Володимира Галюка за тел. 0986302220 або скористатися електронною адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Не будьмо байдужими до природи Карпатського НПП!!!
Станьте прикладом для інших!
Марта Корчемлюк, завідувач лабораторії аналітичного контролю і моніторингу Карпатського національного природного парку, голова ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче»
Цю дату ми щорічно відзначаємо з нагоди прийняття Рамсарської конвенції, названої на честь міста Рамсар в Ірані, де вона була прийнята.
Водно-болотні угіддя (ВБУ) – це земельні ділянки, які затоплені водою сезонно або постійно (болота, ставки, озера, річки, заплави і трясовини), природні або штучні‚ глибина яких не перевищує шість метрів.
Чому вони є цінними для нас?
Перш за все, водно-болотні угіддя забезпечують нас чистою питною водою. Так, саме в цьому їхня основна цінність. Збереження запасів прісних вод, їх очищення та фільтрація, поповнення водоносних горизонтів та створення сприятливих умов проживання різноманітних видів флори та фауни, запобігання негативним змінам клімату, так як ці території містять зв’язаного вуглецю удвічі більше, ніж усі ліси світу, – всі ці фактори спонукають людство оберігати ці особливо цінні території.
Для території Карпатського НПП такими територіями є верхів’я р. Прут та верхів’я р. Погорілець.
Водозбірний басейн верхів’я Пруту розташований на середньогірській частині Карпат на абсолютних висотах 900-2061 м площею 48,5 км2. Живлення відбувається за рахунок поверхневих і атмосферних вод, танення снігів (весняне водопілля). Велика кількість струмків має велике значення для формування стоку верхнього Пруту (особливо в меженні періоди). Тут, на цій території, розміщене озеро Несамовите – одне з небагатьох озер льодовикового походження, що розміщенні в Українських Карпатах. Озеро знаходиться на висоті 1755 м над рівнем моря і не має постійних вододотоків, які б витікали з нього. Отже, озеро можна вважати безстічним. Глибина його не перевищує 2 м. Озеро заростає специфічною водною рослинністю.
Інше угіддя – це верхів’я р. Погорілець (ліва Шибенка – Чорний Черемош – Черемош – Прут – Дунай) з дуже значною густотою річкової мережі: 3,1 км на км2. Ця територія має важливе значення у живленні р. Чорний Черемош. Біля 5% території – заболочена. В основному – це гірські оліготрофні болота, що утворилися внаслідок сходження морен. На даних угіддях знаходиться озеро Марічейка, площею 1,0 га та глибиною до 0,7 м.
Обидва озера сформувалися в льодовиковий період (льодовикові кари). Вода в них є прісною з водою низької мінералізації, гідрокарбонатно-кальцієвого типу.
Обидві території є унікальними для життя біорізноманіття. Тут виявлено понад 10 рідкісних болотних угруповань «Зеленої книги України». Цінна флора тут представлена такими видами, як пальчатокорінники Фукса, травневий чоловічий, шафран Гейфеля, рододендрон східнокарпатський, анемона нарсисоквіта та ін.. Болотні угруповання представлені формацією сфагнуму рудого, які є рідкісними для Карпат, у складі яких панують реліктові види рослин, більшість з яких – рідкісні або зі специфічною біологією, у тому числі, занесені до Червоної книги України: журавлина дрібноплода та звичайна, билинець, андромеда багатолиста, росичка круглолиста – єдиний преставник рослини-хижака на території парку. Комахи, що сідають на росичку, одразу потрапляють в її пастку і розкладаються до двох днів.
Фауна представлена популяціями не менш, ніж 37 карпатськими ендемічними видами і підвидами ракоподібних. Верхів'я басейну р. Прут є важливим місцем проживання важливого виду риб – форелі струмкової. В річці водяться такі види риб: форелі райдужна та струмкова, бабець-головач, гольян звичайний.
Територія ВБУ є важливим місцем розмноження гірських видів земноводних, які занесені до Червоної книги України: саламандри плямистої, тритона гірського, тритона карпатського, а також кумки гірської.
З птахів зустрічається 8 видів, які занесені до Червоної книги України: беркут, сапсан, глухар, пугач, волохатий сич, довгохвоста сова, дрізд кам'яний строкатий.
Ці території також є основним місцем перебування таких ссавців, як високогірного виду бурозубки альпійської, що селиться в альпійському та субальпійському поясах. Основними місцями виду є береги струмків і потоків, заболочені ділянки верхньої частини поясів букових і смерекових лісів, зарості трави та гірсько-соснового криволісся і т.п.
З комахоїдних ця територія є важливою для кутори звичайної та малої, що тісно пов’язані з водоймами, ведуть напівводяний спосіб життя і селяться переважно біля невеликих незамерзаючих річок, потоків у букових і мішаних лісах, гірсько-сосновому криволіссі.
З інших важливих видів – вовк, лисиця звичайна, ведмідь бурий, куниця лісова, горностай, норка європейська, видра річкова), рись, свиня дика, козуля європейська, олень благородний.
ВБУ є важливими для низки гризунів, які часто тісно пов’язані з вологими та перезволоженими біотопами: мишівка лісова, полівка гірська, полівка снігова, полівка темна.
Водно-болотні угіддя КНПП є цінними з точки зору збереження історико-культурної спадщини, зокрема, об'єкти сакральної архітектури та мистецтва, археологічні знахідки тощо.
Ці території тісно пов’язані з культурно-етнографічною областю Карпат – Гуцульщиною. Окрім того, водно-болотні угіддя є важливими для екологічної освіти, рекреації та наукових досліджень.
Основні причини втрати і деградації водно-болотних угідь такі:
- •зміни у землекористуванні, особливо інтенсифікація сільського господарства;
- •неконтрольований випас худоби;
- •забруднення водного середовища стічними водами;
- •розвиток інфраструктури, особливо в річкових долинах і прибережних районах.
Що ми можемо зробити особисто, щоб зберегти водно-болотні угіддя?
- §Досліджувати водно-болотні угіддя для себе;
- §Інформувати інших про заходи та події, що відбуваються;
- §Організовувати очищення території водно-болотних угідь.
І ще:
- §Купуйте екологічно дружню продукцію;
- §Економте воду;
- §Сортуйте побутові відходи;
- §Вирощуйте аборигенні рослини і використовуйте органічні добрива у вашому власному саду.
Сподіваємося на підтримку органів місцевого самоврядування, державних та недержавних установ, окремих громадян на підтримку заходів, спрямованих на збереження та відтворення надзвичайно цінних для нашого майбутнього водно-болотних угідь!
Підготувала Марта Корчемлюк, завідувач вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу
Обряд колядування походить з глибокої давнини, має витоки з давніх язичницьких часів та супроводжується обходом дворів із величаннями та побажаннями господарю і його родині щастя, добра та злагоди. Через коляди народ передавав частинку своєї душі.
Одне із найбільших християнських свят – Різдво Христове – Карпатський національний парк теж відзначив традиційно. В черговий раз звучали мелодійні колядки у виконанні працівників КНПП, які відвідали природоохоронні науково-дослідні відділення, даруючи радість і мир від Новонародженого Дитятка. Колядники бажали господарям-природоохоронцям здоров’я, щастя та щедрого на здобутки Нового року. Від Яремча до Говерли линула парківська Коляда, прославляючи народження Христа:
Небо і земля нині торжествують,
Ангели й люди весело празнують…
Господарі за звичаєм щедро частували колядників та дякували за привітання.
Радісно, що традиція колядування в парку зберігається, бо саме в ній яскраво розкривається вдячність людини Сотворителеві за природу та великий дар життя.