В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 37 чоловік, в т. ч. 5 докторів наук та 4 кандидатів наук. Присутні: 14 членів НТР.

Порядок денний:

1. Про підсумки проведення природоохоронних та господарських заходів за 2017 рік (доп. – головний природознавець Купчак І.В.)

2. Про підсумки рекреаційної діяльності на території парку (доп.- начальник відділу рекреації – Панчук М.М.)

3. Про підсумки проведення еколого-освітньої роботи за 2017 рік (доп. -начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.)

4. Про плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи», еколого-освітній роботі та тематичних планах на 2018 р. (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І., начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.).

5. Про розгляд питання по погодженню річного плану заходів установи на 2018 рік (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.)

6. Про план проведення заходів по поліпшенню стану лісів на 2018 р. (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

7. Про проведення заходів по поліпшенню стану лісів в насадженнях віком більше 120 років (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

8. Про можливість проведення природоохоронних заходів у заповідній зоні Говерлянського ПОНДВ, потреба у яких виникла внаслідок вітровалу, бурелому 29 жовтня 2017 року (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

9.Різне.

 9.1 Затвердження рішень Бюро НТР від 04.08.2017 р.

 

 9.2 Зміни до складу НТР КНПП.

 

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

1. Інформацію про підсумки  проведення природоохоронних та господарських заходів за 2017 рік  взяти до відома.

2. Інформацію про підсумки рекреаційної діяльності на території парку за 2017 рік взяти до відома.

3. Інформацію про підсумки проведення еколого-освітньої роботи за 2017 рік  взяти до відома.

4. Річний план заходів на 2018 рік схвалити.

5. Плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи», еколого-освітній роботі та тематичних планах на 2018 р. погодити.

6. План заходів з поліпшення стану лісів  на  2018 р. погодити.

7. План заходів з поліпшення стану лісів  більше 120 років погодити.

8. Відповідно до статті 16 ЗУ “Про природно-заповідний фонд України”, проведення природоохоронних заходів у заповідній зоні Говерлянського ПОНДВ, потреба у яких виникла внаслідок вітровалу, бурелому 29 жовтня 2017 року підтримати, створити комісію із залученням територіальної громади та звернутися до обласного управління екології та Мінприроди щодо проведення цього заходу.

9. Затвердити рішення бюро від 4.08.2017 року.

10. Внести зміни у склад членів НТР, а саме: задовольнити заяви Боберського Ю. Ю. та Яворського А. І. щодо виходу зі складу НТР КНПП по стану здоров’я та включити в новий склад ради Слободян Олену Миколаївну, к.б.н., завідувача зоологічної лабораторії КНПП та Кравчинського Руслана Леонідовича, к.г.н., провідного наукового співробітника КНПП. Боберського Ю. Ю. залишити почесним членом НТР КНПП.

 

Голова НТР                                                                       В.Я.Слободян

Вчений секретар НТР                                                      М.В. Корчемлюк

 

27 вересня в Україні та світі святкували День туризму. Це свято встановлено Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації у 1979 році у місті Торремолінос (Іспанія) з метою пропаганди туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, а також розвитку зв'язків між народами різних країн світу. День туризму – це свято для всіх і для кожного з нас. Як сказав римський філософ Августин Аврелій: "Світ ‒ це книга. Хто не подорожував по ньому, прочитав у ній лише одну сторінку".

Стан та перспективи розвитку екологічного туризму на Яремчанщині стали цікавою темою для обговорення під час виїзного семінару, присвяченого Міжнародному дню туризму. Семінар відбувся 28 вересня 2017 року, учасниками якого були працівники Карпатського національного природного парку, міської ради, туристичного бізнесу та громадських організацій. Крім жвавої дискусії про розвиток туризму в регіоні, учасники семінару відвідали еколого-пізнавальну стежку "На водоспад Гук", здійснивши екологічну акцію по збору та сортуванню сміття. Семінар відбувся в рамках проекту "Екологічно чисті Карпати", що впроваджується завдяки спільній співпраці громадських організацій "Еко-плай" та ГЕО "МАМА-86-Яремче" та Карпатського національного природного парку за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку та Корпусу Миру США в Україні. Мета проекту: покращити імідж Карпатського національного природного парку як найбільшої природоохоронної організації в регіоні шляхом підняття рівня екологічної свідомості місцевого населення та відвідувачів регіону щодо важливості збереження природних ресурсів.

Карпатський національний природний парк – це справжня перлина, створена природою на полотні ландшафтного різноманіття України. Це територія, де казкової краси гірські пейзажі щедро вмиті кришталевою водою цілющих джерел. Саме тут бере початок бурхливий Прут, милують око швидкі водоспади, ростуть букові та смерекові праліси, цвітуть едельвейс та червона рута. Вже багато років національний парк відвідують тисячі українських туристів, а з кожним роком також зростає і кількість іноземних туристів.

Екологічний туризм, головним принципом якого є охорона навколишнього середовища, є одним з ключових компонентів сталого розвитку Яремчанського регіону. Туризм та довкілля дуже тісно пов’язані між собою, оскільки туризм повноцінно функціонує лише в умовах чистого природного середовища. Крім того, велика кількість відвідувачів, подорожуючи туристичними маршрутами, прагне насолодитися саме дикою природою.

         Таким чином, популяризувати та розвивати наш регіон є завданням усіх організацій, що працюють у галузі туризму: національного парку, міської ради, бізнесу та громадських організацій. Варто відзначити, що співпраця у галузі туризму у нашому регіоні вже приносить гарні результати завдяки спільним проектам, реалізованим на території національного парку. Завдяки спільній співпраці національного парку, громадських організацій та бізнесу, з’являються нові туристичні атракції, такі як візит-центр, босоногий маршрут та парк мініатюр, покращується інфраструктура вже існуючих маршрутів, а також визначаються перспективи розвитку на майбутнє.

Варто відзначити, що туризм є одним з головних джерел доходу місцевого населення. Розвиток сталого туризму спільно з ефективним та невиснажливим природокористуванням є запорукою розвитку та процвітання місцевої громади.

 

19 – 22 вересня 2017 року у містах Яремче та Рахів відбулася міжнародна конференція «Аппалачі – Карпати: моделі, проблеми та перспективи сталого розвитку гірських регіонів».

Ініціатором конференції виступив професор мережі універcитетів штату Джорджія Дональд Девіс. Партнерами конференції є Лісова Служба США, Програма Фулбрайта в Україні, Беріа-коледж (місто Беріа, штат Кентуккі, США), Центр соціальних та ділових ініціатив, Карпатський національний природний парк, Карпатський біосферний заповідник та Івано-Франківський коледж Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.

У роботі конференції взяли участь науковці, екологи, представники громадських організацій та органів місцевого самоврядування.

Учасниками конференції ґрунтовно проаналізовано та представлено досвід та проблеми сталого розвитку в американському гірському регіоні Аппалачі та в Українських Карпатах. Під час конференції обговорено наступні питання: збереження природних ресурсів та розвиток сталого туризму, освіта (зокрема інклюзивна освіта) та медицина у гірських районах, а також збереження культурної спадщини як складової сталого розвитку. Учасникам також були представлені екологічні, культурні цінності та побут жителів старовинного гуцульського села Криворівня.

Учасникам конференції була представлена роль Карпатського національного природного парк ознайомив учасників в умовах соціально-економічного розвитку регіону. Національний парк організовує свою діяльність в контексті стратегії екологічного сталого розвитку Карпатського регіону, утримуючи баланс між розвитком соціально-економічної інфраструктури території та невиснажливим природокористуванням.

Регіон – це не лише кордон на карті. Це взаємозв’язок ландшафту, культури та діяльності людини. Аппалачі та Карпати побудовані на взаєминах між людьми та гірським ландшафтом. Обидва регіони, що є одночасно відмінними та схожими, є цікавим підґрунтям як для майбутніх наукових досліджень, так і для обміну досвідом.

 

На протязі двох тижнів  на території Карпатського національного природного парку у  с. Микуличин 14-18 серпня  (біля будинку сільської ради) та у м. Яремче 21-24 серпня (будинок культури) презентували виставку фотосвітлин «Збереження карпатських пралісів», яка закликає зберегти залишки природних пралісів та старовікових лісів, шляхом включення їх до складу національних природних парків. Виставка організована в рамках проекту «Збереження Українських Карпат» Українським товариством охорони птахів в співпраці із Франкфуртським зоологічним товариством  та низкою національних  природних парків України. Метою проекту є розширення території дев’яти існуючих національних природних парків Карпат та забезпечення збереження лісів високої природоохоронної цінності в Українських Карпатах.

Виставка була забезпечена екскурсійним супроводом фахівців відділу еколого-освітньої роботи та наукового відділу Карпатського національного природного парку. Відвідало виставку близько 300 чоловік у с. Микуличин та більше 1000 осіб у м. Яремче.

УВАГА!

Проїзд по території Карпатського національного природного парку на джипах та квадроциклах

ЗАБОРОНЕНО!

Виставка унікальних залишків пралісів, які ще збереглись в Українських Карпатах організована в рамках проекту «Збереження Українських Карпат» Українським товариством охорони птахів в співпраці із Франкфуртським зоологічним товариством  та рядом національних   природних парків України.

На виставкових фотографіях, крім  гірських краєвидів будуть широко представлені цінні природні комплекси, унікальні ландшафти, зображення представників флори та фауни – мешканців Карпатських пралісів.

Крім того, виставка буде забезпечуватися екскурсійним супроводом фахівців відділу еколого-освітньої роботи та наукового відділу Карпатського національного природного парку.

Виставка проходитиме за адресою: Івано-Франківська область,

С. Микуличин,  (біля будинку сільської ради) – 14-18 серпня

м. Яремче (центральна площа) – 21-24 серпня.

{gallery news/27072017}

    В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 19 членів НТР, в т. ч. 9 докторів наук та 4 кандидати наук.

                                               Порядок денний:

         1. Про додатковий план заходів з поліпшення санітарного стану лісів КНПП на 2017 р. (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

         2. Про план лімітів використання природних ресурсів у 2018 р. (доп. – провідний інженер ВДОПЗФ - Бойко В.М.).

         3. Про поглиблення співпраці між  Татарівською сільською радою та Карпатським НПП  (доп.- сільський голова с. Татарів – Дземюк О.М.)

         4. Щодо перспектив розміщення тролейного спуску у Говерлянському, Женецькому та Підліснівському ПОНДВ (доп. – підприємці Стефанюк І.М, Захаров Ю.В., начальники ПОНДВ)

         5. Різне.

         Про затвердження рішення бюро НТР (доп. – вчений секретар Корчемлюк М.В.)

         Про влаштування малих архітектурних форм на полонині Кичера та Борсучина у Ворохтянському ПОНДВ (доп.- нач. Ворохтянського ПОНДВ Палійчук А.Б., жителі смт. Ворохта)

         Про влаштування високогірного притулку для туристів (доп. – начальник Говерлянського ПОНДВ Максимюк В.П., приватний підприємець).

         Про облаштування зони відпочинкової зони «Лижна школа у Яблунецькому ПОНДВ (доп. – начальник Яблунецького ПОНДВ Федорчук М.М., приватний підприємець).

         Про порядок відвідування еколого-пізнавальних стежок та рекреаційних зон КНПП місцевим населенням (доп. – начальник відділу рекреації Панчук М. М.).

 

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

         1. Додатковий план заходів з поліпшення санітарного стану лісів КНПП на 2017 р. погодити.

         2. План лімітів використання природних ресурсів у 2018 р. погодити.

         3. 1) Співпрацю між Татарівською сільською радою та Карпатським НПП схвалити. Розробити детальні пропозиції по підготовці передпроектних пропозицій згідно чинного природоохоронного законодавства та представити на наступному засіданні НТР /бюро НТР. Скласти відповідний меморандум про співпрацю.

             2) Не заперечувати щодо розроблення проекту по влаштуванню водозабору на р. Ілемський для жителів с. Татарів.

         4. Не заперечувати щодо розміщення тролейного спуску у Говерлянському (квартал 24, виділ 54, зона стаціонарної рекреації),  Женецькому (квартал 2, виділ 50, 51, зона регульованої рекреації) (ФОП Стефурак І.М) та Підліснівському (квартал 27,виділ 1, господарська зона) (ФОП Захаров Ю.В.) ПОНДВ. Укласти відповідні угоди з КНПП щодо спільної діяльності згідно чинного законодавства.

         5. Рішення бюро НТР КНПП схвалити. 

         6. Погодити  влаштування  малих  архітектурних форм у Ворохтянському  ПОНДВ  (кв.  15,  вид.  14,  кв.19,  вид.  6,  кв.  20, вид.11,  площею 3,7 га) ФОП Саманюку  В.М. та  у  кв. 14, вид.9, площею 10,5 га ФОП Братівнику А.Ю.

         7. Погодити влаштування високогірного притулку для туристів у Говерлянському ПОНДВ (квартал 15, виділ 61, зона регульованої рекреації). Укласти відповідні угоди з КНПП щодо спільної діяльності згідно чинного законодавства. Звернутися до Мінприроди щодо розробки типового положення про спільну діяльність природоохоронних територій та приватних підприємців.

         8. Не заперечувати щодо облаштування відпочинкової зони «Лижна школа» у Яблунецькому ПОНДВ у зимовий період. Укласти відповідну угоду з КНПП щодо спільної діяльності згідно чинного законодавства терміном 5 років.

         9. Рекомендувати адміністрації КНПП дозволити відвідування еколого-пізнавальних стежок та рекреаційних зон Парку місцевим жителям без оплати.

 

Голова НТР                                                               В. Я. Слободян

 

Вчений секретар НТР                                             М. В. Корчемлюк

 

На еколого-пізнавальній стежці «На водоспад Гук» встановлено 5 інформаційних стендів в рамках проекту «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь», що фінансується Посольством Австралії в Україні в рамках Програми Прямої Допомоги Уряду Австралії на 2016-2017 роки. Проект виконується громадською екологічною організацією «Еко-плай» у співпраці з Карпатським національним природним парком та Європейським товариством дикої природи.

         Інформаційні стенди мають на меті збільшити поінформованість відвідувачів маршруту про наслідки змін клімату в Карпатському національному природному парку, а також ознайомити відвідувачів з концепцією «не залишай слідів», котра вчить як не шкодити природі, відвідуючи туристичні атракції.

18-19 травня в приміщенні екотуристичного візит-центру Карпатського національного природного парку відбувсятренінг-презентація освітніх матеріалів проекту «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь», що фінансується Посольством Австралії в Україні в рамках Програми Прямої Допомоги Уряду Австралії на 2016-2017 роки. Проект виконує громадська екологічна організація «Еко-плай» у співпраці з Карпатським національним природним парком та Європейським товариством дикої природи.

Під час тренінгу учасники мали змогу ознайомитися з результатами проекту:

тренінговим модулем та посібником, де представлені матеріали про причини та наслідки змін клімату, антропогенні зміни в Карпатському національному природному парку, споживання енергії, проблеми із забрудненням та поводження з твердими побутовими відходами, перспективи розвитку екотуризму на природно-заповідних територіях, а також роль волонтерства та європейську систему охорони дикої природи.

настільною грою «Подорож Карпатським національним природним парком»

дитячим журналом «Дика п’ятірка».

Учасники тренінгу не лише отримали ці освітні матеріали для подальшого використання у своїй роботі, але й також ознайомилися з рекомендаціями щодо їх впровадження в освіту дітей. На тренінгу був представлений також і європейський досвід екологічної освіти та особливості застосуванняпоетичного слова в екологічній освіті дітей. Крім того, учасники мали можливість ознайомитися з методами еколого-освітньої роботи яремчанської громадської екологічної організації «МАМА 86».

У тренінгу-презентації взялиучасть вчителі природничих предметів загальноосвітніх шкіл, керівники екологічних гуртків позашкільних навчальних закладів, профільних громадських організацій, а також працівники відділів екологічної освіти установ природно-заповідного фонду України. Серед них були представники Дніпропетровської, Кіровоградської, Київської, Волинської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

На завершення гості тренінгу мали можливість ознайомитися з концепцією «не залишай слідів», здійснившиекскурсійне відвідування еколого-пізнавальної стежки «На водоспад Гук». Це один з найпопулярніших маршрутів Карпатського національного природного парку, котрий є також і гарним прикладом для вивчення впливу глобального потепління на екосистему. Адже липнева повінь 2008 року завдала значної шкоди маршруту, та й сам водоспад був утворений внаслідок повені 1969 року. Крім того, учасники тренінгу відвідали також і босоногий маршрут (спеціально облаштована стежка для масажу стоп ніг природними матеріалами, релаксації та покращення кровообігу кінцівок).

       Тренінг-презентація освітніх матеріалів є завершальним заходом проекту «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь».Головною метою проекту є сприяння сталому розвитку через захист довкілля та впровадження ефективних еколого-освітніх інструментів, а також популяризація серед дітей проведення вільного часу на свіжому повітрі та збільшення їхньої поінформованості про навколишнє середовище та зміни клімату.

 

25 березня, в суботу,  о 20.30 візьми участь у найбільшій в світі екологічній ініціативі і наймасовішій акції в історії людства!

Мільйони людей вимкнуть свої вогні 25 березня, в суботу о 20.30 за місцевим часом, у багатьох країнах по всьому світу, щоб відзначити щорічну Годину Землі

Година Землі – глобальний рух, який мобілізує людей, щоб показати свою підтримку навколишнього середовища, вимкнувши світло на одну годину щороку. Організаторами є  Всесвітній фонд дикої природи, рух розпочався в Сіднеї в 2007 році і  з тих пір поширився на території більше 172 країн світу.                                                   

Щоб відзначити Годину Землі 2017 року, знамениті визначні пам'ятки світу будуть тьмяніти і вимкнуть свої вогні. Це і  Ейфелева вежа в Парижі,

Бурдж-Халіфа в Дубаї, Букінгемський палац в Великобританії.

В Україні на годину поринуть у темряву  дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенський собор та дзвіниці Києво-Печерської Лаври, Софійський собор, Міністерство Закордонних справ, Монумент Незалежності та флагшток на Майдані Незалежності та інші будівлі в містах і селах України.

Вирішувати проблему збереження планети необхідно спільно і на різних рівнях, а за допомогою даної акції кожна людина в будь-якій точці світу може продемонструвати свою стурбованість проблемою виснаження природних ресурсів і «проголосувати» за здорову планету.

Година Землі – це не просто щорічний захід, це безперервний рух і реальні дії, мета яких – змінити на краще світ, в якому ми живемо.

 

В суботу 23 березня з 20:30 до 21:30 – вимкни світло і стань екогероем, захисником лісів і просто небайдужим мешканцем планети Земля!

            Працівники Карпатського НПП розпочали ранньовесняні практичні природоохоронні заходи з проведення екологічної акції "Чисті Карпати".

 

           25.03.2017 року працівники КНПП провели посадку туї колоновидної на подвір'ї храму Різдва св. Йоана Хрестителя в
м. Яремче, в рамках проведення екологічної акції "Посади дерево миру", що стартувала в Україні минулого року за ініціативи Мінприроди та Української греко-католицької церкви.

    Відповідальний за проведення акції, заступник директора - головний природознавець Карпатського НПП, Купчак І.В.

         З найщирішими побажаннями успіхів, Леся Гайдук.

            Відділ пропаганди екологічної освіти Карпатського національного природного парку спільно з членами Яремчанської міської екологічної громадської організації «МАМА-86-Яремче» організували заходи з нагоди відзначення Всесвітнього Дня Води, який запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН в 1993 році і кожного року відзначається 22 березня. Щороку цей день проходить під різними гаслами. День води – 2017 присвячений проблемі стічних вод.

            Організатори акції розробили пакети просвітницьких матеріалів для різновікових груп дітей дошкільного та шкільного віку, розробили цікаві інтерактивні заняття. Заходи було проведено в Еко-туристичному візит-центрі КНПП для вихованців дошкільного навчально-виховного закладу «Гірський струмочок» (м. Яремче),  в навчально-виховному заході «Ягідка» (с. Микуличин). До відзначення Всесвітнього дня води активно долучилися вихователі дошкільного підрозділу Делятинського навчально-виховного комплексу, що також стали тренерами-волонтерами. Діти отримали знання про найдивовижнішу речовину на Землі, шляхи її збереження, економії та раціонального використання.

            Про важливість цього дня дізналися вчителі та учні старших класів Делятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в рамках відзначення Дня Землі. 

В рамках ознайомлення з імпленментацією проекту "Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь" 16 лютого Посольство Австралії в Україні на чолі з Тимчасовим повіреним у справах паном Брюсом Едвардсом відвідало Карпатський національний природний парк. 

Під час візиту відбулася зустріч представників Посольства з ГЕО "Еко-плай", яка стала одним з переможців на отримання гранту Програми Прямої Допомоги Уряду Австралії на 2016-17 роки. До зустрічі також долучилися партнери грантоотримувача ‒ працівники Карпатського національного природного парку та Європейського товариства дикої природи. Попередні напрацювання проекту були представлені у формі презентацій.

Гості також відвідали екотуристичний візит-центр Карпатського НПП, де ознайомились з місцевим ландшафтом, відкрили для себе видове різноманіття флори та фауни регіону, а також багатство побуту та традицій гуцулів. Крім того, в рамках візиту відбулося відвідування еколого-пізнавальної стежки "На водоспад Гук", яка зустріла відвідувачів яскравим зимовим колоритом.

Проект «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь», що фінансується Посольством Австралії в Україні в рамках Програми Прямої Допомоги, розпочато ГЕО «Еко-плай» у грудні 2016 року у співпраці з Європейським товариством дикої природи та Карпатським національним природним парком. Закінчення реалізації проекту заплановано на червень 2017 року.

Головною метою проекту є сприяння сталому розвитку через захист довкілля та  впровадження ефективних еколого-освітніх інструментів, а також популяризація серед дітей проведення вільного часу на свіжому повітрі та збільшення їхньої поінформованості про навколишнє середовищє та зміни клімату.

Сучасні покоління зростають у світі, що змінюється надто швидко. Зміни клімату, які щороку стають все більш відчутними, а також надмірне використання природних ресурсів та значне нагромадження твердих побутових відходів зумовлює необхідність привернення уваги населення до нагальності еколого-просвітницької роботи з молоддю, а також мотивації дітей до збереження природної спадщини під час навчання та протягом відвідування туристичних маршрутів.

В рамках проекту буде виготовлено освітні інформаційні матеріали (тренінговий модуль та навчальний посібник з охорони довкілля, що включатиме також інформацію про сталий розвиток, зміни клімату, національні парки, дику природу, екологічний туризм, важливість сортування твердих побутових відходів та волонтерство). Для школярів молодшого шкільного віку розроблюється настільна гра "Подорож Карпатським Парком".

Еколого-пізнавальна стежка "На водоспад Гук" вже влітку зустрічатиме відвідувачів новими стендами, що впроваджуватимуть концепцію "не залишай слідів" та інформуватимуть відвідувачів про наслідки зміни клімату у Парку. Водоспад Гук є одним з найпопулярніших і визначних місць Парку та кінцевою точка еколого-пізнавальної стежки. Багатство природних ландшафтів, унікальні гірські відслонення, гірські потоки та водоспади, своєрідність флори та фауни милують око відвідувачів вздовж маршруту. Стежка є також гарним прикладом для вивчення впливу глобального потепління на екосистему, адже липнева повінь 2008 року завдала значної шкоди маршруту, та й сам водоспад був утворений внаслідок повені 1969 року.

Тренінг-презентація та екскурсійне відвідування еколого-пізнавальної стежки «На водоспад Гук» є кінцевим заходом проекту.

Важливою для підготовки та реалізації даного проекту є співпраця з Європейським товариством дикої природи, яке має значний досвід роботи у освітніх проектах. Товариство є єдиною загальноєвропейською екологічною неприбутковою організацією захисту дикої природи. Карпатський НПП як природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня та науково-дослідна установа, а також надзвичайно популярне серед відвідувачів туристичне місце викликає зацікавленість Товариства як територія для збереження дикої природи.

Експерти Товариства вже провели попередню оцінку Парку щодо відповідності частини його території Європейському стандарту якості дикої природи. Наразі проводиться підготовка до проведення повної оцінки та надання рекомендацій щодостратегічого планування управління Парком. Іншим напрямом співробітництва Карпатським НПП та Товариства дикої природи є сталий розвиток та розвиток екологічного туризму в регіоні, а саме:

-                     навчання зі змін клімату та еколого-просвітницька робота з відвідувачами;

-                     інформування про дику природу;

-                     зелена інфраструктура та сталий транспорт;

-                     менеджмент сталого туризму.

Варто відзначити, що екологічний туризм, головним принципом якого є охорона навколишнього середовища, є одним з ключових компонентів сталого розвитку Карпатського регіону. Туризм та захист довкілля тісно пов’язані між собою, оскільки туризм може повноцінно функціонувати лише в умовах чистого природного середовища. Завдяки наданому гранту Програми Прямої Допомоги Посольства Австралії в Україні на 2016-17 роки буде втілено ініціативу ГЕО "Еко-плай", направлену на впровадження ефективних методів екологічного виховання та підвищення рівня екологічної свідомості молоді, яка збереже красу природних комплексів та ландшафтів для майбутніх поколінь.

 

«Вільне від токсикантів довкілля для майбутніх поколінь в Україні» – це назва регіонального тренінгу та проекту, в рамках якого і відбувся захід в Екотуристичному візит-центрі Карпатського національного природного парку 17 лютого 2017 р. Провідна тема – які є загрози у життєвому середовищі дітей в дошкільних закладах та вдома від токсичних речовин, що містяться в предметах повсякденного використання, і що можна зробити вже зараз, щоб знизити ці ризики. Учасниками заходу були представники управління освіти Яремчанської міської ради, відділу молоді та спорту, лікар-гігієніст, представники дошкільних закладів, вчителі біології та «Основ здоров’я», працівники Карпатського НПП, керівники екологічних гуртків, представники НУО та екологічно орієнтованого бізнесу.

Тренінг організовано членами ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» у співпраці з Карпатським НПП. З  2016 року ВЕГО «МАМА-86»  за підтримки Шведського товариства охорони природи (SSNC) впроваджує проект у 15 дитсадках України.  Проект став прототипом шведського і має на меті об’єднання зусиль всіх зацікавлених сторін для створення безпечного середовища проживання для дітей нинішніх та для майбутніх поколінь.

З привітанням від організаторів виступили:

Марія Кузик, методист управління освіти Яремчанської міської ради, Марта Корчемлюк від ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче», Леся Гайдук – від Карпатського національного природного парку.

Учасники тренінгу працювали в інтерактивних формах з застосуванням мозкових штурмів,  діалог: питання-відповідь, відео перегляд, елементи семінару, практикум та майстер-клас.

Про проект «Вільне від токсикантів довкілля для майбутніх поколінь в Україні»  та про дослідження провідних медиків щодо впливу токсикантів на здоров’я дітей розповіла Марта Корчемлюк, голова ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче», завідувач лабораторії аналітичного контролю і моніторингу КНПП.

Надія Іваньо, завідувач  ДНЗ «Гірський струмочок», м. Яремче, представила потенційні фактори ризику в дитсадку та домашній оселі, а Галина Черленюк, заступник директора Делятинського НВК, – про те, як  створити безпечне середовище для дітей в дошкільному закладі та вдома уже в найближчій перспективі.

Одним із завдань проекту є вивчення рівня поінформованості батьків і персоналу дитячих садків з питань безпечного застосування предметів повсякденно вжитку, що можуть негативно впливати на здоров’я дітей та наявності безпечних альтернатив. Про основні блоки запитань та етапи соціологічного опитування як складової інформаційної кампанії розповіла Олександра Онутчак,  завідувач ДНЗ «Ягідка», с. Микуличин.

Підсумки до цього блоку програми тренінгу підвела Роксолана Іваніщак, завідувач Надвірнянського міськрайонного відділу ДУ «Івано-Франківського обласного лабораторного центру МОЗ».

Друга частина тренінгу була присвячена досягненням та напрацюванням ВЕГО «МАМА-86» на національному та на регіональному рівні, а саме, у м. Яремче, у співпраці з КНПП. Цю частину презентували члени організації Леся Гайдук, Вікторія Новак та Наталія Гнатюк.

Сертифіковані дерев’яні еко-меблі та еко-іграшки для дітей презентувала Ярослава Гоголь, що представляє приватне підприємство «Гойдалка».

Третій блок програми тренінгу: практикум з виготовлення м’якої еко-іграшки та майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки з натуральних тканин. Оксана Ждан, вихователь Делятинського НВК, підготувала методичні рекомендації та провела безпосередньо майстер-клас з двома помічницями з виготовлення ляльки «Веснянка».

         Захід проходив у дружній та відкритій атмосфері. Всі учасники, а їх було близько 50, виявили неабияку зацікавленість тематикою та висловили сподівання на продовження співпраці.

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь-2017:

об’єднаємо зусилля для зменшення впливу стихійних лих!

Основною ідеєю цього лозунгу є підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Зміни клімату відноситься до екологічних ризиків, які визначають екологічну безпеку навколишнього середовища і розглядається як довготермінові зміни метеорологічних параметрів. Цей процес супроводжується в першу чергу зміною температури повітря та атмосферних опадів.

            За даними експертних досліджень, сучасний клімат України характеризується несиметричним по території потеплінням, особливо у зимові та літні місяці. За даними УкрГідрометцентру та Глобального Водного Партнерства-Україна, середня річна температура з початку ХХ століття піднялася більш, ніж на 0,8°С. Відбулися суттєві зміни температурного режиму в агрокліматичних зонах України. Якщо не приймати ніяких мір, то нашій країні загрожують аномальні температурні умови, перетворення степів у пустелі, нестача питної води, яку ми вже відчуваємо, повені і паводки, сильні вітри. Все це негативно впливає на економічний розвиток, екологічну і національну безпеку держави.

         За останні 25 років середня річна температура повітря підвищилася на 0,2-1,9°С. У літні місяці (липень, серпень) температура підвищилась в середньому на 0,7-1,9 °С.  Річна кількість атмосферних опадів була нижчою від норми впродовж 11-14 років. У найбільш «сухі» роки (1990, 1991, 1996, 2000, 2003, 2011, 2013, 2015) кількість опадів за рік була меншою від норми на 110-447 мм.

               Причиною цього є в першу чергу антропогенні чинники: руйнування первинної структури природних лісів, зниження лісистості території, що призводить до зниження водоакумулюючої ємності території, безконтрольний забір гравійно-піщаної суміші з русел річок. Атмосферні опади у вигляді поверхневого стоку швидко стікають у водотоки, формуючи паводки (у тому числі і катастрофічні).

Гідрологічна посуха 2015 р., окрім загального зниження водності річок, проявилася в інтенсивному розвитку водної рослинності, виникненні ділянок стоячої води, пересиханні малих річок, що, перш за все, негативно впливає на водні екосистеми і екологічну ситуацію загалом.

Вода – основа життя, що забезпечує нескінченний цикл кругообігу і з’єднує живу та неживу природу. Водно-болотні угіддя займають ключові позиції у цьому взаємозв’язку. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані. Починаючи з 2 лютого 1971 року, конвенція розпочала свій відлік. З 1996 року Україна входить в число 163 країн – Договірних Сторін Конвенції.

Працівники Карпатського НПП підготували свій план заходів щодо збереження цих цінних територій, що є середовищем існування особливо цінних видів флори та фауни. Зокрема, вже третій рік впроваджується науково-прикладна тематика, основне завдання якої – вивчення сучасного стану та взаємозв’язків між біотичними та абіотичними факторами. Окрім того, у грудні 2016 року завдяки співпраці Європейського товариства дикої природи, Карпатського національного природного парку та ГЕО «Еко-плай» стартував проект «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь», що фінансується Посольством Австралії в Україні в рамках Програми Прямої Допомоги. Проект триватиме до червня 2017 року. Головна мета проекту – сприяти сталому розвитку через захист довкілля шляхом впровадження ефективних еколого-освітніх інструментів, а також популяризація серед дітей проведення вільного часу на свіжому повітрі та збільшення поінформованості з навколишнього середовища та зміни клімату.

Запрошуємо до співпраці освітні заклади та всіх небайдужих краян, що прагнуть зробити свій внесок у збереження водно-болотних угідь!

 

Підготувала Марта Корчемлюк, завідувач лабораторії аналітичного контролю і моніторингу Карпатського НПП

У грудні 2016 року завдяки співпраці Європейського товариства дикої природи, Карпатського національного природного парку та ГЕО «Еко-плай» стартував проект «Зупинимо зміну клімату, навчаючи молодь», що фінансується Посольством Австралії в Україні в рамках Програми Прямої Допомоги. Проект триватиме до червня 2017 року.

 

В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 35 чоловік, в т. ч. 6 докторів наук та 7 кандидатів наук. Присутні: 18 членів НТР.

 

Порядок денний:

1.Про підсумки проведення природоохоронних та господарських заходів за 2016 рік (доп. – головний природознавець Купчак І.В.)

2.Про підсумки рекреаційної діяльності на території парку (доп.- начальник відділу рекреації  Панчук М.М.)

3.Про підсумки проведення еколого-освітньої роботи за 2016 рік (доп. -начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.)

4.Звіти по виконанню науково-прикладних тем на території парку (доп. –керівники тем робіт)

5.Про плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи», еколого-освітній роботі та тематичних планах на 2017 р. (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І., начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.).

6.Про нову редакцію Положення про НТР Карпатського НПП (доп. – провідний юрисконсульт Івасюк Г.М.)

7.Про розгляд питання по погодженню річного плану заходів установи на 2017 рік (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.)

8.Про план санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2017 р. (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

9.Про розгляд планів проведення рубок у Верховинському міжрайонному лісгоспі (землі КНПП без вилучення) (доп. – головний природознавець Купчак І.В.).

10.Різне.

1)Щодо надання дозволу на проведення капітальної реконструкції туристичного будиночка у Татарівському ПОНДВ (доп. – начальник Татарівського ПОНДВ Мироняк Ю. І.);

2)Щодо погодження розміщення базової станції ПрАТ «Київстар» на території сніголавинної станції Пожижевська (Говерлянське ПОНДВ) (доп. – представник ПрАТ «Київстар»).

3)Про затвердження рішення конкурсної відбору на заміщення вакантної посади провідного наукового співробітника вимірювальної лабораторії аналітичного контролю та моніторингу (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.)

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

1. Інформацію про підсумки  проведення природоохоронних та господарських заходів за 2016 рік  взяти до уваги.

2.Інформацію про підсумки рекреаційної діяльності на території парку взяти до уваги.

3.Інформацію про підсумки проведення еколого-освітньої роботи за 2016 рік  взяти до уваги.

4.           

1) Звіти по виконанню наступних науково-прикладних тем на території КНПП схвалити:

– «Вивчення процесів самоочищення води ріки Прут» (доп. – завідувач вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу Корчемлюк М. В.);

– «Інвентаризація раритетних рослинних угруповань верхів’я ріки Прут на території Карпатського національного природного парку» (доп. – науковий співробітник Лазарович Р. В.);

– «Вивчення фізико-хімічного складу ґрунтів та оліготрофних озер Карпатського національного природного парку» (молодший науковий співробітник Савчук Б. Б.);

– «Декоративне фіто різноманіття Карпатського національного природного парку» (доп. – завідувач лісівничо-ботанічної лабораторії Тимчук О. В.).

2) Затвердити план виконання наукової теми  «Вивчення динаміки гідролого-метеорологічних показників на території Карпатського національного природного парку в контексті глобальних змін клімату» (доп. – провідний науковий співробітник Кравчинський Р. Л.).

5. Плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи», еколого-освітній роботі та тематичних планах на 2017 р. погодити.

6.Нову редакцію Положення про НТР Карпатського НПП схвалити.

7.Річний план заходів установи на 2017 рік схвалити.

8.Перелік санітарно-оздоровчих заходів у 2017 році погодити (додаток на 9арк. додається).

9.План  проведення рубок у Верховинському міжрайонному лісгоспі (землі КНПП без вилучення) погодити.

10. Погодити реконструкцію туристичного будиночка в Татарівському ПОНДВ за рахунок безповоротної фінансової допомоги підприємця Стефурака В. М.

11. Не заперечувати щодо розміщення базової станції ПрАТ «Київстар» на території сніголавинної станції Пожижевська. Проект облаштування погоджувати з адміністрацією КНПП.

12. Рішення комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантних посад (протокол №1 від  12 липня 2016 року) щодо обрання на посаду провідного наукового наукового співробітника (О,5 посадового окладу) вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу Кравчинського Руслана Леонідовича затвердити.

 

     Голова НТР                                                                                                                     В.Я.Слободян

 

     Вчений секретар                                                                                                         М.В. Корчемлюк

Міжнародний навчальний курс програми MASHAV «Екологічний менеджмент природних парків та заповідників» , Інститут екологічних досліджень у пустелі Арава,  27 листопада – 13 грудня

(Тель-Авів – Кібуц Кетура – Єрусалим, Ізраїль)

 

         Вивчення та впровадження передового досвіду іноземних держав є важливим компонентом для покращення діяльності Карпатського національного природного парку. Це дає можливість «іти в ногу» з  сьогоденням та використовувати кращі практики країн, які досягли значних успіхів у природоохоронній сфері.

         Наприкінці 2016 року працівник Парку,  заступник начальника відділу рекреації, Наталія Вертипорох, отримала стипендію Агенції з розвитку міжнародного співробітництва Міністерства закордонних справ Держави Ізраїль  (MASHAV) та взяла участь у Міжнародному навчальному курсі «Екологічний менеджмент природних парків та заповідників».

Курс проводився в Інституті екологічних досліджень у пустелі Арава в Кібуці Кетура, що на півдні Ізраїлю, та зібрав разом працівників природоохоронних територій та науковців з  країн  Європи (Україна, Сербія, Албанія), Азії (В`єтнам, Таїланд, Непал), Африки (Кенія, Гана, Ботсвана) та Південної Америки (Колумбія, Бразилія, Парагвай). Отож, географія учасників охопила чотири континенти, що зробило навчання ще цікавішим та кориснішим.

Основна мета курсу полягала в забезпеченні розуміння концепції екосистемних сервісів, що відіграють важливу функцію зв`язку між охороною природи заради самої природи і турботою про добробут людей.  Екосиситемні сервіси – це послуги, вигоди (провізійні, регулюючі, культурні), які людина отримує від природи. Тому значну увагу було відведено термінології, розподілу на категорії, оцінці екосистемних сервісів в екологічному, соціальному  та економічному  аспектах.

Основними темами, що розглядалися під час навчального курсу були наступні:

• •Взаємозв`язки навколишнього середовища та людини.
• •Екосистемі сервіси та їх значення для життя та добробуту людей на прикладі посушливих територій південної частини Ізраїлю.
• •Значення  охорони та належного менеджменту природних екосистем для суспільства, методи залучення громадськості, зацікавлених сторін до цього процесу.
• •Використання відновлюваних джерел енергії, стале сільське господарство, управління водними ресурсами.

Учасникам курсу були запропоновані лекції, презентації провідних науковців Інституту екологічних досліджень  у пустелі Арава, працівників природних заповідників та природних парків, економістів, соціологів та представників Міністерства охорони навколишнього природного середовища Ізраїлю.

Цікавими та пізнавальними були навчальні візити до природних парків та заповідників Ізраїлю, де учасники мали можливість ознайомитись з структурою, функціонуванням природоохоронних територій Ізраїлю та побачити на практиці  збалансоване використання екосистемних сервісів для досягнення гармоніїї між природою та суспільством.  

Під час практичної роботи в групах учасники здобули корисні навики побудови схеми управління природними територіями на основі концепції екосистемних послуг, створення логічної матриці проектів, метою яких є вирішення конфліктних ситуацій між природою та людиною, а також методів залучення місцевих громад до цього процесу.

Завершальний етап навчального курсу пройшов в Єрусалимі, де відбулися презентації спільних проектів  п`яти робочих груп на основі набутих знань та досвіду, а також офіційне нагородження дипломами, де були присутні посли та представники дипломатичних корпусів країн учасників навчального курсу.

 Наряду з надзвичайно цікавим досвідом міжконтинентального спілкування, для кожного з учасників це була чудова нагода відкрити для себе країну Ізраїль, познайомитися з його культурою та побутом, природними особливостями, а також, що є найважливішим, отримати корисні знання, які вони адаптують до реальних умов їхніх країн та зможуть використовувати у своїй подальшій природоохоронній діяльності.

Наталія Вертипорох, заступник начальника відділу рекреації

Карпатського національного природного парку

З давніх-давен дотепер неймовірної краси природні ландшафти Карпатського національного природного парку, що є унікальним храмом природи під відкритим небом, ваблять своєю неповторною красою мільйони відвідувачів.

Однією з найпопулярніших туристичних атракцій Парку є водоспад Гук. Водоспад є кінцевою точкою еколого-пізнавальної стежки «На водоспад Гук». Багатство природних ландшафтів, унікальні гірські відслонення, гірські потоки та водоспади, різноманітність флори та фауни милують око відвідувачів вздовж маршруту.

Оскільки дана туристична атракція знаходиться поряд з центральною дорогою Яремче – Рахів та на межі двох населених пунктів – сіл Микуличина та Татарова, розвиток даного маршруту сприятиме сталому розвитку навколишніх сіл, де туризм є одним з головних джерел доходів місцевих жителів.

Беручи до уваги важливість функціонування даного маршруту як для місцевої громади так і для Парку, у серпні – грудні 2016 року на даній території впроваджувався проект «Врятуймо еколого-пізнавальну стежку «На водоспад Гук»». Проект вдалося успішно реалізувати завдяки спільній співпраці Карпатського національного природного парку та громадської екологічної організації «Еко-плай» та за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку та сприяння Корпусу Миру США в Україні. Головна мета проекту – збільшення спроможності місцевої громади сприяти сталому розвитку своїх населених пунктів та ефективному використанню природних ресурсів шляхом залучення їх до волонтерства через участь у заходах з покращення інфраструктури маршруту.

Протягом серпня та вересня були проведені чотири волонтерські акції, під час яких спільними зусиллями місцевої громади, працівників Женецького ПНДВ та відділу рекреації Карпатського НПП були здійснені наступні роботи з покращення благоустрою даної стежки: прибирання маршруту та річки Женець, облаштування джерела, облаштування верхньої стежки до водоспаду, встановлення перехідного мостика, смітників, розчистка скали від моху та глини, а також встановлення габіонних сіток для запобігання зсуву грунту. Дані акції мають на меті не лише впорядкувати та зберегти природну красу стежки, але й підвищити спроможність громадян брати активну участь у житті громади та сталому розвитку своїх населених пунктів. Завершальним заходом проекту є дводенний тренінг для громадських активістів на тему «Менеджмент волонтерської діяльності та фандрайзінг».

Карпатський національний природний парк співпрацює з Корпусом Миру США в Україні в рамках проекту «Розвиток громад». Дана співпраця передбачає сприяння та допомогу у промоції та розвитку екологічного туризму на території Парку. Головним пріоритетом співпраці є збереження та стале використання цінних природних комплексів та об’єктів, а також налагодження більш тісних взаємозв’язків між туристичним бізнесом, місцевою владою, громадою та Карпатським парком.

 

Протягом 19-21 жовтня 2016 року на базі НПП " Сколівські Бескиди" відбувся семінар "Імплантація пташиної дерективи Європейського Союзу" та XI Міжнародна наукова конференція Західноукраїнського орнітологічного товариства "Регіональна орнітофауністика: історія, сучасний стан та актуальність", присв'ячена 100-річчю з дня народження Михайла Анатолійовича Воїнственського в якому взяв  участь молодший науковий співробітник зоологічної лабораторії Виксюк Марія.

Співорганізаторами заходів були: Західноукраїнське орнітологічне товариство, Міністерство екології та природних ресурсів України, Природно-заповідний фонд України, Національний природний парк "Сколівські Бескиди", Державний краєзнавчий музей НАН України, Проект ЄС «Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища", Ciconia Transnationales Storchenprojekt Europa-Afrika та інші.

Участь у заходах взяли орнітологи вищих навчальних закладів і установ природно-заповідного фонду України, представники Мінприроди. Своїм досвідом роботи поділилися науковці зі Словаччини, Латвії та Білорусії.

Програма тренінгу включала огляд "Пташиної дерективи",її зв'язок з Натура 2000 (SPA) і Смарагдовою мережею, набуття практичних навичок по застосуванню  директиви,значення та оцінка роботи.

Ключовими темами конференції стали:

• §основні здобутки в галузі орнітології М.А.Воїнственського та сучасний стан розвитку орнітології в Україні;
• §авіафауна природоохоронних територій та інших територій,важливих для збереження птахів,їх моніторинг;
• §круглий стіл «Чорний лелека в Україні – 10 років досліджень:результати та перспективи».

Висловлюємо вдячність  за надану можливість брати участь в даних заходах, чудову організацію,набутий досвід та цікаво проведений час. Всім натхнення та плідної праці!

Екологічний туризм, головним принципом якого є охорона навколишнього середовища, є одним з ключових компонентів сталого розвитку Карпатського регіону. Туризм та довкілля дуже тісно пов’язані між собою, оскільки туризм повноцінно функціонує лише в умовах чистого природного середовища. Крім того, велика кількість відвідувачів, подорожуючи туристичними маршрутами, прагне насолодитися саме дикою природою.

     Попит на екологічний туризм в Європі, а особливо відвідування національних парків, є доволі високим уже тривалий час. Таким чином, налагодження міжнародного співробітництва у даній галузі є надзвичайно важливим для збереження природних ресурсів Українських Карпат та ефективного природокористування. На даному етапі міжнародними партнерами Карпатського НПП є Європейське товариство дикої природи та Корпус Миру США в Україні.

Варто відзначити, що Європейське товариство дикої природи (http://wilderness-society.org/) є єдиною загальноєвропейською екологічною неприбутковою організацією захисту дикої природи. Карпатський НПП як природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня та науково-дослідна установа, а також дуже популярна серед відвідувачів туристична дестинація викликає зацікавленість у партнерів як територія, де необхідно зберігати дику природу.

Експерти Товариства вже провели попередню оцінку у Парку щодо відповідності частини його території Європейському стандарту якості дикої природи. Наразі проводиться підготовка до проведення повної оцінки та наданні рекомендацій щодо стратегічого планування управління Парком. Іншим напрямом співробітництва є сталий розвиток через розвиток екологічного туризму в регіоні, а саме:

-         навчання по зміні клімату та еколого-просвітницька робота з відвідувачами;

-         навчання з дикої природи;

-         зелена інфраструктура та сталий транспорт;

-         менеджмент сталого туризму.

Предметом зацікавленості у даному напрямі є «Еколого-пізнавальна стежка «На водоспад Гук». Водоспад Гук, що є основною туристичною атракцією стежки, був створений внаслідок повені, а повінь є наслідком зміни клімату і тому є цікавим об`єктом і для навчальних цілей. Крім того, інтерес у партнерів викликає Говерлянське ПНДВ, оскільки дане відділення має багато цікавих рекреаційних та природних об’єктів, серед яких найціннішим та найпопулярнішим є гора Говерла, а також багате біологічне різноманіття.

Співпраця Карпатського НПП та Корпусу Миру США в Україні відбувається в рамках проекту «Розвиток громад». Туризм є одним з головних джерел доходів місцевих мешканців. Збереження природних ресурсів є пріоритетним завданням Карпатського НПП як природоохоронної організації. Таким чином, розвиток екологічного туризму спільно з ефективним природокористуванням є запорукою розвитку та процвітання місцевої громади.

В липні 2016 року в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбувся успішний захист дисертації завідувача вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу Корчемлюк М. В. на тему «Підвищення рівня екологічної безпеки Прутської екосистеми».

 

27 вересня 2016 р. в Екотуристичному візит-центрі Карпатського НПП відбувся круглий стіл під назвою «Вирішення екологічних проблем – шлях до сталого розвитку громад». Учасниками наради були представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, працівники парку.

Одним із питань, що обговорювалися, було питання розширення території Карпатського НПП в контексті збереження природних комплексів верхів’я басейну Пруту та карпатських пралісів. Доповідач – Олександр Киселюк, заступник директора з наукової роботи КНПП.

В підтримку розширення територій природно-заповідного фонду виступив Андрій Пліхтяк, заступник начальника управління  екології Івано-Франківської ОДА.

В ході дискусії сільські голови висловили стурбованість з приводу невиконання парком зобов’язань щодо передачі земель місцевому населенню, в тому числі і виокремили проблему зміни статусу земель для потреб місцевих громад.  Вказали на проблеми неякісних доріг, заготівлі дров для населення та інші проблеми, що є перепоною для взаєморозуміння між КНПП та громадами.

Сільським головам було запропоновано підготувати запити для адміністрації КНПП з визначенням обсягу дров для населення на опалювальний сезон.

Як результат, дійшли згоди щодо того, що цінні території треба оберігати. Для поглиблення взаєморозуміння пришвидшити процес передачі земель в користування громадянам, тобто виконати Указ Президента України від 23.02. 2010 року.

 

22 серпня 2016 року відбулася волонтерська акція по прибиранні та благоустрою еколого-пізнавальної стежки "На водоспад Гук". Спільними зусиллями місцевої громади, працівників Женецького ПНДВ та відділу рекреації Карпатського НПП були здійснені наступні роботи:

- прибирання маршруту, зокрема річки Женець;

- демонтаж та прибирання старих мостиків;

- розчищення скали.

Акція відбулася в рамках проекту "Врятуймо еколого-пізнавальну стежку "На водоспад Гук"". Проект впроваджується громадською екологічною організацією "Еко-плай" у співпраці з Карпатським національним природним парком та фінансується Американським агенством з міжнародного розвитку за сприянням Корпусу Миру США в Україні.

Варто відзначити, що відбулася лише перша волонтерська акція в рамках проекту. Протягом вересня планується ще кілька акцій з залученням місцевої громади.

Дані акції мають на меті не лише впорядкувати та зберегти природну красу стежки, але й підвищити спроможність громадян брати активну участь у житті громади та сталому розвитку своїх населених пунктів.

Після завершення робіт по благоустрою маршруту для громадських активістів відбудеться дводенний тренінг на тему "Мобілізація громади та фандрейзінг".

Європейське товариство дикої природи (European Wilderness Society) дослідило декілька нових потенційних територій дикої природи (вілдернеса) в Україні згідно з європейським стандартом якості дикої (European Wilderness Quality Standard). Три нові території – два національні природні парки та один природний заповідник планують вступити до Європейської системи збереження дикої природи (European Wilderness Preservation System).

Цей крок є результатом багатьох років ефективної та плідної співпраці між природоохоронними територіями та Європейським товариством дикої природи.

В минулому році національний природний парк «Зачарований край» став першим українським членом Європейської системи збереження дикої природи.

"Це була вимоглива, але дуже плідна співпраця з Європейським Товариством дикої природи", сказав Василь Мочан, заступник директора Національного природного парку "Зачарований край". "Ми багато чому навчилися, і те, що ми цінуємо, це безперервність нашої співпраці навіть після того, як офіційні процеси сертифікації вже завершені"!

Як прямий наслідок, ряд інших українських природоохоронних територій, висловили інтерес до співпраці з Європейським Товариством дикої природи і почали визначати свою потенційну дику природу (wilderness), яка є принаймні  частиною їхньої території.

Три природоохоронні території: Національний природний парк “Синевир”, природний заповідник “Горгани” та Карпатський національний природний парк, проявили конкретний інтерес пройти суворий аудит їхньої дикої природи і, таким чином, стати кандидатом до вступу до Європейської системи збереження дикої природи. Всі троє почали співпрацю з Європейським Товариством дикої природи вже кілька років тому, наприклад, природний заповідник “Горгани” розпочав співпрацю вже сім років тому, Карпатський національний природний парк і Національний природний парк “Синевир” співпрацюють з 2014 року.

Дотримуючись стандартної процедури, Європейське товариство дикої природи систематично збирає і аналізує всю відповідну інформацію про дику природу та правову інформацію. Цей аналіз проводиться для першого етапу процесу оцінки: на якому вирішується, чи конкретна природоохоронна територія відповідає критеріям Європейського стандарту якості дикої природи і системи аудиту (European Wilderness Quality Standard and Audit System criteria).

Після цього вимогливого періоду другим етапом процесу оцінки дикої природи Європи є попередня оцінка потенційної дикої природи, що виконується експертами Європейського товариства дикої природи. Цей етап включає в себе офісну роботу та декілька днів польової оцінки. У даному випадку експерти Європейського товариства дикої природи разом з місцевими експертами протягом 8 днів відвідали всі 3 природоохоронні території з метою зустрічі з керівництвом та проведенням короткої польової попередньої оцінки. Природний заповідник “Горгани” та Карпатський національний природний парк пройшли цю попередню оцінку успішно і надали всю необхідну інформацію, таку як підтвердження інтересу, забезпечення картами природоохоронної території з запропонованою дикою природою, план зонування та запропонували високу якість дикої природи. Таким чином, обидві території є гідними статусу кандидата, що було підтверджено, врученими Європейським товариством дикої природи їхнім директорам особисто,  Дипломів кандидата. У випадку національного природного парку “Синевир” цей крок, очікується в найближчі місяці.

 

Всі три відвіданні території різні. В одному парку антропогенний вплив дуже помітний, в інших не так багато або зовсім відсутній. Але всі три території дуже особливі та унікальні! Наприклад, одна територія має більш розвинену туристичну інфраструктуру і, отже, під'їзні шляхи знаходяться в хорошому стані, інша є віддаленнішою з більш важким доступом, а остання територія є офіційно закритою через суворий захисний, управлінський та збереження природи, режим. Цей останній випадок означає, відсутність відвідувачів, відсутність доріг всередині природозахисної території. Уже в ці дні перевіряючі Європейського товариства дикої природи надають низку конкретних і особливих пропозицій та рекомендацій, які будуть згодом включені в офіційний звіт аудиту стандарту якості Європейської дикої природи (European Wilderness Quality Standard Audit Report).

Наступним кроком в цьому процесі є важлива персональна повна оцінка, що проводиться безпосередньо лише на місці. Під час повної оцінки на місці, експерти Європейського товариства дикої природи відводять на неї майже 14 повних днів в самій дикій частині потенційної дикої природи, у супроводі місцевих спеціалістів вони докладно вивчають запропоновану територію дикої природи. Цей процес включає в себе також обговорення зі спеціалістами, адміністрацією парку та з місцевими партнерами.

Деякі українці питали перевіряючих Європейського товариства дикої природи, чому Європейська система збереження дикої природи є настільки важливою.

"Такого роду питання дуже очевидні й найчастіші" відповів заступник директора Європейського товариства дикої природи, Владо Ванкура, "Не тільки тому, що лише невелика кількість людей (місцевих і по всій Європі) знають, що Україна володіє останніми дійсно дикими фрагментами дикої природи і можливо навіть пралісом,  зокрема, в Карпатах".

"В європейських країнах, таких як Німеччина, Австрія і Словаччина цей вид лісів в основному зник. Проте, в цих країнах, особливо, в Австрії та  Німеччині, менеджери дикої природи почали відновлювати природні процеси потенційно вже 20-25 років тому. Цілком ймовірно, що в найближчі 100 або більше років, частина цих диких земель буде відновлюватися, щоб відповідати рівню уже існуючій українській дикій природі. Є багато досвіду і свідчення про цей процес! Таким чином, ці країни регенерують дику природу, маючи величезні витрати на деяких територіях, тому що вони хочуть мати, принаймні невеликий приклад дикої природи. У вашій країні все ще є ця дика природа, що і робить Україну настільки унікальною в цьому аспекті! Дика природа в Україні дуже особлива. Тут немає необхідності чекати 100 років. Все, що необхідно, це захистити ці місця зараз! Тому Європейське товариство дикої природи робить тут все можливе, щоб підтримати ці території і надати їм міжнародний статут і значення ".

"Кращий спосіб зберегти дику природу в нашій країні є покращення управління невтручання. Більшість негативних картин, які побачили перевіряючі Європейського товариство дикої природи під час цієї поїздки були викликані саме людьми. Це ще одна причина, ще раз нагадати, що: Давайте захистимо останні фрагменти європейської дикої природи, йдіть відвідайте їх, і ви раптом відчуваєте на собі, що значить бути у величній природі! Люди - це важлива частина дикої природи, але в той же час, дуже часто її найнебезпечніші вороги. Якщо ми управлятимо правильно, у нас буде унікальна туристична атракція, через яку решта Європи просто буде заздрити " підсумувала Маріана Мацко, з Європейського товариства дикої природи.

28 липня 2016 року в Міністерстві екології та природних ресурсів України відбулася нарада  з питань удосконалення рекреаційної діяльності в установах природно-заповідного фонду, а також обміну досвідом у цій сфері.

         Представники громадськості, науковці та співробітники установ ПЗФ обговорили поточний стан регулювання рекреаційної діяльності; визначили проблемні питання, щодо організації та проведення рекреаційної діяльності.

Також були підготовлені пропозиції, щодо розроблення проекту змін до Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктах природно-заповідного фонду.

 

Начальник відділу рекреації
Микола  Панчук

Нещодавно з фотовиставкою «Українські дерев’яні церкви Карпат» до Яремча завітав Жан-П’єр Дюран (Антіб, Франція) ⃰. В минулому моряк за професією та покликом душі, він останні 15 років захопився дерев’яними церквами. За цей час автор побував у Словаччині, Польші, Румунії та Україні, де відкрив для себе красу дерев’яних церков. Ця любов до української храмової архітектури знайшла своє вираження у світлинах, які фотограф оформив власноруч виготовленими паспарту та рамами. Сам Жан-П’єр говорить, що це захоплення фотографією для нього є початоком нового життя. Серед чисельних фотознимків, представлених на виставці, можна побачити і церкви Яремчанщини.

Перед презентацією в музеї екології та етнографії Карпатського краю в Яремчі виставка експонувалася в Івано-Франківському краєзнавчому музеї та Українському Католицькому Університеті у Львові. В листопаді вона відкриється в замку Радомишля на Житомирщині, а у 2017 запрошена до Музею літератури у Києві.

Під час роботи фотовиставки виникла думка про мандрівку Гуцульщиною сакральною, та, зокрема, віддаленими селами Верховинщини. Наступного дня ми вирушили в дорогу по маршруту Бистрець – Дземброня –  Зелене – Шибене.

Немає ані слів, ані барв, ані звуків, щоб передати всю красу чарівної природи Карпат: зелених гірських вершин, високих квітучих полонин, дзвінких сріблястих потоків! На фоні цих карпатських краєвидів розкидані мальовничі гуцульські села, а серед них, немов стражі, височать дерев’яні храми, які ввібрали в себе правікову історію та споконвічне прагнення  людини до Бога…

Та все-таки найвищий витвір Творця та найбільше багатство краю – це люди. А на Гуцульщині вони дуже гостинні! Всюди, де ми побували, гуцули зустрічали нас дуже радо, охоче розповідали про історію місцевих храмів, ділилися своїми спогадами та переживаннями за долю України.

 Особливо хочеться подякувати господарям цієї території, яка є частиною Карпатського національного природного парку: начальнику Чорногірського ПНДВ –Володимиру Демидюку; заступнику начальника Високогірного ПНДВ – Богдану Драгомирецькому та заступнику начальника  Бистрецького ПНДВ – Василю Фіткалюку, які посприяли в організації цієї мандрівки. Поїздка не була б такою приємною і змістовною, якби не супровід чудового перекладача, наукового працівника музею екології та етнографії Карпатського краю Галини Баштаненко.

 Фотознимки та інформаційні матеріали, зібрані під час поїздки, стануть цінним матеріалом для дослідження та популяризації народної сакральної архітектури на території КНПП.

Такі мандрівки залишаються в пам’яті незабутніми спогадами, а краса гір, переплетена з красою храмів, назавжди знаходить своє місце в серці кожного, хто хоча би раз відчув її дотик.

 

⃰Жан-Пьєр Дюран народився 1941 року у невеличкому містечку Понтонкс-сюр-Адур, що знаходиться на кордоні між Гасконью та Країною Басків.

 

Наталія Гнатюк, с.н.с. лісівничо-ботанічної лабораторії,етнолог

Згідно рішення Науково-технічної Ради Карпатського НПП в Яблуницькому ПНДВ заплановано відкриття платного туристичного маршруту «Ур. Вередівське – г. Хом’як». В результаті було проведено прибирання навколишньої території та побудовано приміщення контрольно-пропускного пункту.

В червні 2016 року на території Високогірного природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського НПП проводилися чергові реставраційні роботи по відновленню астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван, які здійснюються в рамках гранту міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща та Варшавського університету.  На даному етапі встановлюється огорожа навколо даного об’єкта.

 

7 липня Указом Президента України від 18 серпня 2009    № 629 визначено днем професійного свята працівників природно-заповідної справи.

 

Символом свята щороку слугує один з видів папороті, квітка якого за легендою має чарівні властивості. Цього року символом обрано Гронянку півмісяцеву або ключ-траву (Botrychium lunaria (L.) Sw.). За легендою саме ця папороть квітне чарівною квіткою, яка дарує здатність бачити невидиме і знати непізнане. Колись цей вид широко зростав у світлих лісах і на узліссях Полісся, Лісостепу, Гірського Криму і Карпат.

 

Тепер рослина дуже рідкісна. Належить вона до родини Вужачкових - Ophioglossaceae (incl.Botrychiaceae). Гронянка півмісяцева – багаторічна рослина заввишки 5—30 см, із коротким кореневищем, соковитими коренями й одним листком, розділеним на половині висоти на спороносну й стерильну частини. Стерильна частина листка периста, з цілісними півмісяцевими або ромбічними без помітної середньої жилки частками, спороносна – дво-трипериста, на довгому черешку. Спорангії вільні, розміщені у два ряди. Після дозрівання і висипання спор листок гине. Спороносить у першій половині літа.

 

Гронянка, як і інші види деревовидних папоротей, цікава тим, що наближає нас до таємниць народження й розвитку життя на землі. До того ж має декоративну цінність і лікарську: в народній медицині з допомогою гронянки півмісяцевої заживлювали рани. Чому ж її називають гронянкою? На гроно, або китицю, скидається спороносна частина листка. Родова латинська назва botrychium похідна від слова botrus, що в перекладі на українську мову означає китиця.

 

Гронянка півмісяцева – це ще одна ниточка, яка послужить нам ключ-травою до ще нерозгаданих таємниць природи. Адже вона, як і кожна рослина, незамінна ланка в кругооббігу життя, а значить, і в процесі пізнання світу.

 

Дорогі колеги!

 

Щиро вітаємо Вас з професійним святом – Днем працівника природно-заповідної справи. Вітаємо кожного природоохоронця, хто докладає щоденних зусиль до збереження оточуючого світу, всіх, хто присвячує своє життя збереженню природи.

 

Бажаємо сил, енергії та натхнення в щоденній справі охорони навколишнього природного середовища та збереження біоландшафтного різноманіття, підвищення рівня екологічної освіти та культури населення.

 

Зі святом, шановні колеги!

      Туристичний сезон набирає обертів. Еколого-пізнавальна стежка "На гору Маковиця" стає все більш популярною серед гостей нашого краю та місцевих жителів. Працівники відділу рекреації провели невеличку акцію по прибиранню маршруту. Відрадно відмітити, що покращився санітарний стан не тільки цієї стежки, але й інших популярних маршрутів парку. Дякуємо всім за бережливе ставлення до природи!

В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 15 членів Ради, в т. ч. 5 докторів наук та 5 кандидатів наук.

        

Порядок денний:

1. Про виконання науково-прикладної теми «Особливості сезонного розвитку роду Larix в лісових масивах Карпатського НПП» (доп. – науковий співробітник Мотрук М.В.).

2. Про розробку науково-прикладної теми «Сучасний стан та перспективи використання пам’яток храмової архітектури Гуцульщини для розвитку та популяризації етнотуризму в Карпатському регіоні» (доп. – в.о. старшого наукового співробітника – Гнатюк Н.М.).

3. Про погодження плану санітарно-оздоровчих заходів на 2016 р. (доп. провідний інженер-лісопатолог ВДОПЕС Гурчик В.С.).

4. Щодо погодження відкриття маршруту (рекреаційної зони) «Босоніжна стежка» (доп. – провідний юрисконсульт Івасюк Г.М.)

5. Про звернення громадян с. Татарів щодо використання пасовища ур. Вентарівка (Яблуницьке ПОНДВ) (доп. – провідний інженер ВДОПЕС Бойко В.М.).

6. Про відкриття платного еколого-пізнавального маршруту «На гору Хом’як» (доп. – нач. відділу рекреації Панчук М. М.).

7. Про деякі аспекти роботи науково-технічної ради Карпатського НПП (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.).

8. Різне.

Про питання щодо відновлення форельного господарства «Жонка» на території Яремчанського ПОНДВ (доп. – начальник Яремчанського ПОНДВ Свідрак В. М.).

Про звернення громадської організації «ЕКО Ворохта» (доп. – голова правління ГО «ЕКО Ворохта» Кермощук П. Д.).

Про можливість облаштування відпочинкових об’єктів на туристично-рекреаційній зоні в с. Яблуниця, участок Село (крамниці у Яблунецькому ПОНДВ, кв.4, вид. 25) (доп. – ПП Яцик І. М., начальник Яблунецького ПОНДВ Федорчук М. М.).

     

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

1. Хід виконання науково-прикладної теми «Особливості сезонного розвитку роду   Larix в лісових масивах Карпатського НПП» вважати задовільним.Рекомендувати спільно із відділом державної охорони розробити заходи щодо приведення в належний стан ділянок із модриною.

2. Розробку науково-прикладної теми «Сучасний стан та перспективи використання пам’яток храмової архітектури Гуцульщини для розвитку та популяризації етнотуризму в Карпатському регіоні» погодити. Розробити план виконання теми та зареєструвати у НДІ УкрНТЕІ.

3. План санітарно-оздоровчих заходів та лімітів використання природних ресурсів ( в частині лісових ресурсів) у  2016 році погодити.

4. Погодити відкриття маршруту « Босоніжна стежка». Укласти угоду з ПП Гельо В.І. щодо рекреаційного використання маршруту згідно чинного законодавста України.

5. Не заперечувати щодо використання пасовища ур. Вентарівка.

6. Відкрити платний еколого-пізнавальний маршрут «На гору Хом’як». Всі документи оформити згідно чинного законодавства.

7. На основі погоджень внести зміни до складу членів науково-технічної ради.

8. На основі звернення ПП Костіва Б.Д. не заперечувати щодо відновлення форельного господарства у Яремчанському ПОНДВ та рекомендувати розробити документацію щодо відновлення господарства як туристичної атракції.

9. Звернення ГО «Еко Ворохта» прийняти до відома. На цій основі розробити конкретні передпроектні пропозиції та розглянути на наступному засіданні НТР.

10. єктів на туристично-рекреаційній зоні в с. Яблуниця, участок Село (крамниці у Яблунецькому ПОНДВ (кв.4, вид. 25)) прийняти до відома. Рекомендувати ПП спільно із парком розробити детальний план та перспективи на наступній НТР.

 

 

Голова НТР                                                                          В. Я. Слободян

Вчений секретар                                                                 М. В. Корчемлюк

 

         21 червня 2016 року в приміщенні екотуристичного візит-центру Карпатського національного природного парку відбувся еколого-просвітницький захід "Дізнайся більше про Карпатський національний природний парк, спілкуючись англійською мовою", в якому взяли участь учні Яремчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.

         Головна мета заходу – це мотивація дітей в цікавий для них спосіб покращувати навички спілкування англійською мовою та формування у них високої екологічної свідомості та бережливого ставлення до природних ресурсів регіону. Крім того, важливим також є мотивація дітей до участі у  молодіжних екологічних акціях, що проводяться в Парку.

         В рамках заходу, спілкуючись англійською мовою, учні отримали інформацію про основні функції Парку як природоохоронної організації, туристичні маршрути, а також цікаві відомості про особливості професії лісника. Крім того, діти мали можливість переглянути англійськомовний фільм "Голодні ігри". Оскільки події фільму відбуваються на природі, учні поповнили свій словниковий запас природничою лексикою в ході обговорення, що відбулося після фільму. У свою чергу працівники Парку мали можливість оцінити знання місцевої молоді з природоохоронної тематики, а також ролі та значення Карпатського НПП для сталого розвитку регіону.

         Даний захід організований та проведений працівниками відділів екологічної освіти та рекреації за допомогою волонтера Корпусу Миру США в Україні Деніс Капеллі, що працює в Карпатському НПП за проектом "Розвиток громад".

            13 – 15 травня 2016 р. відбулася вже традиційна восьма весняна екологічна акція "Чисті Карпати - чиста Україна", яка проходила в межах Карпатського національного природного парку на базі Чорногірського географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана Франка. В акції взяли участь активні студенти, аспіранти, викладачі та випускники географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. П’ятдесят учасників під керівництвом доцентів географічного факультету Рожка І.М., Монастирського В.Р., Койнової І.Б., Матвіїва В.П., Хавалко А.Б. та асистента Тихановича Є.Є. розділились на три групи і, незважаючи на безперервний дощ, прибрали підніжжя г. Говерла, Заросляцький кар і туристичний маршрут на озеро Несамовите. Загалом зібрано понад 50 столітрових мішків сміття. Склад сміття традиційний – пластикове упакування, скляні пляшки, бляшанки, непридатне туристичне спорядження, обгортки від цукерок тощо. 

            Організатори акції помітили позитивні тенденції: щороку сміття в Чорногорі стає все менше; зростає також екологічна свідомість туристів та кількість охочих взяти участь у акції студентів. Незважаючи на дощ, на Говерлу виходили численні туристичні групи, учасники яких пропонували свою допомогу і зносили важкі сміттєві мішки вниз до сміттєвих контейнерів.

            Таким чином географи Львівського університету показали приклад, що чистота нашої домівки – неньки-України – залежить лише від кожного з нас. Акція пройшла під гаслом: «Збережімо красу Карпат майбутнім поколінням!!!»
        Організатори акції щиру вдячні всім небайдужим, хто долучився до доброї справи та працівникам Карпатського НПП за організаційну підтримку в проведенні екоакції.

 15 грудня 1972 року Генеральна асамблея ООН проголосила 5 червня Всесвітнім днем навколишнього середовища (резолюція 2994 (XXVII)).

Всесвітній день охорони навколишнього середовища був заснований Генеральною асамблеєю ООН в 1972 році й з тих пір відзначається всім світовим співтовариством щорічно. Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища. «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами» – так було поставлене питання в цьому зверненні. В 1972 році Стокгольмі відбулася Всесвітня конференція по захисту навколишнього середовища, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Учасники конференції ухвалили рішення щодо щорічного проведення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища 5 червня.

 

Всесвітній день охорони навколишнього середовища є одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії.

 

План заходів до відзначення 5 червня Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища включає урочисте засідання колективу Карпатського НПП з привітаннями від адміністрації та Яремчанської міської ради з нагоди Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища. Підготовку та публікацію науково-публіцистичної статті до Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища в газету «Карпатський національний», розповсюдження інформаційної листівки до Всесвітнього дня охорони навколишнього природного середовища. Будуть проведені презентації для школярів загальноосвітніх шкіл м.Яремча №1 і №2 «Збереження дикої природи Карпат» та цикл природопізнавальних лекцій для рекреантів та місцевого населення на базі екологічного візит-центру  Карпатського НПП. Організовується посадка декоративних деревно-чагарникових порід на територіях природоохоронних науково-дослідних відділень Карпатського НПП з участю волонтерів та акція по благоустрою екологічного маршруту «На гору Маковиця» з залученням місцевого населення.

 

Святкування цього Дня розраховане на те, щоб привнести людський фактор у питання охорони навколишнього середовища; дати народам світу можливість активно сприяти стійкому й справедливому розвитку; сприяти розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громади; а також роз'яснити корисність партнерських відносин, щоб у всіх країн і народів було більше безпечне й благополучне майбутнє. 

 

Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття на 55 сесії у грудні 2000 року.

Наше покоління є свідком катастрофічного скорочення ареалів багатьох видів і зменшення їх чисельності, зникнення регіональних популяцій та повного знищення видів як рослинного, так і тваринного світу. Кожен природний вид є неповторним та самобутнім витвором природи зі своїми, тільки йому притаманними рисами та властивостями, своїм місцем в еволюційному процесі та своїх практичним значенням для людства.

Класичне тлумачення поняття «рідкісний вид» включає види тварин і рослин, чисельність яких зменшилась до межі, за якою наступає повне зникнення. Іноді можна почути досить логічне питання: і що в цьому страшного, чим може загрожувати окремій людині чи навіть суспільству в цілому зникнення якогось виду рослин чи тварин?  Про біосферу ми завжди говоримо як про систему, а як відомо, система – це набір взаємопов’язаних елементів. Напрошується асоціація з машинним механізмом, а якому поломка однієї деталі зупиняє всю машину. Змінюється навантаження на елементи системи, тому їх стійкість і ефективність падає. Ці процеси в кінцевому результаті приведуть до аварії, не відразу, але безповоротньо.

За мільйони років еволюція створила і відшліфувала складну біологічну систему, в якій кожен живий  організм займає свою нішу і грає свою визначену роль, забезпечуючи стійкість всієї системи. В біосистемі немає зайвих елементів – все еволюційно виважено і довершено, тому зникнення хоч одного відобразиться на стійкості всієї системи. Людина також є частиною цієї системи і не може жити поза нею.

Втрата будь-якого біологічного виду одночасно означає небезпеку для людини, загрозу його існуванню в рамках порушеної біологічної системи. А рідкісні види – це якраз ті види, вірогідність зникнення яких особливо велика через їх обмежену кількість і нестабільний стан.

В переддень відзначення Міжнародного дня біологічного різноманіття, Карпатським національним природним парком оголошено конкурс на кращу світлину «Природа Карпат через об’єктив», орієнтований як на любителів, так і професіоналів фотографії, а також усіх, хто прагне до пізнання краси Карпат за допомогою мистецтва фотографії. Також підготовлено науково-публіцистичні статті до дня біорізноманіття в періодичне видання «Карпатський національний» та міську газету «Яремчанський вісник».

До Дня біорізноманіттябули підготовлені інформаційні листівки для поширення їх серед рекреантів. Але найголовніше, це безпосередня цільова екологічна просвіта, яка виразилася у проведення відео-презентацій «Флора і фауна Карпатського НПП», «Праліси Карпат»для старшокласників загальноосвітніх шкіл регіону, організації «Живої презентації» у «Лісовому класі» (територія Яремчанського ПОНДВ): «Польові методи дослідження біорізноманіття», проведення екологічних уроків «Річка – Богова свічка» для учнів 5-6 класів, проведення бесід з дошкільнятами «Чому лісові тварини і рослини потребують нашого захисту?», акції по благоустрою екологічного маршруту «Вольєри – Чорногориця», присвяченого Дню охорони біорізноманіття з залученням місцевого населення.

Пройдені століття змінюють обличчя цивілізації, створюються досконалі машини, покоряється космос, відновлюються знищені пам'ятники архітектури і мистецтва. Але штучно відновити зниклий біологічний вид неможливо, та й виникнення в процесі еволюції виду, аналогічного зниклому, неможливе. Історія і еволюція неповоротні. Тому відношення до кожного живого виду, рослини чи тварини, повинне бути особливо обережним, дбайливим, любовним. 

Птахи відіграють важливу роль у природі та житті людини. В природних умовах  існують складні взаємозв'язки між птахами й рослинами, з одного боку, та між птахами й іншими тваринами - з іншого. Частина птахів щороку мігрує з далекої півночі на далекий південь і повертається назад. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому. Міграція птахів,є одним із індикаторів біорізноманіття, здоров'я екосистеми, змін клімату.

 У другу суботу та неділю травня відзначається Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day). Історичною передумовою установи цього Дня стала Міжнародна конвенція з охорони птахів, підписана в 1906 році. Всесвітній день мігруючих птахів проходить під егідою Конвенції по мігруючих видів (КМВ) і Африкансько-Азіатського угоди по мігруючим птахам (АЕВА). Ці обидві міжнародні угоди є частиною Екологічної програми ООН (ЮНЕП).

Цього року відзначення Міжнародного дня мігруючих птахів відбулося 10 травня під символічним гаслом «…а якщо настане тиша в небі? Зупиніть незаконні вбивства, відлов і торгівлю!». В рамках св’яткування працівниками Карпатського НПП були проведені еколого –пізнавальні заходи в дошкільних навчальних закладах Яремчанщини; здійснені навчально-просвітницькі,роз’яснювальні бесіди з учнями початкових класів про різноманітність,поширення та значення мігруючих птахів, також проведено практикум по визначенню мігруючих птахів у природі для учнів старших класів. Мета цих заходів полягала в тому,щоб якомога більше розповісти та наочно показати дітям дошкільного віку та різновіковим школярам багацтво пташиного світу рідного краю,його поширення,значення та причини зменшення чисельності.

 Відзначання  Всесвітнього дня мігруючих птахів — це глобальна кампанія, мета якої полягає в тому, щоб розширити знання про мігруючих птахів, їх місцях проживання та шляхах пересування. Численні заходи Дня що проходять у різних куточках Землі, закликають зберігати місця проживання мігруючих птахів по всьому світу. Долучімось  до цього і ми!

    З початком нового туристичного сезону, для відвідувачів Карпатського НПП, оновлено маршрут «На гору Маковиця». Встановлено нові альтанки, столи з лавочками та оглядову площадку з якої можна побачити панораму м.Яремче. Приємного відпочинку!

 

Працівники наукового відділу КНПП стали учасниками тренінгу з проведення гідробіологічного та гідрохімічного моніторингу річкових вод за європейськими стандартами.  Цей захід відбувся 18-22 квітня за підтримки проекту «Охорона довкілля міжнародних річкових басейнів» (EPIRB), що фінансується Європейською Комісією і реалізується консорціумом на чолі з Hulla&Co «Human Dynamics».

Тренерами були Раміна Альварес, д.б.н., міжнародний експерт з Іспанії, Олена Тихун, провідний гідробіолог Центральної геофізичної обсерваторії ДСНС, м. Київ, Наталія Закорчевна, к.е.н.,гідролог та Кирило Середа, експерт проекту з гідроморфології.

Учасники тренінгу отримали неоціненний практичний досвід з визначення фонових видів гідробіонтів, що започатковує новий напрямок наукових досліджень КНПП.

На території Карпатського Національного природного парку 25 квітня 2016 року працівниками державної служби охорони природи спільно з Яремчанський МВ У МНС СПЧ № 13 були проведенні навчання з пожежогасіння, версія навчання загорання лісового масиву, відпрацьовані спільні дії для локалізації та ліквідації поширення пожежі на території ПЗФ. Були задіяні 25 працівників служби державної охорони ПЗФ Карпатського НПП, 12 вогнеборців Яремчанського МВ У МНС та 3 одиниці спец. техніки. 

Традиція виготовляти Великодні писанки та крашанки сягає ще в дохристиянські часи. Християнство вклало в обряди й символи новий зміст, і розмальоване яєчко стало символом найурочистішого свята – Великодня, свята Воскресіння Ісуса Христа, торжества віри, правди. 

За давніми традиціями у другій половині Великого посту українські господині, готуючись до свята Світлого Христового Воскресіння розписували писанки. Цієї традиції дотримуються й працівники Карпатського НПП. Так, цьогоріч вже вдруге в стінах Екотуристичного візит-центру проводився майстер-клас з писанкарства для дорослих. Деякі з присутніх вперше спробували намалювати свою першу писанку, і з цікавістю спостерігали, як із звичайного яйця народжується маленьке кольорове диво.

За дохристиянськими віруваннями наших предків  всесвіт “народився” з яйця. Саме воно, дивовижне яйце-райце, досі виступає у народних казках, як символ народження життя, плодючості та усіляких щедрот. Розмальоване яєчко було тим амулетом, за допомогою якого особа хотіла привернути добрі сили і відвернути злі. Саме тому на писанках зображали змістовні древні символи і магічні знаки. Ці символи утвердились і передавались від покоління до покоління. Подекуди й нині можна ще зустріти найстаріший орнамент на писанці. Але час вніс свої корективи. Християнство затерло давні знаки, надавши їм нового змісту.

 21 квітня у виставковій залі Яремчанського музею етнології та етнографії Карпатського краю інженер відділу пропаганди екологічної освіти, етнолог Наталія Гнатюк провела майстер-клас із розпису писанок. Усі жінки, які взяли участь в заході, пішли додому задоволені, адже тепер до святкового кошика поставлять власноруч виготовлену писанку.

Бажаємо Вам Божого натхнення та радісних Великодніх свят! 

Працівники КНПП долучилися до всеукраїнської екологічної акції «Зробимо Україну чистою!»

Після танення снігу, з приходом весни, відкривається неприглядна картина засмічених берегів річок та потоків. Це не лише псує природний пейзаж, але створюється проблема забруднення водних ресурсів. Тому щороку навесні проходить всеукраїнська екологічна акція «Зробимо Україну чистою».  

     В рамках цієї акції традиційно працівники Карпатського НПП, за ініціативи громадської екологічної організації «МАМА-86-Яремче» та небайдужі яремчанці проводили прибирання берегів р. Мересний в с. Микуличин, поблизу загальноосвітньої школи. Окрім працівників парку, громадських активістів та учнів 6-их класів Микуличинської ЗОШ під керівництвом вчителя біології Киселюк Марти Павлівни, до акції також долучилися представники Микуличинської сільської ради, які взяли на себе зобов’язання вивезти зібране сміття.

Основна мета акції – це не просто прибрати ділянку від твердих побутових відходів, але й звернути увагу і дітей, і дорослих на проблему забруднення водних ресурсів. Для кращого розуміння гостроти проблеми для дітей-учасників заходу було проведено практичний еко-урок на відкритому повітрі, на якому учні усвідомили, яким чином погіршується якість питної води в їхньому джерелі та які загрози це створює для здоров’я. Саме ці питання є ключовими в проекті «Забезпечення рівного права на воду і санітарію» за підтримки Шведської агенції міжнародного розвитку SIDA. Окрім того, регіональним менеджером акції Івано-Франківщини було передано необхідний комплект матеріалів: рукавички та мішки для сміття. Спільними зусиллями вдалося прибрати біля 2 км прибережної смуги.

Пам’ятаймо, що чистота водних ресурсів залежить від нас самих. Тому що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.

На початку квітня 2016 року до водойм Карпатського національного природного парку випустили близько 15000 штук малька форелі струмкової. Задля збереження і розмноження червонокнижного виду, за ініціативи адміністрації парку  та завдяки волонтерам було проведено  зарибнення декількох  гірських потічків Татарівського, Женецького, Ямнянського, Яремчанського  і Підліснівського ПНДВ. Мальок форелі струмкової було вирощено в селі Дубник Закарпатської області та безкоштовно передано Карпатському НПП.

Прайс-лист

на посадковий матеріал, вирощений на НДР «Підліснів» (за 1 шт.)

№	Назва посад.матеріалу	Розрахункова ціна	ПДВ	Відпускна ціна, грн.
1.	Бузок вис. до1м.	76,67	15,33	92,00
2.	Форзиція середня	40,00	8,00	48,00
3.	Акація жовта	20,00	4,00	24,00
4.	Дуб червоний	20,00	4,00	24,00
5.	Троянди плетисті	30,00	6,00	36,00
6.	Виноград дівочий	30,00	6,00	36,00
7.	Хризантеми	20,84	4,16	25,00
8.	Спірея калинолиста ф.золотиста	40,00	8,00	48,00
9.	Щеплені саджанці модрини	50,00	10,00	60,00
10.	Щеплені саджанці модрини з закритою кореневою системою	41,67	8,33	50,00
11,	Ялівець козацький	60,00	12,00	72,00
12.	Дейція шорстка	40,00	8,00	48,00
13.	Чубушник (жасмин)	40,00	8,00	48,00
14.	Айва японська	40,00	8,00	48,00
15.	Смородина	40,00	8,00	48,00
16.	Порічки	40,00	8,00	48,00
17.	Клен-явір	20,00	4,00	24,00
18.	Дуб черешчатий	20,00	4,00	24,00
19.	Барбарис звичайний	20,00	4,00	24,00
20.	Каштан кінський	40,00	8,00	48,00
21.	Кедр	91,67	8,33	110,00
22.	Сосна гірська	41,67	8,33	50,00
23.	Кипарисовик золотистий	50,00	10,00	60,00
24.	Кипарисовик леугсона	50,00	10,00	60,00
25.	Липа серцелиста	40,00	8,00	48,00
26.	Туя колоновидна висотою до 0,4м	60,00	12,00	72,00
27.	Туя колоновидна висотою до0,6м	180,00	36,00	216,00
28.	Туя куляста	125,00	25,00	150,00
29.	Туя колоновидна висотою до 1,0м	208,34	41,66	250,00
30.	Ялина колюча ф.голуба	125,00	5,00	150,00
31.	Ялівець козацький 0,1-0,15м	20,00	4,00	24,00
32.	Самшит вис.0,15-0,20	20,00	4,00	24,00
33.	Самшит вис.0,4-0,6м	60,00	12,00	72,00
34.	Сіянці:- клен-явір(10шт,)	100,00	20,00	120,00
35.	Бирючина	20,00	4,00	24,00
36.	Шипшина звичайна	20,00	4,00	24,00
37.	Троянда поліантова	20,00	4,00	24,00
38.	Яблуня (щеплена)	40,00	8,00	48,00
39.	Ялина  колюча (форма сиза) висотою до 1м.	250,00	50,00	300,00
40.	Вазонкові рослини	41,67	8,33	50,00
41.	Укорінений саджанець	20,00	4,00	24,00
42.	Ялиця біла вис.0,1-0,2м	20,00	4,00	24,00
43.	Горіх грецький	41,67	8,33	50,00

НАША  АДРЕСА:

Івано-Франківська обл., м.Яремче (с. Микуличин), вул. Зарічна, науково-дослідний розсадник «Підліснів».

тел./факс: (03434) 3-33-75

e-mail: [email protected]

 

Нещодавно в Екотуристичному візит-центрі Карпатського національного природного парку відбувся черговий майстер-клас з писанкарства для дітей «Великоднє диво». Школярі мали змогу ознайомитися з давньою українською традицією писанкарства. Фахівець відділу пропаганди екологічної освіти Наталія Гнатюк розповіла учням про орнаментальні символи, які використовуються при розписі яйця та показала поетапно техніку виготовлення писанки.

Діти відтворювали писанкові візерунки воском та з цікавістю спостерігали за народженням «великоднього дива».

Відрадно, що такі майстер-класи з писанкарства стають традиційними в парку, скріплюючи зв’язок між поколіннями та відроджуючи українську культуру.  

Вже стає традицією для Карпатського національного природного парку брати участь у Міжнародній туристичній виставці «Україна – подорожі та туризм» – UITT-2016, яка щорічно проходить навесні у Києві. Виставка UITT вже багато років є важливою та масштабною подією туристичної сфери України, яка збирає під одним дахом професіоналів туристичного ринку як національного, так і міжнародного рівнів, представників  державних структур, медіа.

31 березня цього року, в рамках Виставки UITT,  працівники відділу рекреації Карпатського національного природного парку  вже вдруге взяли участь в комплексі заходів за тематикою «Національні природні парки України для екологічного туризму та відпочинку», організованих Департаментом заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів, спільно з Департаментом туризму Міністерства економіки та Українською асоціацією активного та екологічного туризму.  Представники установ природно-заповідного фонду мали можливість презентувати найкращі приклади та можливості для екологічного і активного туризму в національних парках, провести майстер-класи та почастувати гостей виставки  місцевими екологічно чистими продуктами.

Інтерес до екотуризму та активного відпочинку в національних парках, як і було прогнозовано, невпинно зростає. Підтвердженням цього була велика активність та зацікавленість відвідувачів до цієї тематики, зокрема до рекреаційного потенціалу Карпатського національного природного парку.    Тому участь у виставці і поширення в маси інформації про екологічний туризм є надзвичайно важливим для всіх зацікавлених в розвитку природоохоронних територій.

 

24 березня 2016 р. в Карпатському НПП відбувся Круглий стіл під назвою «Інтегроване управління водними ресурсами – шлях до сталого розвитку громад».

Щорічно в рамках Всесвітнього Дня Води громадська екологічна організація «МАМА-86-Яремче» та Карпатський національний природний парк запрошують до обговорення водних проблем місцеві громади, які представлені як органами місцевого самоврядування, так і представниками бізнесу, неурядових організацій, державних структур та окремих громадян. Цього разу у зустрічі взяли участь понад 50 учасників.

Основна мета зустрічі – обговорити проблеми сьогодення в галузі управління водними ресурсами в контексті впровадження в Україні положень Протоколу про воду та здоров’я. Провідними темами круглого столу були стан впровадження Протоколу в Україні, перспектива розширення місцевих ініціатив, що будуть продовженням тих заходів, які вже впроваджуються організацією «МАМА-86-Яремче» в рамках водного проекту. Роксолана Петрівна Іваніщак, завідувач Надвірнянського МРВ ДУ «ІФ ОЛЦ ДСЕСУ», виступила з презентацією щодо  того, як органи місцевого самоврядування можуть забезпечити сільські громади безпечною питною водою та як окремі представники громади мають облаштовувати криниці та локальні каналізаційні збірники.

З цікавою доповіддю щодо перспектив сортування відходів виступив приватний підприємець Володимир Богданович Галюк. Він розповів про свої перші здобутки у цій сфері, висловив подяку ВЕГО «МАМА-86» та ГВП-Україна у можливості придбати гідравлічний прес для вторсировини. Це допомагає значно зменшити об’єми відходів. Підприємець запросив всіх учасників до співпраці і отримав схвалення такої ініціативи від учасників зустрічі. На його підтримку виступив і представник Яремчанської міської ради Роман Богданович Косило, провідний спеціаліст відділу містобудування, архітектури будівництва та ЖКГ, який представив наступний етап екологічної програми Яремчанщини до 2019 р. Програма передбачає закупку контейнерів для збору втор сировини на суму 100 тис. грн. Зацікавленість викликала і презентація подружжя Корпусу Миру США Деніс та Джона Капеллі, які представили американський досвід вирішення проблем відходів.

Ще одна важлива проблема, що була на порядку денному – несанкціоновані скиди стічних вод готельно-туристичних комплексів. Марта Василівна Корчемлюк, завідувач лабораторії аналітичного контролю КНПП та голова організації «МАМА-86-Яремче», представила результати польових досліджень проекту ЄС «Охорона міжнародних річкових басейнів» та – Ігор Михайлович Яківчук, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, розповів про стан інспекційного контролю за якістю поверхневих вод на Яремчанщині у 2015-2016 рр. Визнали, що стан річок є під загрозою подальшої деградації. Провідний експерт в галузі екології Володимир Михайлович Красноштанов розповів про те, які є фінансові можливості на рівні області для реалізації проектів в екологічній сфері.

Окрім того, в рамках круглого столу Олександр Іванович Киселюк, заступник директора з наукової роботи КНПП, регіональний координатор проекту «Збереження Карпатських пралісів», представив проблему збереження водорегулюючих лісів, що грають визначну роль у підтримці водного балансу території всього басейну верхнього Пруту.

На завершення зустрічі Наталія Михайлівна Гнатюк представила екологічні заходи, що плануються в рамках цьогорічної великопісної ініціативи та запросила всіх небайдужих долучитися до них.

Підводячи підсумки круглого столу, вирішили, що є необхідність підготувати спільне звернення до голови Івано-Франківської ОДА, до депутата ВРУ Юрія Дерев’янка про повернення повноважень органам місцевого самоврядування в частині здачі об’єктів в експлуатацію. Також вирішили подавати спільні проектні пропозиції до обласного екологічного фонду, який складає 80 млн. грн., на будівництво очисних споруд та зміцнення інфраструктури сортування відходів. Окрім того, було запропоновано розробити нові, чи удосконалити діючі місцеві екологічні програми в межах сільських та селищних рад Яремчанщини.

Варто зазначити, що в регіоні з’явилися нові громадські організації з молодими ініціативними людьми, що сповнює надією на використання цього потенціалу для впровадження заходів, спрямованих на стале використання природних ресурсів.

           

Марта Корчемлюк, завлабораторії аналітконтролю і моніторингу КНПП, голова ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче»

Це свято було запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН в 1993 році, щоб привернути увагу суспільства до необхідності збереження водних ресурсів.

У європейському регіоні нині діє перший міжнародний акт, який проголошує забепечення рівного права на воду та санітарію  – Протокол про воду та здоров’я. Україна є стороною Протоколу з 2003 року. Документ спрямований на захист життя і добробут людей шляхом покращення управління водними ресурсами.

На Всесвітньому дні води у березні 2015 р. була розпочата широка кампанія на підтримку спеціальної водної цілі сталого розвитку людства. Під гаслом «Вода і сталий розвиток» проходили і цьогорічні заходи на Україні.

За ініціативи ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» працівники відділів пропаганди екологічної освіти, наукового, відділу збереження природних екосистем Карпатського національного парку, що є членами вище згаданої громадської екологічної організації, долучилися до відзначення цієї дати шляхом проведення цікавих екологічних уроків в школах Яремчанщини (Яремчанській ЗОШ №1, Яремчанській ЗОШ №2, Яблуницькій ЗОШ, Микуличинській ЗОШ), Делятинському навчально-виховному комплексі та обласних дитячих центрах гурткової роботи для учнівської молоді (ОЕНЦУМ та ОДТКЦУМ).

 Для учнів та вчителів були проведені екологічні заняття, на яких дітям роз’яснювали роль води в природі та життєдіяльності людини, надавалися  практичні рекомендації, як поводитися з твердими побутовими відходами, зокрема, як правильно сортувати сміття та економити воду в побуті. Школярі мали можливість переглянути пізнавальну презентацію та цікавий мультфільм на дану тематику і навіть взяти участь у конкурсі малюнків на водну тематику.

В екологічній акції взяла участь і волонтер з Корпусу Миру п. Деніс Капеллі (США). Вона поділилася американським досвідом вирішення проблеми відходів та надала поради, як діти можуть допомагати у збереженні чистого довкілля.

Привертаючи увагу до відзначення всесвітнього дня води, розуміємо, що саме екологічно-свідома  молодь має всі шанси зберегти чистоту води для себе та майбутніх поколінь.

Цей день покликаний нагадати людям про основу їхнього існування і виживання – флору і фауну. Дику фауну і флору, яку винищують кулями браконьери в африканських саваннах та карпатських горах,  навесні виривають з корінням «порядні» громадяни, а влітку вони ж винищують цілі популяції рідкісних лікарських рослин, не залишаючи їм права на відтворення потомства. Цей День – спроба нагададати туристам, які люблять відпочивати на лоні дикої природи, що залишене ними сміття в лісі може стати причиною загибелі  тварин: металева бляшанка чи скло можуть поранити, а згризені тваринами пластикові пакети і пляшки не перетравлюються.

Дата збігається з датою прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (СІТЕС) в 1973 році, яка відіграє важливу роль у регулюванні міжнародної торгівлі зникаючими видами. В КНПП під дію цієї конвенції потрапляє підсніжник білосніжний, 27 видів птахів та 5 ссавців: видра річкова, кіт лісовий, рись, ведмідь бурий, вовк.

Карпатський національний природний парк цього року 3-го березня  вдруге відзначив  День дикої природи різними заходами, щоб в межах своєї території  підвищити інформованість про отримувану людиною користь від занять природоохоронною діяльністю.

В рамках відзначення Дня дикої природи на початку березня було проведено ряд екскурсій на тему «Первоцвіти Карпатського НПП» для рекреантів різних вікових груп. Виготовлено та розповсюджено інформаційні листівки щодо охорони та збереження первоцвітів в місті Яремче та навколишніх селах. А на територіях природоохоронних науково-дослідних відділень було проведено навчання з працівники служби державної охорони щодо питань збереження дикої природи, а пізніше відбувся польовий майстер-клас працівників лісової охорони парку з учнями старших класів: «Представники дикої фауни Карпат: визначення в польових умовах за слідами на снігу».

На території Яремчанського ПОНДВ проведена традиційна «Жива презентація» у «Лісовому класі» щодо ролі представників дикої фауни та флори в питанні виживання людства. В еко-візит центрі Карпатського НПП відвідувачі мали змогу взяти участь у відкритому екологічному уроці «Дикі тварини та рослини Карпат». В головному офісі парку демонструвалася тематична фотовиставка «Дика природа через об’єктив фотоапарата» (учасники – школярі та ентузіасти-екологи).

Відзначення міжнародного Дня дикої природи покликане сприяти приверненю уваги до цінності кожного представника дикої природи та розумінню кожною людиною своєї особливої ролі в збереженні самої суті життя на планеті. 

В  рамках акції "Первоцвіт – 2016" працівниками Карпатського національного природного парку на місцевому ринку розповсюджувалися агітаційні листівки із закликами не зривати й не продавати первоцвіти.

Варто пояснити, за кого і чому ми щороку боремося.  "Головні герої" цієї акції – рослини з ранніми термінами цвітіння, які називаються в народі «першоцвітами». Інформацію про необхідність збереження рідкісних видів, особливо весняноквітнучих, часто публікують в пресі, обговорюють на телебаченні. Багато хто чув, що ці рослини знаходяться під загрозою зникнення, занесені до Червоної книги України. Звичайно, не усі знають червонокнижні види первоцвітів "в обличчя", не розрізняють їх, плутають назви. Але навіть, коли знають, щиро дивуються, почувши про те, що, наприклад, давно знайомий підсніжник, що масово росте біля річки чи потічка, і з дитинства збирається на букети, є видом, що вимирає. Ми часто чуємо так звані  "міфи" щодо первоцвітів, які озвучують люди, тому хотілося б пояснити їх реальну наукову основу.

Міф 1. Біля мого села (поля, городу…) цих першоцвітів дуже багато".

Реальність. Це необ'єктивно. Оцінка чисельності виду здійснюється в межах всього ареалу зростання.  І це конкретне місце може бути єдиним таким багаточисельним. До того ж, існує поняття вікової структури популяції і, оцінивши її характеристики, ми, іноді, можемо довідатися, що популяція старіє і вироджується.

Міф 2.Первоцвіти краще цвітуть, якщо їх квітки обривати, тому це корисно для рослини.

Реальність. Звичайно, деякі види після обривання квіток повторюють цвітіння, але це аномальна і травмуюча ситуація для рослини. Адже при цьому витрачається додаткова енергія, в результаті на процес додаткового цвітіння та достигання насіння сил рослини може вже не вистачити. Таким чином, рослина не здійснить свою основну місію – відтворення в потомстві – і це порушить виживання популяції вцілому.

Міф 3. Я зриваю маленький букетик, а не всю галявину.

Реальність. Цей міф розвінчується елементарною математикою, яка просумує всі зірвані букетики. Адже так міркують усі браконьєри – і великооптові, і малі, а Червона книга поповнюється новими страшними сторінками, а природоохоронний статус виду непомітно змінюється від просто «рідкісного» до «зникаючого».

Тому підсумуємо, чому ж не варто рвати першоцвіти:

-   Первоцвіти ще мають назву ефемероїди (грец. «ephemeros» – одноденний) через короткий період цвітіння (рослини швидко проходять всі етапи вегетації, допоки їх місцезростання ще не затінені листям деревних порід). Букети з підсніжників, білоцвітів, примул, пролісків швидко в'януть, тому швидко втрачають красу по дорозі з лісу додому.

-   Ранньоквітучі рослини, незважаючи на їх здатність цвісти під снігом, мають складний і довгий цикл розвитку. Багато з них, розмножені з насіння,  вперше зацвітають тільки через 7-15 років (!).

-       Первоцвіти – ті, що занесені до Червоної книги, і ті, що не занесені – важлива складова біосистеми.

-   Кожна зірвана квітка – це десятки насінин, які не стали новою особиною в популяції, яку з часом нестача чисельності приведе до зикнення.

-       І, головне, первоцвіти – це природна окраса нашого краю,  частина його душі.

Рідкісні рослини, в тому числі, первоцвіти, охороняються Червоною Книгою та Законами України («Про рослинний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про Червону Книгу України”).

Але ні законодавчі акти, ні влада, ні представники закону не можуть побороти хижацьке винищення первоцвітів. Акції, агітації не діють – на ринках з букетиками безкарно знову стоять злочинці. Єдиний вихід – повна громадська зневага «бізнесменів» від первоцвітів, всіх  – починаючи від первинних заготівельників, перевізників до кінцевих продавців.

Коли в нашому суспільстві продавати-купляти підсніжники, білоцвіти, шафрани, цикламени стане ганебно, грішно, стидно, тоді з’явиться шанс, що через кілька десятків років ці квіти ще житимуть не тільки на сторінках Червоної книги.

Ґрунт має важливе санітарно-гігієнічне і медичне значення, його хімічний склад і наявність у ньому мікроорганізмів значною мірою впливають на стан здоров'я населення і свійських тварин даної території.

Ґрунт є середовищем життя багатьох хвороботворних мікроор­ганізмів і вірусів, які збуджують такі тяжкі захворювання, як хо­лера, тиф, чума, сибірська виразка, сказ, туляремія, дизентерія, по­ліомієліт, правець та ін. Крім того, в ґрунті живуть тварини, які є носіями інфекційних захворювань.

На земній кулі відомі регіони, де в силу природних факторів ґрунти мають несприятливий санітарний стан і є причиною епіде­мічних захворювань. Одночасно хвороботворні мікроорганізми по­трапляють в ґрунти в будь-якій природній зоні в результаті забруд­нення їх покидьками населених пунктів, стічними водами, відхода­ми боєнь, підприємств легкої та харчової промисловості при недо­триманні технологічних та санітарних норм. З низхідним током води збудники інфекційних хвороб потрапляють у підґрунтові во­ди, які стають небезпечними для здоров'я людей.

На стан здоров'я людей і тварин значною мірою впливає та­кож несприятливий хімічний склад ґрунту. Як недостатня кількість будь-якого хімічного елементу, так і його надмірна кількість погір­шують здоров'я людей. Відомі випадки захворювання людей через нестачу кальцію, заліза, йоду, фтору та інших елементів. Особливо погіршується здоров'я людей при нестачі хімічних елементів, які входять до складу біологічно активних речовин, регуляторів жит­тєвих процесів — вітамінів, ферментів, гормонів.

Крім несприятливого хімічного складу ґрунтів, зумовленого при­родними процесами, на здоров'я людей і тварин негативно вплива­ють ґрунти, штучно забруднені шкідливими сполуками.

Дуже небезпечними для організму людини є елементи важких металів: кадмію, цинку, нікелю, молібдену, ртуті, свинцю, миш'я­ку, селену та ін. Миш'як, цинк, молібден є канцерогенами, які при­зводять до ракових захворювань. Накопичення селену в організмі зумовлює випадання волосся у людей, захворювання копит у овець.

Якщо в ґрунті мало літію, серед місцевого населення часті захво­рювання на шизофренію, при низькій концентрації кобальту, міді, цинку у людей розвивається короткозорість. Надмірний вміст у ґрунтах радіоактивних ізотопів призводить до накопичення їх у кістках та інших тканинах людини, що спричинює променеву хво­робу.

Основними шляхами забруднення ґрунтів шкідливими елемен­тами та їх сполуками є застосування пестицидів, надмірних доз мінеральних добрив. Ґрунти забруднюються викидами теплових електростанцій, підприємств кольорової металургії, гірничодобув­них підприємств, автомобільного транспорту тощо.

Всі елементи, які надходять у ґрунт, засвоюються рослинами і по трофічних ланцюгах потрапляють в організм людини. Отже, причину багатьох хвороб треба шукати в ґрунті, вплив якого поши­рюється на людину через їжу, питну воду і частково повітря.

Наведені факти свідчать про необхідність санітарної охорони ґрунтів. Найпоширенішим заходом санітарної охорони ґрунтів є ка­налізація — відведення стічних вод по системі труб. В містах та ін­ших населених пунктах слід дотримуватися належної чистоти, ви­возити сміття на спеціально відведені місця — звалища.

В нашій країні заборонено застосовувати найнебезпечніші отруйні речовини, нові хімічні препарати без попереднього випро­бування їхньої дії, встановлено норми і правила застосування отру­тохімікатів в сільському господарстві. Навколо промислових під­приємств створено санітарні зони із зелених насаджень, рекульти­вуються відкриті кар'єри, будуються очисні споруди на підприємст­вах із шкідливими викидами, запроваджуються безвідходні техно­логії тощо.

Нагляд за санітарною охороною ґрунтів здійснює санітарно-епі­деміологічна служба.

Моральні і духовні багатства народу, його здоров'я і культура будуть міцніти і розвиватись лише тоді, коли земля, яку ми оброб­ляємо, також перебуватиме в здоровому стані. На жаль, сучасні ґрунти України не можна назвати здоровими. На значних площах вони деградовані, піддаються водній і вітровій ерозії, забруднені отрутохімікатами, елементами важких металів, радіоактивними ізотопами. Наше покоління мусить «вилікувати» землю-годівницю і зберегти її для своїх нащадків.

Підготувала   м.н.с.  Карпатського НПП  Богдана Савчук.

2 березня 2016 року представники Карпатського НПП взяли участь у семінарі «Екологічні проблеми Яремчанщини», що проходив в Яремчанській ЗОШ №2, у рамках проведення Тижня природничих наук.

До уваги присутніх було представлено презентацію про рекреаційний потенціал Карпатського НПП та ризики рекреаційного навантаження на природні екосистеми. Також під час зустрічі з учнями обговорили питання екологічних проблем Карпатського регіону: впливи людської діяльності на компоненти навколишнього природного середовища (атмосферне повітря, геологічне та водне середовище, біорізноманіття, соціум). Особливе зацікавлення викликала інформація про карпатські праліси, які збереглися недоторканими на території Карпатського НПП та прилеглих територіях і вимагають особливого захисту.

Напередодні відзначення Всесвітнього Дня Води було представлено один з аспектів проекту «Забезпечення рівного права на воду та санітарію», що впроваджується ВЕГО МАМА-86 за підтримки Шведської агенції Міжнародного розвитку SIDA. Також значну увагу було приділено засміченню басейну р. Прут твердими побутовими відходами та шляхи вирішення цієї проблеми, а саме: запровадження системи роздільного сміттєзбору на Яремчанщині тощо. Так, у січні цього року було придбано гідравлічний прес для вторсировини за фінансової підтримки Глобального Водного Партнерства Центральної та Східної Європи – Україна та ВЕГО «МАМА-86», а також співфінансування приватного підприємця Володимира Галюка. Яремчанська міська рада зобов’язалася протягом 2016 року придбати контейнери для роздільного збору відходів в рамках місцевої екологічної програми.

Для школи було надано інформаційні матеріали Карпатського НПП та такі, що виготовлялися в рамках проектів: «Збереження Карпатських пралісів», що впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина) та «Забезпечення рівного права на воду та санітарію», що впроваджується ВЕГО МАМА-86 за підтримки Шведської агенції Міжнародного розвитку SIDA.

Вважаємо, що пізнання учнями не тільки краси рідного краю, але і місцевих проблем, пошук шляхів їх вирішення, дозволить поступово сформувати в дітей відчуття особистої відповідальності за природу та наслідки втручання в неї.

Нещодавно в ЗОШ I-III ст. №2 м. Яремча (директор Галина Гуменюк), де завше гостинно відчинені двері добрим намірам, і де активно долучаються до всіх екологічних акцій і природоохоронних заходів, відбулася зустріч працівників парку зі старшокласниками і педагогами. Основною темою обговорення стала проблема збереження пралісів.

Праліс – це віковий ліс, який протягом тривалого часу росте та розвивається за природною закономірністю. У ньому дуже багато старих дерев,  віком 150, 200 чи навіть 300 і більше років. Такі дерева є домівкою для численних видів тварин, птахів і комах. У них ідеально поєднані природні процеси, котрі безперервно функціонують у періодичному життєвому циклі росту і розвитку лісу.

Протягом останнього десятиріччя було впроваджено ряд проектів, що спрямовані на управління лісами та охорону рідкісних і зникаючих оселищ. Проект «Збереження Карпатських пралісів», що розпочався в березні 2014 року, впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина).

Важливим компонентом проекту є інформування місцевого населення про значення Карпатських пралісів і необхідність їх збереження. Для цього підготовлено і розповсюджено інформаційно-просвітницькі матеріали, проведено круглі столи, семінари та робочі зустрічі. Безперечно, мешканці Яремчанщини не залишаються осторонь. Зокрема, це стосується молоді, екологічне виховання якої є спільним завданням Карпатського НПП і освітніх закладів.

Представники парку розповіли про важливість проекту на теренах Яремчанщини, про його впровадження і результати, презентували інформаційні матеріали, відповідали на запитання вчителів та учнів. Сподіваємося, що такі зустрічі справляють позитивний вплив на формування екологічної культури юної особистості.

Любов Косило

На фото: Наталія ВЕРТИПОРОХ, заступник начальника відділу рекреації КНПП передає інформативний матеріал директору школи Галині ГУМЕНЮК

Вже котрий рік поспіль в Карпатському регіоні природа тішить нас аномально ранньою весною. Пригріта сонцем земля вже вкривається зеленню і вогниками перших ніжних квітів. На відкритих ділянках виділяються своєю тендітністю блакитні проліски, білосніжні підсніжники, фіолетові крокуси, медунки та інші первоцвіти. Цвітіння – відповідальна пора в житті цих рослин і час великої уваги до них, як до перших вісників весни. Різноманітність форм, багатство фарб та ароматів, на жаль, стало джерелом смертельної небезпеки для первоцвітів.

Проблемою збереження первоцвітів переймаються не тільки працівники Карпатського національного природного парку, а й вчителі, вихователі, учні  та вихованці дошкільних навчальних закладів та шкіл Яремчанського міського відділу освіти. Так, 25 лютого у ДНЗ «Гірський струмочок» та молодших класах Яремчанської ЗОШ №1 працівники відділу пропаганди екологічної освіти КНПП провели цикл бесід на тему: «Не рви, дитино, квіточку, не треба!». Проблему збереження первоцвітів розкрили використовуючи відео, мультимедійну презентацію, легенди, поезію та народну творчість. Кожен з учасників заходу мав змогу не тільки відчути себе тендітною квіткою, яку треба зберегти, а й зрозумів свою спроможність захистити і примножити ці тендітні первістки оновленої землі для прийдешніх поколінь.

Волонтери Корпусу Миру США в Україні Деніс та Джон Капеллі, котрі працюють в яремчанській громаді за проектом "Розвиток громад", мали можливість ознайомитися з особливостями гуцульської сакральної архітектури та гуцульськими звичаями та традиціями, відвідавши етнопізнавальний маршрут "Гуцульщина сакральна" та Музей звичаєвої символіки Гуцульщини.

Етномаршрут "Гуцульщина сакральна" знайомить відвідувачів з духовною скарбницею Яремчанщини. Маршрут включає відвідування дерев’яних церков, так званої гуцульської школи народного будівництва та інших визначних духовних пам’яток, які приваблюють туристів своєю автентикою та молитовним духом.

Дерев'яна церква є своєрідним феноменом самобутньої гуцульської культури. Сьогодні вона викликає велике зацікавлення серед туристів з різних куточків світу. Гуцульське сакральне будівництво втілює вікову віру гуцулів, позначену досвідом предків та історичних подій, а також все багатство людської духовності...

На території Яремчанщини збереглися церкви XVII-XX століть, збудовані у традиційних формах гуцульської школи, для якої характерні хрещаті  в плані одноверхі, інколи триверхі дерев’яні церкви. У них найяскравіше відображені естетичні чуття нашого народу, його світосприйняття і технічна майстерність.

Кожна з церков має свою цікаву історію та вирізняється окремими архітектурними особливостями. Ці гуцульські церкви є пам'ятками архітектури національного та місцевого значення. Екскурсія по кожному об'єкту розповідає не лише про релігійне життя гуцулів, але й знайомить відвідувача з народними ремеслами, фольклором на Гуцульщині, розкриває видатні постаті цього краю. Варто відзначити, що кожна церква, незважаючи на спільні риси народного будівництва (гуцульська школа), заслуговує окремої уваги та є неповторною.

Екскурсію провела етнолог парку, Наталія Гнатюк, яка допомагала відвідувачам з США побачити красу гуцульських храмів та відчути дух наших предків. Зокрема, волонтери ознайомилися з храмовою архітектурою та внутрішнім інтер’єром церков у Яремчі та Дорі. В церкві Різдва св. Івана Хрестителя (Яремче) вони послухали пізнавальну розповідь про особливості візантійського іконопису та богословіє ікони, яке органічно поєднується з церковним співом. У новозбудованій монастирській церкві св. прор. Іллі (с. Дора) заглибилися в історію монастиря  Студійського уставу Гуцульщині, яка пов’язана з іменами двох подвижників Дорянської обителі – ієрм. Мирона (Деренюка) та ієрсхм. Павла (Порфирія Чучмана).

Також гості парку відвідали в Дорі церкву св. Новомучеників українського народу, що є частиною монастиря Згромадження Сестер Милосердя св. Вінкентія, де мали змогу поспілкуватися з сестрами-монахинями, які розповіли про свою візію перебування на гуцульських теренах та катехитичну роботу з місцевими дітьми.

Особливе враження справила екскурсія в музеї ім.митр. Андрея Шептицького, що розташована в цокольному приміщенні церкви Петра і Павла, яка збудована стараннями отця-мітрата та славного місіонера о. Ярослава Свищука. В музеї представлені видатні твори іконопису, живопису та скульптури, створені в різний час талановитими українськими митцями-емігрантами на батьківщині та за її межами.

Музей звичаєвої символіки Гуцульщини знайомить відвідувачів з українською культурою, а також звичаями та традиціями місцевих мешканців – гуцулів. Теоретичною основою для створення Музею звичаєвої символіки Гуцульщини стала книга про український етногенез "Журавлі Праукраїнської землі". Музей розташований в селі Микуличин, котре підпорядковується Яремчанській міській раді. Головна місія музею полягає в тому, щоб довести прадавність українського етносу на основі розвитку його культурних особливостей, зокрема священних символів, виникнення яких почалося 30 тисяч років тому віруванням у Велику Богиню Всесвіту. Це вірування 7 тисячоліть тому змінилося віруванням сонцепоклонників, символіка якого має назву слов'янство. У 998 році Володимир Великий змінив це вірування впровадженням християнства. Щоб перехід на християнські вірування був безболісний, було проведено обряд поховання ідолів слов'янства. Усім цим змінам вірувань в українській сакральній історії присвячені 3 зали музею. У цих залах демонструються матеріальні носії символіки, яка демонструє історію цих вірувань.

Головна місія музею – це довести прадавність розвитку української культури фактами існування сакральної символіки, котра виникла в порядку обслуговування давніх вірувань на українській землі у сучасних видах ужиткового мистецтва: вишивці, різьбі, писанкарстві, мосяжництві та фольклорі.

На основі сучасних предметів гуцульського вжитку, в яких збереглися творчі традиції, експонати музею демонструюють пізнавальні можливості формування переконань про творчу спадкоємність нашого народу.

Сподіваємося, що пізнавальна мандрівка етномаршрутом "Гуцульщина сакральна" та відвідування Музею звичаєвої символіки Гуцульщини стане джерелом пізнання для іноземців надзвичайно багатого духовного та культурного світу гуцулів.

Довжина стежки – 22 км, висота над рівнем моря – 820 -1450 м, тривалість переходу – 24 год.

Початок маршруту – гирло потоку річки  Бистрець, що впадає у ріку Чорний Черемош (село Бистрець). На відстані 1 км відкривається мальовничий водоспад на правій притоці ріки Бистрець. Через 1,5 км нас привітає церква. Справа – гирло потоку Руського, зліва – гирло потоку Червленого, за ними – потоків Глибокого та Степанського.

Пройшовши 7,5 км, виходимо до гирла потоку Кізя, що збирає води з урочища Кізі Улоги під г. Бребенескул. Плаєм піднімаємось вгору на південний захід. Після 2,5 км, плай роздвоюється. Справа - урочище Гаджина (котел під г. Ребра та г. Шпиці), а зліва - природні ворота, утворені узбіччям Шпиць і стрімким схилом Кедроватого (бокового хребта від Ребер). Перетнувши насадження смереки, східним боком потоку потрапляємо до "Довбушевої криниці.

Далі, здолавши 800 метрів, ми виходимо на гору Ребра (1997 м н.р.м.). З вершини добре видно на південному сході гору Бребенескул (2036 м н.р.м.), справа – гору Гутин-Томнатик (2018 м н.р.м.). На північному заході видно гору Туркул (1935 м н.р.м.), на півночі – гору Шпиці (1860 м н.р.м.), до якої пролягає наш маршрут.

Пройшовши 600 метрів, повертаємо на північний схід і незабаром виходимо на гору Шпиці. На північному заході – кам'янистий, із зубчатим верхом хребет Великого Кізла. На задньому плані видніється друга за висотою вершина Чорногори – Бребенескул. Потім, далі на північний схід, вирушаємо на полонину Маришевська Велика. Звідси, повернувши на південий схід, входимо у лісові насадження смереки звичайної і сходимо до гирла двох потоків – Гаджина та Кременистий, які впадають у ріку Бистрець. Далі берегом даної річки виходимо до села Бистрець.

Маршрут промаркований. Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі –- червона смуга.

Тривалість переходу – 6 годин.

Стежка починається біля садиби Чорногірського ПНДВ і проходить по заповідній зоні. По території ПНДВ маршрут має протяжність 12 км. Свій початок стежка бере з висоти 880 м н.р.м. і проходить біля річки Шибенка до урочища Погорілець (3 км), потім, минаючи  8 і 9 квартали, маршрут пролягає до полонини Веснарка. Звідти маршрут проходить територією Високогірного ПНДВ  до оз. Марічейка, яке знаходиться на висоті 1510 м н.р.м., і піднімається до г. Піп Іван Чорногірський (2024 м н.р.м), на якій знаходяться руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії – унікальної пам’ятки історії і архітектури України.

Колишня будівля, яка мала назву «Обсерваторія астрономо-метеорологічна ім. маршала Йосифа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі», відома в народі як «Білий слон» – найвище в Україні розташована споруда, в якій постійно жили і працювали люди. Збудована в 1938р. у стилі функціонального конструктивізму Варшавським університетом з метою проведення астрономічних, а також метеорологічних спостережень для потреб авіації. На даний час здійснюється спільний україно-польський проект з відновлення діяльності обсерваторії, основним завданням якого є підготовка будівлі до використання в якості станції для пошуково-рятувального підрозділу, дослідницької бази по моніторингу навколишнього середовища, як метеорологічної та сейсмологічної бази, а також навчально-науковий осередок для студентів.

У флористичному відношенні найцікавіші схили г. Піп Іван. Тут зосереджені популяції багатьох рідкісних видів рослин. Серед них – жовтець карпатський, первоцвіт малий, тирлич роздільний, сугайник Клузія, костриця Порціуса, сон білий, аконіт Жаккена. Значні площі по маршруту займають чорничники та брусничники, зарослі сосни гірської і рододендрона східнокарпатського.

         У водоймах, які огинає стежка, зустрічається цікавий представник земноводних – тритон карпатський та альпійський. Часто трапляється саламандра плямиста. Типовими птахами гірських потоків є плиска гірська та пронурок. Різноманітний світ птахів: сойка, дятел, горихвістка, дрізд кам’яний та  строкатий, глухар, підорлик малий. З рідкісних видів – сокіл-сапсан і беркут.

Ссавці цієї території представлені хижаками, які живляться дрібними представниками водної фауни. Це – видра річкова, норка європейська, горностай. Також в лісах зустрічається олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця, білка карпатська, соня лісова.

         Більшу частину лісу нас супроводжує буково-ялицево-смерековий ліс з поодинокими деревами явора, який потім змінюють чисті смеречники, а на висоті 1500 м н.р.м. переходять в зарості сосни гірської. В найближчому сусідстві на північному сході бачимо вершину г. Смотрич та хребет Чорногори.  На південному заході видніються хребти гір Румунських Карпат, а також хребти Чивчинських гір Верховинського НПП та Верховинського держлісфонду.

         Маршрут промаркований, формат марки нормальний, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – червона смуга. Маршрут облаштований малими архітектурними формами та інформаційними стендами.

   Довжина стежки – 5,3 км, тривалість переходу – 3 год, висота над рівнем моря – 650-1350 м.

Еколого-пізнавальна стежка розпочинається біля контори Женецького ПОНДВ (село Татарів). Більша частина стежки (3 км) проходить по високій заплаві річки Женець. При проходженні маршруту спостері­гаються три різні біотопи. У водоймах, протягом цього  відрізку стежки, із земноводних зустріча­ються карпатський та альпійський тритони. Типовими птахами гірських потоків є плиска гірська та оляпка. Ссавці в цьому районі представлені хижаками, які живляться дрібними представниками водної фауни. Це – видра річкова, норка європейська, горностай. У буковому лісі зустрічається червонокнижний вид карпатської фауни – саламандра плямиста. Птахи представлені сойкою, зеленим дятлом, горіхівкою, дроздами: співочим та горобинником. Із ссавців зустрічається олень благородний, козуля, куниця лісова, білка карпатська, соня горішникова, нориця руда. Полонина Хом’як – наступний етап маршруту. З плазунів тут можна зустріти ящірку живородячу. Серед птахів найбільш поширені крук, дрізд, глухар.

 Більшу частину маршруту нас супроводжує буково-ялицево-смерековий ліс з поодинокими деревами явора, берези, віком 85 років. Закінчується маршрут виходом на вершину г.Хом’як через зарості сосни гірської (жерепу). Відокремлене положення і значна висота вершини Хом’як дає можливість спостерігати краєвиди, які своєю протяжністю переви­щують досі описані. В найближчому сусідстві, на півночі, бачимо хребет Явірник, Синячку, на північному заході – вершину Синяка, на сході – хребет Ліснів, за ним – хребет Рокити з Лисиною Космацькою. На півдні зауважуємо Чорногірські вершини – Петрос і Говерлу, на південному сході – гора Магура.

Маршрут промаркований. Колір марки – горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – червона смуга. Маршрут обладнано малими архітектурними формами.

   Еколого-пізнавальна стежка " На гору Маковиця", котра дозволяє оглянути околиці міста Яремча, приваблива не тільки протягом весняно-літнього періоду, але й у зимовий час. Мальовничі краєвиди, величні вершини гір, стрункі буки, смереки та ялини, вкриті снігом, утворюють неповторний живописний пейзаж, творцем якого є сама природа. 

       8 лютого 2016 року Дені Робертсон, директор Корпусу Миру США в Україні, відвідав Карпатський національний природний парк з робочим візитом. В рамках візиту була проведена зустріч з керівництвом Парку, керівниками структурних підрозділів та громадськими організаціями регіону.

         Ключовими питаннями робочої зустрічі були наступні: роль та місце національного парку в регіоні, важливість збереження природних ресурсів, проблеми та перспективи розвитку, а також нові можливості для розвитку Парку у разі надання ширших повноважень місцевим громадам.

       Збереження цінних природних комплексів та об'єктів, якими славиться регіон, зокрема унікальних для Центральної Європи рідкісних пралісових екосистем, є пріоритетним завданням. Розвиток екологічного туризму дозволить не тільки зберегти наші природні багатства для майбутніх поколінь, але й збільшити зайнятість населення у сфері туризму, що, у свою чергу, сприятиме сталому розвитку регіону. Показовим прикладом необхідності збереження природних комплексів є наукове дослідження, проведене в рамках проекту "Збереження Карпатських пралісів", що впроваджується в Україні за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства. В результаті дослідження було доведено, що розвиток рекреації може приносити такі ж економічні переваги для місцевої громади, як і використання лісу як сировини. Проте, розвиток екотуризму є більш пріоритетним, оскільки дозволить не тільки зберегти екосистеми у природному стані, але й виховувати екологічно свідомі покоління не лише серед відвідувачів певної території, але й серед місцевого населення. Таким чином, збереження природних ресурсів шляхом розвитку рекреації та формування нової екологічної свідомості як серед відвідувачів національного парку, так серед представників місцевої громади, може бути пріоритетним завданням Карпатського НПП у співпраці з громадою та іншими зацікавленими сторонами протягом наступних років.

 

Карпатський національний природний парк співпрацює з Корпусом Миру США в Україні в рамках проекту "Розвиток громад". Даний проект передбачає підвищення спроможності громадян брати участь у вирішенні актуальних питань життєдіяльності місцевих громад, сприяння сталому розвитку українських урядових та неурядових організацій та розширення економічних можливостей громадян.

Всесвітній День водно-болотних угідь, який ми відзначаємо 2 лютого, став стартом для сталого вирішення проблем твердих побутових відходів на Яремчанщині.

Вже багато років екологічна організація «МАМА-86-Яремче» та Карпатський НПП розвивають партнерство з усіма зацікавленими сторонами, зокрема забезпечення доступу до безпечної води та санітарії, вирішення проблем твердих побутових відходів.

В рамках громадського обговорення проекту Плану управління річковим басейном Пруту в травні 2015 року представники місцевих громад активно піднімали питання боротьби з стихійними звалищами побутового сміття – як однієї з істотних проблем, що впливають на стан річок та водних екосистем у верхів’ях Пруту.

Ці обговорення Плану та програми заходів щодо покращання стану водних ресурсів басейну Пруту стали поштовхом для нового етапу розвитку співпраці «МАМА-86-Яремче» з місцевим приватним підприємцем та Яремчанською міською радою щодо вирішення проблем побутового сміття.

Вже у січні 2016 року було придбано гідравлічний прес для вторсировини за фінансової підтримки Глобального Водного Партнерства (ГВП) Центральної та Східної Європи – ГВП Україна та ВЕГО «МАМА-86», додаткові комплектуючі до пресу були придбані приватним підприємцем Володимиром Галюком. Яремчанська міська рада зобов’язалася в поточному році придбати контейнери для роздільного збору відходів в рамках місцевої екологічної програми.

     Особливо це має зацікавити представників туристично-оздоровчої галузі, закладів харчування та небайдужих громадян.

     В даний час пункт прийому вторсировини знаходиться у металевому ангарі по вул. Івасюка в м. Яремче.

     Прогнозовані ціни прийому вторсировини на 2016 р. такі:

-          Макулатура – 1-1,5 грн. за 1 кг;

-          Поліетилен – 3-4 грн. за 1 кг;

-          Пет-пляшка – 1,5-2 грн. за 1 кг;

-          Скляна пляшка  – 0,07-0,50 грн. за штуку; 

-          Склобій – 0,20-0,4 грн за  1 кг;

-          Бляшана банка (алюміній) –  3-4 грн. за 1 кг.

За детальнішою інформацією Ви можете звернутися до Володимира Галюка за тел. 0986302220 або скористатися електронною адресою:  [email protected]

Не будьмо байдужими до природи Карпатського НПП!!!

Станьте прикладом для інших!

 

Марта Корчемлюк, завідувач лабораторії аналітичного контролю і моніторингу Карпатського національного природного парку, голова ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче»
{gallery news/04022016}

Цю дату ми щорічно відзначаємо з нагоди прийняття Рамсарської конвенції, названої на честь міста Рамсар в Ірані, де вона була прийнята.

Водно-болотні угіддя (ВБУ) – це земельні ділянки, які затоплені водою сезонно або постійно (болота, ставки, озера, річки, заплави і трясовини), природні або штучні‚ глибина яких не перевищує шість метрів.

Чому вони є цінними для нас?

Перш за все, водно-болотні угіддя забезпечують нас чистою питною водою. Так, саме в цьому їхня основна цінність. Збереження запасів прісних вод, їх очищення та фільтрація, поповнення водоносних горизонтів та створення сприятливих умов проживання різноманітних видів флори та фауни, запобігання негативним змінам клімату, так як ці території містять зв’язаного вуглецю удвічі більше, ніж усі ліси світу, – всі ці фактори спонукають людство оберігати ці особливо цінні території.

Для території Карпатського НПП такими територіями є верхів’я р. Прут та верхів’я р. Погорілець.

Водозбірний басейн верхів’я Пруту розташований на середньогірській частині Карпат на абсолютних висотах 900-2061 м площею 48,5 км². Живлення відбувається за рахунок поверхневих і атмосферних вод, танення снігів (весняне водопілля). Велика кількість струмків має велике значення для формування стоку верхнього Пруту (особливо в меженні періоди). Тут, на цій території, розміщене озеро Несамовите – одне з небагатьох озер льодовикового походження, що розміщенні в Українських Карпатах. Озеро знаходиться на висоті 1755 м над рівнем моря і не має постійних вододотоків, які б витікали з нього. Отже, озеро можна вважати безстічним. Глибина його не перевищує 2 м. Озеро заростає специфічною водною рослинністю.

Інше угіддя – це верхів’я р. Погорілець (ліва Шибенка – Чорний Черемош – Черемош – Прут – Дунай) з дуже значною густотою річкової мережі: 3,1 км на км². Ця територія має важливе значення у живленні р. Чорний Черемош. Біля 5% території – заболочена. В основному – це гірські оліготрофні болота, що утворилися внаслідок сходження морен. На даних угіддях знаходиться озеро Марічейка, площею 1,0 га та глибиною до 0,7 м.

Обидва озера сформувалися в льодовиковий період (льодовикові кари). Вода в них є прісною з водою низької мінералізації, гідрокарбонатно-кальцієвого типу. 

Обидві території є унікальними для життя біорізноманіття. Тут виявлено понад 10 рідкісних болотних угруповань «Зеленої книги України». Цінна флора тут представлена такими видами, як пальчатокорінники Фукса, травневий чоловічий, шафран Гейфеля, рододендрон східнокарпатський, анемона нарсисоквіта та ін.. Болотні угруповання представлені формацією сфагнуму рудого,  які є рідкісними для Карпат, у складі яких панують реліктові види рослин, більшість з яких – рідкісні або зі специфічною біологією, у тому числі, занесені до Червоної книги України: журавлина дрібноплода та звичайна, билинець, андромеда багатолиста, росичка круглолиста – єдиний преставник рослини-хижака на території парку. Комахи, що сідають на росичку, одразу потрапляють в її пастку і розкладаються до двох днів.

Фауна представлена популяціями не менш, ніж 37 карпатськими ендемічними видами і підвидами ракоподібних. Верхів'я басейну р. Прут є важливим місцем проживання важливого виду риб – форелі струмкової. В річці водяться такі види риб: форелі райдужна та струмкова, бабець-головач,  гольян звичайний.

Територія ВБУ є важливим місцем розмноження гірських видів земноводних, які занесені до Червоної книги України: саламандри плямистої, тритона гірського, тритона карпатського, а також кумки гірської.

З птахів зустрічається  8 видів, які занесені до Червоної книги України: беркут, сапсан, глухар, пугач, волохатий сич, довгохвоста сова, дрізд кам'яний строкатий.

Ці території також є основним місцем перебування таких ссавців, як високогірного виду бурозубки альпійської, що селиться в альпійському та субальпійському поясах. Основними місцями виду є береги струмків і потоків, заболочені ділянки верхньої частини поясів букових і смерекових лісів, зарості трави та гірсько-соснового криволісся і т.п.

З комахоїдних ця територія є важливою для кутори звичайної та малої, що тісно пов’язані з водоймами, ведуть напівводяний спосіб життя і селяться переважно біля невеликих незамерзаючих річок, потоків у букових і мішаних лісах, гірсько-сосновому криволіссі.

З інших важливих видів – вовк, лисиця звичайна, ведмідь бурий, куниця лісова, горностай, норка європейська, видра річкова), рись, свиня дика, козуля європейська, олень благородний.

ВБУ є важливими для низки гризунів, які часто тісно пов’язані з вологими та перезволоженими біотопами: мишівка лісова, полівка гірська, полівка снігова, полівка темна.

Водно-болотні угіддя КНПП є цінними з точки зору збереження історико-культурної спадщини, зокрема, об'єкти сакральної архітектури та мистецтва, археологічні знахідки тощо.

Ці території тісно пов’язані з культурно-етнографічною областю Карпат – Гуцульщиною. Окрім того,  водно-болотні угіддя є важливими для екологічної освіти, рекреації та наукових досліджень.

Основні причини втрати і деградації водно-болотних угідь такі:

• •зміни у землекористуванні, особливо інтенсифікація сільського господарства;
• •неконтрольований випас худоби;
• •забруднення водного середовища стічними водами;
• •розвиток інфраструктури, особливо в річкових долинах і прибережних районах.

Що ми можемо зробити особисто, щоб зберегти водно-болотні угіддя?

• §Досліджувати водно-болотні угіддя для себе;
• §Інформувати інших про заходи та події, що відбуваються;
• §Організовувати очищення території водно-болотних угідь.

І ще:

• §Купуйте екологічно дружню продукцію;
• §Економте воду;
• §Сортуйте побутові відходи;
• §Вирощуйте аборигенні рослини і використовуйте органічні добрива у вашому власному саду.

Сподіваємося на підтримку органів місцевого самоврядування, державних та недержавних установ, окремих громадян на підтримку заходів, спрямованих на збереження та відтворення надзвичайно цінних для нашого майбутнього водно-болотних угідь!

 

        Підготувала Марта Корчемлюк, завідувач вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу

Зона відпочинку «Лісничівка» розташована в Татарівському ПНДВ  кв.10 вид.7 неподалік автотраси Татарів-Ворохта, на віддалі 1,5 км від готелю-ресторану «Піги». Сама назва урочища Піги з мови санскриту перекладається як «ребра цариці». Площа зони 0,1 га.

Біля території зони відпочинку є джерело «Гребінь». Обладнана вона такими малими архітектурними формами:

–       відпочинковий будинок «Лісничівка»;

–       альтанка;

–       стіл з лавочками;

–       мангал;

–       ящик для сміття;

–       перехідний мостик;

–       туалет .

Рекреаційна зона “Тирлич” знаходиться на території Говерлянського ПНДВ площею 0,01га, кв.30. Зона розміщена на березі р. Прут по ходу маршруту „На г. Говерла”. Обладнана вона такими малими архітектурними формами:

-         інформаційний стенд;

-         стіл з лавочками під навісом;

-         ящик для сміття.

Рекреаційна зона “Говерла” знаходиться у Говерлянському ПНДВ,

смт. Ворохта 10 км кв.32., вид.41, 49, площею 0,11га. Розташована зона біля  центральної дороги, зі стоянкою для автомашин. Обладнана вона такими малими архітектурними формами:

-         колиба - навіс;

-         альтанка;

-         грибки;

-         туалет;

-         ящик для сміття;

-         туристичний будинок;

-         мангал.

З/в “Богончик” розміщена на території Ворохтянського ПНДВ,   знаходиться на четвертому кілометрі після смт. Ворохта, перед КП Говерлянського відділення, на затишній поляні. Зона площею 0,30 га, знаходиться в кв.17 вид. 20, кв. 23 вид. 14. На з/в “Богончик” знаходяться наступні малі архітектурні форми:

-         два столи з лавочками;

-         огорожа в гуцульському стилі.

-         мангал;

-         навіс від дощу;

-         інформаційний стенд.

Тип ландшафту зони – рівнина в смерековому насадженні.

Рекреаційна зона “Гострий грунь” знаходиться на території Вороненківського ПНДВ, в кв.5., вид. 18, площею 0,04 га. Розташована зона біля  центральної дороги, зі стоянкою для автомашин. Обладнана вона такими малими архітектурними формами:

-         огорожа;

-         вказівник;

-         альтанка;

-         стіл з лавочками під навісом;

-         мангал;

-         ящик для сміття.

Зона відпочинку “Ребровач” ( Татарівське ПНДВ) знаходиться в смт. Ворохті  в

ур. Ребровач на березі  р. Прут. Зона площею 0,2 га, розміщена в 22 кв. Із зони відкривається вигляд на скали в ур. Магура.

 Зона обладнана такими архітектурними спорудами:

-         грибки;

-         лавочки під накриттям;

-         альтанка;

-         лавочки без спинок;

-         вказівник на зону;

-         інформаційні стенди;

-         туалет;

-         ящики для сміття;

-         мангал.

Рекреаційна зона “Женець” знаходиться на території Женецького ПНДВ на віддалі 200 м від садиби відділення, на мальовничій поляні за річкою Женець, площею 0,15 га в кв.5, 22 вид. При вході на зону є автостоянка.

Зона обладнана такими архітектурними формами:

-         навіс від дощу;

-         стіл з лавочками;

-         лавочки;

-         туалет;

-         мангал;

-         ящик для сміття;

-         вказівник;

 Із задоволенням зупиняються на з/в екскурсанти, які мандрують на “Хом’як”.

Однією з кращих зон є зона “Воротищі”, розміщена по трасі Яремча-Рахів, вище с. Микуличин, в ур. Підліснів, кв.3 “р”, вид. 49,  займає площу 0,2 га.

Згідно історичних свідчень в цьому районі стояла сторожова вишка воєводи Микули. За часів князювання Данила Галицького тут пролягали стратегічно важливі шляхи переходів через річку Прут на Закарпаття. Тому ця зона й була задумана і побудована на місці таких постів. Тут князь проводив зібрання із воєводами, кожен воєвода мав своє незмінне місце під щитом зі своїм знаком. Таких щитів у колибі сім. Зона поділена на дві підзони: інформаційну, де розміщений павільйон з короткою історичною інформацією, та рекреаційно-експлуатаційну. Щорічно тут проводиться фольклорне свято “Купальські ночі”.

На з/в знаходяться наступні малі архітектурні форми:

-         перехідний міст;

-         колиба;

-         туристичний будинок;

-         туалет;

-         вказівник;

-         павільйон;

-         столи з лавочками;

-         джерело;

-         шлагбаум;

-         вхідні ворота з написом;

-         джерело.

     Рекреаційна зона “Жонка” (Яремчанське ПНДВ) знаходиться в м. Яремче на березі  р. Жонка, прилягає до вольєрного господарства. Зона площею 0,30 га, розміщена в 9 кв., л/д 46.

 Зона обладнана такими архітектурними спорудам

-         лавочки під накриттям;

-         альтанка;

-         вказівник на зону;

-         інформаційні стенди ;

-         ящики для сміття;

-         мангал;

-         шлагбаум.

Вольєрне господарство є одним з найцікавіших об’єктів для екологічного туризму Карпатського національного природного парку. Ця територія вже багато років користується популярністю не лише серед дітей, але й серед дорослих. Вольєрне господарство засноване в 1992 році з метою збереження та розмноження парнокопитних на території Карпатського національного природного парку. Загальна площа – 5,3га. Головним завданням функціонування вольєрного господарства є створення для тварин природних умов їхнього існування, щоб вони ніколи не відчували реалій своєї неволі. Відвідування рекреаційного об’єкту подарує всім охочим безліч позитивних емоцій, неперевершених вражень, а також багато цікавинок про життя господарів території – диких тварин та птахів.       

З метою дотримання природоохоронного режиму відвідувачі, заходячи на територію, одразу ж знайомляться з картою-схемою території та правилами поведінки. Перед алеєю, що веде безпосередньо до вольєрів, відвідувачі знайомляться з характерними для данного регіону ландшафтним дизайном та архітектурними формами. Це декоративні лавочки, гойдалка, оглядова тераса, місток та дерев'яні скульптури, майстерно виготовлені гуцульськими різьбярами. В почищеному та зарибненому озері милують око відвідувачів білі лебеді та дикі качки. Мандрівка вольєрним господарством розпочинається з відвідин секцій для птахів. Окрасою колекції птахів стала пара павичів. В просторих комфортних вольєрах живуть срібні , золоті та мисливські фазани голуби: кучерявий, кар’єр, голуб павич, кріль європейський. Цікавими мешканцями вольєрів, котрі привертають увагу  відвідувачів є лисиця звичайна.

На території вольєрного господарства функціонує реабілітаційний центр для диких тварин та птахів. Проходять реабілітацію орел, канюк звичайний та сова довгохвоста. Минаючи птахів, підходимо до вольєрів з парнокопитними. Це представники таких видів як  олень благородний та кабан дикий.
       Усі тварини забезпечені природними умовами існування. Привертають увагу відвідувачів своєю граціозністю та красою олені благородні. Варто зазначити, що природна популяція оленя благородного в Україні збереглася тільки в Карпатах. Цікавими мешканцями вольєрів, котрі привертають увагу не лише дітей, але й дорослих, є кремезні дикі кабани.

До кожного вольєру прикріплена табличка українською та англійською мовами, з котрої кожен відвідувач може почерпнути інформацію про тварин.  Ось такі цікавинки пропонує вольєрне господарство. Однак, бажаючі можуть продовжити свою прогулянку до водоспаду "Дівочі сльози", котрий знаходиться на відстані 2,2 км від вольєрного господарства. Тут можна насолодитися прохолодою та помилуватися зеленим килимом різнотрав'я.

Обряд колядування походить з глибокої давнини, має витоки з давніх язичницьких часів та супроводжується обходом дворів із величаннями та побажаннями господарю і його родині щастя, добра та злагоди. Через коляди народ передавав частинку своєї душі.

Одне із найбільших християнських свят – Різдво Христове – Карпатський національний парк теж відзначив традиційно. В черговий раз звучали мелодійні колядки у виконанні працівників КНПП, які відвідали природоохоронні науково-дослідні відділення,  даруючи радість і мир від Новонародженого Дитятка. Колядники бажали господарям-природоохоронцям здоров’я, щастя та щедрого на здобутки Нового року. Від Яремча до Говерли линула парківська Коляда, прославляючи народження Христа:

Небо і земля нині торжествують,

Ангели й люди весело празнують…

Господарі за звичаєм щедро частували колядників та дякували за привітання.

Радісно, що традиція колядування в парку зберігається, бо саме в ній яскраво розкривається вдячність людини Сотворителеві за природу та  великий дар життя.

 

З найдавніших часів ліси служать для задоволення найрізноманітніших матеріальних і духовних потреб людини. Неможливо уявити собі життя сучасної людини без лісів і тієї продукції, якою вони забезпечують. Та в найбільшій небезпеці – молоді деревця шпилькових порід в передноворічний період. І прикро, що нищать їх місцеві жителі, які вибирають найкращі молоді екземпляри, особливо ялиці білої – деревця гарного, стрункого, – а йому б рости й рости. І саме цю красуню гірських лісів, приспану природою на зимовий період, підступно і по-варварськи рубають, аби повтішатись трохи її вродою, а через два-три тижні викинути на смітник. Тому останнім часом великою популярністю користуються новорічні композиції, які є альтернативою живої ялинки і, водночас, – святковою окрасою оселі. Такі композиції стають продовженням правічних традицій гуцулів, які вважали гріхом рубати молоді деревця.

Тому з метою підвищення екологічної культури, виховання гармонійно розвинутої особистості школяра, дбайливого ставлення до природи, розвитку творчих здібностей дітей з ініціативи Карпатського національного природного парку проводився конкурс новорічних композицій «Екологічна ялинка» в рамках акції «Збережемо ялинку!»

В конкурсі взяли участь вихованці дошкільних закладів Яремчанського МВО. Маленькі учасники, разом зі своїми вихователями, виготовили роботи з використанням різноманітного матеріалу, включаючи природній (гілки шпилькових порід дерев, засушені квіти, шишки, декоративний матеріал тощо). У всіх роботах відчувалася фантазія та творча майстерність  дорослих та дітей. Наприклад, вихованці дитячого садка «Ягідка» (с. Микуличин) представили на конкурс патріотичну ялинку з синьо-жовтих шишок, а діти дитячого садочка «Гірський струмочок» (м. Яремче) – оригінальну «ялинку-золотинку» з макаронних виробів. Ялинку гуцулів з гілочок ялини, яка нагадує живе деревце, виготовили дошкільнята дитсадка «Ліщинка» з с. Татарів. Цікаву паперову ялинку, виконану в техніці орігамі, зробили своїми маленькими ручками дітки з дошкільного закладу «Ластівочка» з с. Поляниці. Вихованці дитячого садочка «Лісова казка» (с-ще Ворохта) передали святковий настрій, прикрасивши композицію різдвяною шопкою.

Працівники відділу пропаганди екологічної освіти Карпатського НПП відвідали дитячі дошкільні заклади, які брали участь у конкурсі, подякували маленьким учасникам та їхнім наставникам, провели з ними бесіди на екологічну тематику і, звичайно ж, вручили дітям подарунки. Також були роздані календарі, виготовлені в рамках проекту «Збереження Карпатських пралісів», який реалізується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства.

Екологічна акція "Збережемо ялинку!" виховує у підростаючого покоління бережливе ставлення до природи і переконує, що найкраща ялинка – незрубана.

Карпатський національний природний парк налагодив співпрацю з Корпусом Миру Посольства США в Україні в рамках проекту "Розвиток громад". Даний проект передбачає підвищення спроможності громадян брати участь у вирішенні актуальних питань життєдіяльності місцевих громад, сприяння сталому розвитку українських урядових та неурядових організацій та розширення економічних можливостей громадян.

Таким чином, протягом наступних двох років в Карпатському НПП працюватиме волонтер Корпусу Миру Деніс Капеллі. Деніс Капеллі є дипломованим спеціалістом в галузі ландшафтного дизайну та маркетингу, а також має досвід ведення власного бізнесу. Деніс Капеллі представляє один з наймальовничіших штатів США – штат Колорадо. Варто зауважити, що природні ландшафти штату Колорадо та Українських Карпат є дуже схожими.

Багаті природні та культурні ресурси є важливою складовою для сталого розвитку Карпатського регіону. Карпатський національний природний парк як природоохоронна організація відіграє ключову роль у збереженні та сталому використанні цінних природних комплексів та об’єктів. Співпраця з волонтером Корпусу Миру передбачає вивчення американського досвіду, налагодження ефективного менеджменту організації, спільну роботу з питань промоції екологічно зорієнтованого туризму, налагодження більш тісної співпраці між туристичним бізнесом, місцевою владою, громадою та Карпатським парком з метою створення якісного туристичного продукту. Головною метою співробітництва є сталий розвиток Карпатського регіону, котрий в міру свого багатого та унікального ресурсного потенціалу, має потенційні можливості бути успішним та економічно розвиненим.

Група з 55 волонтерів Корпусу Миру прибула в Україну в середині жовтня. Варто відзначити, що ця група волонтерів є особливою, оскільки це є перша група добровольців, котра прибула в Україну після Революції Гідності. Протягом перших місяців свого перебування в Україні добровольці вивчали українську мову та культуру, а також проходили курс тренінгів з питань адаптації до життя в нашій країні.

В Партнерській конференції та в Урочистій церемонії складання присяги групою добровольців Корпусу Миру Посольства США в Україні взяла участь Представник Карпатського НПП .

Під час конференції були представлені проекти Корпусу Миру та Посольства США в Україні, доброволець та партнер почали планувати спільну роботу на наступні півроку, обмінялися професійним досвідом, а також була налагоджена співпраця з іншими учасниками конференції.

В урочисті церемонії присяги взяли участь представники Корпусу Миру США, Корпусу Миру США в Україні, Посольства США в Україні, а також керівництво Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства освіти та науки України та Міністерства молоді та спорту України.

Урочиста церемонія присяги добровольців була дуже зворушливою. Волонтери виголошували такий самий текст присяги, котрий виголошує кожен президент США під час інавгурації. "І допоможе мені Бог. Зараз на нас з вами дивиться увесь світ. Отож, давайте разом будувати нову Україну", – з такими словами добровольці завершили свою присягу.

 

В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 19 членів Ради, в т. ч. 6 докторів наук та 9 кандидатів наук.

            Порядок денний:

1.1. Про підсумки проведення природоохоронних та господарських заходів за 2015 рік (доп. – головний природознавець Купчак І.В.)

1.2. Про підсумки рекреаційної діяльності на території парку (доп.- начальник відділу рекреації – Панчук М.М.)

1.3. Про підсумки проведення еколого-освітньої роботи за 2015 рік (доп. -начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.;

1.4. Про план санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2016 р. (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

1.5. Про плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи», еколого-освітній роботі та тематичних планах на 2016 р. (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І., начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.).

1.6. Різне.

Про ймовірність розробки проекту водопостачання с. Татарів (доп.- сільський  голова с. Татарів – Дземюк О.)

Про можливість облаштування витягу та облаштування зони відпочинку у Яблуницькому ПОНДВ (кв.5, вид.30) (доп. – СГД- Макаревич Н., начальник Яблуницького ПОДВ- Федорчук М.М.)

Про результати впровадження проекту «Збереження карпатських пралісів» (доп. – заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.)

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

1.1. Підсумки проведення природоохоронних робіт, з рекреаційної діяльності та еколого-освітньої роботи за 2015 рік прийняти до відома та схвалити. Надалі при підготовці звітів передбачити порівняння динаміки зміни показників.

1.2. План санітарно-оздоровчих заходів та лімітів використання природних ресурсів (в частині лісових ресурсів) у 2016 році погодити.

1.3. План роботи науково-технічної ради, науково-технічні заходи по програмі «Літопису природи», еколого-освітні та тематичні плани науково-дослідних робіт на 2016 рік погодити. Рекомендувати адміністрації опублікувати електронну версію збірника наукових праць, присвячену 35-річчю КНПП.

1.4. Не заперечувати щодо ймовірності розробки проекту водопостачання с. Татарів. Створити робочу групу за участі працівників КНПП для вивчення питання.

1.5. Погодити СГД Макаревичу Н.М. облаштування переносного витягу для лижників-початківців. Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.

1.6. Результати впровадження проекту «Збереження карпатських пралісів» прийняти до відома. Висловити подяку Українському товариству охорони птахів та Франкуртському зоологічному товариству за моральну та фінансову підтримку проекту.

 

Голова НТР                                                               В. Я. Слободян

Вчений секретар                                                       М. В. Корчемлюк

Для покращення поінформованості відвідувачів Карпатського НПП при в’їзді в м. Яремче працівниками відділу рекреації було виготовлено та встановлено інформаційний стенд, на якому представлені найцікавіші об’єкти природи карпатського краю.

Під такою назвою в НПП «Синевир» відбувся семінар у рамках проекту «Збереження Карпатських пралісів»

 

Проект «Збереження Карпатських пралісів», який впроваджується Українським товариством охорони птахів (ТОП) – представником міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, у співпраці та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) ставить перед собою дуже важливі цілі у Карпатському регіоні. Передусім, це  збереження Карпатських пралісів і старовікових лісів шляхом розширення територій покриття цих цінних лісових масивів національними природними парками Українських Карпат. Територія впровадження – національні природні парки та прилеглі до них території, розташовані в зоні зростання пралісів і старовікових лісів: «Синевир», «Карпатський», «Верховинський», «Черемоський», «Вижницький», «Сколівські Бескиди», «Гуцульщина», «Ужанський», «Зачарований край».

«Налагодження конструктивного діалогу та тісна співпраця з сільськими громадами – запорука успішної роботи національних парків у справі збереження природи», - такий основний меседж мав семінар, який відбувся 18-19 листопада в Національному природному парку «Синевир».  Участь у обговоренні цього важливого питання взяли півсотні учасників з різних куточків карпатського регіону: представники національних природних парків, голови сільских рад, що розташовані на території та у зонах пропонованого розширення парків, районне та місцеве керівництво, громадські організації, працівники НПП «Синевир», журналісти.

Директор НПП «Синевир» Микола Дербак привітав учасників семінару та розповів про досвід співпраці парку з місцевими громадами. У виступі було зазначено, що коли на території населеного пункту знаходиться національний природний парк, то питання підтримки місцевих жителів потрібно вирішувати  на законодавчому рівні. Один з варіантів - ініціювати зменшення вартості електроенергії для мешканців таких сіл. Особливу увагу слід приділяти питанню ремонту доріг.

Потім була грунтовна презентація заступника директора з наукової роботи Карпатського національного природного парку, к.б.н., Олександра Киселюка, про історію проекту, його здобутки та плани на майбутнє. Було акцентовано увагу на впроваджуваних роботах з погодження розширення меж парків, під час яких природоохоронці стикнулися із двома основними проблемами: інтересами землекористувачів – лісгоспами, які не хочуть втратити доходів від рубок, та необґрунтованим супротивом, чи сумнівами   місцевих територіальних громад. В останніх, внаслідок неправильної пропаганди, виник стереотип, буцімто, якщо землі потраплять до складу парків, то вони будуть позбавлені можливості отримувати деревину, користування дарами природи, випасати худобу та ін.

 

Озайомившись з презентацією, учасники зустрічі активно обговорювали порушену тему.

Голова Міжгірської районної адміністрації Василь Худинець поділився досвідом співпраці із національним природним парком, адже ще донедавна очолював найбільшу сільську раду на теренах парку – Колочавську.

Акцентував увагу на активному розвитку туризму на території парку й місцевий природоохоронник Іван Ярема. Він відмітив позитивну роботу парку у популяризації відпочинку в регіоні, розбудові туристичної інфраструктури та налагодженні міжнародних зв’язків.

Про пошук гармонії між територіальними громадами і національними парками наголосив і колишній директор НПП «Синевир», голова ГО «Синій Вир» Мирон Цюбик.

Заступник директора з науково-дослідної роботи НПП «Синевир» , к.б. н.  Юрій Тюх розповів про перспективне розширення меж парку. Акцентував увагу присутніх на важливості приєднання до парку гори Кам’янка, яка знаходиться за межами вододільного хребта р. Теребля та р. Ріка, і вкрита великими масивами прадлісів.

Про підтримку ідеї збереження букових пралісів та розширення парку  і селищний голова Міжгір’я Василь Щур.

Голова Вільшанської сільської ради Іван Савка поділився досвідом проживання на території парку. Зокрема він повідав, що ніяких проблем у селі не було  після входження до парку, і громада зараз дуже задоволена співпрацею із НПП «Синевир».

Відзначив позитивну роль парку у житті громади і багаторічний голова Син-Полянської сільської ради Юрій Горват.

Підсумовуючи результати семінару, його учасники однозначно зійшлися на думці, що розширення меж парку стимулюватиме розвиток зеленого туризму, допоможе збереженню водного ресурсу та  екологічної рівноваги в регіоні, зменшить ймовірність екологічних лих, покращить соціально-економічну ситуацію в регіоні тощо. А в цьому є об’єднаний інтерес усіх природоохоронців, лісогосподарників і громад.

19.11.2015 року учасники семінару  відвідали територію розширення НПП «Синевир» с.Вільшани, де провели зустріч з громадянами та головами сільських Рад с.Вільшани Савка І.П. та с. Забродь Петрінко І.М. Там  вони активно з громадянами обговорювали проблемні питання  соціального розвитку та  співпрацю з НПП . Іще раз почули, що саме національний парк допомагає в розвитку соціально-економічного характеру та вирішенню першочергових питань. Потім учасники семінару відвідали с.Колочава та Музей під відкритим небом:«Старе село».

За результатами проведеного семінару та на основі виступів та обговорень, готується резолюція, у яку увійдуть практично всі пропозиції учасників. Є перспектива збереження старовікових лісів та пралісів та розширення територій, що охороняються.  

Від Карпатського НПП участь у семінарі взяли сільський голова с. Микуличин Скірчук В.П. та заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.

29 жовтня в Карпатському НПП відбулася Робоча нарада щодо концепції створення Басейнової Ради р. Прут. Власне, цей захід став підтвердженням неабиякого значення КНПП для розвитку природоохоронної справи в Україні та неабиякого внеску для підтримання міжнародного іміджу Парку.

Протягом 2014-2015 р. р. в Україні реалізується проект ЄС "Охорона навколишнього середовища міжнародних річкових басейнів" (EPIRB) (http://blacksea-riverbasins.net/en/pilot-basins/prut-basin), в рамках якого підготовлено План управління річковим басейном української частини р. Прут відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС. Основним упорядником документу стала команда Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86», яка залучила експертів різних профільних установ, в тому числі і працівників Карпатського національного природного парку. Поки що підготовлено перший варіант документу, що потребує уточнень та обговорень всіма зацікавленими сторонами. В травні цього року вже відбулася консультаційна зустріч і протягом червня-серпня надійшло біля тридцяти коментарів. Надалі експертна група проекту буде визначати, які з них будуть включені до Плану.

З метою ефективного управління річковим басейном Пруту планується створення міжвідомчої Басейнової Ради за участю відповідних держструктур, органів місцевого самоврядування та представників громадськості. Саме концепція створення та роботи такого дорадчого органу обговорювалася і була схвалена учасниками робочої наради.

В порядок денний зустрічі було включено також представлення результатів дослідження екологічного стану річок на Яремчанщині, проведеного влітку цього року робочою групою проекту, та запропоновано шляхи вирішення проблем забруднення річкового басейну стічними водами. Заступник директора ДП Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний Інститут міського господарства, к.т.н., Олександр Кравченко розповів про доступні технології та обладнання для очищення побутових стічних вод.

Учасники наради висловили думку про те, що в результаті процесу децентралізації органи місцевого самоврядування повинні будуть спрямовувати кошти на вирішення найбільш нагальних екологічних проблем регіону, з огляду на розвиток рекреаційно-туристичного напрямку Яремчанщини. 

29 жовтня 2015 р. в приміщенні Еко-туристичного візит-центру Карпатського національного природного парку відбулося урочисте засідання з нагоди відзначення цієї значної події. З привітальним словом виступив директор Парку Володимир Слободян, який окреслив важливі історичні дати в житті установи, відзначив роль попередніх керівників в розбудові організаційної структури та формуванні кадрового потенціалу.

Олександр Киселюк, заступник директора з наукової роботи, представив звіт кожного відділу КНПП та особливу увагу приділив міжнародній співпраці нашої установи та впровадженим проектам.

Важливими гостями заходу стали перший директор КНПП Антон Йосипович Островський та перші працівники Парку, які були нагороджені почесними грамотами. Окрім того, нагородили медалями та грошовими преміями працівників за безперервну 25-тирічну трудову діяльність на природоохоронній ниві. Не оминули увагою і тих працівників, які в даний час охороняють кордони України.

 

 

ТЕС є частиною всесвітньої кампанії «Global Green Action Week», ініційованої Шведським агентством охорони природи, яка проводиться одночасно у 25 країнах світу.

Цього року кампанія проходила з 28 вересня по 4 жовтня під гаслом «Живи органічно» і була сфокусована на популяризації органічного харчування та землеробства, як частини культури сталого споживання та харчування, серед сімей з дітьми, а також серед фермерів, що потенційно могли б перейти на безпечний для природи та здоров’я спосіб вирощування та виробництва сільськогосподарської продукції.

Організатором заходів на Яремчанщині були екологічна громадська організація «МАМА-86-Яремче» та Карпатський національний природний парк.

Окрім тематичного екоуроку в 6 класі Яресчанської ЗОШ І-ІІІ ст., відбувся семінар для батьків в дитячому садочку м. Яремче. В рамках цих заходів учасники дізналися про переваги органічних продуктів у порівнянні із тими, що були вирощені чи виготовлені традиційними методами; навчилися відрізняти справжню органічну продукцію від тієї, що маскується під неї під назвами на зразок «натуральна» і «біо»; дізналися, де ж можна придбати сертифіковану органічну продукцію. А закуплену органічну продукцію дітки в дитячому садочку ще й мали змогу скуштувати.

Завдяки журналісту Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» Галині Філіповій та оператору Михайлу Ребристому, що відвідали органічне господарство Олега Гураля на Львівщині, більше мільйона глядачів побачили, як українські фермери вже застосовують органічний спосіб землеробства на практиці, а приватні підприємці, що зацікавлені у вирощуванні такої продукції, почули практичні поради фермера.

Поки що органічні продукти найчастіше можна знайти на полицях супермаркетів «Сільпо», «Ашан», «Метро», «Фуршет» та ін. Але попит сформує пропозицію. А екологічно відповідальне споживання допоможе українцям більш свідомо та відповідально підходити до щоденного споживацького вибору, а відтак сприятиме покращенню здоров’я населення та збереженню природи нашої країни.

Пам’ятаймо: ми є те, що ми їмо!
 

     

 

Інформаційна довідка:

 

Що таке органічні продукти?

 

Органічні продукти — це такі продукти, при виробництві яких ЖОДНИМ ЧИНОМ не було застосовано:

 

• - Пестицидів для боротьби з бур’янами та шкідниками
• - Мінеральних добрив синтетичного походження
• - Генетично модифікованих організмів
• - Стимуляторів росту
• - Гормонів
• - Антибіотиків
• - Підсилювачів смаку
• - Штучних консервантів
• - Добавок
• - Згущувачів
• - Канцерогенів

 

Яка сертифікація вказує на те, що продукт ОРГАНІЧНИЙ?

 

Логотипи органічного маркування:

Органік Стандарт, Україна 

Українська сертифікаційна компанія, включена до офіційного переліку сертифікаційних органів, визнаних у Європейському Союзі та Швейцарії.

Знак маркування органічних продуктів харчування ЄС

Цей логотип  використовується на етикетках продукції,
що вироблена у відповідності до органічних
стандартів Європейського Союзу 

 Національна органічна програма с/г США 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Федерально-уніфікований знак продукції органічного землеробства, Німеччина

 

 

 

Demeter-International - сертифікаційна організація біодинамічного с/г.   Найдавніша традиційна органічна сертифікація в Європі

 

 

 

 Quality Assurance International (QAI) —

міжнародний знак якості.

Діє в США, Канаді, Латинській Америці, Японії

 

 

 

 

 

 

 

 

Незалежний орган контролю й сертифікації, Франція

 Національний стандарт, Франція

Стандарт органічної продукції, Великобританія

Національний стандарт, Японія

Органічний стандарт, Китай

 

 

 

 

 

 

  

15 вересня 2015 в Києві, на нараді в Орхуському центрі пройшла нарада, присвячена проблемі збереження карпатських пралісів. Організатор заходу – Міністерство екології та природних ресурсів України під керівництвом в.о. міністра Сергія Курикіна.

 У нараді взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також представники Держлісагенства, Закарпатської та Чернівецької держобладміністрацій, вчені українських науково - дослідних інститутів, факультетів екології університетів Карпатського регіону, представники з Національних природних парків Карпат,  громадських організацій, а також громадські діячі та журналісти.

Учасники говорили про екологічну та культурну цінності пралісів і старовікових лісів Карпат. Вони пропонували стратегію збільшення площі національних природних парків як єдиний і ефективний спосіб збереження пралісів - екологічного серця Карпат. Експерти підкреслювали соціально-економічні вигоди розширення меж парків і відзначали занадто низькі темпи вирішення цього питання на місцевому рівні. У регіонах вже створені і пройшли перші засідання робочих груп з питань розширення НПП при обласних державних адміністраціях, зустрічі та переговори з землекористувачами (лісгоспами) та органами місцевого самоврядування. НПП провели опитування місцевих жителів щодо розширення охоронюваних територій.

Проте, у всіх областях Карпат екологи отримали одностайну відмову землекористувачів (переважно представників лісового господарства) віддати частину своїх угідь в парки. Землекористувачі найчастіше не погоджуються на конструктивне вирішення цього питання. Керівники лісгоспів мотивують свою відмову тим, що передача угідь викличе різке зниження темпів соціально-економічного розвитку регіону, який визначається лісозаготівлями та деревообробкою.

На нараді було піднято питання важливості Українських Карпат не як промислово- експлуатаційного регіону, а як рекреаційно-туристичного, який, за умови вкладення фінансів в інфраструктуру туризму та  відпочинку, може дати великий і стабільний дохід. Складно повірити, що в унікальних Карпатах екотуризм приречений давати доходів менше, ніж в африканській Республіці Кенія (близько 60 мільярдів доларів щорічно).

Збереження природи Карпат важливе не тільки для України, але й для Європи і всього світу. Це підтверджується визнанням окремих територій Українських Карпат, як то букові праліси, об’єктом Світової природної спадщини «Букові праліси Карпат та старовікові ліси Німеччини», включенням до мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Цінність карпатських пралісів зрозуміла і будь-якому мислячому жителю Карпат. Праліси – це генетичний фонд карпатської екосистеми, осередок її флори і фауни. Вони забезпечують поповнення кисневих запасів, очистку води і повітря, збереження водних ресурсів, послаблюють руйнівні стихійні природні явища, є головним чинником збереження біорізноманіття, їх стрктура - еталон ведення лісового господарства.

Сьогодні екологи наполегливо пояснюють територіальним громадам, що розширення територій НПП за рахунок пралісів та особливо цінних лісів не передбачає знищення лісогосподарської галузі Карпатського регіону. Мова йде про створення регіону, де будуть гармонійно, екологічно обгрунтовано поєднані природно-туристичний і господарський компонент.

Учасники наради в Орхуському центрі зробили перші кроки до вирішення питань збереження пралісів. Вони підкреслили необхідність внесення змін до законодавчих та нормативних актів в частині спрощення процедури лімітування використання природних ресурсів на охоронюваних територіях (сьогодні рубки навіть хворих і сухих дерев суворо зарегламентовані). Погодили розпочати роботи з підготовки  наукового обгрунтування для включення до складу національного природного парку «Верховинський» полонин і долин річок Білий і Чорний Черемош (річок з особливо чистою, навіть по карпатських мірках, водою). Вирішили, що Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська облдержадміністрації разом з  Мінприроди і Держлісагенством прискорять підготовку проектів розширення меж національних природних парків. Вони звернуться до Міністерства оборони з приводу передачі 10892 га земель Сколівського військового лісгоспу у постійне користування НПП «Сколівські Бескиди». Закарпатська облдержадміністрація відновить робочу групу з розширення площі вилучених у землекористувачів земель Ужанського національного природного парку.

Праліси, яких не торкнулася рука людини, повинні побачити наші онуки і правнуки. Без них Карпати стануть уже зовсім іншими: безводними, одноманітними і абсолютно беззахисними.

Історія питання: Українське товариство охорони птахів - офіційний представник міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) виконує на території Карпат проект "Збереження карпатських пралісів". Проект стартував у 2014 році. Було організовано обстеження 9 національних природних парків Карпат на предмет залишків старовікових лісів і пралісів. За результатом обстежень Українське товариство охорони птахів звернулося до Міністерства екології та природних ресурсів України з клопотанням збільшити площу НПП на 105 тис. га за рахунок пралісів і старовікових лісів (11,9 тис.га) та інших особливо цінних ділянок лісу (зокрема, 36,6тис. га водозахисних і протиерозійних високогірних лісів). Запропоновано збільшити площу Карпатського НПП на 25,3 тис.га, НПП «Верховинський» - на 11,7 тис.га, НПП «Гуцульщина» - на 2,7 тис.га, НПП «Черемоський» - на 20,1 тис.га, НПП «Вижницький» - на 8,4 тис.га, НПП «Зачарований край» - на 13,4 тис.га, НПП «Синевир» - на0,6 тис.га, Ужанська НВП на 11,4 тис.га, НПП «Сколівські Бескиди» - на 10,9 тис.га. Все це дозволить створити міжнародний екологічний коридор вздовж гірського хребта Карпат.

15 вересня для учнів м. Яремче працівники Яремчанського міського Центру зайнятості організували профорієнтаційний інтерактивний дитячий захід «Пізнай свою професію». Щоб якнайповніше представити різні професії, до проведення свята долучилися працівники установ та організацій Яремчанщини. Учні мали унікальну можливість не лише побачити широку палітру професій, поспілкуватися з фахівцями своєї справи, а й зробити перший крок до здійснення мрії – попробувати себе у різних амплуа. На короткий час діти ставали перукарями, художниками, пожежниками, медиками, лісівниками, кулінарами і т.д. І за свої старання отримували свої перші зароблені гривники.

Серед тих, хто активно взяв участь у проведенні заходу, був і Карпатський національний природний парк, діяльність якого представляли фахівці різних спеціальностей, без котрих неможливо уявити природоохоронну роботу організації. Діти знайомились з професіями лісівника, ботаніка, гідрохіміка, ґрунтознавця, фахівців з екологічної освіти та рекреації. Приємно, що учні виявляли велику зацікавленість до даних професій і виявляли бажання в майбутньому їх опанувати.

Завдяки такому заходу учням легше буде вибрати свою життєву стежину і, можливо, дехто з них незабаром гідно продовжить справу у збереженні навколишнього природного середовища.

11 вересня 2015 року, у рамках ХХІІ Міжнародного Гуцульського фестивалю, у місті Надвірна Івано-Франківської області, відбулася XIX науково-практична конференція на тему: «Національно-патріотичне, природно-екологічне та морально-правове виховання населення Гуцульського регіону – важливий вклад у збереження цілісності України, її природних ресурсів та історико-культурної спадщини: стан, проблеми, шляхи їх розв’язання», в роботі якої взяли участь понад 100 науковців, представників державної влади й місцевого самоврядування та громадськості з різних куточків України.

З вітаннями до її учасників звернулись Дмитро Стефлюк - голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», Олександр Кеніз – голова Надвірнянської районної державної адміністрації, Ярослав Кікінчук – голова асоціації місцевого самоврядування гуцульських районів та інші.

В наукових доповідях на пленарному засіданні піднімалися питання культурного та соціально-економічного життя Гуцульщини. Зокрема, Федір Гамор, доктор біологічних наук, профессор, заступник директор Карпатського біосферного заповідника, у своїй доповіді підкреслив, що на Гуцульщині зосереджено 7 установ природно-заповідного фонду міжнародного та загально-державного значення, які чимало роблять для розв’язання екологічних та соціально-економічних проблем цього регіону.

 Карпатський НПП  на конференції представляли: Олександр Киселюк, заступник директора парку, Леся Гайдук, начальник відділу пропаганди екологічної освіти та Наталія Гнатюк, етнолог та фахівець з екологічної освіти, які також активно взяли участь в секційних заняттях. Олександр Киселюк виступив з доповіддю «Впровадження проекту «Збереження Карпатських пралісів», а тема Наталії Гнатюк була: «Етнопізнавальний маршрут «Гуцульщина сакральна» як одна з форм екологічного та духовного виховання на Яремчанщині».

Відрадно, що навіть тепер, у складний для держави час, гуцули об’єднуються навколо спільної справи – збереження та примноження духовно-культурної спадщини України.

    По маршруту на г.Маковиця, звідки відкривається мальовничий вигляд на м. Яремче, встановлено в місцях відпочинку альтанку-застайку, два столики з лавочками, а також облагороджено криничку-джерело з цілющою водою. І все це для комфортного відпочинку  туристів на маршруті.

У Говерлянському природоохоронному науково-дослідному відділенні, що неподалік форельного господарства, по дорозі до спортбази «Заросляк», є бетонний міст через р. Прут, який був побудований ще у 70-х роках минуло сторіччя. До цього часу ніяких профілактичних та ремонтних робіт не проводилося, тому з часом на ньому появилися ями, а, через часте підняття рівня води, одна частина, на якій знаходиться несуча частина моста, була підмита. Працівниками служби охорони парку, напередодні відзначення Дня незалежності України були проведені ремонтні роботи по відновленню моста. Зокрема, працівники парку провели розчистили територію від зруйнованого бетонного укріплення, підготували новий каркас для підпірної стінки, завезли каміння, укріпили стінку арматурою та сіткою, провели роботи по бетонуванню проблемних ділянок об’ємом більше 6 м³ розчином високої якості. До роботи по відновленню моста долучилися і жителі селища Ворохта. Ці заходи стали можливими за фінансової підтримки Українського товариства охорони птахів і Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) в рамках виконання проекту «Збереження карпатських пралісів».

Проведення робіт по відновленню моста дає змогу безпечного проїзду легкового транспорту та автобусів із людьми, які хочуть відвідати Говерлу, та, у перспективі, перевезти модуль для роботи працівників служби охорони Карпатського НПП на полонину Пожижевська, Модуль є необхідним для ефективнішої охорони природних комплексів у високогір’ї.

   Співпраця студентів навчальних закладів з працівниками природоохоронних установ стає доброю традицією, що виховує майбутніх фахівців-природоохоронців. Щорічно на базі Карпатського НПП проходять практику студенти різних навчальних закладів, серед яких вихованці Київського національного університету, Прикарпатського лісогосподарського коледжу, Івано-Франківського коледжу Львівського аграрного університету, Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького, Сторожинецького лісового коледжу, Чернівецького факультету національно-технічного університету Харківського політехнічного інституту, Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, Прикарпатського національного університету ім.. В. Стефаника та ін.. В Карпатському НПП студенти пізнають практичні основи екології, лісівництва, ботаніки, хімії ґрунту та води, економіки, рекреації, туризму тощо. Поєднання теоретичних основ з практичними навиками сприяє більш глибинному вивченню відповідного предмета та усвідомленню його взаємозв’язку з оточуючим середовищем.

 

    На світлині Сосука Марія Василівна, студентка 5 курсу природничого факультету Камянець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, та керівник практики – Богдана Савчук, молодший науковий співробітник вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу. 

    20 серпня 2015 року у Карпатському НПП відбулася робоча зустріч з директором Проекту розвитку громад Корпусу Миру США в Україні Маратом Кюрчевським.

    У зустрічі взяли участь керівництво Парку, працівники відділів пропаганди екологічної освіти та рекреації, а також представники громадських екологічних організацій.

    Під час зустрічі були представлені усі можливості та переваги, котрі може отримати організація та громада від співпраці з волонтером Корпусу Миру, а також умови такої співпраці.

    Багаті природні та культурні ресурси є важливою складовою для сталого розвитку Карпатського регіону загалом та Яремчанщини зокрема. Карпатський НПП як природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня та науково-дослідна установа відіграє ключову роль у збереженні та сталому використанні цінних природних комплексів та об’єктів. Співпраця з волонтером Корпусу Миру сприятиме промоції екологічно зорієнтовано туризму та бізнесу в регіоні та налагодженню більш тісної співпраці між туристичним бізнесом, місцевою громадою та національним парком.

  Корпус Миру США в Україні засновано в 1992 році. В даний час організація працює за трьома проектами: викладання англійської мови як іноземної, розвиток молоді та розвиток громад. З часу свого заснування дотепер Корпус Миру співпрацював з багатьма українськими державними та громадськими організаціями. Американські добровольці живуть та працюють пліч-о-пліч з українцями протягом двох років, обмінюючись досвідом, шукаючи нові можливості для розвитку організації, розбудовуючи потенціал громади. Досить часто така співпраця волонтера з громадою продовжується і після закінчення терміну перебування волонтера у громаді.

Рішення Науково-технічної Ради Карпатського НПП,

яка відбулася 28липня 2015 року у м. Яремче

В роботі Науково-технічної Ради Парку прийняло участь 17 членів Ради, в т. ч.
5 докторів наук та 5 кандидатів наук.

Порядок денний:

1. Затвердження матеріалів  перманентного лісовпорядкування земель лісового фонду 2015 року (доп. головний природознавець – Купчак І.В.).

2. Про додаткові плани санітарно-оздоровчих заходів у 2015 р. (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони  природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

3. Про план лімітів використання природних ресурсів у 2016 році. (доп. –  провідний інженер ВДОПЕС Бойко В.М..).

4. Про затвердження змін до «Положення про Карпатський національний природний  парк» згідно нового законодавства (доп.   – юрисконсульт – Івасюк Г.М.).

5. Про організаційні засади функціонування зони відпочинку в урочищі Піги (Татарівське ПОНДВ, кв.10, вид. 7). Затвердження офіційної назви – «Лісничівка». (доп. – начальник відділу рекреації Панчук М.М., начальник Татарівського ПОНДВ – Мироняк Ю.І.).

6. Різне.

Про можливість облаштування спортивно-тренувальної зони відпочинку «Курінь Довбуша» (Татарівське ПОНДВ, кв.20, вид.5, ур. П’ятихатки) (доп. – голова Івано-Франківського осередку ФРІ-ФАЙТУ та контактних єдиноборств України Одайський В.Г).

 

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

1. Результати перманентного лісовпорядкування земель лісового фонду 2015 року затвердити.

2. Додатковий план санітарно-оздоровчих заходів у 2015 році погодити.

3. План лімітів використання природних ресурсів у 2016 році погодити.

4. Зміни до «Положення про Карпатський національний природний парк» погодити.

5. Схвалити організаційні засади функціонування зони відпочинку в урочищі Піги (Татарівське ПОНДВ, кв.10, вид. 7) та затвердити назву – «Лісничівка».

6. Погодити облаштування спортивно-тренувальної зони відпочинку «Курінь Довбуша» (Татарівське ПОНДВ, кв.20, вид.5, господарська зона, ур. П’ятихатки). Роботи проводити згідно чинного законодавства України.

Голова НТР                                                                                                 В.Я. Слободян

Вчений секретар                                                                                         М.В. Корчемлюк     

Так, починаючи з 2009 року, всі працівники природоохоронних установ 7 липня святкують День працівника природно-заповідної справи. Саме ці установи залишилися чи не єдиними, що охороняють цінні природні ландшафти, унікальні види флори та фауни, пам’ятки природи. Як справжні екологи, люди цієї професії дбають і про чистоту довкілля.

На території всіх населених пунктів Яремчанщини, а саме – в присілках Дора, Ямна, в м. Яремче, селищі Ворохта, селах Микуличин, Татарів, Яблуниця та Поляниця працівники Парку та ініціативні громадяни прибирали від твердих побутових відходів рекреаційні зони, туристичні маршрути та інші місця відпочинку. Відходи не просто збирали, а ще й сортували на пластик, скло та інші відходи. В цьому були зацікавлені підприємці, що приймають вторсировину, а зібране сміття вивезли на полігон ТПВ.

Сподіваємось, що такий приклад співпраці всіх мешканців допоможе зберегти Карпати чистими!

8 червня 2015 р. відбулася нарада Ініціативної групи з питань погодження вилучення у постійних землекористувачів та передачі у постійне користування Карпатському НПП земельних ділянок з пралісами і старовіковими лісами. Зустріч  організувало «Українське товариство охорони птахів» та Карпатський НПП в рамках проекту Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина). Учасниками наради були сільські голови Яремчанщини, представники селищної ради Ворохти та Яремчанської міської ради, директори Ворохтянського та Делятинського держлісгоспів.

На порядку денному було три питання:

1) Про основні напрямки діяльності ГО «Українське товариство охорони птахів» (голова Олег Дудкін);

2) Про проект щодо можливого розширення території ПЗФ за рахунок страровікових лісів та пралісів (національний координатор проекту Ольга Яремченко);

3) Про ділянки Ворохтянського та Делятинського ДЛГ, що потенційно підлягають вилученню у постійних землекористувачів та передачі Карпатському НПП (регіональний координатор Олександр Киселюк).

Учасники обговорили проблемні соціально-економічні питання, пов’язані з можливим вилученням земельних ділянок та включенням їх у ПЗФ.

                 Після спільних  дискусій вирішили:

Держлісгоспам та органам місцевого самоврядування підготувати списки проблемних питань та направити їх регіональному координатору О. Киселюку (kisolek@gmail.com) та національному координатору проекту О. Яремченко ([email protected]">[email protected]) з метою пошуку альтернативних рішень. 

Нещодавно жителі селища Ясіня (Закарпатської область) передали до реабілітаційного центру Карпатського національного природного парку двоє маленьких лисенят – Лізу та Майка. Пані Олена знайшла звіряток покинутими в лісі та вигодовувала їх близько двох місяців. Працівники парку поселили цих двох симпатичних тваринок в окремому вольєрі. 

        Нещодавно Карпатський національний природний парк в рамках виконання природоохоронного проекту  "Збереження Карпатських пралісів", який впроваджується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) підсилив свою матеріально-технічну базу, отримавши від проекту гірський мотоцикл  «Honda». Його прохідність у важкодоступних місцях дозволить покращити охорону природних комплексів.

            Для проведення науково-дослідних заходів Парку було передано фотопастку, за допомогою якої науковці зможуть отримувати інформацію про окремі види тварин.

            Окрім того, для еколого-просвітницьких заходів отримали ноутбук, мультимедійний пристрій, екран та кольоровий принтер.

Пропонуємо Вашій увазі електронну версію каталогу  "ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ УКРАЇНИ", підготовлений Українською асоціацією активного та екологічного туризму спільно з національними природними парками.

Дане видання є спробою презентувати ключові та найцінніші природні території для екологічного туризму, якими є національні природні парки у різних регіонах України. З його допомогою можна відкрити для себе неповторний світ унікальної української природи і знайти нові місця та можливості для цікавого, змістовного відпочинку.

Каталог вперше презентований на туристичній виставці UITT-2015  (25-27 березня 2015 р).

Планується, що видання буде щорічним, і в подальшому до парків будуть додані всі туристичні атракції та види активного відпочинку та туризму, що є поряд з нац. парками.

Видання 2015 року містить інформацію про 42 національні природні парки України.

http://book.uaeta.org

4 червня, напередодні святкування Дня охорони навколишнього природного середовища, в урочищі Піги (с.Татарів) Карпатського національного природного парку відбулося урочисте відкриття нової зони відпочинку «Піги». Розпочався захід посвятою каплички та панахидою біля стели Героям Небесної Сотні. Ініціатором побудови каплички та встановлення стели є інспектор з охорони природи заповідного фонду Татарівського природоохоронного науково-дослідного відділення – Богдан Калинчук, який також і поофірував власні кошти на матеріали для будівництва.

На святі були чисельно присутні мешканці села, представники Народної самооборони та працівники Карпатського національного природного парку. Особлива подяка прозвучала адміністрації парку та ініціатору новоствореної відпочинкової зони Юрію Мироняку, начальнику Татарівського ПНДВ парку. Завдяки старанням працівників цієї природоохоронної установи та небайдужих краян гості й жителі Яремчанщини матимуть змогу приємно і комфортно відпочити на лоні природи. До їх послуг відкрита колиба-лісничівка, альтанки, мангали та інші малі архітектурні форми., створені невтомними руками лісників під керівництвом досвідченого майстра з Яблуниці Дмитра Янка.

Отож, зона відпочику «Піги» чекає та гостинно запрошує всіх бажаючих відпочити!

«Формування майбутнього басейну ріки Прут!» – під такою назвою 26 травня в м. Яремче відбулися консультації з громадськістю щодо проекту Плану управління річковим басейном Пруту на 2016-2021 роки відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС (ВРД). Співорганізатори зустрічі: Регіональний екологічний центр ЦСЄ, ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» та Карпатський національний природний парк за підтримки проекту «Охорона довкілля міжнародних річкових басейнів» (EPIRB), який фінансується Європейською Комісією і реалізується консорціумом на чолі з Hulla&Co «Human Dynamics».

Мета зустрічі – представити проект Плану управління річковим басейном та запропановану Програму заходів для пілотного басейну р. Прут, зібрати зауваження від зацікавлених сторін та обговорити пропозиції щодо проекту Плану, включаючи заплановані заходи.

Проект Плану розроблявся із використанням матеріалів та методик Проекту, які підготували міжнародні експерти, та за участі  національних та місцевих експертів. Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» є виконавцем та координатором підготовки проектів Планів  управління басейнами Пруту та Верхнього Дніпра.

Символічним є те, що зустріч проходила на території Карпатського національного природного парку, де бере свій початок ріка Прут, і де формується її якість. Прут є важливою транскордонною рікою, що протікає по території України, Молдови та Румунії, і є однією із найбільших приток Дунаю.

У консультаціях взяли участь 55 осіб, серед них: представники Регіонального екологічного центру Центральної та Східної Європи, національний координатор проекту та ключові експерти, представники департаментів Мінприроди, Дністровсько-Прутського басейнового управління , Гідромету, обласних та районних адміністрацій, управління водних ресурсів Івано-Франківської області, обласних та районних відділів житлово-комунального господарства, держекоінспекції, 4 національних парків, туристичних агенцій, НУО та ЗМІ. До обговорень долучилися також представники Республіки Молдова ( Мінприроди, департаменту водних ресурсів та національний координатор проекту), які ознайомили учасників заходу з проектом Плану управління басейном Пруту для молдавської частини .

Україна зобов’язана  адаптувати своє природоохоронне законодавство до нормативно-правової бази Європейського Союзу відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, яка підписана у липні і ратифікована у листопаді 2014 року. Згідно підписаних зобов’язань, Україна повинна розробити і затвердити положення про плани управління річковими басейнами, методологію їх розробки, а також підготувати такі плани для 9-ти річкових басейнів України і має на це 10 років.

Головна мета створення плану управління річковим басейном Пруту – покращити розуміння бенефіціарів і зацікавлених сторін ключових елементів ВРД і процесу планування в річковому басейні, а також інтегрувати управління водними ресурсами (поверхневими і підземними) в річковому басейні для досягнення екологічних цілей.

Проект Плану був підготовлений командою експертів під керівництвом Всеукраїнської Екологічної Громадської Організації "МАМА-86" за підтримки команди міжнародних експертів проекту, а також Мінприроди, що є ключовим бенефіціаром проекту. Інформація і дані моніторингу стану водних ресурсів були надані Дністровсько-Прутським басейновим управлінням Держводагентства України, Центральною геофізичною обсерваторією, Державним підприємством «Геоінформ» України Держгеолслужби України, Державною службою статистики України, Адміністрацією Карпатського національного природного парку.

Детально ознайомитися з проектом Плану управління басейном ріки Прут можна на веб-сторінці проекту EPIRB (http://blacksea-riverbasins.net/en/pilot-basins/prut-basin).

Запрошуємо всі заінтересовані сторони надати у письмовому вигляді свої коментарі та пропозиції на електронну адресу начальника відділу водних ресурсів Мінприроди Олександра Боня: [email protected]а до 30 серпня 2015 року. Очікується, що найближчим часом буде створено Басейнову Раду Пруту - координаційного органу для імплементації Плану.

22 травня світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття. Генеральна Асамблея ООН на 55 сесії у 2000 році проголосила 22 травня Міжнародним днем біорізноманіття. Період з 2011 по 2020 роки Генеральною асамблеєю ООН проголошено Декадою ООН з біорізноманіття. Головною метою декади є сприяння реалізації Стратегічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки та Цільових задач Айті, прийнятих під час Десятої наради Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (м. Нагоя, Японія, 2010). Тема цьогорічного Міжнародного дня біорізноманіття - «Біорізноманіття для сталого розвитку» - обрана з метою зосередження зусиль міжнародного співтовариства для встановлення цілей сталого розвитку як складової Порядку денного ООН з розвитку на період 2015-2030 роки та визнання значимості біорізноманіття для досягнення сталого розвитку. Міжнародний день біорізноманіття це ще одна нагода звернути увагу на актуальні проблеми збереження біорізноманіття. Щороку міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день біорізноманіття низкою заходів: проведенням тематичних семінарів, конкурсів, фотовиставок, зустрічей та інформаційних кампаній.

Можна стверджувати, що основною причиною незбалансованого ведення господарства в природних екосистемах, є низький рівень природоохоронної кваліфікації та екологічної свідомості на всіх рівнях сучасного суспільства. Тому питання збереження біорізноманіття повинно бути завжди тісно пов’язане з розвитком екологічної освіти та просвіти, підвищенням кваліфікації та громадської свідомості відносно збереження довкілля. Карпатський парк, як об’єкт ПЗФ,  прагне створити єдиний комплексний підхід до суспільної освіти і навчання в галузі збереження біорізноманіття не лише при виконанні природоохоронних заходів на своїх теренах, але і сприяти підвищенню рівня кваліфікації спеціалістів, що приймають рішення у сфері живої природи.

Парк бачить основне своє завдання у збереженні та невиснажливому використанні біорізноманіття для функціонування ефективного господарювання. Основними напрямами виконання цього напряму діяльності є наступні положення.

1. Охорона біорізноманіття в межах їх біотопів (in-situ).

На популяційно-видовому рівні, щоб зберегти вид – необхідно зберегти природні умови його існування. Насамперед, це види, що знаходяться під загрозою зникнення, занесені до Червоної книги України і міжнародних переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів флори та фауни, з урахуванням вимог міжнародних договорів, до яких приєдналася Україна. Заходи у цьому пункті направлені на збереження або відновлення чисельності та ареалів природних популяцій представників біорізноманіття; підтримки природного стану популяцій шляхом здійснення реабілітаційних заходів; підтримання просторової, вікової, генеративної структури популяцій; реінтродукція зникаючих видів та популяцій з урахуванням потреб виду до умов природного середовища існування та місць зростання, генетичної структури видів і значення реінтродукції для екосистем. Карпатський НПП є осередком зростання значної частини раритетного фітогенофонду Українських Карпат, де охороняються  популяції 95 видів вищих судинних рослин, що занесені до Червоної книги України,  4 види з Європейського Червоного списку, 3 види  з Червоного списку МСОП, 3 види – з Додатку І Бернської конвенції.  Дослідження рідкісних і зникаючих видів рослин КНПП свідчать, що активне антропогенне навантаження на природну рослинність викликає багато негативних наслідків: перехід первинних типів рослинності до вторинних через порушення структури, зменшення флористичного різноманіття, спрощення структури угруповань, зниження порогу стійкості окремих популяцій.

На екосистемному рівні збереження біорізноманіття передбачає охорону видів та їх угруповань у складі природних екосистем. На території парку сформовано 6 висотних рослинних поясів (ВРП), а саме: пояси букових, ялицево-букових і буково-ялицевих, смереково-ялицево-букових і буково-ялицево-смерекових, смерекових лісів; ВРП криволісся та субальпійських лук; ВРП альпійських лук. Завдяки такій висотній диференціації рослинного покриву парк відзначається значним фітоценотичним різноманіттям. За домінантними видами описано 91 лісових, 19 чагарникових, 27 лучних та 14 болотних асоціацій, з яких 50 занесено до Зеленої книги України. Природниий рослинний покрив репрезентує майже все фітоценотичне різноманіття формацій букових і хвойних лісів, криволісся, субальпійських та альпійських лук Карпат.

2. Охорона біорізноманіття за межами їх природних місць існування (ex-situ) дозволяє зберегти лише частину генетичного різноманіття природних популяцій. Звичайно, у таких умовах порушуються генетичні процеси, характерні для природних популяцій, знижується стійкість видів до зовнішніх впливів. Ці засоби можуть бути застосовані у разі, коли вичерпані всі резерви збереження природних популяцій виду, на території парку це такі види як модрина польська та тис ягідний. Також КНПП володіє досить потужною генетичною базою представників біорізноманіття. На базі 3-х природоохоронних науково-дослідних відділень створені дендрарії, різноманіття яких становить біля сотні  видів деревних і чагарникових рослин. На території Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення закладені клонові плантації модрини, дугласії та ялиці. Для роботи з посадковим матеріалом (розмноження, вирощування саджанців) функціонує науково-дослідний розсадник «Підліснів».

3. Збалансоване використання компонентів біорізноманіття, основними засобами якого є впровадження технологій невиснажливого використання біорізноманіття. Дотримання принципу запобігання шкоді при використанні живих організмів (обов’язкове проведення ОВНС усіх екологічно загрозливих господарських об’єктів на території КНПП).

4. Збереження біорізноманіття за підтримки наукових досліджень. Визначальне значення мають прикладні наукові дослідження з питань інвентаризації та оцінки стану біорізноманіття, поширеності видів, чисельності, стану екосистем у цілому. На даний час моніторинг біорізноманіття, який здійснюється на території Карпатського НПП, дає диференціальну та інтегральну оцінку стану екосистем, їх структуру, взаємозв’язки, динаміку під впливом як природних так і антропогенних факторів. Ми очікуємо, що показники моніторингу будуть забезпечувати господарську можливість максимального збереження та примноження біорізноманіття. За перше десятиліття функціонування КНПП створено основу системи моніторингу – було здійснено вибір модельних ландшафтів і об’єктів постійних спостережень, зокрема  опорних полігонів - постійних пробних площ (ППП), облікових профілів і трансект. Моніторинг корінних деревостанів КНПП ведеться з 1989 року і на даний час такі дослідження проводяться на 50 постійних пробних площах. За науковими напрямками програми моніторингу флори та рослинного світу можна поділити на наступні: вивчення стану популяцій окремих видів, вивчення рослинності (геоботанічні дослідження), лісознавчі, ресурсознавчі, дослідження флори окремих районів.

Щороку на території парку реалізуються активні заходи, приурочені до Міжнародного Дня біорізноманіття. Тож і на цей раз творчими силами природоохоронців установи організовано акції по благоустрою туристичних маршрутів, підготовлено низку тематичних лекцій та уроків зі школярами. В арсеналі креативних заходів – цикл екскурсій в екологічному візит-центрі, на еколого-пізнавальних стежках та у вольєрному господарстві, «жива презентація» в Літньому класі, бесіди з дошкільнятами, відеоматеріал для обласної телекомпанії «Галичина» (екологічне виховання в гуртковій роботі), виготовлення буклетів і листівок та розповсюдження їх поміж мешканців Яремчанщини та її гостей. Відзначення Міжнародного дня біорізноманіття сприяє підвищенню поінформованості про роль навколишнього світу для благополуччя людини та необхідності дій щодо його збереження. 

У період з 11 по 17 травня 2015 року на території НПП «Зачарований край» (Закарпатська обл.) та Сколівські Бескиди (Львівська обл..) в рамках проекту «Збереження Карпатських пралісів», впроваджуваного Українським товариством охорони птахів за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства  проходив тренінг «Акустичний моніторинг кажанів з використанням бет-детекторів».

Тренінгпроводили німецькі експерти по кажанах - Markus Dietz, Olaf Simon, Maude Erasmy. У семінарі взяли участь представники Франкфуртського зоологічного товариства - директор Європейських програм Міхаель Бромбахер та керівних піар відділу Дагмар Андрес-Брьомер, директор Українського товариства охорони птахів Олег Дудкін, національний та регіональний координатори проекту Ольга Яремченко і Олександр Киселюк, провідні фахівці-експерти по рукокрилих Українських Карпат  – старший науковий співробітник Інституту екології Карпат, к.б.н. Андрій-Тарас Башта, заступник начальника відділу НДР та сталого розвитку Карпатського БЗ Василь Покиньчереда та представники 9-ти національних природних парків, залучених до проекту (НПП «Зачарований край», «Синевир», Ужанський, «Сколівські Бескиди», Карпатський, «Верховинський», «Черемоський», «Гуцульщина», «Вижницький»). Від Карпатського НПП участь у тренінгу приймав Грицюк Іван Васильович.

Після  завершення теоретичної частини учасники семінару пройшли практичне навчання з акустичного моніторингу кажанів за допомогою бет-кодерів – спеціальних приладів для запису і наступної розшифровки голосів кажанів. Німецькі експерти ознайомили учасників навчання з цими приладами, показали і потренували як встановлювати їх у природі, знімати з них записи голосів кажанів та розшифровувати на компютері.

П’ять приладів директор Європейських програм Франкфуртського зоологічного товариства Міхаель Бромбахер привіз на тренінгі передав національним природним паркам для того, щоб після навчання Парки мали змогу проводити високоефективний акустичний моніторинг кажанів.

Тренінгбув складним, проте захоплююче цікавим. Адже кажани – це особливі тварини. Цих тваринок (яких у нас звикли називати летючими мишами,) бачила майже кожна людина у наших краях, але ніхто не чув. Це тому, що кажани видають лише ультразвуки високої частоти, і за їх допомогою орієнтуються. Це справжнє диво природи. Кажан посилає короткі (0,01—0,005 с) ультразвукові імпульси частотою від 30 до 70 тис. Гц (для порівняння: людина сприймає звуки частотою до 20 тис. Гц), а потім сприймає відбитий від навколишніх предметів сигнал (до речі, саме такий принцип покладено в основу сучасних сонарів). Це дозволяє йому полювати вночі майже у цілковитій темряві. Такі особливості екології кажанів значно ускладнюють їх вивчення. І лише спеціальні прилади бет-детектори дають можливість проводити повноцінний моніторинг цих тварин та вивчати стан їх поселень.

Завдяки проведеному тренінгу та спонсорській допомозі Франкфуртського зоологічного товаристванаціональні природні парки, учасники проекту «Збереження Карпатських палісів»,отримали можливість запровадити  надзвичайно важливу роботу зі збору інформації та оцінки стану кажанів, які занесені до Червоної книги України (2009), на територіях ПЗФ регіону.

      12-13 травня 2015 року на території Карпатського НПП проходила екологічна акція «Чисте довкілля» в рамках природоохоронного проекту "Збереження Карпатських пралісів", що впроваджується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина). Мета заходу – формування у місцевих громад позитивного сприйняття парку та усвідомлення необхідності розширення його території з метою збереження унікальних старовікових лісів, що відіграють ґрунтозахисну, водо- та кліматорегулюючу роль, а також є осередками збереження цінних видів флори та фауни. Всі ці аспекти організатори акції висвітлили в ознайомчих бесідах з учасниками заходу.

       Працівники парку разом з територіальними громадами сіл Микуличин, Татарів та селища Ворохта, а саме за участю педагогів, учнів шкіл, членів громадських організацій «МАМА-86-ЯРЕМЧЕ», «Фонду розвитку соціальних та ділових ініціатив» м. Яремче, ГО «Фонд розвитку територіальної громади села Татарів» та ГО «Туристична асоціація «Карпати – Еко-край», органів місцевого самоврядування та небайдужих мешканців, прибирали береги річок Прут, Мересний, а також зони відпочинку «Ребровач» та «Вентарівка». Загалом до акції долучилося понад 150 учасників. Було прибрано понад 5 км. прибережної річкової смуги у Ворохті, 6 км.  – у Татарові та 3 км. у Микуличині. Всі зібрані відходи були вивезені на полігон.

          Сподіваємося, що такий приклад співпраці об’єднає людей різних професій та поглядів, стане основою для усвідомлення самобутньої краси рідного краю та унікальної цінності природних ландшафтів.

В цьому році вже традиційно екологічних активістів об’єднав Карпатський національний природний парк. Саме ця територія є візитівкою регіону і центром туристичного паломництва. Тому і працівники парку, і місцеві громадські організації не залишаються осторонь місцевих екологічних проблем. Акції по прибиранню відбувалися в різних частинах парку силами працівників адміністрації та служби державної охорони, активістів громадських організацій «Еко-плай», «МАМА-86-Яремче» та «Пробій». Практично кожне природоохоронне науково-дослідне відділення (ПОНДВ) облаштовували рекреаційні зони. Адміністрація парку прибирала територію біля центрального офісу, а працівники відділу рекреації та Женецького ПОНДВ облагороджували місце відпочинку біля водоспаду Гук.

Як і в минулому році, не оминули увагою туристичні маршрути вздовж берегів річки Жонка та на водоспад Дівочі сльози. Прибирали від твердих побутових відходів прибережну смугу та лісову дорогу працівники Яремчанського ПОНДВ та активісти ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче».

         Загалом в акціях взяли участь біля 50 учасників. Сподіваємося, що такі заходи не залишать байдужими відпочиваючих і кожен з них буде оберігати чистоту довкілля!

З початку поточного року Українське товариство охорони птахів за участі і фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства розпочало впровадження  другого етапу проекту «Збереження Карпатських пралісів», в рамках якого на основі підготовлених у 2014 році клопотань та наукових обґрунтувань планується проведення погоджень щодо пропонованого розширення територій НПП, а також збільшення площ земель Парків, вилучених у постійних землекористувачів.

21 – 22 квітня 2015 р. на території Карпатського НПП, в регіональному офісі проекту, що розташований в с. Микуличин Яремчанського району,  відбулася установча нарада, метою якої було обговорення результатів впровадження першого етапу проекту та розробка Плану дій з погодження розширення територій НПП/вилучення земель у землекористувачів і передачі НПП у постійне користування.

Учасники зустрічі, окрім досягнень, поділилися і основними недоліками та проблемами реалізації проекту. Обговорили ключові загрози для кожного парку, які можуть перешкоджати розширенню природоохоронних територій за рахунок цінних площ з пралісами та старовіковими деревами.

Окрему увагу приділили юридичним аспектам питання, погодили програму дій на найближчу перспективу та окреслили основні цільові групи проекту.

Для впровадження всіх етапів проекту створено робочі групи. Серед заходівважливим є агітаційно-пропагандистський компонент, що допоможе висвітлити для територіальних громад переваги природоохоронних територій.

Проект було представлено і в рамках ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Регіональні аспекти флористичних та фауністичних досліджень» 24-25 квітня 2015 року в НПП «Черемоський». Киселюк Олександр Іванович, регіональний координатор проекту, розповів про результати 2014 року та перспективи на 2015 рік. Учасники зустрічі підтримали пропозиції щодо  включення особливо цінних ділянок старовікових лісів в території ПЗФ. За попередніми підрахунками всіх дев’яти парків -  ця площа складає більше 106 тис.га.

 

Працівники відділу рекреації Карпатського НПП підхопили мотиви всеукраїнської екологічної акції "За чисте довкілля", прибравши зону відпочинку на еколого-пізнавальній стежці "Урочище Женець – водоспад Гук". Крім того, працівниками Женецького ПНДВ були проведені роботи з рекреаційного благоустрою.

 

Прибрана та облаштована відпочинкова зона чекає на екологічно свідомих відвідувачів, котрі, насолоджуючись красою природи, дбатимуть, насамперед, і про чистоту довкілля.

Станом на 24 квітня 2015 року вершина г. Говерла покрита снігом товщиною 1,5 метри, тому у високогір’Ї Івано-Франківської області можливі сходження лавин.В даний час відвідування гірських масивів є небезпечним. За прогнозами синоптиків такі погодні умови збережуться  на травневі свята. Адміністрація Карпатського національного природного парку просить утриматися від підкорення вершини.

 

     Розпочинається активний туристичний сезон. Багато жителів Яремчанщини, а також відпочиваючі з інших регіонів, відвідують водоспад  “Дівочі сльози”.  Працівники КНПП провели прибирання території зони відпочинку, замінили старі архітектурні форми на нові. Плануємо встановити нову огорожуі мангал. Приємного відпочинку.

    16 квітня  2015 року в дику природу випустили дві особини кота лісового (Felis sylvestris), вони два місяці перебували в реабілітаційному центрі для диких тварин Галицького національного природного парку,  куди вони потрапили через травми. Самку спіймали в браконьєрське сільце в лісах Рахівського р-ну Закарпатської обл., самця – в капкан на території Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Обох тварин випустили на території Карпатського національного природного парку в місцях, де раніше зустрічались представники цього виду. Після повернення у дику природу цих рідкісних тварин зоологи сподіваються на збільшення популяції кота лісового на теренах Карпатського НПП. 

Поки будуть писаночки

На світі писати –

Доти люд наш буде жити

Й край наш процвітати.

(народна співанка)

«Писанка – це світло сонця і світ душі, подих неба і дух землі, це геній нашого народу. З неї, як із невибутнього яйця-райця, безкінечно струмує творча сила митців з народу».

Вадим Мицик, етнограф

   Двері Карпатського національного природного парку завше відчинені для відвідувачів. Тут постійно проводяться семінари, презентації, зустрічі. Минулого тижня в приміщенні конференц-залу Екотуристичного візит-центру панувало особливе пожвавлення: учасниками майстер-класу із виготовлення великодніх писанок стали наймолодші мешканці Яремчанщини, які побажали долучитися до прадавньої незабутньої традиції українського народу. А сподвижником такої оригінальної акції стала Наталія Гнатюк, фахівець відділу пропаганди екологічної освіти КНПП.

   На початку заняття Наталія розповіла про історичні корені писанкарства та обрядове шанування яйця у давнину, переповіла легенди та народні повір’я про походження писанки. Змістовною була розповідь про християнські традиції підготовки і святкування Великодня на Україні. Діти розглянули на кольорових ілюстраціях орнаменти писанок з різних регіонів нашої країни, ознайомилися з символами та елементами розпису та отримали детальну покрокову інструкцію. Увесь творчий процес від яйця – до писанки відбувався під пильним наглядом Наталії та працівників відділу. Учні з цікавістю спостерігали за поступовим перетворенням та народженням писанкового дива. І ось – перша писанка в дитячих руках. У кожного – своя, неповторна, оригінальна, в якій знайшов відображення власний світ краси і добра. Вони прикрасять великодні кошики  та принесуть радість від Світлого Празника Христового Воскресіння.

   Ця ідея проведення майстер-класу захопила не лише дітей, а й дорослих. Працівники парку теж виявили бажання спробувати себе у писанкарстві. Це мистецтво особливе тим, що воно доступне однаково всім, а не лише професіоналам. І хоча попередньо вибирається взірець і малюється ескіз майбутньої писанки, результат не можна  передбачити наперед. Найцікавіший момент відбувається тоді, коли вже майже чорну від фарби та воску писанку нагрівають свічкою, відкриваючи яскраві кольорові барви. Тож дорослі, як діти, раділи та чудувалися таїні творення писанкової краси, ділилися враженнями про набутий досвід.

   І малих, і дорослих  по завершенні майстер-класу переповнював однаковий жаль: «Як шкода, що це лише раз на рік!». Виникло бажання зробити писанкарство традиційним звичаєм своєї сім’ї у передвеликодний період.

   Писаночки, створені власноруч, будуть довго милувати зір в родинній оселі. Нехай зі святом Воскресіння Христового вони принесуть і воскресіння нашої України!

    Початок квітня здивував всіх снігопадом і негодою. Лелеки, які повернулися до  свого гнізда, опинилися в екстремальній ситуації. Працівники відділу рекреації разом з працівниками Яремчанського міського комунального підприємства вирішили допомогти  птахам. Були зібрані кошти на  їх підгодівлю і з допомогою вишки корми були  доставлені в гніздо птахів.

   В кінці минулого року Українська асоціація активного та екологічного туризму, асоціація журналістів «Туристичний прес-клуб України» та журнал  «Міжнародний туризм» організували перший Національний конкурс лідерів активного та екологічного туризму України.

    Метою конкурсу є визначення кращих представників сфери активного та екологічного туризму і відпочинку, підвищення якості надання послуг даної сфери, популяризація активних видів туризму та розвитку екологічного туризму.

    26 березня в м. Київ, в рамках міжнародної туристичної виставки UITT  2015,  відбулась офіційна церемонія нагородження переможців конкурсу за  15-ма номінаціями.

    Карпатський національний природний парк отримав почесну перемогу і був визнаний найкращою установою екологічного туризму в Україні!

  27 березня 2015 р. на базі  Львівського інституту економіки і туризму проведена Всеукраїнська науково-практична конференція “ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ПАМ’ЯТКИ ПРИКАРПАТТЯ ТА КАРПАТ ВАЖЛИВІ ОБ’ЄКТИ В РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ”. Співорганізаторами конференції виступили Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ), Департамент міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА та Управління туризму Львівської міської ради.

 Метою проведення наукового заходу була потреба ґрунтовного аналізу сучасного стану, наявної джерельно-історіографічної бази та практичного значення історико-культурних пам’яток Прикарпаття та Карпат, національної і світової історико-культурної спадщини для розвитку туризму.

  У конференції взяли участь 57 учасників, з них 8 молодих вчених та 8 студентів, що представляли різні навчальні заклади та установи України. Електронний варіант матеріалів конференції буде розміщений на сайті інституту.

  У роботі конференції взяли активну участь науковці та викладачі, аспіранти й студенти Львівського інституту економіки і туризму, Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Львівської академії друкарства, Національного університету «Львівська політехніка», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Чернігівського державного інституту економіки і управління, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Карпатського національного природного парку.

  27 березня 2015 року відбулося пленарне  та  секційні засідання, на яких було заслухано та обговорено тематичні доповіді. Доповідачі висвітлювали широке коло актуальних питань пошуку, дослідження і впровадження у туристичну галузь історико-культурних ресурсів, серед яких особливе місце відводилося найновішим результатам  наукових досліджень національних і різноетнічних (польських, єврейських, австрійських та ін.) культових споруд Прикарпаття та Карпат, галицьких монастирів, великому значенню місцевих музеїв та розширенню музейництва, питанням збереження унікальної історико-культурної спадщини, а також великим можливостям використання історичних і культурних пам’яток в туризмі.

  На конференції з презентацією «Етнопізнавальний маршрут «Гуцульщина сакральна» як одна з форм в розвитку релігійного туризму на Яремчанщині» виступила фахівець відділу пропаганди екологічної освіти Карпатського НПП Наталія Гнатюк, яка поділилася досвідом популяризації  та включення об’єктів сакральної архітектури в туристичні маршрути, як перспективні напрямки у розвитку регіонального та міжнародного туризму. Також розглянула різні можливості пошуку і залучення коштів для виконання необхідних робіт для збереження церков та проведення рекламно-інформаційної діяльності з метою збереження національної і світової історико-культурної спадщини.

25 березня 2015 року працівники відділу рекреації Карпатського національного природного парку відвідали м. Київ для участі у 21-ій Міжнародній туристичній виставці UITT 2015 "Україна – подорожі та туризм", що проходила у Міжнародному виставковому центрі.

Презентація КНПП була частиною об'єднаної туристичної експозиції "Екотуризм в Україні", що проходила під егідою Української асоціації активного та екологічного туризму та за підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України. Тема експозиції це – інновації та найкращі рішення для екологічного та активного туризму, майстер-класи та дегустація регіональних продуктів.

       Учасникам та відвідувачам виставки були представлені природні та рекреаційні ресурси КНПП. Також презентувалася друкована продукція як інстремент промоції екотуризму. Учасники та гості виставки мали можливість скоштувати екологічно чисті карпатські продукти. Протягом усієї презентації спостерігалася висока зацікавленість відвідувачів до ререаційних ресурсів Карпатського краю. Як результат налагоджені контакти з рекреаційними установами для подальшої співпраці з метою розвитку та промоції екотуризму в Карпатах.

    Нещодавно на території Карпатського національного природного  парку була знайдена ще одна тваринка, яка потребувала допомоги. У результаті  великого снігового покриву, борсук не зміг знайти собі їжу і був змушений спуститись поближче до людських осель, де його і помітили люди. Вони у свою чергу і звернулись у КНПП. Працівники державної служби охорони парку, виїхали на місце знахідки. Борсука оглянули, і передали у реабілітаційний центр на базі вольєрного господарства Карпатського НПП, де його нагодували і дали тимчасове житло. Зараз тваринка почувається краще і звикає до людей.

  В цьому році екологічна спільнота відзначає цей день під гаслом «Вода та сталий розвиток». Напередодні святкування, 19 березня 2015р., за сприяння адміністрації Карпатського національного природного парку, відбувся круглий стіл в рамках проекту «Забезпечення рівного права на воду та санітарію в Україні», що реалізує ВЕГО «МАМА-86» за підтримки Шведської Агенції міжнародного співробітництва та розвитку SIDA. Проект передбачає не тільки широку інформаційно-просвітницьку кампанію з питань води та санітарії, але й незалежні моніторингові дослідження якості питної води в джерелах громадського користування, розробку так званих безпечних планів води та практичне вирішення місцевих проблем.

  Так, ще в грудні 2014 року ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» розпочала незалежні дослідження якості води в природних джерелах на території Карпатського національного природного парку та в деяких шкільних закладах. Проект буде тривати ще два роки.

  Зібравшись в Екотуристичному візит-центрі парку, учасники круглого столу обговорили ситуаційне дослідження, яке розпочалося ще у 2012р., щодо проблем водопостачання, водовідведення та умов санітарії на Яремчанщині, ознайомились з висновками та виділили найактуальніші проблеми регіону в цій галузі. У заході взяли участь понад 30 учасників, серед яких: представники Яремчанської міської ради, сільських рад, комунальних підприємств, відділу освіти, Карпатського НПП, приватні підприємці, члени громадських організацій та місцевої самооборони.

  Круглий стіл проходив у жвавій дискусії. Як результат, було прийнято рішення щодо об’єднання зусиль КНПП, органів місцевого самоврядування та громадських організацій для проведення інвентаризації джерел забруднення стічними водами р.Прут та її приток, виявлення та ліквідації стихійних сміттєзвалищ, залучення підприємців до створення пунктів прийому вторсировини та виготовлення сітчастих контейнерів. Учасники відзначили ключову роль екологічної освіти населення, а особливо молодого покоління для покращення екологічної ситуації в регіоні. Було ініційовано створення робочої групи в кожному населеному пункті з метою проведення екологічних акцій та залучення місцевих громад до конкретних заходів.

 

Працівники відділу пропаганди екологічної освіти спільно з ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» навесні вже традиційно проводять екологічну акцію «Збережемо першоцвіти» для освітніх закладів Яремчанщини. Цікаві бесіди з ілюстраціями першоцвітів, а також легенди та загадки прикрасили повчальні розповіді про необхідність збереження перших весняних рослин. Такі екологічні заняття в дошкільному закладі с-ща Ворохта провели Лариса Яремин та Галина Марчак. А Наталія Гнатюк провела уроки в молодших класах Яремчанської ЗОШ №1. Діти  уважно слухали та активно брали участь в обговоренні проблеми знищення первоцвітів.
 

Крім того, вперше цьогоріч, до акції долучились і відпочинкові заклади. Цікавим та змістовним заходом став семінар «Не зривайте первоцвіти», що проходив 12 березня в Екотуристичному візит-центрі Карпатського НПП. Учасниками семінару були вихованці дитячого санаторію «Сніжинка», які неодноразово відвідують найцікавіші куточки нашого краю. Діти з різних регіонів нашої країни мали можливість ознайомитись з первоцвітами Карпат. І хоча природа тут пробуджується, зазвичай, найпізніше в Україні, та їх статус зобов’язує кожного дбайливо ставитися, охороняти та примножувати багатства рослинного світу. Для кращої наочності було продемонстровано дві презентації про першоцвіти,які провела Уляна Абрам’юк. Також діти побували і в музею візит-центру КНПП, де ознайомилися з природними та етнографічними особливостями краю. На завершення семінару вихователь санаторію подякувала працівникам парку за можливість долучитися до природоохоронних акцій, що полегшує роботу педагогів в напрямку екологічної освіти.
 

Школярі переконалися, що ліпше зробити кілька фото на галявині підсніжників, відчути себе фотохудожником цих квітів, ніж завдати рослинам болю. Дощової осені чи холодної зими можна взяти альбом і згадати весну. А коли вона настане, неодмінно знову піти у ліс чи на поляну, щоб ще раз насолодитися красою первоцвітів і знати, що цей чарівний фотокадр можна буде повторити.

   У Яремчанському ПНДВ, у районі багатоквартирних будинків, силами місцевих жителів та працівників відділу рекреації, проведено роботи по відновленню природного джерела. Чистої джерельної води приходять напитися жителі Яремча, а також гості міста. Пийте на здоров’я чисту Карпатську воду.

Дорогою до с.Татарів на відстані 4,6км від центральної автодороги знаходиться одна з наймальовничіших атракцій Карпатського національного природного парку – водоспад Гук, який є кінцевою точкою еколого-пізнавальної стежки "Урочище Женець – водоспад Гук".

Природа тут прекрасна завжди. Зимою дерева вбираються у білі шати та гомонять кришталево чисті гірські потоки, влітку та весною квітне зелений трав’яний килим, а осінь зустрічає відвідувачів золотими барвами.

         Багата також й інфраструктура стежки. Це зони відпочинку з альтанками та мангалами, де всі охочі можуть відпочити дорогою до водоспаду.

Водоспад Гук знаходиться на вистоті 900м над рівнем моря. Вода повільно спадає з висоти близько 15м. Місцеві жителі назвали водоспад Гуком через шум, що доноситься від нього. Через постійне зволоження влітку тут назвичайно багата рослинніть, а взимку мороз перетворює водоспад у цікавий витвір мистецтва. 

         25-27 березня 2015 року на території Міжнародного виставкового центру (Броварський проспект, 15, м. Київ) відбудеться ХХІ міжнародна виставка UITT «Україна – Подорожі та Туризм».

         Ця туристична виставка, що має всі підстави називатися однією з найбільших в Україні, традиційно проходить в березні, та з року в рік набуває все більшого визнання серед фахівців туристичного бізнесу країни, держав близького та далекого зарубіжжя.

         На UITT-2015 «Україна - Подорожі та Туризм» планується участь понад 200 туристичних компаній, туроператорів, національних і місцевих туристичних асоціацій, готелів, транспортних агенцій, страхових компаній, представництв багатьох країн світу.

         Свою участь у виставці підтвердили Національні туристичні офіси та Міністерства туризму Аргентини, Грузії, Болгарії, Єгипту, Італії, Ізраїлю, Іспанії, Таїланду, Кіпру, Куби, Тунісу, Туреччини, Угорщини, Хорватії, Домініканської Республіки, Словенії  тощо.

         У рамках виставки відбудеться Міжнародна конференція «MICE Ukraine: діловий туризм – Україна».

Минулого тижня до центру реабілітації диких тварин на базі вольєрного господарства Карпатського НПП потрапила нова мешканка. Це сова-довгохвоста із травмою крила. Після огляду працівники центру розмістили іі в один з вольєрів. Після перенесеного стресу лісова красуня приходить у норму, добре споживає корм, і маємо надію повернеться на волю здоровою.

Запрошуємо відвідати Карпатський НПП та Центр реабілітації диких тварин, щоб побачити нову мешканку.

Попередження!!!

У звязку з лавинонебезпечним періодом та високою ймовірністю сходження лавин прохід та проїзд через контрольно – пропускний пункт Говерлянського природоохоронного науково - дослідного відділення Карпатського національного природного парку (смт. Ворохта, 14-й кілометр) з 6 січня не допускається.

Адміністрація
Карпатського НПП

В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 63 особи, в т. ч. 7 докторів наук та 3 кандидати наук. Були присутні 12 членів НТР, 5 членів НТР (Клапчук В.М., Марискевич О.Г., Козловський М.П., Парпан В.І., Царик Й.В.) засвідчили підтримку позитивного вирішення питань письмовим підтвердженням. Під час роботи науково-технічної ради були розглянуті та прийняті рішення щодо ряду питань функціонування парку та співпраці з громадськістю Яремчанщини.

1. Перспективи розширення території Карпатського НПП у басейні верхів’я Прута.

(доп. - заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І, завідувачі лабораторій. ).

При організації першого національного парку на Україні були пропозиції про значну більшу площу. Одна із основних вимог при організації Парку – басейновий принцип, що дасть змогу зберегти цілісність природної екосистеми, хоча на сьогоднішній момент нижні частини схилів гір належать Парку, а верхні частини схилів гірських рік, потоків та самої ріки Прут - Делятинському і Ворохтянському лісгоспам. Такий розподіл території приводить до того, що експлуатовані приполонинні лісові масиви сильно вирубуються, а, зокрема, трелювання деревини по руслах потоків сприяє виникненню таких негативних процесів як селеві потоки, площинний змив та знос, глибинна та бокова ерозія, осипи, зсуви, що, в свою чергу, спричинює значний винос поживного грунтового горизонту і зміну гідрологічного режиму вод. Все це спричинює збіднення природного біорізноманіття екосистеми загалом.

Для розширення площі Карпатського національного природного парку пропонується приєднання територій двох лісових господарств:

ДП «Ворохтянське лісове господарство» - площа 11770 га:  Озернянське лісництво  – 3688 га, Кремінцівське лісництво – 3740 га, Поляницьке лісництво – 4342 га.

ДП «Делятинське лісове господарство» - площа 13531: Поляницьке лісництво  – 5192 га, Микуличинське лісництво – 3094 га, Дорівське лісництво – 5245 га.      

Підготовлено:

- експертний висновок щодо доцільності розширення вилученої території;

- інформацію щодо перспектив розширення вилученої території;

- клопотання і наукове обгрунтування щодо розширення вилученої території

- обстежено 131 ділянку, площею 1203,7 га та ідентифіковано 96 ділянок площею 855,4 га, що ймовірно мають характерні ознаки пралісів та старовікових лісів.

Потрібно ще зробити:

-Отримати погодження від Міністерства екології та природних ресурсів України

-Отримати погодження від землекористувачів: ДП «Ворохтянське лісове господарство» та   ДП «Делятинське лісове господарство».

-Указ президента про розширення території Карпатського національного природного парку

Проблеми:

-Землекористувачі не погоджують  передачу земель національному парку.

-Місцеве населення не підтримує передачу земель Парку, оскільки побоюються за нестачу опалювальної сировини (дров) через посилення охорони території.

Шляхи вирішення проблем:

-Проведення просвітницької роботи з місцевим населенням щодо розширення парку у регіоні

-Пошуки компромісу із землекористувачами (ДП «Ворохтянське лісове господарство»; ДП «Делятинське лісове господарство») у вирішенні питання передачі земель у відання Парку у постійне користування

-Мотивація збільшення території парку за басейновим принципом та вимог Європейського союзу щодо розширення площ природно-заповідних територій для відповідності з європейськими стандартами у разі можливого вступу України в Європейський союз.

М.Приходько. Потрібно активнішу увагу приділяти питанням погодження з землекористувачами. Питання сприяння громадам за проживання на території парку –  передбачати певну компенсацію чи пільги.

Ф.Гамор. Розширення треба почати з державної програми «Державної стратегії регіонального розвитку». На підставі цієї програми бажано передбачити участь парку в розвитку регіону. Подати та затвердити на сесії обласної ради свої дані про розширення.

Значну увагу необхідно приділити роботі з представниками зацікавлених сторін: лісорубами, забудівниками рекреаційних об’єктів, пасовище власниками, користувачами дров.

Вирішили: Перспективи розширення території Карпатського НПП у басейні верхів’я Прута підтримати та схвалити.

2. Про плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи», еколого-освітній роботі на 2015 р. (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І., начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.).

План роботи НТР на 2015 рік поданий в додатку 1.

План роботи по програмі «Літопису природи» на 2015 рік поданий в додатку 2.

План роботи по еколого-освітній роботі на 2015 рік поданий в додатку 3.

Вирішили: Плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи» та еколого-освітній роботі погодити.

3. Про план санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2015 р. (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

Одним з головних завдань служби державної охорони парку є контроль за санітарним станом лісових масивів. Для своєчасного виявлення  пошкоджених насаджень, які потребують втручання людини з метою їх подальшого оздоровлення, є проведення лісопатологічного обстеження.

Згідно Санітарних правил в лісах України та на основі Наказу директора парку № 36 від 3 квітня 2014 року було заплановано обстежити територію площею 12,0 тис.га На основі даних лісопатологічного обстеження було встановлено об’єми проведення санітарно-оздоровчих заходів в насадженнях парку.

Олвз – 10,2 га; 33/29 м³ ВСР – 595,2 га; 13602/9384 м³, ССР – 0,4 га; 93/63 м³.

Виявлені пошкоджені насадження обстежувались лісопатологом та інженерами відділу охорони та збереження природних екосистем Карпатського національного природного парку. Проведені обстеження найбільш пошкоджених ділянок науковими співробітниками парку. Основними причинами ураження насаджень є природні стихійні явища, в результаті в ослаблених деревостанах виникають осередки стовбурових шкідників. Завдяки сприятливим погоднім умовам 2014 року для їх розвитку вони набули значного поширення. Ослаблені дерева буквально на очах всихають. Осередки мають за ступенем розвитку переважно виникаючий характер, а ступінь ураження насаджень куртинний та груповий.

Загальна площа і загальний запас вибірки при проведенні санітарно-оздоровчих заходів

Враховуючи ступінь пошкоджень насаджень, розроблений  план санітарно-оздоровчих заходів на 2015 рік. Він розроблявся у відповідності до Санітарних правил в лісах України. Санітарно-оздоровчі заходи планувалися в пошкоджених деревостанах, де спостерігається значна кількість дерев, які сильно ослаблені, всихаючі, сухостійні, в осередках розвитку хвороб та шкідників, на захаращених ділянках. Насадження, які включені в План СОЗ, будуть обстежені представником з обласного управління лісового і мисливського господарства та представником із державного управління охорони навколишнього природного середовища в області, які підтвердили б правильність підбору ділянок.

Слід зазначити, що рубки призначені в насадженнях, які вже втратили значну частину біологічних і екологічних функцій (тобто розладнані). На цих ділянках спостерігається значне всихання дерев. Деякі насадження потрібно очистити від захаращеності, оскільки є і свіжі  вітровали і поодинокі всихання, які в перспективі можуть стати осередками розвитку шкідників і хвороб. Метою проведення СОЗ є недопущення розвитку осередків поширення та розмноження хвороб і шкідників. Багато ділянок примикає до доріг та туристичних маршрутів, що погіршує їх естетичний стан, а інколи і прохідність.

План СОЗ оформляється як ліміт на використання природних ресурсів у межах території ПЗФ загальнодержавного значення.

Вирішили: План санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2015 році погодити.

4. Про зміну функціонального зонування ділянок під кладовища  (доп. – головний природознавець – Купчак І.В., провідний інженер ВДОПЕС Бойко В.М.).

Вашій увазі пропонуємо погодити переведення земельних ділянок, які будуть використовуватись для потреб місцевого населення, а саме Ворохтянською селищною та Микуличанською сільською радою для влаштування кладовища,

Ворохтянська селищна рада – Ворохтянське ПОНДВ, картал 9, виділ 24,29, площею 2,9182 га зона регулярної рекреації в  господарську зону.

Микуличанська сільська рада – Підліснівське ПОНДВ, квартал12, виділ 12, площа 5,0 га регульованої рекреації в господарську зону.

  Дане питання регулюється «Проектом організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів і об’єктів Карпатського НПП – розділ 5,3 «Пропозиції щодо можливих змін функціонального зонування», а саме після проведення відповідних обстежень і винесення на розгляд науково-технічної Ради Карпатського НПП, можливі зміни функціональному зонуванні будуть враховані при проведенні лісовпорядкування за технологією безперервного.

Вирішили: Переведення ділянок під кладовища із зони регульованої рекреації у господарську зону погодити.

 

5. Про покращення туристичної інфраструктури на території парку (доп.- начальники ПОНДВ, представники організацій та фізичних осіб надання послуг)

До науково-технічної ради парку  звернулося ряд  підприємців з пропозиціями про покращення туристичної інфраструктури на території парку.

-          Погодити поточний ремонт туристичного будиночка (Татарівське ПНДВ, кв. 22, вид.24) за благодійні кошти ПП Кричкалюк М.Ю.

-          «Центр соціальних та ділових ініціатив» м. Яремче (вик.дир. І.Зінов’єв) пропонує створення парку-музею «Карпати в мініатюрі» у Яремчанському ПОНДВ.

-          Комплекс сімейного відпочинку “Ведмежа гора” ініціює передпроектну пропозицію щодо створення  "Босоніжної стежки" в районі вольєрного господарства (Яремчанське ПОНДВ).

-          Група підприємців (ПП Панько П.В. та ПП Стефанюк І.М.) звернулася про влаштування зіплайнів на території Яремчанського та Женецького ПОНДВ.

-          ПП Криворучко М.В. звернувся про дозвіл на облаштування відпочинкової зони з будівництвом малих архітектурних форм у Яремчанському ПОНДВ.

-          СГД Макаревич Н.М. звернувся про дозвіл на облаштування переносного витягу для лижників-початківців.

-          Облаштування переносного витягу на території Яблуницького ПНДВ.

Вирішили: Не заперечувати щодо встановлення повітряного витягу ПП Паньком П.В. (Яремчанське ПОНДВ) та СГД Стефанюком І.М. (Яремчанське, Женецьке ПОНДВ)  та в своїй діяльності дотримуватись чинного природоохоронного законодавства.

Схвалити передпроектну пропозицію щодо створення "Босоніжної стежки" в районі вольєрного господарства (Яремчанське ПОНДВ). Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.

Схвалити передпроектну пропозицію «Центру соціальних і ділових ініціатив» щодо створення  парку-музею «Карпати в мініатюрі» у Яремчанському ПОНДВ.

Погодити СГД Макаревичу Н.М. облаштування переносного витягу для лижників-початківців. Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.

Погодити поточний ремонт туристичного будиночка (Татарівське ПНДВ, кв. 22, вид.24) за благодійні кошти ПП Кричкалюк М.Ю.

 

6. Різне.

6.1. Про заходи щодо відзначення 35-ти років з дня створення Карпатського НПП (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ.

1.1. Провести Міжнародну науково-практичну конференцію та видати її матеріали (орієнтовно в вересні 2015 року).  Відп. – Слободян В.Я., Киселюк О.І., керівники лабораторій

1.2. Під час проведення конференції організувати виступи колективів художньої самодіяльності. Відп.– Гайдук Л.М., Абрам'юк У.М.

1.3. Розробити проект екскурсії для учасників конференції з показом найбільш цікавих природних комплексів парку. Відп. – Панчук М.М., Киселюк О.І.

1.4. Під час проведення конференції організувати виставку народних умільців.  Відп. – Косило Л.С., Гнатюк Н.М. 

2. ПРОПАГАНДИСТСЬКІ.

2.1. Підготувати та видати листівки по основних напрямках діяльності парку (до 01.07.2015 р.). Відп. – заступники директора, начальники відділів.

2.2. Видавати щоквартально газету "Карпатський національний" з постійною рубрикою „Карпатському – 35”. Відп. – Абрам’юк У.М.

2.3. Підготувати та видати серію буклетів (до 01.07.2015 р.). Відп. – заступники директора, начальники відділів.

2.4. Підготувати матеріали та видати монографії і збірки. Відп. – заступники директора, начальники відділів.

2.5. Виготовити логотип „Карпатському НПП – 35” з використанням у проведенні ювілейних заходів та випуску друкованої продукції. Відп. – Яворський А.І., Тимчук Я.Я.

2.6. Провести екологічну вікторину для школярів (до 15.05.2015 р.). Відп. – Гайдук Л.М., Абрам'юк У.М.

2.8. Виготовити значки з парківською символікою (до 01.0.2015 р.). Відп. – Яворський  А.І.

2.9. Розробити та виготовити настінний перекидний календар (до 31.05.2015 р.). Відп. – Гайдук Л.М., Абрам'юк У.М.

2.10. Провести благоустрій території в'їздного знаку (до 31.05.2015 р.). Відп. – Яворський М.М., Гордашко І.І, Савчук Ю.М.

2.10. Підготувати серію публікацій про парк та направити у центральні та обласні видання. Відп. – Абрам’юк У.М., Гайдук Л.М.

2.11. Підготувати та випустити папки, блокноти, ручки, наклейки з ювілейною емблемою. Відп.- Яворський А.І., Старунчак В.  

2.12. Виготовити футболки та  кепки із символікою парку. Відп.- Яворський А.І., Старунчак В.

2.13. Постійно висвітлювати інформацію на сайті парку. Відп. – Киселюк О.І., Гайдук Л.М. 

3. ТЕХНІЧНІ.

3.1. В лісовому господарстві.

3.1.1. На честь 35-річчя парку провести досадку деревно-чагарникових порід в дендросадах Говерлянського,  Ворохтянського ПОНДВ та селекційного пункту (до 1.06.2015 р.). Відп. – Купчак І.В., Чик М.В., Палійчук А.Б., Максим’юк В.П., Савчук Ю.М..

3.1.2. Поновити межові знаки та аншлаги на території ПЗФ (до 1.07.2015 р). Відп. – Купчак І.В., ВОЗПЕС., начальники ПОНДВ.

3.2. У рекреаційному господарстві.

3.2.1. Провести благоустрій екологічних маршрутів та ремонт наглядної агітації (до 01.07.2015 р.). Відп. – Яворський М.М., Гордашко І.І,, начальники ПОНДВ

3.2.2. Провести ремонт МАФ на зонах відпочинку (до 01.08.2015 р.). Відп. – Яворський М.М., Панчук М.М., Гордашко І.І, начальники ПОНДВ

3.3. В галузі охорони природи.

3.3.1. Встановити аншлаги на ОЦПК. Відп. –Купчак І.В., Гордашко І.І., Бельмега В.В., начальники ПОНДВ

3.3.2. Організувати пересувну фотовиставку „Паркові - 35”. Відп. –  Гайдук Л.М., Панчук М.М.

3.4. У науковій роботі.

3.4.1. Встановити аншлаги на всіх ППП, МД та фенопостах. Відп. – Киселюк О.І., Тимчук О.В., Вередюк Л.П., Мотрук М.В., начальники ПОНДВ

3.4.2. Обладнати пункти спостережень на комплексних феномаршрутах. Відп. – Киселюк О.І., Мотрук М.В., Тимчук О.В., начальники ПОНДВ

3.4.3. Провести досадку рослин на альпійських гірках у ПОНДВ (до 1.07.2015 р.). Відп. – Тимчук О.В., начальники ПОНДВ

3.5. У господарстві.

3.5.1. Провести ремонт ІЛК парку (до 1.08.2015 р.). Відп. – Яворський А.І., Гордашко І.І.

3.5.2. Провести благоустрій територій садиби ІЛК та відділень парку (до 1.06.2015 р.). Відп. – Яворський А.І., Тимчук О.В., Федорчук Ю.С., начальники ПОНДВ

3.5.3. При наявності коштів, преміювати працівників парку та пенсіонерів, за багаторічну працю в галузі охорони навколишнього природного середовища. Відп. – Тороус В.Д., Здреник О.М.

Вирішили: Заходи щодо відзначення 35-ти років з дня створення Карпатського НПП схвалити.

 

6.2. Звернення ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про дозвіл на проведення вишукувальних робіт та розробку проектної документації на будівництво нової повітряної лінії електропередач 10 МВА, що проходить через територію парку (доп. О.Сеник, І. Шклярський - представники ПАТ «Прикарпаттяобленерго»).

Село Поляниця Яремчанської міської ради є проблемним регіоном через наявний дефіцит потужностей. При цьому у гори продовжують іти інвестиції, отже відкриваються нові котеджі, готелі, бази відпочинку тощо. Перспектива підключення нових потужних споживачів до існуючих мереж тут не те що проблематична, а просто не можлива.

Ці обставини і стали поштовхом для розробки ВАТ «Прикарпаттяобленерго» цілої програми, спрямованої на зменшення дефіциту потужності, а отже підвищення якості енергопостачання. Вона включатиме будівництво нової повітряної лінії електропередач 10 МВА. Для її прокладання потрібен коридор через лісові насадження шириною 20 м, довжиною 7,5 км.  Частина траси повинна проходити через екосистеми Карпатського НПП. Тому  ПАТ «Прикарпаттяобленерго» просить дозволу у НТР на здійснення вишукувальних робіт та розробку проектної документації.

М.Приходько. Пропоную дати дозвіл на проведення вишукувальних робіт та розробку проектної документації, оскільки це і є одним із аспектів співпраці з громадськістю.

Ю. Шпарик. Ремарка: в рішення потрібно додати: «за участю працівників парку».

Вирішили: Дати дозвіл на проведення вишукувальних робіт та розробку проектної документації на будівництво нової повітряної лінії електропередач 10 МВА, що проходить через територію парку. До роботи над проектом залучити представників Карпатського НПП.

 

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

1. 1.Перспективи розширення території Карпатського НПП у басейні верхів’я Прута підтримати та схвалити.
2. 2.Плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи» та еколого-освітній роботі погодити.
3. 3.План санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2015 році погодити.
4. 4.Переведення ділянок під кладовища із зони регульованої рекреації у господарську зону погодити.
5. 5.Не заперечувати щодо встановлення повітряного витягу ПП Паньком П.В. (Яремчанське ПОНДВ) та СГД Стефанюком І.М. (Яремчанське, Женецьке ПОНДВ)  та в своїй діяльності дотримуватись чинного природоохоронного законодавства.
6. 6.Схвалити передпроектну пропозицію щодо створення  "Босоніжної стежки" в районі вольєрного господарства (Яремчанське ПОНДВ). Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.
7. 7.Схвалити передпроектну пропозицію Центру соціальних і ділових ініціатив щодо створення  парку-музею «Карпати в мініатюрі» у Яремчанському ПОНДВ.
8. 8.Погодити СГД Макаревичу Н.М. облаштування переносного витягу для лижників-початківців. Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.
9. 9.Погодити поточний ремонт туристичного будиночка (Татарівське ПНДВ, кв. 22, вид.24) за благодійні кошти ПП Кричкалюк М.Ю.
10. 10.Заходи щодо відзначення 35-ти років з дня створення Карпатського НПП схвалити.
11. 11.Дозволити проведення вишукувальних робіт та розробку проектної документації на будівництво нової повітряної лінії електропередач 10 МВА, що проходить через територію парку, із залученням представників Карпатського НПП.

Голова Науково-технічної Ради

Карпатського НПП                                                                    В.Я.Слободян 

 

Карпатський НПП визнаний міжнародною туристичною асоціацією з розвитку сталого туризму "Зелені дестинації" одним із 100 найпопулярніших дестинацій світу. http://greendestinations.info/Top100/

За визначенням Європейської Комісії від 2002 року туристична дестинація – це територія, яка окремо ідентифікується і підтримується для туристів як місце відвідування, й у межах якої туристичний продукт координується одним чи декількома закладами чи організаціями.

Туристична асоціація "Зелені дестинації" – це платформа з обміну досвідом для осіб, що працюють в туристичній галузі та прагнуть зробити свої рекреаційні об'єкти більш привабливими у зручний та зрозумілий спосіб.

Таким чином асоціація вирішила відзначити найбільш популярні туристичні регіони. Головним критерієм в оцінюванні був сталий розвиток території, що була об'єктом дослідження. Крім того, до уваги бралися такі показники як природа, навколишнє середовище, культура, соціальний добробут, зелена економіка та зелений туризм. Дослідження проводили 30 міжнародних експертів з розвитку сталого туризму.

За визначенням асоціації "Зелені дестинації" ТОП 100 – це 100 переможців, а не один. Серед ТОП 100 найбільше вибрано дестинацій в Європі – 50, Африці (включаючи частину Близького Сходу) – 10, Азіатсько-Тихоокеанський регіон – 25 та континентах Північної та Південної Америки – 15.

Як відзначає туристична асоціація "Зелені дестинації" Карпатський національний природний парк це – "величні вершини, мальовничі полонини, гірські луки, кришталеві озера, чисті ріки, цілющі джерела, цінні археологічні пам'ятки, а також історія та архітектура".

«Енергозбереження – це стиль життя!» – така назва тренінгу-семінару для дітей Яремчанщини, що відбувся 26 листопада 2014 р. в Екотуристичному візит-центрі Карпатського національного природного парку за організаційної підтримки екологічної громадської організації «МАМА-86-Яремче» та відділу пропаганди екологічної освіти КНПП. Захід є одним із завдань проекту «Енергію сонця – на служіння дітям!», що ввійшов до переліку переможців конкурсу Української Галицької Асамблеї «Сильна громада».

В умовах сьогодення, з огляду на зростаючі ціни на традиційні енергоносії, питання енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії є надзвичайно актуальними. Особливо важливим є залучити молодь до проведення енергетичного аудиту вдома і в школі та по ланцюжку від дитини - до батьків та вчителів впровадити екологічний стиль життя в повсякденному житті.

Доповіді семінару про необхідність збереження енергетичних ресурсів планети, про можливості використання нетрадиційних джерел енергії допомогли підвести учнів безпосередньо до основних засад енергозбереження в побуті. Робота в групах зорганізувала учнів і вони самостійно склали плани енергозбереження для Яремчанської ЗОШ №1 та Яремчанської ЗОШ №3. З однієї сторони, учні самі можуть відповідально ставитися до енергозбереження, з іншої – представити напрацьовані плани адміністрації навчальних закладів для практичного впровадження. На допомогу цим ініціативам учасники семінару отримали пакет інформаційних матеріалів.

Надалі проект передбачає встановлення чотирьох сонячних теплових повітряних колекторів для вентиляції та часткового нагріву приміщення навчального класу Микуличинської спеціальної школи-інтернат. Ефект від впровадження новітньої технології стане відомий після проведення моніторингу роботи сонячних колекторів.

Отож, основна ідея проекту – перейти від теорії до практики, від впровадження енергоефективності в побуті – до використання альтернативних джерел енергії в майбутньому. Пам’ятаймо, що кожен з нас може зробити персональний внесок у збереження енергетичних ресурсів Землі.

23 листопада 2014 року в Карпатському НПП відбулася польсько-українська наукова конференція "Проблеми розвитку сільського туризму у Польщі та в Україні". Польська сторона була представлена навчальними закладами. Це Варшавський сільськогосподарський університет, Сільськогосподарський навчальний центр ім. Ядвіги Дзюбінської та студентський науковий гурток "Public relations". Учасниками та організаторами конференції з української сторони були Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова та Карпатський національний природний парк. Крім того, в заході взяли участь власники садиб зеленого туризму Яремчанщини, представники органів місцевої влади.  

Під час конференції учасники мали можливість обмінятися досвідом ведення сільського туризму. Зокрема проблематика розвитку сільського туризму була представлена з точки зору наукової та практичної сторін. Учасники конференції дізналися про сільський туризм в Польщі: стан та перспективи розвитку, особливості ведення туристичного бізнесу, інновації та співпрацю туристичних господарств з іншими туристичними суб'єктами.

Показовим був приклад функціонування міні-фабрики з виробництва екологічно чистої косметичної продукції на території агротуристичного господарства. Крім того, Навчальний центр ім. Ядвіги Дзюбінської поділився досвідом поєднання ведення агротуристичної діяльності на території закладу з навчанням майбутніх фахівців з туризму.

На конференції були представлені результати наукових досліжень стану води та грунту, проведені в садибах зеленого туризму Яремчанщини науковцями Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова протягом минулих років. Результати досліджень ще раз підтверджують той факт, що Яремчанський регіон є екологічно чистим.

Карпатський НПП поділився своїм досвідом з ведення рекреаційного господарства, еко-туризму та розвитку сільського туризму на своїй території. Учасникам була представлена інформація про туристичні маршрути, рекреаційні об'єкти, традиційне господарювання як складову етнокультурної спадщини, а також форми співпраці Парку з готелями та садибами зеленого туризму.

Після конференції учасники мали можливість відвідати кілька садиб зеленого туризму та ознайомитися з їхньою інфраструктурою. Крім того, гості відвідали також і рекреаційні об'єкти Карпатського НПП.

Підводячи підсумки конференції, варто відзначити однакові тенденції розвитку сільського туризму як в Україні, так і в Польщі. Це, насамперед, зростання кількості туристів з початку 90-х дотепер та популяризація туризму в сільській місцевості. Адже, відпочинок у садибі сільського туризму – це чисте повітря та довкілля, піші та кінні екскурсії, екологічно чисті продукти та затишок, побут, традиції та гостинність місцевих мешканців.

 

20 листопада 2014 року з ознайомчим візитом Карпатський НПП відвідала делегація з міста Любліна (Польща) – представники вищих навчальних закладів.

В рамках візиту працівниками КНПП була проведена оглядова екскурсія в екотуристичному візит-центрі, під час якої були преставлені найбільш популярні туристичні маршрути, флора та фауна регіону, традиції та звичаї місцевих мешканців – гуцулів. Крім того, учасники делегації ознайомилися з головними напрямами роботи Парку. Гості також подивилися фільм про географію, історію та етнографію Карпатського регіону.

Звичайно, мальовнича краса краю, незвична сакральна архітектура та гостинність місцевих мешканців зачарували гостей. Даний регіон, за словами учасників делегації, є хорошим місцем для проведення конференцій, тренінгів, круглих столів, а також літніх шкіл та таборів.

Завдяки зусиллям працівників відділу рекреації Карпатського НПП на території Вольєрного господарства встановлено карту-схему,  та стенд з правилами поведінки та стенд «Пізнай та збережи природні скарби України!».

         Мешканці, туристи та гості міста, вивчаючи карту-схему, можуть краще організувати свій відпочинок, дізнатися про пропоновані атракції та, звичайно, не заблукати на території.

         Крім того, щоб зробити відпочинок відвідувачів цікавим і безпечним та не порушувати режим та спокій тварин, мешканців вольєрного господарства, усі відвідувачі можуть ознайомитися з правилами поведінки. Яскравий стенд з картинками є зрозумілий не лише дорослим, але й дітям, котрі з великою цікавістю спостерігають за тваринами.

         Завдяки новим стендам відвідувачі не лише отримають більше інформації про рекреаційні можливості вольєрного господарства, але й це, у свою, чергу, сприятиме їхньому екологічному вихованню.

 

«Карпатські праліси в зоні національних природних парків: сучасний стан та перспективи збереження». Під такою назвою 30-31 жовтня 2014 р. на базі Карпатського національного природного парку відбулася регіональна науково-практична конференція.

Зустріч проходила в рамках природоохоронного проекту «Збереження Карпатських пралісів», виконавцями якого є Українське товариство охорони птахів – громадська природоохоронна організація, партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLifeInternational, за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства. Територією впровадження проекту є 9 національних природних парків, розташованих в Карпатському регіоні, в місцях зростання пралісів: Карпатський, Ужанський, Верховинський, Черемоський, Синевір, Гуцульщина, Вижницький, Сколівські Бескиди, Зачарований край.

Мета конференції – представлення результатів  інвентаризації старовікових лісів і пралісів в зоні проектованого розширення територій національних природних парків Карпатського регіону,  проведеної у червні – липні поточного року в рамках виконання проекту, та обговорення проблем збереження особливо цінних лісів Українських Карпат шляхом  збільшення площі природно-заповідного фонду.

В конференції взяли участь 25 учасників, що представляють проектні регіони України та органи державної влади, а саме: представники національних парків,  залучених до проекту, Міністерства екології та природних ресурсів, департаментів екології обласних державних адміністрацій, обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

Заслухавши та обговоривши звітні доповіді координаторів та експертів проекту, відзначили, що  за період виконання проекту (березень - жовтень 2014 р.) було досягнуто поставлених цілей і отримані результати можна розцінювати як позитивні.

Успішне виконання завдань проекту стало можливим завдяки спільним зусиллям виконавців проекту та ключовим експертам.

Головні досягнення проекту:

1.Отримано інформацію про кількість, площу та сучасний екологічний стан ділянок пралісів і старовікових лісів на проектованих територіях розширення дев’яти національних парків.

2.Оцінено ступінь перетворення пралісів і старовікових лісів на обстежених територіях результаті лісогосподарської діяльності в господарські ліси.

3.На основі проведених досліджень надано пропозиції по оптимізації площі і меж пропонованих територій розширення парків.

4.Підготовлено наукові обґрунтування та клопотання щодо доцільності розширення територій національних парків.

5.Підготовлено проекти планів дій щодо розширення територій та посилення збереження пралісів та старовікових лісів та інших цінних біотопів.

Учасники конференції прийняли Резолюцію, яка, після збору всіх коментарів, буде опублікована в засобах масової інформації та доведена до відома центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених сторін.

На наступний рік планується продовження проведення проекту щодо збереження старовікових лісів, пралісів та розширення природно-заповідного фонду Українських Карпат.

Нещодавно на базі Надвірнянського коледжу Національного транспортного університету 21 жовтня 2014р. відбувся семінар обласного методичного об’єднання викладачів біології ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації «Сучасні тенденції екологічної освіти та виховання в контексті збалансованого (сталого) розвитку», проведений при співпраці з Карпатським національним природним парком та природним заповідником «Горгани». На семінарі виступили: начальник відділу пропаганди екологічної освіти Карпатського НПП Леся Гайдук, начальник відділу екологічної освіти природного заповідника «Горгани» Людмили Кравчук, викладачі коледжів. Представлений спільний проект студентів коледжу Богдани Повх і Романа Петрівського та працівників Карпатського НПП «Вода знайома та незнайома». Крім почутих цікавих фактів про властивості, значення, символи води, використання в традиціях та обрядах, учасники семінару могли насолодитись настоями із запашних карпатських трав та поласувати традиційною місцевою випічкою. Учасники семінару мали змогу отримати необхідні для роботи інформаційні матеріали, надані працівниками заповідних об’єктів.

На семінарі панувала затишна атмосфера карпатської осені, створена у кабінеті-музеї коледжу «Карпатська спадщина». Вразили і подарунки, власноруч виготовлені студентами коледжу.

Співпраця Карпатського НПП та Надвірнянського коледжу НТУ триває вже четвертий рік, допомагаючи вирішувати актуальні питання екоосвіти та збереження навколишнього середовища.

Вже третій рік поспіль Карпатський національний природний парк разом з Яремчанською міською екологічною громадською організацією «Мама-86-Яремче», за підтримки ВЕГО «Мама-86» та Шведського товариства охорони природи, проводить щорічні «Тижні екологічного споживача» (ТЕС). Це інформаційно-просвітницькі кампанії, що популяризують екологічно відповідальне споживання й сфокусовані на одній із актуальних тем.

Гасло Тижня екологічного споживача – 2014 – «Живи органічно!»

Цьогоріч до даного заходу долучилися й дошкільні заклади Яремчанського регіону, адже саме наймололодші громадяни ще не задумуються про проблему здорового харчування, споживаючи проблемні для здоров’я продукти.

Тому з метою сприяння та популяризації органічного харчування працівники відділу пропаганди екологічної освіти КНПП провели пізнавальні бесіди з вихованцями дошкільного закладу «Гірський струмочок» м. Яремче. Діти з розумінням та цікавістю сприймали інформацію про корисні, особливо місцеві органічного походження, та шкідливі продукти харчування. Малюки як завжди вражали своєю високою активністю, обізнаністю та кмітливістю.

 

23 жовтня 2014 р. відбувся підсумковий захід кампанії «Тиждень екологічного споживача», що проводиться ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» та Карпатським національним природним парком за фінансової підтримки Шведського Товариства Охорони Природи.

Власне, це – тренінг-семінар «Живи органічно!» для учнів шкіл Яремчанщини.

Тренерами були працівники відділу пропаганди екологічної освіти парку, які, водночас, є членами ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче».

В заході взяли участь старші класи Яремчанської ЗОШ №1 І-ІІІ ст., Яремчанської ЗОШ № 2 І-ІІІ ст.. та Татарівської ЗОШ І-ІІ ст. Всього – 27 учнів.

Захід пройшов цікаво та креативно. Спочатку Леся Гайдук ознайомила учасників семінару з темами минулих інформаційних кампаній в рамках «зелених тижнів».

Потім була робота в групах. Юні екологи самі визначали поняття «органічного продукту», після чого представляли результат. Відрадно, що молодь має неабиякі знання з цього питання.

Далі Марта Корчемлюк детально представила основні аспекти цьогорічної тематики Тижня. Цікавою була презентація Наталії Гнатюк під назвою «За здоров’ям – до гуцулів: органічне господарювання: життя в гармонії з природою».

На завершення були підведені підсумки конкурсу творів «Живи органічно». Переможців конкурсу нагородили цінними призами, а всіх інших учасників конкурсу – заохочувальними подарунками. Відбулося також урочисте вручення грамот.

Вже традиційно, не обійшлося без «солодкого» завершення семінару, де учні мали можливість неформально обговорити почуте з вчителями та тренерами.

Кожен отримав пакет роздаткових матеріалів, що дасть змогу ще більшій кількості молодих людей та батьків отримати необхідні знання про їжу, що є здоровою для організму та довкілля.

14 жовтня 2014 року Карпатський національний природний парк відвідали з робочим візитом працівники Посольства США в Україні: дипломат економічного відділу Посольства США Джефрі Страк та економічний асистент Посольства США Євгенія Вострікова. Основна ціль зустрічі – це отримання якомога більше інформації про Карпатський національний природний парк, інфраструктуру, перспективи розвитку, державні програми підтримки та економічний вплив парку на регіон.

         В рамках візиту працівники Посольства відвідали екотуристичний візит-центр та Вольєрне господарство з реабілітаційним центром для тварин. Для гостей була проведена оглядова екскурсія. Інфраструктура, пріоритетні напрями роботи та завдання парку були представлені у формі презентації. В ході дискусії обидві сторони обговорили перспективи для майбутнього співробітництва та можливі шляхи вирішення пріоритетних для парку завдань, а саме: збереження природних комплексів та ландшафтів, чисте довкілля та сталий розвиток територій. 

 

4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин.

Ця дата пов’язана з іменем Франциска Ассізького. Він є засновником чернецького ордену, заступником та покровителем «братів наших менших» - тварин та птахів, а також навколишнього середовища. Згідно легенд, що дійшли до нашого часу, Франциск Ассізький володів неймовірною здатністю вступати в тісний контакт із тваринами, які не тільки не завдавали йому шкоди, а й слухалися та захищали його. Він повсякчас просив віруючих не причиняти тваринам болю та виступати в їх захист. Саме Франциску приписують розвиток такого вчення, як екологічна етика, що вивчає внутрішні цінності дикої природи і бережливе ставлення до всього живого. З тих часів і до сьогодні день смерті святого Франциска святкують як День захисту тварин.

В Україні цей день відзначається з 2000 року. У цей день проводяться численні мітинги, акції, що покликані виховати у дітей та дорослого покоління бережливе та відповідальне ставлення до братів наших менших.

З турботою про пернатих друзів

Важливою умовою збереження птахів є підгодівля пернатих у зимовий період. Вміло організована підгодівля сприяє не лише виживанню птахів, а також подальшому їх закріпленню на гніздових ділянках.

В лютому  цього року з ініціативи Карпатського національного природного парку проводився конкурс «Годівничка для синички», в якому взяли участь вихованці трьох дошкільних закладів («Смерічка» с. Яблуниця, «Лісова казка» с. Ворохта, «Гірський струмочок» м. Яремче) та учні молодших класів загальноосвітніх шкіл Яремчанського МВО. Дитячі роботи були виготовлені з різних матеріалів (вторинної сировини – пластикових пляшок, картону, мотузок, відходів деревини тощо), різноманітних форм та розмірів.

Підсумком цього конкурсу стала екологічна акція «Допоможемо пернатим друзям», що пройшла на початку жовтня та приурочена Всесвітньому дню захисту тварин. В ході акції працівники відділу пропаганди екологічної освіти Карпатського НПП разом з дошкільнятами та учнями початкових класів Яремчанської ЗОШ №1 розвішували годівнички на території дитячого садка «Гірський струмочок» в м. Яремче, проводили бесіди щодо охорони та збереження пташиного населення, бережливого ставлення до природи та її багатств. Діти з увагою і цікавістю брали участь у вікторині «Впізнай пташку», а також власноруч наповнювали годівнички зерном для пташок. Адже це тільки для нас, людей, птахи взимку – радість. А для птахів це найважчий період, бо найбільша небезпека для тендітної пташки взимку – голод. Сита пташина не замерзне навіть у люті морози: її зігріє внутрішнє тепло, яке виникне завдяки крихтам хліба з людських рук.

Приємно, що до організації та проведення заходу долучилися також і самі діти разом із своїми наставниками. Змістовним і  повчальним був виступ учнів 3-б класу, який підготувала класний керівник Мартинюк Галина Дмитрівна. Щирими проханнями до своїх ровесників прозвучали слова дітей про необхідність піклування про птахів. Вчитель 1-б класу Сіщук Христина Михайлівна організувала для свого класу екскурсію до екотуристичного візит-ценру Карпатського НПП, де школярі послухали пізнавальну розповідь про територію парку, переглянули презентацію про птахів та взяли участь у вікторині. На завершення заходу працівники парку почастували дітей солодкими ласощами та роздали для кожного класу літературу, що допомагатиме педагогам у вихованні екологічної свідомості учнів. 

Подібні заходи проводитимуться також і в інших освітніх закладах Яремчанщини, на території яких будуть розвішені годівнички, а також біля установи Карпатського НПП.

Годівнички, змайстровані дітьми спільно з вихователями, вчителями та батьками, прикрасили території дошкільних та навчальних закладів, що дозволить дітям спостерігати за птахами щодня, годувати їх, проявляти турботу. Не забуваймо про пернатих друзів і ми. Адже кожен може власноруч виготовити нескладну годівничку і встановити біля своєї оселі, щоб допомогти пернатим друзям перезимувати зиму і радісним щебетом зустріти весну.

Наталія Гнатюк, інженер відділу пропаганди екологічної освіти

 Карпатського національного природного парку

 

Природне довкілля є дорогоцінним даром Творця людині. Це необхідне середовище нашого життя. Тому дбайливе ставлення до природи є найголовнішою вимогою сучасного світу. Життя лісу напряму пов’язане із життям людини. Зменшення лісів спричинює порушення балансу в біосфері, бо вилучається із екосистеми один з основних елементів природи, і першою, хто страждає від цього є людина, яка теж є частиною біосфери.

17 вересня на базі природного заповідника «Горгани» відбувся тренінг «Внесок людини в охорону лісу», присвячений Дню працівника лісу.

Тематика тренінгу є дуже актуальною на даний час, адже ліси залишаються  в центрі уваги  екологів та природолюбів, адже саме їх називають «зеленими легенями» планети і відіграють чи не найважливішу роль у збереженні біорізноманіття. Не можна переоцінити і значення, яке відіграє лісове господарство для економіки держави та чинник величезного позитивного природного і екологічного впливу на навколишнє середовище. 

В роботі тренінгу взяли участь представники інформаційно-методичного центру відділу освіти Надвірнянської РДА та Надвірнянського районного еколого-натуралістичного центру для дітей та юнацтва. Працівники Карпатського НПП:  Киселюк О.І., Корчемлюк М. В. та Гнатюк Н. М. також активно долучилися до проведення заходу.

Заступник директора з наукової роботи Олександр Киселюк розповів про аспекти збереження старовікових лісів у Карпатському регіоні, а Наталія Гнатюк поділилася досвідом проведення природоохоронних заходів, застосування нових форм та методів екологічної освіти в КНПП, що спрямовані на формування екологічної свідомості дітей та молоді, бережливого ставлення до довкілля.

Марта Корчемлюк коротко представила проект «Збереження Карпатських пралісів», що розпочався в березні 2014 року, та впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина).

Власне напередодні професійного свята працівників лісової галузі, важливим є ще раз донести до громадськості важливість збереження старовікових лісів та пралісів в Українських Карпатах як важливих первозданних і природних біотопів.

Тренер занять Андрій Вірста, вчитель біології та хімії Пнівської ЗОШ, цікаво провів навчання, де на практиці ознайомив з методикою організації екологічного заходу з дітьми.

Цікавими завданнями тренінгу були: створення екологічного колажу з підручних матеріалів, відтворення картини з опису слухачів, де всі учасники мали змогу проявити творчість і оригінальність. Також господарі заходу, працівники природного заповідника «Горгани», показали короткометражний фільм «І на каміннях ростуть дерева».

На завершення роботи тренінгу учасники підвели підсумки навчання, обговорили можливості використання набутих знань в роботі з дітьми та висловили свої враження від почутого.

Особлива подяка прозвучала для організаторів заходу Василя Кисляка, директора ПЗ «Горгани» та Людмили Кравчук, завідувач сектору екологічної освіти.

 Учасників тренінгу об’єднала єдина думка, що турбота та збереження лісу як природного національного скарбу – наш спільний обов’язок, всіх, хто не байдужий до проблем лісового господарства, хто своєю працею і турботою сприяє його збереженню та примноженню, хто просто любить, береже і рятує ліс. 

 

Екскурсія старшокласників у Вимірювальну лабораторію аналітичного контролю і моніторингу КНПП

Прийшов перший осінній місяць, коли учні повернулися до шкільних парт. Але ласкаве сонечко виманює їх з прохолодних приміщень. Так, завдяки багаторічній співпраці Карпатського НПП та шкіл Яремчанщини, учні мають змогу пізнавати нові та цікаві аспекти напрямків роботи нашої установи.

Так, 9 вересня 2014 р., учні 10 класу Яремчанської ЗОШ під керівництвом вчителя хімії та біології Іванни Василівни Лацік відвідали вимірювальну лабораторію аналітичного контролю і моніторингу.

В рамках уроку були висвітлені такі теми:

– історія створення лабораторії;

– основні  напрямки наукової діяльності працівників лабораторії;

–  методи дослідження якості вод на території парку;

– застосування сучасного лабораторного обладнання для моніторингу якості вод.

                Окрім того, учні отримали інформацію про те, як кожен з нас може долучитися до охорони водних ресурсів нашого краю.

Старшокласники вже невдовзі обиратимуть свою професійну стежину в житті. Сподіваємось, що деякі з них стануть природоохоронцями та поповнять ряди працівників парку. Разом з тим, незважаючи на вибір професії, отримані знання в стінах Карпатського НПП, допоможуть їм сформувати відповідальне ставлення до довкілля та залишатися справжніми природолюбами.

Підготувала Марта Корчемлюк, завідувач вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу

 

Відвідувачі реабілітаційного центру вольєрного господарства КНПП мають можливість детальніше ознайомитись із мешканцями центру, завдяки встановленими інформаційними табличками з короткою характеристикою кожного із видів.

Також працівниками відділу рекреації КНПП для покращення стану відвідуваної території  забетоновано площадку під контейнери з сміттям.

З метою оптимізації рекреаційного природокористування працівники Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського національного природного парку провели  благоустрій місць та зон відпочинку.

 

Патріотично налаштовані  жителі міста Яремче та працівники Карпатського національного природного парку відновили природне джерело по вулиці Шевченка (в районі багатоквартирних будинків).

У народі здавна шанують джерело, отой дивний струмочок, що, наблукавшись у надрах землі, пробивається на її поверхню. Джерело – найцінніший скарб для  спраглої  людини. Його профільтрована і настояна у глибинах землі вода –  найсмачніший  у світі напій, який відновлює силу, повертає здоров’я. Гуцульщина покрита густою сіткою потоків, струмків і джерел. З ними пов’язаний  щоденний побут горян, тому в усі віки гуцули шанобливо, з священним трепетом ставилися до води, до чистих, цілющих животоків, подарованих людині Богом... Не залишайтесь і ви байдужими до джерела! Впорядковуйте його – воно має довго напоювати людей, від нього повноводнішими будуть ріки, багатою і красивою стане природа рідного краю.

 

Показники якості води (фізико-хімічні)                                       Нормативи

рН – 7,51 од                                                                                     6,5-8,5 од рН

Жорсткість загальна – 2,3 мг-екв/дм³                                                         не <1,5 не>7 мг-екв/дм³

Лужність загальна -1,8 мг-екв /дм³                                                               не <0,5, не>6,5

Кальцій – 40 мг/дм³                                                                                                180 мг/дм³

Магній – 12 мг/дм³                                                                                                  не<10, не >80 мг/дм³

К⁺+Na⁺ – 4,8 мг/дм³                                                                                                170 мг/дм³

Гідрокарбонати – 109,8 мг/дм³                                                                        1000 мг/дм³

Хлориди – 12,5 мг/дм³                                                                                          350 мг/дм³

Сульфати – 16,2 мг/дм³                                                                                        500 мг/дм³

Іон амонію – 0,7 мг/дм³                                                                                       2 мг/дм³

Нітрити – 0,056 мг/дм³                                                                                         3,3 мг/дм³

Нітрати – 5,8 мг/дм                                                                         45 мг/дм³

Мінералізація – 196 мг/дм³                                                             не<100, не>1000 мг/дм³

Окисніть перманганатна – 1,84 мг/дм³                                         4 мг/дм³

Залізо – 0,1мг/дм³                                                                            0,3 мг/дм³

 

 

     З метою дотримання природоохоронного та санітарного режиму в місцях відпочинку туристів працівники відділу рекреації Карпатського національного природного парку організували роботу по локалізації сміття.

     Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!

 

31 липня 2014 року на території Карпатського національного природного парку (Івано-Франківська обл.) відбувся прес-тур для журналістів національних та місцевих телеканалів, преси та Інтернет-видань, мета якого – виховання патріотизму та любові до країни шляхом підвищення обізнаності про унікальність природи України та методів її збереження, формування елементів позитивної мотивації населення щодо збереження природно-заповідного фонду.

Захід відбувався за сприяння проекту «Збереження Карпатських пралісів», що реалізується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) та підтримки Міністерства екології та природних ресурсів і Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86».

 В прес-турі взяли участь представники десяти засобів масової інформації, а також заступник директора Департаменту заповідної справи Руслан Андрійко та інформаційний менеджер ВЕГО «МАМА-86» Наталія Жухай.

Після вітальних слів директора КНПП Володимира Слободяна та заступника директора з наукової роботи Олександра Киселюка, Леся Гайдук, начальник відділу екологічної пропаганди, ознайомила учасників заходу з основними напрямками природоохоронної діяльності парку, найцікавішими туристичними атракціями та Еко-туристичним візит-центром, що є базою для еколого-просвітницької роботи з місцевим населенням та відвідувачами.

Далі учасники туру мали реальну нагоду відчути красу Карпатських гір та полонинських луків, мальовничі краєвиди та відчути тепло сердець щирих гуцулів.

Дорогою до Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПОНДВ) Любов Косило, науковий співробітник – етнограф КНПП, розповіла про історичну спадщину Карпатського краю, ознайомила з пам’ятками природи, архітектури, народними легендами, повір’ями та традиціями. Біля контрольно-пропускного пункту нас гостинно зустрів начальник відділення Василь Максим’юк. Далі учасники туру відчули всю унікальність карпатських пралісів, як єдиних збережених у первозданному вигляді лісових масивів, у смерековому пралісі. Вік дерев тут – 200-220 років. Заступник директора парку Олександр Киселюк ознайомив учасників прес-туру з проектом "Збереження карпатських пралісів", що впроваджується за сприяння Українського товариства охорони птахів та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства. Проект охоплює дев'ять національних природних парків гірської зони Карпатського регіону в районі зростання пралісів і старовікових лісів, а саме: Карпатський, Верховинський, Ужанський, Черемоський, Вижницький, "Сколівські Бескиди", "Гуцульщина", "Синевир", "Зачарований край". Потенційно ці парки можуть розширити свої території за рахунок ідентифікованих ділянок старовікових лісів та пралісів, що належать лісгоспам, і, таким чином, збільшити площу природо-заповідного фонду України. Відповідно до європейських стандартів, вона має складати 15% території, а в Україні, на сьогодні, – трохи більше 6%.

Наталія Жухай та Марта Корчемлюк, що були представниками ВЕГО «МАМА-86», розповіли про співпрацю КНПП з громадськими організаціями, про спільні проекти та взаємну підтримку на шляху до адаптації українського законодавства до європейського, про розвиток волонтерства у природоохоронній сфері.

Інші два об’єкти представила Оксана Тимчук, завідувач лісівничо-ботанічної лабораторії. Перший з них – урочище Цибульник, де масово цвіте іван-чай, цибуля сибірська, цицербіта альпійська, пухівка, орхідні та багато інших типових, рідкісних і зникаючих видів рослин. Науковець відзначила, що цвітіння альпійських лук є захоплюючим в будь-яку пору року.

Ще один цікавий природний об’єкт – верхове оліготрофне болото Рудяк – місце, що зачаровує кольоровою гамою мохів та різнотрав’я. На одному квадратному метрі тут живе понад 200 рослинних та тваринних організмів. Болото Рудяк, площею понад 100 гектарів, розташоване на висоті 850 метрів над рівнем моря. За дослідженнями науковців, вік болота – понад дві тисячі років, глибина сфагнового шару – 2,6 метра. З червонокнижних рослин тут росте журавлина дрібноплода та представники родини орхідних. Особливу цікавість учасників прес-туру викликала рослина-хижак – росичка, яка живиться комахами.

Остання атракція того дня – поїздка на полонину Борсучина до господаря Василя Саманюка. До учасників туру приєднались працівники Ворохтянського ПОНДВ разом з його начальником Андрієм Палійчуком. Подолавши вісім кілометрів гірської, місцями екстремальної, дороги, учасники прес-туру опинилися у царстві затишку та спокою, де зберігається культура ведення полонинського господарства. Ознайомившись з обійстям та скуштувавши страви місцевого виробництва, журналісти почули звуки гуцульських інструментів – кози та трембіти. Все це не для заробітку, а для душі і для продовження родинних традицій. Так кажуть гостинні ґазди полонини.

Наповнені колоритом гуцульської культури, учасники прес-туру повернулися додому. Покладаємо надії, що цими враженнями журналісти поділяться з своєю аудиторією читачів та глядачів.

 

Підготувала Марта Корчемлюк, КНПП

31 липня 2014 року на території Карпатського національного природного парку відбудеться прес-тур для журналістів національних та обласних телеканалів

Збережемо природу – збережемо Україну!

Карпатський національний природний парк запрошує відчути велич Пралісів!

31 липня 2014 року на території Карпатського національного природного парку відбудеться прес-тур для журналістів національних та обласних телеканалів, метою якого є залучення засобів масової інформації до виховання патріотизму та любові до країни шляхом підвищення обізнаності про унікальність природи України та методів її збереження, формування елементів позитивної мотивації населення щодо збереження природно-заповідного фонду.

На прикладі унікальної ділянки смерекового пралісу у Говерлянському природоохоронному науково-дослідному відділенні буде представлена непересічна важливість пралісів, як єдиних збережених у первозданному вигляді лісових масивів.

Учасників заходу також ознайомлять з такими напрямками природоохоронної діяльності:

охорона урочища Цибульник,де масово цвіте іван-чай, цибуля сибірська, цицербіта альпійська, пухівка, орхідні та багато інших типових, рідкісних і зникаючих видів рослин;

організація екологічної стежки Європейського взірця через оліготрофне болото «Рудяк» – місце, що огорне вас казковою феєрією, кольоровою гамою мохів та різнотрав’я;

збереження культури та традицій ведення полонинського господарства на прикладі полонинського господарства «Борсучина». Учасники візьмуть безпосередню участь у виготовленні традиційної місцевої продукції, відчують колорит гуцульської культури.

Прес-тур організовується за сприяння проекту «Збереження Карпатських пралісів», що реалізується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина), Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86» та підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України.

Час та місце зустрічі: 9.00 год., 31 липня 2014 р., м. Яремче,  вул. В. Стуса, 6, Еко-туристичний візит-центр Карпатського національного природного парку.

Учасники заходу будуть забезпечені транспортом. Для власного комфорту необхідно мати з собою водонепроникні одяг та взуття, адже погода в Карпатах мінлива.

Запрошуємо небайдужих журналістів, які усвідомлюють, що природоохоронні території відіграють важливу роль не тільки у збереженні біорізноманіття, але й мають неоціниме соціально-економічне значення для сталого розвитку України!

Для акредитації необхідно зателефонувати за номерами: 050 380 75 78, 067 903 75 98, або написати за адресою: [email protected].

 

Влітку робота працівників Карпатського НПП пожвавлюється з проведенням науково-польових робіт. При цьому відчувається співпраця між відділеннями парку. Нещодавно працівники рекреації, наукового відділу та Підліснівського ПНДВ організували вихід на один з наймальовничіших туристичних маршрутів «Ставний грунь». Кожне відділення знайшло тут працю в своїй царині. Так лабораторія аналітичного контролю та моніторингу проводила інвентаризацію природних джерел вздовж маршруту, також проводилися заміри температури грунту у ялицевому пралісі. Рекреація мала можливість оцінити естетичну привабливість маршруту та внести пропозиції по облаштуванню. Працівники Підліснівського ПНДВ провели гірськими стежками та плаями, розповідаючи про найцікавіші природні об’єкти.

            Туристичний маршрут «Ставний грунь» створений в рамках проекту «Без кордонів: мережа природних маршрутів у Східних Карпатах», який виконував «Центр соціальних та ділових ініціатив» у партнерстві з Карпатським НПП за фінансової підтримки Європейської Комісії за спів фінансування ЄС в рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія –Україна 2007-2013.

Маршрут починається від церкви Вознесіння Христового в с. Микуличин (урочище Полумистий), де встановлений інформацій стенд з описом та карто-схемою маршруту. Лісова дорога піднімається в урочище Козміївка, проходить через лісові пасовища, де літом цвітуть дзвоники карпатські, волошки, тирлич, зозулинець, арніка гірська та інші рослини.

В ур. Козміївка праворуч від стежки росте ялицеві старовікові ліси віком 120 років. З цього місця відкривається чудовий краєвид на уч. Стави-Ростовий.

Далі маршрут виходить до лісового джерела та інформаційного стенду в ур. Клива. Поруч знаходиться верхове болото Мочари, що заросло вербами.

Відтак дорога піднімається догори і через близько 300 метрів виходить на полонину Грунь, звідки відкриваються мальовничі краєвиди. Влітку тут можна спостерігати цвітіння різнотрав’я, достигає малина, ожина, брусниця та чорниця.

Поруч розташована дерев’яна вежа для спостереження за тваринним світом, виготовлена під час реалізації проекту, та інформаційний стенд. Праворуч можна побачити насадження модрини європейської. Звідти через смерековий ліс маршрут сходить до ур. Чертіж, звідки також відкриваються чудові краєвиди. Трохи нижче можна спуститись до обриву Скала, який утворився внаслідок зсуву гори внаслідок повені1968 року.

Лісова дорога веде далі через смерековий ліс і сходить в ур. Громовиця, де колись було лісове озеро. Тут на галявині розташовано мисливський будиночок.

Звідси маршрут продовжується в заповідне ур. Копчин і вздовж однойменного струмка лісовою дорогою приводить до ще однієї галявини, де навесні можна спостерігати цвітіння купальниці європейської, шафрану Гейфеля, анемони дібровної. Трохи далі з лісової сторони споруджено годівницю для підгодівлі диких тварин, праворуч – встановлено інформаційний стенд.

Далі маршрут іде мальовничими згинами струмка Копчин, минає лісові пасовища та джерело. На потоці можна спостерігати кашиці – берегозахисні споруди, які збереглися з часів польської влади.

Маршрут закінчується у місці, де потік Копчин впадає в р. Прутець Чемигівський. Тут знаходиться приватна відпочинкова галявина. Бачимо величні скелі вздовж каньйону р. Прутець Чемигівський. Навпроти ростуть реліктові насадження сосни звичайної. Неподалік вздовж дороги, що веде в ур. Полумистий, можна спостерігати насип колишньої вузькоколійної залізниці та так званого «Чорного мосту» через р. Прутець Чемигівський.

Протяжність маршруту – 7 км (в одну сторону).Час проходження: 3-4 год. Рівень складності: середній. По маршруту встановлені вказівники.

Приємно, що для відвідувачів нашого краю відкриваються нові маршрути, що допомагають численним мандрівникам помилуватися неповторною красою карпатських гір.

 

7 липня – День працівника природно-заповідної справи України. Працівники Карпатського національного природного парку вносять вагомий внесок у розвиток заповідної справи та збереження навколишнього природного середовища. Враховуючи важливе значення цього свята в Карпатському НПП проводилися урочистості. З привітальним словом виступив директор Слободян Володимир Ярославович, який нагородив пам’ятною медаллю «Ветеран парку» кращих працівників установи за багаторічну сумлінну працю понад 25 років та зразкове виконання службових обов’язків:

  Ясінського Івана Миколайовича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду Женецького природоохоронного науково-дослідного відділення,

    Прощука Петра Васильовича - інспектора з охорони природно-заповідного фонду Ворохтянського природоохоронного науково-дослідного відділення,   Медвідчука Миколу Васильовича - інспектора з охорони природно-заповідного фонду Вороненківського природоохоронного науково-дослідного відділення,

   Мироняка Юрія Івановича – начальника Татарівського природоохоронного науково-дослідного відділення,

    Дожука Михайла Дмитровича – начальника дільниці транспортного обслуговування та Гриніса Петра Михайловича – водія цієї ж дільниці.

 

З 22 по 29 червня в рамках українсько-німецької співпраці у сфері охорони природи на період 2012-2014 р.р. відбулося ряд засідань робочої групи на тему «Розвиток потенціалу природоохоронної території та її управління в Україні» за участю фахівців Міністерства екології та природних ресурсів України, директорів парків та заповідників, а також представників науки. Учасники засідання мали змогу як теоретично, так і практично ознайомитися з менеджментом охоронних територій Німеччини.

Перший візит було зроблено до адміністрації біосферного резервату «Шпревальд» (Люббенау), що належить до федеральної землі Бранденбург, що багата річковими каналами і заплавними луками. Ландшафт був сформований під час льодовикового періоду. Тут зростають вільхові та соснові ліси. Шпревальд відомий своєю традиційною іригаційною системою, яка складається з більш ніж 300 невеликих каналі загальною довжиною 1550 км.

В 1991 році Шпревальд був включений до природної спадщини ЮНЕСКО. Площа його складає 47 тис. га. Тут існує близько 18000 видів рослин і тварин. Основна принада для туристів -  плавання по каналах Шпревальда на човні. Вздовж водних маршрутів розміщені будиночки цікавої архітектури. Тут можна призупинитися, щоб придбати сувеніри. Ще однією особливістю цієї території є вирощування огірків та хріну. Мариновані огірки – фірмовий продукт Шпревальда.

Щорічно територію біорезервату відвідує біля 2,5 млн. чоловік. Потік туристів дозволив створити тут додатково 250 робочих місць. А земля Бранденбург отримує від резервату щорічно 9 млн. Євро. Оскільки Шпревальд розміщений на відстані 100 км від Берліна, то багато відвідувачів приїжджають сюди на одноденний відпочинок.

Далі делегація відвідала колишній полігон Ліберозе, де перебували радянські танкові війська відповідно до так званого Варшавського договору 1955 р.. Вісім країн-учасниць зобов'язувались утримуватись в своїх міжнародних відносинах від загрози застосування сили, а у випадку збройного нападу на будь-кого з них допомагати всіма засобами, які вони вважають необхідними, включаючи застосування збройних сил. Після об’єднання Німеччини та розпаду СРСР у 1991  р. Договір припинив своє існування, а отже і радянські війська були виведені з цієї території. В даний час природа тут самовідновлюється. І тільки науковці проводять спостереження за біотою, ведуть облік фауни тощо.

Наступним об’єктом для відвідування став Національний парк «Унтерес-Одерталь», що займає територію в 10500 га. Парк був заснований в 1995 році з метою захисту рідкісного річкового ландшафту в долині Нижнього Одеру. Національний парк Унтерес-Одерталь розтягнувся на 60 км вздовж польського кордону. Територія знаходиться під дією сильних вітрів, що приходять зі сторони Балтійського моря. Тому рівень води в р. Одер може підніматися або опускатися до 1 м.

Ширина парку становить 3 км. В період весняної повені вся територія парку заповнюється талою водою. До літа тут залишаються невеликі озерця і цілий лабіринт водних каналів серед заливних лугів.

Це місце стало домівкою для численних зграй птахів. У парку налічується близько 100000 гусей, качок і лебедів. Крім цього, в парку можна побачити чайок і турухтанів. А тутешні популяції деркача і верткої очеретянки – предмет інтересу всього науково-біологічного світу Німеччини. Тут, на площі 5 тис. га, знаходяться водно-болотні угіддя, що занесені в перелік міжнародних угідь Рамсарської Конвенції.

Перша зупинка – еколого-освітній центр парку. Тут зроблено все для того, щоб почерпнути максимум інформації про природні комплекси. Практичні заняття проводяться для дітей щонайменше тридцяти шкіл. Тут за допомогою інтерактивних методів можна вивчити видовий склад орнітофауни, за допомогою мікроскопів розглянути представників гідробіонтів. Цікаві фільми, стенди, фотовиставки, колекції – тут все, що допоможе пізнати багатство цього краю в цікавий спосіб. Поряд дооснащується окреме приміщення для сучасних досліджень учнями об’єктів живої і неживої природи.

Іншою цікавою атракцією є  спостереження за водною фауною зі спостережної вежі висотою 18 м. Вона збудована нещодавно і відкриває чудові краєвиди та справжню гармонію ландшафту. Тут – міграційний коридор для численної орнітофауни. Споглядання цієї краси з вежі ніяк не заважає відпочинку водоплавних птахів.

На третій день делегація відвідала Національний парк «Мюриц». Адміністрація парку знаходиться в колишньому замку королеви Луїзи. Тут міститься виставка зала, що розповідає про життя та часи правліня дружини пруського короля.

Мюриц (нім. Müritz, слов'янською morcze - "маленьке море") - озеро, розташоване в Мекленбурзі. Мюриц є найбільшим озером, що цілком лежить в межах Німеччини. Озеро виникло в ході останнього льодовикового періоду. Територія національного парку, створеного 1990 року, займає площу 318 км², на 72% його територія покрита лісами, на 13% – озерами, 8% складають болота і решта - луки та пасовиська. Ландшафт сформувався 15 000 років тому в останній льодовиковий період.

Всього в парку знаходиться понад 100 озер і незліченна кількість ставків. Тому ці місця називають країною тисячі озер. Тут знаходяться головним чином очеретяні зарості і лісові болота. Поруч з озером знаходяться величезні соснові ліси та зустрічаються букові старовірові ліси, що входять до природної спадщини ЮНЕСКО.

Протяжність пішохідних доріжок на території національного парку вражає – 650 кілометрів. Національний парк «Мюриц», насамперед, є місцем гніздування рідкісних видів великих птахів. Цим він приваблює натуралістів і орнітологів-аматорів. Тут можна зустріти 250 видів птахів.

У східній частині національного парку обладнані спеціальні вишки для спостереження за дикими тваринами. Також адміністрація національного парку організовує тематичні екскурсії. Можна прогулятися на байдарці або на теплоході по річках і озерах. Це один з кращих способів познайомитися з місцевими мальовничими ландшафтами. Є можливість проїхатися велосипедом або прогулятися пішки. Вздовж маршрутів є інформаційні стенди з мапами.

Ми відвідали туристичну стежку під назвою «Відчуй ліс». Стежка проходить в букових старовікових лісах і завершується невеличким  поселенням з п’яти осіб під назвою Серран та з цікавим інформаційним центром. Добратися сюди можна і на велосипеді. В рік кількість відвідувачів парку становить від 0,5 до 1 млн.

Для дітей організовується лісова школа. Тут учні живуть 5-7 днів та вивчають природу під час походів.

Ще два цікаві об’єкти парку, що відвідала українська делегація – заповідна зона з сосновими лісами, що зростають на місці колишнього полігону, та зона відпочинку біля озера.

Особливим місцем для відпочинку та наукового туризму є острів Вільм площею 94 га. Тут знаходиться Міжнародна академія охорони природи. Професор доктор Кнапп ознайомив учасників зустрічі з системою природоохоронних територій Німеччини, з європейськими нормами та стандартами у сфері охорони природи. Щорічно тут проводиться 70-80 семінарів. Щоденно острів приймає не менше 30 туристів, а в день «відкритих дверей» – 500-600 осіб.  Це – улюблене місце відпочинку і для школярів.

Після теоретичних основ професор організував огляд острова з його природними багатствами.

В другій половині дня відвідали національний парк «Ясмунд». Сюди не потрапиш на авто. Тут організовано спеціальний маршрутний автобус. Це – найменший парк в Німеччині. Його площа – 3 га. Особливою принадою є крейдяні схили висотою до 118 м, що височать над балтійським морем, що просто вражають своєю красою. Тут скрізь облаштовано оглядові площадки та зручні сходи з перилами. Еко-туристичний візит центр також вражає як ззовні, так і з середини. Газони розміщені прямо на даху. Всередині є можливість пройти вниз до самого підніжжя скал, або ж подивитися чудовий фільм у 3D-форматі, а також оглянути виставкову експозицію та придбати сувеніри.

В цілому, основний девіз природоохоронних територій у Німеччині  - не втручатися в природу, а дати їй можливість самовідновлюватися.

Особливу подяку хочеться висловити Федеральній Агенції з охорони природи в Німеччині в особі Генріха Шмаудера за насичену та пізнавальну програму, за чудово облаштовані умови проживання, а також кожному учаснику зустрічі зокрема за плідні дискусії та обмін досвідом, за цікаві ідеї для подальшої співпраці та дружню атмосферу.

Марта Корчемлюк, Карпатський національний природний парк

 

Викладачі та студенти кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка впродовж дванадцяти років, проходячи практику в природно-заповідних територіях, відвідують Карпатський національний природний парк. Під керівництвом викладача Каплуна Івана Григоровича студенти ознайомлюються з діяльністю парку та специфікою території. Подорожуючи екологічними стежками та туристичними маршрутами, студенти-екологи виконують також і волонтерські функції, пов’язані з прибиранням прилеглої території та екологічним просвітництвом інших відвідувачів парку.

Крім цього, викладачі (Грицак Л.Р.) та студенти кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін географічного факультету ще з 2000 року активно співпрацюють з працівниками наукового відділу (Киселюком О.І, Тимчук О.В.) та відділу пропаганди екологічної освіти (Гайдук Л.М., Абрам’юк У.М.) Карпатського НПП. У чорногірському високогір'ї проводяться роботи по дослідженню популяцій червонокнижних видів роду Тирлич, а також стабілізації їх порушених структур з використанням методів біотехнології. 

 

18 червня 2014 року в екотуристичному візит-центрі Яремчанський центр зайнятості спільно з Карпатським національним природним парком провів етнографічний захід на тему: «Гуцульські ремесла та сучасні професії». В проведенні заходу взяли участь народні майстри з Микуличина Василь Стефанюк та Ганна Кріпчук.

На презентації також були присутні відпочивальники дитячого спортивно-оздоровчого комплексу «Смерічка». Начальник відділу пропаганди екологічної освіти Леся Гайдук провела дітям екскурсію виставковою залою візит-центру, ознайомлюючи їх із природою та звичаями краю. Після ознайомлення з народними ремеслами учасники семінару переглянули документальний фільм про Гуцульщину. Захід завершився екскурсією до вольєрного господарства, яке нещодавно поповнилося новими мешканцями.

 12 червня  2014 року відбулося чергове засідання Науково-технічної Ради Карпатського НПП

В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 35 чоловік, в т. ч. 3 доктори та 5 кандидатів наук. Присутні: 13 членів НТР.

На порядок денний виносилось 10 питань.

Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді, Науково-технічна Рада прийняла наступні рішення:

Питання 1: Про затвердження Положення про реабілітаційний центр для тварин (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.).

Рішення:

1. 1.Положення про реабілітаційний центр для тварин погодити в цілому.
2. 2.Внести правки в текст Положення стосовно неаборигенних видів тварин.
3. 3.Внести підрозділ в Положення щодо фінансового забезпечення реабілітаційного центру.

Питання 2: Про затвердження Положення про деякі види рекреаційної діяльності на території парку (доп. – заступник директора з маркетингу – Яворський А.І., юрисконсульт – Івасюк Г.М.).

Рішення:

1. 1.Положення про деякі види рекреаційної діяльності на території парку погодити.
2. 2.Внести до Положення окремим розділом вимоги до малих архітектурних форм та сувенірної продукції та відобразити це в договорі з суб’єктами підприємницької діяльності.

Питання 3: Про розгляд питання щодо надання дозволу на збір матеріалів будівництва міні-ГЕС у верхів’ї Прута   (доп. – ПП Миронюк В.В., начальник Говерлянського ПОНДВ – Максим’юк В.П.).

Рішення:

1. Заборонити проведення проектувальних робіт по будівництву мінігідроелектростанції у Говерлянському природоохоронному науково-дослідному відділенні у зв’язку з тим, що така діяльність суперечить ст.. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Питання 4: Про реалізацію природоохоронного проекту «Збереження Карпатських пралісів» (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.).

Рішення:

1. Схвалити та підтримати реалізацію природоохоронного проекту ««Збереження Карпатських пралісів» на території парку та прилеглих територіях.

 

Питання 5: Про розгляд Проекту внесення змін до Проекту організації території КНПП (Ворохтянське ПНДВ, кв.9, вид. 24, 29, площа 2,9782 га) (доп. – провідний інженер ВДОПЕС Бойко В.М., начальник Ворохтянського ПОНДВ – Палійчук А.Б.).

Рішення:

1. Схвалити внесення змін до Проекту організації території КНПП (Ворохтянське ПНДВ, кв.9, вид. 24, 29, площа 2,9782 га) із зміною функціонального зонування із зони регульованої рекреації у господарську зону та запропонувати внесення  аналогічних змін для облаштування кладовища на території Микуличинської сільської ради.

Питання 6: Про звернення Татарівської сільської ради щодо ймовірності водопостачання якісної питної води (ур. Ілемський, Прутець Яблуницький, Яблуницьке ПОНДВ) (доп. Татарівський сільський голова – І.В. Микитюк, начальник Яблуницького ПОНДВ – Федорчук М.М.).

Рішення:

1.Рекомендувати Татарівській сільській раді розробити передпроектну пропозицію щодо облаштування водопостачання та водовідведення с. Татарів (ур. Ілемський, Яблуницьке ПОНДВ).

Питання 7: Про створення зони відпочинку «Піги» (Татарівське ПОНДВ, кв.10, вид. 7 (доп.- начальник відділу рекреації – Панчук М.М., начальник Татарівського ПОНДВ – Мироняк Ю.І.).

Рішення:

1. Погодити проектну пропозицію щодо облаштування зони відпочинку «Піги» (Татарівське ПОНДВ, кв.10, вид. 7).

Питання 8: Про програму проведення рубок переформування на території парку (доп.- .с.-г.н., завідувач лабораторії екології УкрНДІ «Гірліс» Шпарик Ю. С.).

Рішення:

1. 1.Програму проведення експериментальних науково-дослідних рубок з відновлення природних екосистем на території парку згідно затвердженої методики на 5 років погодити.

Питання 9: Про реалізацію проекту «Без кордонів: мережа природних маршрутів в Східних Карпатах» (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.).

Рішення:

1. Інформацію про реалізацію проекту«Без кордонів: мережа природних маршрутів в Східних Карпатах” прийняти до відома.

2. Рекомендувати дирекції парку запропонувати кандидатури до складу моніторингового комітету проекту з впровадження Стратегії розвитку природного туризму.

Питання 10: Про погодження на використання полонини «Закукол» (Говерлянське ПОНДВ, кВ.2, вид.4, пл.. 21 га) для випасу ВРХ (доп. – Гереджук Ю. М., начальник Говерлянського ПОНДВ – Максим’юк В.П.) та полонині «Храбусти» (Ворохтянське ПНДВ, кв. 13, вид. 4,6, площа 2,0 га (доп. – ПП Мочерняк В.В.).   

Рішення:

1. Погодити жителям смт. Ворохта облаштування полонинського господарства для випасу худоби: Гереджуку Ю. М на полонині «Закукол» (Говерлянське ПНДВ, кв.2, вид.4, площа 21 га) та ПП Мочерняку В.В. полонині «Храбусти» (Ворохтянське ПНДВ, кв. 13, вид. 4,6, площа 2,0 га).   

Підготувала М.В. Корчемлюк, вчений секретар НТР КНПП

 

27 травня 2014 року в Екотуристичному візит-центрі Карпатського національного природного парку відбулося засідання Координаційної ради в рамках проекту «Без кордонів: мережа природних маршрутів у Східних Карпатах». Цей захід став фінальною подією, яка зібрала всіх партнерів проекту, представників природоохоронних установ, активістів громадських організацій та туристичного бізнесу.  Метою засідання було підведення підсумків проекту, презентація результатів, отриманих в процесі його реалізації та окреслення основних напрямків розвитку сектору природного туризму на території Яремчанського регіону.

Проект «Без кордонів: мережа природних маршрутів у Східних Карпатах» реалізовувався ММГО «Центр соціальних та ділових ініціатив» у партнерстві з Карпатським національним природним парком, Туристичною Асоціацією Івано-Франківщини (Україна), Марамуреським гірським природним парком та Асоціацією Еколоджік (Румунія) за фінансової підтримки Комісії Європейського Союзу.

 

        Нещодавно українська делегація відвідала Бельгію в рамках обміну досвідом щодо організації сталого туризму на природоохоронних територіях. Ця зустріч була організована Бельгійським відділенням Всесвітнього Фонду Природи (WWF), який є однією з найбільших в світі громадських благодійних організацій, що більше 40 років працює для охорони природи на всій планеті. Місією WWF є запобігання деградації природного середовища і досягнення гармонії людини і природи.

       В Бельгії зустрілися працівники Марамуреського гірського природного парку (Румунія),  Карпатського біосферного заповідника, Карпатського національного природного парку (Україна), а також координатори WWF в Україні та Румунії. 

         Представники WWF Бельгії організували цікаву триденну програму, яка поєднувала інтерактивне спілкування в ході тренінгових занять з питань ефективного туристичного менеджменту та цікаві і повчальні візити в природоохоронні території  північно-східної частини Бельгії – Фландрії.

         Сьогодні в цій невеликій європейській країні усвідомлюють необхідність збереження природних ресурсів, тому дуже дбайливо ставляться до природи – тут створено велику кількість природоохоронних територій. Одна з них – національний парк Хоге-Кемпен, який відвідали українські та румунські колеги. Ця природоохоронна