LOGOGlobal top100 badge

Фільтр
  •  

    З найдавніших часів ліси служать для задоволення найрізноманітніших матеріальних і духовних потреб людини. Неможливо уявити собі життя сучасної людини без лісів і тієї продукції, якою вони забезпечують. Та в найбільшій небезпеці – молоді деревця шпилькових порід в передноворічний період. І прикро, що нищать їх місцеві жителі, які вибирають найкращі молоді екземпляри, особливо ялиці білої – деревця гарного, стрункого, – а йому б рости й рости. І саме цю красуню гірських лісів, приспану природою на зимовий період, підступно і по-варварськи рубають, аби повтішатись трохи її вродою, а через два-три тижні викинути на смітник. Тому останнім часом великою популярністю користуються новорічні композиції, які є альтернативою живої ялинки і, водночас, – святковою окрасою оселі. Такі композиції стають продовженням правічних традицій гуцулів, які вважали гріхом рубати молоді деревця.

    Тому з метою підвищення екологічної культури, виховання гармонійно розвинутої особистості школяра, дбайливого ставлення до природи, розвитку творчих здібностей дітей з ініціативи Карпатського національного природного парку проводився конкурс новорічних композицій «Екологічна ялинка» в рамках акції «Збережемо ялинку!»

    В конкурсі взяли участь вихованці дошкільних закладів Яремчанського МВО. Маленькі учасники, разом зі своїми вихователями, виготовили роботи з використанням різноманітного матеріалу, включаючи природній (гілки шпилькових порід дерев, засушені квіти, шишки, декоративний матеріал тощо). У всіх роботах відчувалася фантазія та творча майстерність  дорослих та дітей. Наприклад, вихованці дитячого садка «Ягідка» (с. Микуличин) представили на конкурс патріотичну ялинку з синьо-жовтих шишок, а діти дитячого садочка «Гірський струмочок» (м. Яремче) – оригінальну «ялинку-золотинку» з макаронних виробів. Ялинку гуцулів з гілочок ялини, яка нагадує живе деревце, виготовили дошкільнята дитсадка «Ліщинка» з с. Татарів. Цікаву паперову ялинку, виконану в техніці орігамі, зробили своїми маленькими ручками дітки з дошкільного закладу «Ластівочка» з с. Поляниці. Вихованці дитячого садочка «Лісова казка» (с-ще Ворохта) передали святковий настрій, прикрасивши композицію різдвяною шопкою.

    Працівники відділу пропаганди екологічної освіти Карпатського НПП відвідали дитячі дошкільні заклади, які брали участь у конкурсі, подякували маленьким учасникам та їхнім наставникам, провели з ними бесіди на екологічну тематику і, звичайно ж, вручили дітям подарунки. Також були роздані календарі, виготовлені в рамках проекту «Збереження Карпатських пралісів», який реалізується Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства.

    Екологічна акція "Збережемо ялинку!" виховує у підростаючого покоління бережливе ставлення до природи і переконує, що найкраща ялинка – незрубана.

  • Карпатський національний природний парк налагодив співпрацю з Корпусом Миру Посольства США в Україні в рамках проекту "Розвиток громад". Даний проект передбачає підвищення спроможності громадян брати участь у вирішенні актуальних питань життєдіяльності місцевих громад, сприяння сталому розвитку українських урядових та неурядових організацій та розширення економічних можливостей громадян.

    Таким чином, протягом наступних двох років в Карпатському НПП працюватиме волонтер Корпусу Миру Деніс Капеллі. Деніс Капеллі є дипломованим спеціалістом в галузі ландшафтного дизайну та маркетингу, а також має досвід ведення власного бізнесу. Деніс Капеллі представляє один з наймальовничіших штатів США – штат Колорадо. Варто зауважити, що природні ландшафти штату Колорадо та Українських Карпат є дуже схожими.

    Багаті природні та культурні ресурси є важливою складовою для сталого розвитку Карпатського регіону. Карпатський національний природний парк як природоохоронна організація відіграє ключову роль у збереженні та сталому використанні цінних природних комплексів та обєктів. Співпраця з волонтером Корпусу Миру передбачає вивчення американського досвіду, налагодження ефективного менеджменту організації, спільну роботу з питань промоції екологічно зорієнтованого туризму, налагодження більш тісної співпраці між туристичним бізнесом, місцевою владою, громадою та Карпатським парком з метою створення якісного туристичного продукту. Головною метою співробітництва є сталий розвиток Карпатського регіону, котрий в міру свого багатого та унікального ресурсного потенціалу, має потенційні можливості бути успішним та економічно розвиненим.

    Група з 55 волонтерів Корпусу Миру прибула в Україну в середині жовтня. Варто відзначити, що ця група волонтерів є особливою, оскільки це є перша група добровольців, котра прибула в Україну після Революції Гідності. Протягом перших місяців свого перебування в Україні добровольці вивчали українську мову та культуру, а також проходили курс тренінгів з питань адаптації до життя в нашій країні.

    В Партнерській конференції та в Урочистій церемонії складання присяги групою добровольців Корпусу Миру Посольства США в Україні взяла участь Представник Карпатського НПП .

    Під час конференції були представлені проекти Корпусу Миру та Посольства США в Україні, доброволець та партнер почали планувати спільну роботу на наступні півроку, обмінялися професійним досвідом, а також була налагоджена співпраця з іншими учасниками конференції.

    В урочисті церемонії присяги взяли участь представники Корпусу Миру США, Корпусу Миру США в Україні, Посольства США в Україні, а також керівництво Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства освіти та науки України та Міністерства молоді та спорту України.

    Урочиста церемонія присяги добровольців була дуже зворушливою. Волонтери виголошували такий самий текст присяги, котрий виголошує кожен президент США під час інавгурації. "І допоможе мені Бог. Зараз на нас з вами дивиться увесь світ. Отож, давайте разом будувати нову Україну", – з такими словами добровольці завершили свою присягу.

  •  

    В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 19 членів Ради, в т. ч. 6 докторів наук та 9 кандидатів наук.

                Порядок денний:

    1.1. Про підсумки проведення природоохоронних та господарських заходів за 2015 рік (доп. – головний природознавець Купчак І.В.)

    1.2. Про підсумки рекреаційної діяльності на території парку (доп.- начальник відділу рекреації – Панчук М.М.)

    1.3. Про підсумки проведення еколого-освітньої роботи за 2015 рік (доп. -начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.;

    1.4. Про план санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2016 р. (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

    1.5. Про плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи», еколого-освітній роботі та тематичних планах на 2016 р. (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І., начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.).

    1.6. Різне.

    Про ймовірність розробки проекту водопостачання с. Татарів (доп.- сільський  голова с. Татарів – Дземюк О.)

    Про можливість облаштування витягу та облаштування зони відпочинку у Яблуницькому ПОНДВ (кв.5, вид.30) (доп. – СГД- Макаревич Н., начальник Яблуницького ПОДВ- Федорчук М.М.)

    Про результати впровадження проекту «Збереження карпатських пралісів» (доп. – заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І.)

    Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

    1.1. Підсумки проведення природоохоронних робіт, з рекреаційної діяльності та еколого-освітньої роботи за 2015 рік прийняти до відома та схвалити. Надалі при підготовці звітів передбачити порівняння динаміки зміни показників.

    1.2. План санітарно-оздоровчих заходів та лімітів використання природних ресурсів (в частині лісових ресурсів) у 2016 році погодити.

    1.3. План роботи науково-технічної ради, науково-технічні заходи по програмі «Літопису природи», еколого-освітні та тематичні плани науково-дослідних робіт на 2016 рік погодити. Рекомендувати адміністрації опублікувати електронну версію збірника наукових праць, присвячену 35-річчю КНПП.

    1.4. Не заперечувати щодо ймовірності розробки проекту водопостачання с. Татарів. Створити робочу групу за участі працівників КНПП для вивчення питання.

    1.5. Погодити СГД Макаревичу Н.М. облаштування переносного витягу для лижників-початківців. Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.

    1.6. Результати впровадження проекту «Збереження карпатських пралісів» прийняти до відома. Висловити подяку Українському товариству охорони птахів та Франкуртському зоологічному товариству за моральну та фінансову підтримку проекту.

     

    Голова НТР                                                               В. Я. Слободян

    Вчений секретар                                                       М. В. Корчемлюк

  • В роботі Науково-технічної Ради парку прийняло участь 63 особи, в т. ч. 7 докторів наук та 3 кандидати наук. Були присутні 12 членів НТР, 5 членів НТР (Клапчук В.М., Марискевич О.Г., Козловський М.П., Парпан В.І., Царик Й.В.) засвідчили підтримку позитивного вирішення питань письмовим підтвердженням. Під час роботи науково-технічної ради були розглянуті та прийняті рішення щодо ряду питань функціонування парку та співпраці з громадськістю Яремчанщини.

    1. Перспективи розширення території Карпатського НПП у басейні верхів’я Прута.

    (доп. - заступник директора з наукової роботи – Киселюк О.І, завідувачі лабораторій. ).

    При організації першого національного парку на Україні були пропозиції про значну більшу площу. Одна із основних вимог при організації Парку – басейновий принцип, що дасть змогу зберегти цілісність природної екосистеми, хоча на сьогоднішній момент нижні частини схилів гір належать Парку, а верхні частини схилів гірських рік, потоків та самої ріки Прут - Делятинському і Ворохтянському лісгоспам. Такий розподіл території приводить до того, що експлуатовані приполонинні лісові масиви сильно вирубуються, а, зокрема, трелювання деревини по руслах потоків сприяє виникненню таких негативних процесів як селеві потоки, площинний змив та знос, глибинна та бокова ерозія, осипи, зсуви, що, в свою чергу, спричинює значний винос поживного грунтового горизонту і зміну гідрологічного режиму вод. Все це спричинює збіднення природного біорізноманіття екосистеми загалом.

    Для розширення площі Карпатського національного природного парку пропонується приєднання територій двох лісових господарств:

    ДП «Ворохтянське лісове господарство» - площа 11770 га:  Озернянське лісництво  – 3688 га, Кремінцівське лісництво – 3740 га, Поляницьке лісництво – 4342 га.

    ДП «Делятинське лісове господарство» - площа 13531: Поляницьке лісництво  – 5192 га, Микуличинське лісництво – 3094 га, Дорівське лісництво – 5245 га.      

    Підготовлено:

    - експертний висновок щодо доцільності розширення вилученої території;

    - інформацію щодо перспектив розширення вилученої території;

    - клопотання і наукове обгрунтування щодо розширення вилученої території

    - обстежено 131 ділянку, площею 1203,7 га та ідентифіковано 96 ділянок площею 855,4 га, що ймовірно мають характерні ознаки пралісів та старовікових лісів.

    Потрібно ще зробити:

    -Отримати погодження від Міністерства екології та природних ресурсів України

    -Отримати погодження від землекористувачів: ДП «Ворохтянське лісове господарство» та   ДП «Делятинське лісове господарство».

    -Указ президента про розширення території Карпатського національного природного парку

    Проблеми:

    -Землекористувачі не погоджують  передачу земель національному парку.

    -Місцеве населення не підтримує передачу земель Парку, оскільки побоюються за нестачу опалювальної сировини (дров) через посилення охорони території.

    Шляхи вирішення проблем:

    -Проведення просвітницької роботи з місцевим населенням щодо розширення парку у регіоні

    -Пошуки компромісу із землекористувачами (ДП «Ворохтянське лісове господарство»; ДП «Делятинське лісове господарство») у вирішенні питання передачі земель у відання Парку у постійне користування

    -Мотивація збільшення території парку за басейновим принципом та вимог Європейського союзу щодо розширення площ природно-заповідних територій для відповідності з європейськими стандартами у разі можливого вступу України в Європейський союз.

    М.Приходько. Потрібно активнішу увагу приділяти питанням погодження з землекористувачами. Питання сприяння громадам за проживання на території парку –  передбачати певну компенсацію чи пільги.

    Ф.Гамор. Розширення треба почати з державної програми «Державної стратегії регіонального розвитку». На підставі цієї програми бажано передбачити участь парку в розвитку регіону. Подати та затвердити на сесії обласної ради свої дані про розширення.

    Значну увагу необхідно приділити роботі з представниками зацікавлених сторін: лісорубами, забудівниками рекреаційних об’єктів, пасовище власниками, користувачами дров.

    Вирішили: Перспективи розширення території Карпатського НПП у басейні верхів’я Прута підтримати та схвалити.

    2. Про плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи», еколого-освітній роботі на 2015 р. (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І., начальник відділу пропаганди екологічної освіти Гайдук Л.М.).

    План роботи НТР на 2015 рік поданий в додатку 1.

    План роботи по програмі «Літопису природи» на 2015 рік поданий в додатку 2.

    План роботи по еколого-освітній роботі на 2015 рік поданий в додатку 3.

    Вирішили: Плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи» та еколого-освітній роботі погодити.

    3. Про план санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2015 р. (доп. – провідний інженер-лісопатолог відділу державної охорони природно-заповідного фонду Гурчик В.С.).

    Одним з головних завдань служби державної охорони парку є контроль за санітарним станом лісових масивів. Для своєчасного виявлення  пошкоджених насаджень, які потребують втручання людини з метою їх подальшого оздоровлення, є проведення лісопатологічного обстеження.

    Згідно Санітарних правил в лісах України та на основі Наказу директора парку № 36 від 3 квітня 2014 року було заплановано обстежити територію площею 12,0 тис.га На основі даних лісопатологічного обстеження було встановлено об’єми проведення санітарно-оздоровчих заходів в насадженнях парку.

    Олвз – 10,2 га; 33/29 м³ ВСР – 595,2 га; 13602/9384 м³, ССР – 0,4 га; 93/63 м³.

    Виявлені пошкоджені насадження обстежувались лісопатологом та інженерами відділу охорони та збереження природних екосистем Карпатського національного природного парку. Проведені обстеження найбільш пошкоджених ділянок науковими співробітниками парку. Основними причинами ураження насаджень є природні стихійні явища, в результаті в ослаблених деревостанах виникають осередки стовбурових шкідників. Завдяки сприятливим погоднім умовам 2014 року для їх розвитку вони набули значного поширення. Ослаблені дерева буквально на очах всихають. Осередки мають за ступенем розвитку переважно виникаючий характер, а ступінь ураження насаджень куртинний та груповий.

    Загальна площа і загальний запас вибірки при проведенні санітарно-оздоровчих заходів

    Враховуючи ступінь пошкоджень насаджень, розроблений  план санітарно-оздоровчих заходів на 2015 рік. Він розроблявся у відповідності до Санітарних правил в лісах України. Санітарно-оздоровчі заходи планувалися в пошкоджених деревостанах, де спостерігається значна кількість дерев, які сильно ослаблені, всихаючі, сухостійні, в осередках розвитку хвороб та шкідників, на захаращених ділянках. Насадження, які включені в План СОЗ, будуть обстежені представником з обласного управління лісового і мисливського господарства та представником із державного управління охорони навколишнього природного середовища в області, які підтвердили б правильність підбору ділянок.

    Слід зазначити, що рубки призначені в насадженнях, які вже втратили значну частину біологічних і екологічних функцій (тобто розладнані). На цих ділянках спостерігається значне всихання дерев. Деякі насадження потрібно очистити від захаращеності, оскільки є і свіжі  вітровали і поодинокі всихання, які в перспективі можуть стати осередками розвитку шкідників і хвороб. Метою проведення СОЗ є недопущення розвитку осередків поширення та розмноження хвороб і шкідників. Багато ділянок примикає до доріг та туристичних маршрутів, що погіршує їх естетичний стан, а інколи і прохідність.

    План СОЗ оформляється як ліміт на використання природних ресурсів у межах території ПЗФ загальнодержавного значення.

    Вирішили: План санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2015 році погодити.

    4. Про зміну функціонального зонування ділянок під кладовища  (доп. – головний природознавець – Купчак І.В., провідний інженер ВДОПЕС Бойко В.М.).

    Вашій увазі пропонуємо погодити переведення земельних ділянок, які будуть використовуватись для потреб місцевого населення, а саме Ворохтянською селищною та Микуличанською сільською радою для влаштування кладовища,

    Ворохтянська селищна рада – Ворохтянське ПОНДВ, картал 9, виділ 24,29, площею 2,9182 га зона регулярної рекреації в  господарську зону.

    Микуличанська сільська рада – Підліснівське ПОНДВ, квартал12, виділ 12, площа 5,0 га регульованої рекреації в господарську зону.

      Дане питання регулюється «Проектом організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів і об’єктів Карпатського НПП – розділ 5,3 «Пропозиції щодо можливих змін функціонального зонування», а саме після проведення відповідних обстежень і винесення на розгляд науково-технічної Ради Карпатського НПП, можливі зміни функціональному зонуванні будуть враховані при проведенні лісовпорядкування за технологією безперервного.

    Вирішили: Переведення ділянок під кладовища із зони регульованої рекреації у господарську зону погодити.

     

    5. Про покращення туристичної інфраструктури на території парку (доп.- начальники ПОНДВ, представники організацій та фізичних осіб надання послуг)

    До науково-технічної ради парку  звернулося ряд  підприємців з пропозиціями про покращення туристичної інфраструктури на території парку.

    -          Погодити поточний ремонт туристичного будиночка (Татарівське ПНДВ, кв. 22, вид.24) за благодійні кошти ПП Кричкалюк М.Ю.

    -          «Центр соціальних та ділових ініціатив» м. Яремче (вик.дир. І.Зінов’єв) пропонує створення парку-музею «Карпати в мініатюрі» у Яремчанському ПОНДВ.

    -          Комплекс сімейного відпочинку “Ведмежа гора” ініціює передпроектну пропозицію щодо створення  "Босоніжної стежки" в районі вольєрного господарства (Яремчанське ПОНДВ).

    -          Група підприємців (ПП Панько П.В. та ПП Стефанюк І.М.) звернулася про влаштування зіплайнів на території Яремчанського та Женецького ПОНДВ.

    -          ПП Криворучко М.В. звернувся про дозвіл на облаштування відпочинкової зони з будівництвом малих архітектурних форм у Яремчанському ПОНДВ.

    -          СГД Макаревич Н.М. звернувся про дозвіл на облаштування переносного витягу для лижників-початківців.

    -          Облаштування переносного витягу на території Яблуницького ПНДВ.

    Вирішили: Не заперечувати щодо встановлення повітряного витягу ПП Паньком П.В. (Яремчанське ПОНДВ) та СГД Стефанюком І.М. (Яремчанське, Женецьке ПОНДВ)  та в своїй діяльності дотримуватись чинного природоохоронного законодавства.

    Схвалити передпроектну пропозицію щодо створення "Босоніжної стежки" в районі вольєрного господарства (Яремчанське ПОНДВ). Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.

    Схвалити передпроектну пропозицію «Центру соціальних і ділових ініціатив» щодо створення  парку-музею «Карпати в мініатюрі» у Яремчанському ПОНДВ.

    Погодити СГД Макаревичу Н.М. облаштування переносного витягу для лижників-початківців. Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.

    Погодити поточний ремонт туристичного будиночка (Татарівське ПНДВ, кв. 22, вид.24) за благодійні кошти ПП Кричкалюк М.Ю.

     

    6. Різне.

    6.1. Про заходи щодо відзначення 35-ти років з дня створення Карпатського НПП (доп. – заступник директора з наукової роботи Киселюк О.І.).

    1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ.

    1.1. Провести Міжнародну науково-практичну конференцію та видати її матеріали (орієнтовно в вересні 2015 року).  Відп. – Слободян В.Я., Киселюк О.І., керівники лабораторій

    1.2. Під час проведення конференції організувати виступи колективів художньої самодіяльності. Відп.– Гайдук Л.М., Абрам'юк У.М.

    1.3. Розробити проект екскурсії для учасників конференції з показом найбільш цікавих природних комплексів парку. Відп. – Панчук М.М., Киселюк О.І.

    1.4. Під час проведення конференції організувати виставку народних умільців.  Відп. – Косило Л.С., Гнатюк Н.М. 

    2. ПРОПАГАНДИСТСЬКІ.

    2.1. Підготувати та видати листівки по основних напрямках діяльності парку (до 01.07.2015 р.). Відп. – заступники директора, начальники відділів.

    2.2. Видавати щоквартально газету "Карпатський національний" з постійною рубрикою „Карпатському – 35”. Відп. – Абрам’юк У.М.

    2.3. Підготувати та видати серію буклетів (до 01.07.2015 р.). Відп. – заступники директора, начальники відділів.

    2.4. Підготувати матеріали та видати монографії і збірки. Відп. – заступники директора, начальники відділів.

    2.5. Виготовити логотип „Карпатському НПП – 35” з використанням у проведенні ювілейних заходів та випуску друкованої продукції. Відп. – Яворський А.І., Тимчук Я.Я.

    2.6. Провести екологічну вікторину для школярів (до 15.05.2015 р.). Відп. – Гайдук Л.М., Абрам'юк У.М.

    2.8. Виготовити значки з парківською символікою (до 01.0.2015 р.). Відп. – Яворський  А.І.

    2.9. Розробити та виготовити настінний перекидний календар (до 31.05.2015 р.). Відп. – Гайдук Л.М., Абрам'юк У.М.

    2.10. Провести благоустрій території в'їздного знаку (до 31.05.2015 р.). Відп. – Яворський М.М., Гордашко І.І, Савчук Ю.М.

    2.10. Підготувати серію публікацій про парк та направити у центральні та обласні видання. Відп. – Абрам’юк У.М., Гайдук Л.М.

    2.11. Підготувати та випустити папки, блокноти, ручки, наклейки з ювілейною емблемою. Відп.- Яворський А.І., Старунчак В.  

    2.12. Виготовити футболки та  кепки із символікою парку. Відп.- Яворський А.І., Старунчак В.

    2.13. Постійно висвітлювати інформацію на сайті парку. Відп. – Киселюк О.І., Гайдук Л.М. 

    3. ТЕХНІЧНІ.

    3.1. В лісовому господарстві.

    3.1.1. На честь 35-річчя парку провести досадку деревно-чагарникових порід в дендросадах Говерлянського,  Ворохтянського ПОНДВ та селекційного пункту (до 1.06.2015 р.). Відп. – Купчак І.В., Чик М.В., Палійчук А.Б., Максим’юк В.П., Савчук Ю.М..

    3.1.2. Поновити межові знаки та аншлаги на території ПЗФ (до 1.07.2015 р). Відп. – Купчак І.В., ВОЗПЕС., начальники ПОНДВ.

    3.2. У рекреаційному господарстві.

    3.2.1. Провести благоустрій екологічних маршрутів та ремонт наглядної агітації (до 01.07.2015 р.). Відп. – Яворський М.М., Гордашко І.І,, начальники ПОНДВ

    3.2.2. Провести ремонт МАФ на зонах відпочинку (до 01.08.2015 р.). Відп. – Яворський М.М., Панчук М.М., Гордашко І.І, начальники ПОНДВ

    3.3. В галузі охорони природи.

    3.3.1. Встановити аншлаги на ОЦПК. Відп. –Купчак І.В., Гордашко І.І., Бельмега В.В., начальники ПОНДВ

    3.3.2. Організувати пересувну фотовиставку „Паркові - 35”. Відп. –  Гайдук Л.М., Панчук М.М.

    3.4. У науковій роботі.

    3.4.1. Встановити аншлаги на всіх ППП, МД та фенопостах. Відп. – Киселюк О.І., Тимчук О.В., Вередюк Л.П., Мотрук М.В., начальники ПОНДВ

    3.4.2. Обладнати пункти спостережень на комплексних феномаршрутах. Відп. – Киселюк О.І., Мотрук М.В., Тимчук О.В., начальники ПОНДВ

    3.4.3. Провести досадку рослин на альпійських гірках у ПОНДВ (до 1.07.2015 р.). Відп. – Тимчук О.В., начальники ПОНДВ

    3.5. У господарстві.

    3.5.1. Провести ремонт ІЛК парку (до 1.08.2015 р.). Відп. – Яворський А.І., Гордашко І.І.

    3.5.2. Провести благоустрій територій садиби ІЛК та відділень парку (до 1.06.2015 р.). Відп. – Яворський А.І., Тимчук О.В., Федорчук Ю.С., начальники ПОНДВ

    3.5.3. При наявності коштів, преміювати працівників парку та пенсіонерів, за багаторічну працю в галузі охорони навколишнього природного середовища. Відп. – Тороус В.Д., Здреник О.М.

    Вирішили: Заходи щодо відзначення 35-ти років з дня створення Карпатського НПП схвалити.

     

    6.2. Звернення ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про дозвіл на проведення вишукувальних робіт та розробку проектної документації на будівництво нової повітряної лінії електропередач 10 МВА, що проходить через територію парку (доп. О.Сеник, І. Шклярський - представники ПАТ «Прикарпаттяобленерго»).

    Село Поляниця Яремчанської міської ради є проблемним регіоном через наявний дефіцит потужностей. При цьому у гори продовжують іти інвестиції, отже відкриваються нові котеджі, готелі, бази відпочинку тощо. Перспектива підключення нових потужних споживачів до існуючих мереж тут не те що проблематична, а просто не можлива.

    Ці обставини і стали поштовхом для розробки ВАТ «Прикарпаттяобленерго» цілої програми, спрямованої на зменшення дефіциту потужності, а отже підвищення якості енергопостачання. Вона включатиме будівництво нової повітряної лінії електропередач 10 МВА. Для її прокладання потрібен коридор через лісові насадження шириною 20 м, довжиною 7,5 км.  Частина траси повинна проходити через екосистеми Карпатського НПП. Тому  ПАТ «Прикарпаттяобленерго» просить дозволу у НТР на здійснення вишукувальних робіт та розробку проектної документації.

    М.Приходько. Пропоную дати дозвіл на проведення вишукувальних робіт та розробку проектної документації, оскільки це і є одним із аспектів співпраці з громадськістю.

    Ю. Шпарик. Ремарка: в рішення потрібно додати: «за участю працівників парку».

    Вирішили: Дати дозвіл на проведення вишукувальних робіт та розробку проектної документації на будівництво нової повітряної лінії електропередач 10 МВА, що проходить через територію парку. До роботи над проектом залучити представників Карпатського НПП.

     

    Заслухавши та обговоривши виступи та інформаційні доповіді Науково-технічна Рада вирішила:

    1. 1.Перспективи розширення території Карпатського НПП у басейні верхів’я Прута підтримати та схвалити.
    2. 2.Плани робіт НТР, по програмі «Літопису природи» та еколого-освітній роботі погодити.
    3. 3.План санітарно-оздоровчих заходів та план лімітів використання природних ресурсів у 2015 році погодити.
    4. 4.Переведення ділянок під кладовища із зони регульованої рекреації у господарську зону погодити.
    5. 5.Не заперечувати щодо встановлення повітряного витягу ПП Паньком П.В. (Яремчанське ПОНДВ) та СГД Стефанюком І.М. (Яремчанське, Женецьке ПОНДВ)  та в своїй діяльності дотримуватись чинного природоохоронного законодавства.
    6. 6.Схвалити передпроектну пропозицію щодо створення  "Босоніжної стежки" в районі вольєрного господарства (Яремчанське ПОНДВ). Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.
    7. 7.Схвалити передпроектну пропозицію Центру соціальних і ділових ініціатив щодо створення  парку-музею «Карпати в мініатюрі» у Яремчанському ПОНДВ.
    8. 8.Погодити СГД Макаревичу Н.М. облаштування переносного витягу для лижників-початківців. Укласти угоду спільного використання парком та ПП об’єкту згідно чинного законодавства України.
    9. 9.Погодити поточний ремонт туристичного будиночка (Татарівське ПНДВ, кв. 22, вид.24) за благодійні кошти ПП Кричкалюк М.Ю.
    10. 10.Заходи щодо відзначення 35-ти років з дня створення Карпатського НПП схвалити.
    11. 11.Дозволити проведення вишукувальних робіт та розробку проектної документації на будівництво нової повітряної лінії електропередач 10 МВА, що проходить через територію парку, із залученням представників Карпатського НПП.

    Голова Науково-технічної Ради

    Карпатського НПП                                                                    В.Я.Слободян 

     

  • Карпатський НПП визнаний міжнародною туристичною асоціацією з розвитку сталого туризму "Зелені дестинації" одним із 100 найпопулярніших дестинацій світу. http://greendestinations.info/Top100/

    За визначенням Європейської Комісії від 2002 року туристична дестинація – це територія, яка окремо ідентифікується і підтримується для туристів як місце відвідування, й у межах якої туристичний продукт координується одним чи декількома закладами чи організаціями.

    Туристична асоціація "Зелені дестинації" – це платформа з обміну досвідом для осіб, що працюють в туристичній галузі та прагнуть зробити свої рекреаційні об'єкти більш привабливими у зручний та зрозумілий спосіб.

    Таким чином асоціація вирішила відзначити найбільш популярні туристичні регіони. Головним критерієм в оцінюванні був сталий розвиток території, що була об'єктом дослідження. Крім того, до уваги бралися такі показники як природа, навколишнє середовище, культура, соціальний добробут, зелена економіка та зелений туризм. Дослідження проводили 30 міжнародних експертів з розвитку сталого туризму.

    За визначенням асоціації "Зелені дестинації" ТОП 100 – це 100 переможців, а не один. Серед ТОП 100 найбільше вибрано дестинацій в Європі – 50, Африці (включаючи частину Близького Сходу) – 10, Азіатсько-Тихоокеанський регіон – 25 та континентах Північної та Південної Америки – 15.

    Як відзначає туристична асоціація "Зелені дестинації" Карпатський національний природний парк це – "величні вершини, мальовничі полонини, гірські луки, кришталеві озера, чисті ріки, цілющі джерела, цінні археологічні пам'ятки, а також історія та архітектура".

  •            pralis 

        Господарська діяльність людини досить тривалий час була направлена на винищення лісів. Під впливом господарської діяльності проходило зміщення границь лісу та зменшення числа лісових масивів. Сьогодні немає лісів, які б у тій чи іншій формі не піддавалися би непрямому антропогенному впливу, як наприклад, через емісії (перенесення забруднювачів атмосферними потоками). Але на противагу втручанню в природні ліси та суттєвий на них вплив у Східних Карпатах, майже повністю вкритих лісами, глибоко в горах знаходяться ще справжні праліси. На даний час найбільша їх кількість в серед країн центральної та західної Європи виявлена в Карпатському біосферному заповіднику. 
       Згідно із Всесвітнім Фондом Природи (WWF) і Міжнародним Союзом Охорони Природи (IUCN) до пралісу або первинного лісу відносять такий ліс, який не зазнав жодних змін під впливом людини. Праліси - це лісові екосистеми, що сформувалися спонтанно в процесі еволюції без локального антропогенного впливу, представлені всіма віковими групами з притаманною їм здатністю до самовідновлення, саморегуляції та самозахисту. 
       На території Карпатського національного природного парку ще збереглися лісові масиви різної площі, в яких ніколи не проводилася заготівля деревини. У лісовій рослинності, складі деревних порід і будові таких масивів сьогодні не помітно жодних слідів людського втручання. Їхня недоступність цивілізації та відсутність придатних для сплаву деревини річок, захистила від рубок і зберегла до наших днів. Велику тут роль відіграв режим заповідності окремих цінних лісостанів ще за часів Польської держави. Але в середині минулого сторіччя за часів радянської влади праліси довкола навколишніх сіл Яремчанської міської Ради та сіл Зелене і Бистрець Верховинського району були пройдені рубками, і, в першу чергу, такого негативного впливу зазнали нижньо- та середньогірні типи лісу. З них найбільше бучини, субучини та суяличини вологих едатопів. Як наслідки такого господарювання маємо сьогодні на значних територіях похідні деревостани, які виявилися швидкоростучими, але нестійкими до пошкоджень шкідниками та ураження хворобами.
       На даний час загальна площа пралісів (до яких включені також і квазі-праліси, в природному середовищі яких помітний незначний антропогенний вплив, але за умови що вікова і ценотична структура даного насадження не порушена) близько 605,6 га або 1,2% вкритих лісом земель, більшість цих насаджень знаходяться в заповідній зоні. При цьому за нижню межу віку нами взято 170 років, яка відповідає оптимальній фазі розвитку пралісів (Optimalphase), що відображає сильно зiмкнутий деревостан з високим запасом деревини i доброю середньою життєвiстю дерев. Щодо віку насаджень, особливо високогірних смерекових типів лісу, слід зауважити те, що спостерігається деяка невідповідність натурних даних з матеріалами лісовпорядкування.
      На даний час найбільше пралісів виявлено в лісових масивах Говерлянського ПОНДВ - 238,0 га; Високогірному ПОНДВ - 45,4 га; Яремчанського ПОНДВ - 87,0 га; Ямнянського ПОНДВ - 48,5 га; Підліснівського ПОНДВ - 41,1 га; Женецьке ПОНДВ - 112,0 га; Татарівське - 5,0 га; Ворохтянське - 5,6 га; Бистрецьке - 23,0 га. Найбільше з них збереглося в високогірних смерекових типах лісу ( біля 55%); полідомінантних смерекових типах лісу (20%); ялицевих типах лісу (15%); букових типах лісу (5%) та гірськососнових та раритетних соснових (біля 5%).
       З метою вивчення динаміки пралісів на території парку закладено 4 постійних пробних площ: ППП №1 Підліснівське ПОНДВ кв.9 вид. 16 площа 1,0 га, вік основного ярусу – 210 років, бонітет – І, тип лісу – волога буково-смерекова суяличина; ППП №3 Яремчанське ПОНДВ кв.16 вид. 4 площа 0,5 га, вік основного ярусу – 200 років, бонітет – І, тип лісу – волога смереково-ялицева субучина; ППП №4 Підліснівське ПОНДВ кв.13 вид 29 площа 1,0 га, вік основного ярусу – 180 років, бонітет – І, тип лісу – волога буково-смерекова суяличина; ППП №38 Говерлянське ПОНДВ кв.19 вид 45 площа 0,5 га, вік основного ярусу – 170 років, бонітет – І, тип лісу – волога чиста сусмеречина. Це ділянки високопродуктивних корінних деревостанів, вік окремих перестійних дерев І ярусу яких сягає 200-250 років, які, насамперед, були підібрані в поширених типах лісу, і які в силу своєї недоступності не зазнали антропогенного впливу в минулому або відмічається дуже незначний вплив господарської діяльності людини без порушення типологічної структури. Деревостани на ППП чітко різновікові. Амплітуда коливань віку дерев складає більше 200 років (40-255). Про різновіковість деревостану свідчить відносно велика участь в загальному запасі товстомірних дерев більше 50 см. Процес відновлення і формування молодого покоління деревостану повторюється приблизно через кожні 60-80 років. 
       Особливості пралісів в Українських Карпатах чи в інших куточках Європи не завжди можна розпізнати з першого погляду. Але при детальнішому огляді можна відкрити великі відмінності порівняно з господарськими лісами. Між високими стрункими прямостовбурними смереками раптом впадають в очі товсті старі дерева з діаметром 1 м і більше. На стовбурах дерев і гілках ростуть найрізноманітніші гриби – і тільки коли глянеш вгору, видно, що крона дерева вже відмерла. Тут можна побачити і стовбури, зламані на висоті від чотирьох до десяти метрів, в яких дятли продовбали свої дупла. Нарости і напливи на стовбурах вказують на колишні сніголами чи сильні пошкодження морозом. Іноді дорогу перегороджує лежаче дерево, яке, можливо, було вивалене вітром. А коли перетинаєш дещо більшу ділянку одноманітного лісу з одновіковими деревами, то по злегка хвилястій поверхні грунту можна розпізнати сліди від виворотів дерев – наслідок вітровалу, який стався тут багато років назад. Наявність великих, товстих дерев, як і висока частка мертвих дерев і відпаду, є найбільш характерними ознаками пралісів.
       У той час як у господарських лісах зрубують дерева у віці 90-150 років – поки їх деревина ще є здоровою і не пошкодженою грибами, у пралісах дерева ростуть до своєї природної вікової межі. У смереки та ялиці ця межа становить 350-400 років. Після відмирання дерева стоять або лежать ще кілька десятків років, поки їхня деревина повністю не розкладеться. Частка стоячої чи лежачої мертвої деревини в пралісах у 10-20 разів вища, ніж у господарських лісах.
        Природне поновлення появляється в пралісах на малих площах. Вирішальне значення при цьому відіграє світловий фактор. Тільки там де величезні старі дерева відмирають і вивалються на землю вітром, на поверхню грунту проникає достатньо світла і молоді деревця можуть успішно рости. Іноді вітер вивалює одночасно невелику групу з 3-4 шт 1-метрових дерев в діаметрі. Тоді є можливість для появи і росту таких порід, як явір, горобина, осика, які є більш світлолюбивими ніж смерека. Смерека добре проростає і на трухлявих стовбурах повалених дерев. Там вона знаходить багато поживних речовин і вологості для свого росту і не відчуває конкуренції збоку інших видів деревних порід. Через це іноді старші смереки стоять ніби на ходулях, тому що їхні корені спочатку росли довкола стовбура поваленого дерева, який потім поступово розклався.
        Праліси мають для природи, а також і для людини, неоціненне значення. У зв’язку з тим, що в пралісах відбуваються процеси старіння і розпаду, а також природні стихійні явища, то в них формується різноманітна структура і умови існування, які мають важливе значення для певних видів рослинного і тваринного світу. Комахи і гриби, які для свого розвитку потребують мертвої деревини і тому стали рідкісними в господарських лісах, знаходять у пралісах сприятливі умови для свого існування. Праліси служать надзвичайно цінним мірилом для оцінки впливу різних форм господарювання на ліси, а також для дослідження зміни довкілля і клімату.

  •    06 грудня 2013 року в Еко-туристичному візит-центрі КНПП відбулося чергове засідання Науково-технічної Ради Парку. У зустрічі взяли участь 17 членів Ради, в т.ч. 6 докторів наук та 6 кандидатів наук. Головним чином порядок денний передбачав питання планів робіт на 2014 р., а саме: план засідань НТР, плани досліджень по програмі «Літопису природи» та еколого-освітній роботі, плани санітарно-оздоровчих заходів та лімітів використання природних ресурсів (в частині лісових ресурсів), про затвердження результатів атестації наукових співробітників. Детально обговорювалась тема щодо продовження науково-дослідних робіт щодо рубок переформування на території КНПП. Члени Ради вказали на необхідність детальніше вивчити кожну запропоновану ділянку, опираючись на результати попереднього досвіду. Вирішували і справи господарські. Так, члени НТР погодили проектні роботи по облаштуванню автомобільної дороги с. Ільці – с. Явірник – Державний кордон з Румунією у Верховинському районі.
      В якості запрошених доповідачів на засідання прибула делегація ГО «Збереження агро-біорізноманіття Карпатських гір» з с. Стеблівка Хустського району Закарпатської області представити проект щодо можливості розведення коней гуцульської породи на території КНПП. Більшість членів Ради вказали на складність реалізувати проект в гірських умовах, проте запропонували продовжити роботу по вивченню подібного досвіду та представити на одному з наступних засідань НТР. Останнім розглядали питання щодо затвердження логотипу КНПП, який одностайно підтримали члени Ради.

    Підготувала: Марта Корчемлюк, вчений секретар НТР.

  •  

        Найпривабливішим місцем відпочинку для туристів в Яремчі є рекреаційний об’єкт - вольєрне господарство та прилегла територія. Тут можна не тільки побачити представників карпатської фауни, а й відчути місцевий колорит завдяки облаштуванню дерев’яних архітектурних форм.