24 березня 2016 р. в Карпатському НПП відбувся Круглий стіл під назвою «Інтегроване управління водними ресурсами – шлях до сталого розвитку громад».

Щорічно в рамках Всесвітнього Дня Води громадська екологічна організація «МАМА-86-Яремче» та Карпатський національний природний парк запрошують до обговорення водних проблем місцеві громади, які представлені як органами місцевого самоврядування, так і представниками бізнесу, неурядових організацій, державних структур та окремих громадян. Цього разу у зустрічі взяли участь понад 50 учасників.

Основна мета зустрічі – обговорити проблеми сьогодення в галузі управління водними ресурсами в контексті впровадження в Україні положень Протоколу про воду та здоров’я. Провідними темами круглого столу були стан впровадження Протоколу в Україні, перспектива розширення місцевих ініціатив, що будуть продовженням тих заходів, які вже впроваджуються організацією «МАМА-86-Яремче» в рамках водного проекту. Роксолана Петрівна Іваніщак, завідувач Надвірнянського МРВ ДУ «ІФ ОЛЦ ДСЕСУ», виступила з презентацією щодо  того, як органи місцевого самоврядування можуть забезпечити сільські громади безпечною питною водою та як окремі представники громади мають облаштовувати криниці та локальні каналізаційні збірники.

З цікавою доповіддю щодо перспектив сортування відходів виступив приватний підприємець Володимир Богданович Галюк. Він розповів про свої перші здобутки у цій сфері, висловив подяку ВЕГО «МАМА-86» та ГВП-Україна у можливості придбати гідравлічний прес для вторсировини. Це допомагає значно зменшити об’єми відходів. Підприємець запросив всіх учасників до співпраці і отримав схвалення такої ініціативи від учасників зустрічі. На його підтримку виступив і представник Яремчанської міської ради Роман Богданович Косило, провідний спеціаліст відділу містобудування, архітектури будівництва та ЖКГ, який представив наступний етап екологічної програми Яремчанщини до 2019 р. Програма передбачає закупку контейнерів для збору втор сировини на суму 100 тис. грн. Зацікавленість викликала і презентація подружжя Корпусу Миру США Деніс та Джона Капеллі, які представили американський досвід вирішення проблем відходів.

Ще одна важлива проблема, що була на порядку денному – несанкціоновані скиди стічних вод готельно-туристичних комплексів. Марта Василівна Корчемлюк, завідувач лабораторії аналітичного контролю КНПП та голова організації «МАМА-86-Яремче», представила результати польових досліджень проекту ЄС «Охорона міжнародних річкових басейнів» та – Ігор Михайлович Яківчук, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, розповів про стан інспекційного контролю за якістю поверхневих вод на Яремчанщині у 2015-2016 рр. Визнали, що стан річок є під загрозою подальшої деградації. Провідний експерт в галузі екології Володимир Михайлович Красноштанов розповів про те, які є фінансові можливості на рівні області для реалізації проектів в екологічній сфері.

Окрім того, в рамках круглого столу Олександр Іванович Киселюк, заступник директора з наукової роботи КНПП, регіональний координатор проекту «Збереження Карпатських пралісів», представив проблему збереження водорегулюючих лісів, що грають визначну роль у підтримці водного балансу території всього басейну верхнього Пруту.

На завершення зустрічі Наталія Михайлівна Гнатюк представила екологічні заходи, що плануються в рамках цьогорічної великопісної ініціативи та запросила всіх небайдужих долучитися до них.

Підводячи підсумки круглого столу, вирішили, що є необхідність підготувати спільне звернення до голови Івано-Франківської ОДА, до депутата ВРУ Юрія Дерев’янка про повернення повноважень органам місцевого самоврядування в частині здачі об’єктів в експлуатацію. Також вирішили подавати спільні проектні пропозиції до обласного екологічного фонду, який складає 80 млн. грн., на будівництво очисних споруд та зміцнення інфраструктури сортування відходів. Окрім того, було запропоновано розробити нові, чи удосконалити діючі місцеві екологічні програми в межах сільських та селищних рад Яремчанщини.

Варто зазначити, що в регіоні з’явилися нові громадські організації з молодими ініціативними людьми, що сповнює надією на використання цього потенціалу для впровадження заходів, спрямованих на стале використання природних ресурсів.

           

Марта Корчемлюк, завлабораторії аналітконтролю і моніторингу КНПП, голова ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче»

Це свято було запроваджене Генеральною Асамблеєю ООН в 1993 році, щоб привернути увагу суспільства до необхідності збереження водних ресурсів.

У європейському регіоні нині діє перший міжнародний акт, який проголошує забепечення рівного права на воду та санітарію  – Протокол про воду та здоров’я. Україна є стороною Протоколу з 2003 року. Документ спрямований на захист життя і добробут людей шляхом покращення управління водними ресурсами.

На Всесвітньому дні води у березні 2015 р. була розпочата широка кампанія на підтримку спеціальної водної цілі сталого розвитку людства. Під гаслом «Вода і сталий розвиток» проходили і цьогорічні заходи на Україні.

За ініціативи ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» працівники відділів пропаганди екологічної освіти, наукового, відділу збереження природних екосистем Карпатського національного парку, що є членами вище згаданої громадської екологічної організації, долучилися до відзначення цієї дати шляхом проведення цікавих екологічних уроків в школах Яремчанщини (Яремчанській ЗОШ №1, Яремчанській ЗОШ №2, Яблуницькій ЗОШ, Микуличинській ЗОШ), Делятинському навчально-виховному комплексі та обласних дитячих центрах гурткової роботи для учнівської молоді (ОЕНЦУМ та ОДТКЦУМ).

 Для учнів та вчителів були проведені екологічні заняття, на яких дітям роз’яснювали роль води в природі та життєдіяльності людини, надавалися  практичні рекомендації, як поводитися з твердими побутовими відходами, зокрема, як правильно сортувати сміття та економити воду в побуті. Школярі мали можливість переглянути пізнавальну презентацію та цікавий мультфільм на дану тематику і навіть взяти участь у конкурсі малюнків на водну тематику.

В екологічній акції взяла участь і волонтер з Корпусу Миру п. Деніс Капеллі (США). Вона поділилася американським досвідом вирішення проблеми відходів та надала поради, як діти можуть допомагати у збереженні чистого довкілля.

Привертаючи увагу до відзначення всесвітнього дня води, розуміємо, що саме екологічно-свідома  молодь має всі шанси зберегти чистоту води для себе та майбутніх поколінь.

Цей день покликаний нагадати людям про основу їхнього існування і виживання – флору і фауну. Дику фауну і флору, яку винищують кулями браконьери в африканських саваннах та карпатських горах,  навесні виривають з корінням «порядні» громадяни, а влітку вони ж винищують цілі популяції рідкісних лікарських рослин, не залишаючи їм права на відтворення потомства. Цей День – спроба нагададати туристам, які люблять відпочивати на лоні дикої природи, що залишене ними сміття в лісі може стати причиною загибелі  тварин: металева бляшанка чи скло можуть поранити, а згризені тваринами пластикові пакети і пляшки не перетравлюються.

Дата збігається з датою прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (СІТЕС) в 1973 році, яка відіграє важливу роль у регулюванні міжнародної торгівлі зникаючими видами. В КНПП під дію цієї конвенції потрапляє підсніжник білосніжний, 27 видів птахів та 5 ссавців: видра річкова, кіт лісовий, рись, ведмідь бурий, вовк.

Карпатський національний природний парк цього року 3-го березня  вдруге відзначив  День дикої природи різними заходами, щоб в межах своєї території  підвищити інформованість про отримувану людиною користь від занять природоохоронною діяльністю.

В рамках відзначення Дня дикої природи на початку березня було проведено ряд екскурсій на тему «Первоцвіти Карпатського НПП» для рекреантів різних вікових груп. Виготовлено та розповсюджено інформаційні листівки щодо охорони та збереження первоцвітів в місті Яремче та навколишніх селах. А на територіях природоохоронних науково-дослідних відділень було проведено навчання з працівники служби державної охорони щодо питань збереження дикої природи, а пізніше відбувся польовий майстер-клас працівників лісової охорони парку з учнями старших класів: «Представники дикої фауни Карпат: визначення в польових умовах за слідами на снігу».

На території Яремчанського ПОНДВ проведена традиційна «Жива презентація» у «Лісовому класі» щодо ролі представників дикої фауни та флори в питанні виживання людства. В еко-візит центрі Карпатського НПП відвідувачі мали змогу взяти участь у відкритому екологічному уроці «Дикі тварини та рослини Карпат». В головному офісі парку демонструвалася тематична фотовиставка «Дика природа через об’єктив фотоапарата» (учасники – школярі та ентузіасти-екологи).

Відзначення міжнародного Дня дикої природи покликане сприяти приверненю уваги до цінності кожного представника дикої природи та розумінню кожною людиною своєї особливої ролі в збереженні самої суті життя на планеті. 

В  рамках акції "Первоцвіт – 2016" працівниками Карпатського національного природного парку на місцевому ринку розповсюджувалися агітаційні листівки із закликами не зривати й не продавати первоцвіти.

Варто пояснити, за кого і чому ми щороку боремося.  "Головні герої" цієї акції – рослини з ранніми термінами цвітіння, які називаються в народі «першоцвітами». Інформацію про необхідність збереження рідкісних видів, особливо весняноквітнучих, часто публікують в пресі, обговорюють на телебаченні. Багато хто чув, що ці рослини знаходяться під загрозою зникнення, занесені до Червоної книги України. Звичайно, не усі знають червонокнижні види первоцвітів "в обличчя", не розрізняють їх, плутають назви. Але навіть, коли знають, щиро дивуються, почувши про те, що, наприклад, давно знайомий підсніжник, що масово росте біля річки чи потічка, і з дитинства збирається на букети, є видом, що вимирає. Ми часто чуємо так звані  "міфи" щодо первоцвітів, які озвучують люди, тому хотілося б пояснити їх реальну наукову основу.

Міф 1. Біля мого села (поля, городу…) цих першоцвітів дуже багато".

Реальність. Це необ'єктивно. Оцінка чисельності виду здійснюється в межах всього ареалу зростання.  І це конкретне місце може бути єдиним таким багаточисельним. До того ж, існує поняття вікової структури популяції і, оцінивши її характеристики, ми, іноді, можемо довідатися, що популяція старіє і вироджується.

Міф 2.Первоцвіти краще цвітуть, якщо їх квітки обривати, тому це корисно для рослини.

Реальність. Звичайно, деякі види після обривання квіток повторюють цвітіння, але це аномальна і травмуюча ситуація для рослини. Адже при цьому витрачається додаткова енергія, в результаті на процес додаткового цвітіння та достигання насіння сил рослини може вже не вистачити. Таким чином, рослина не здійснить свою основну місію – відтворення в потомстві – і це порушить виживання популяції вцілому.

Міф 3. Я зриваю маленький букетик, а не всю галявину.

Реальність. Цей міф розвінчується елементарною математикою, яка просумує всі зірвані букетики. Адже так міркують усі браконьєри – і великооптові, і малі, а Червона книга поповнюється новими страшними сторінками, а природоохоронний статус виду непомітно змінюється від просто «рідкісного» до «зникаючого».

Тому підсумуємо, чому ж не варто рвати першоцвіти:

-   Первоцвіти ще мають назву ефемероїди (грец. «ephemeros» – одноденний) через короткий період цвітіння (рослини швидко проходять всі етапи вегетації, допоки їх місцезростання ще не затінені листям деревних порід). Букети з підсніжників, білоцвітів, примул, пролісків швидко в'януть, тому швидко втрачають красу по дорозі з лісу додому.

-   Ранньоквітучі рослини, незважаючи на їх здатність цвісти під снігом, мають складний і довгий цикл розвитку. Багато з них, розмножені з насіння,  вперше зацвітають тільки через 7-15 років (!).

-       Первоцвіти – ті, що занесені до Червоної книги, і ті, що не занесені – важлива складова біосистеми.

-   Кожна зірвана квітка – це десятки насінин, які не стали новою особиною в популяції, яку з часом нестача чисельності приведе до зикнення.

-       І, головне, первоцвіти – це природна окраса нашого краю,  частина його душі.

Рідкісні рослини, в тому числі, первоцвіти, охороняються Червоною Книгою та Законами України («Про рослинний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про Червону Книгу України”).

Але ні законодавчі акти, ні влада, ні представники закону не можуть побороти хижацьке винищення первоцвітів. Акції, агітації не діють – на ринках з букетиками безкарно знову стоять злочинці. Єдиний вихід – повна громадська зневага «бізнесменів» від первоцвітів, всіх  – починаючи від первинних заготівельників, перевізників до кінцевих продавців.

Коли в нашому суспільстві продавати-купляти підсніжники, білоцвіти, шафрани, цикламени стане ганебно, грішно, стидно, тоді з’явиться шанс, що через кілька десятків років ці квіти ще житимуть не тільки на сторінках Червоної книги.

Ґрунт має важливе санітарно-гігієнічне і медичне значення, його хімічний склад і наявність у ньому мікроорганізмів значною мірою впливають на стан здоров'я населення і свійських тварин даної території.

Ґрунт є середовищем життя багатьох хвороботворних мікроор­ганізмів і вірусів, які збуджують такі тяжкі захворювання, як хо­лера, тиф, чума, сибірська виразка, сказ, туляремія, дизентерія, по­ліомієліт, правець та ін. Крім того, в ґрунті живуть тварини, які є носіями інфекційних захворювань.

На земній кулі відомі регіони, де в силу природних факторів ґрунти мають несприятливий санітарний стан і є причиною епіде­мічних захворювань. Одночасно хвороботворні мікроорганізми по­трапляють в ґрунти в будь-якій природній зоні в результаті забруд­нення їх покидьками населених пунктів, стічними водами, відхода­ми боєнь, підприємств легкої та харчової промисловості при недо­триманні технологічних та санітарних норм. З низхідним током води збудники інфекційних хвороб потрапляють у підґрунтові во­ди, які стають небезпечними для здоров'я людей.

На стан здоров'я людей і тварин значною мірою впливає та­кож несприятливий хімічний склад ґрунту. Як недостатня кількість будь-якого хімічного елементу, так і його надмірна кількість погір­шують здоров'я людей. Відомі випадки захворювання людей через нестачу кальцію, заліза, йоду, фтору та інших елементів. Особливо погіршується здоров'я людей при нестачі хімічних елементів, які входять до складу біологічно активних речовин, регуляторів жит­тєвих процесів — вітамінів, ферментів, гормонів.

Крім несприятливого хімічного складу ґрунтів, зумовленого при­родними процесами, на здоров'я людей і тварин негативно вплива­ють ґрунти, штучно забруднені шкідливими сполуками.

Дуже небезпечними для організму людини є елементи важких металів: кадмію, цинку, нікелю, молібдену, ртуті, свинцю, миш'я­ку, селену та ін. Миш'як, цинк, молібден є канцерогенами, які при­зводять до ракових захворювань. Накопичення селену в організмі зумовлює випадання волосся у людей, захворювання копит у овець.

Якщо в ґрунті мало літію, серед місцевого населення часті захво­рювання на шизофренію, при низькій концентрації кобальту, міді, цинку у людей розвивається короткозорість. Надмірний вміст у ґрунтах радіоактивних ізотопів призводить до накопичення їх у кістках та інших тканинах людини, що спричинює променеву хво­робу.

Основними шляхами забруднення ґрунтів шкідливими елемен­тами та їх сполуками є застосування пестицидів, надмірних доз мінеральних добрив. Ґрунти забруднюються викидами теплових електростанцій, підприємств кольорової металургії, гірничодобув­них підприємств, автомобільного транспорту тощо.

Всі елементи, які надходять у ґрунт, засвоюються рослинами і по трофічних ланцюгах потрапляють в організм людини. Отже, причину багатьох хвороб треба шукати в ґрунті, вплив якого поши­рюється на людину через їжу, питну воду і частково повітря.

Наведені факти свідчать про необхідність санітарної охорони ґрунтів. Найпоширенішим заходом санітарної охорони ґрунтів є ка­налізація — відведення стічних вод по системі труб. В містах та ін­ших населених пунктах слід дотримуватися належної чистоти, ви­возити сміття на спеціально відведені місця — звалища.

В нашій країні заборонено застосовувати найнебезпечніші отруйні речовини, нові хімічні препарати без попереднього випро­бування їхньої дії, встановлено норми і правила застосування отру­тохімікатів в сільському господарстві. Навколо промислових під­приємств створено санітарні зони із зелених насаджень, рекульти­вуються відкриті кар'єри, будуються очисні споруди на підприємст­вах із шкідливими викидами, запроваджуються безвідходні техно­логії тощо.

Нагляд за санітарною охороною ґрунтів здійснює санітарно-епі­деміологічна служба.

Моральні і духовні багатства народу, його здоров'я і культура будуть міцніти і розвиватись лише тоді, коли земля, яку ми оброб­ляємо, також перебуватиме в здоровому стані. На жаль, сучасні ґрунти України не можна назвати здоровими. На значних площах вони деградовані, піддаються водній і вітровій ерозії, забруднені отрутохімікатами, елементами важких металів, радіоактивними ізотопами. Наше покоління мусить «вилікувати» землю-годівницю і зберегти її для своїх нащадків.

Підготувала   м.н.с.  Карпатського НПП  Богдана Савчук.

2 березня 2016 року представники Карпатського НПП взяли участь у семінарі «Екологічні проблеми Яремчанщини», що проходив в Яремчанській ЗОШ №2, у рамках проведення Тижня природничих наук.

До уваги присутніх було представлено презентацію про рекреаційний потенціал Карпатського НПП та ризики рекреаційного навантаження на природні екосистеми. Також під час зустрічі з учнями обговорили питання екологічних проблем Карпатського регіону: впливи людської діяльності на компоненти навколишнього природного середовища (атмосферне повітря, геологічне та водне середовище, біорізноманіття, соціум). Особливе зацікавлення викликала інформація про карпатські праліси, які збереглися недоторканими на території Карпатського НПП та прилеглих територіях і вимагають особливого захисту.

Напередодні відзначення Всесвітнього Дня Води було представлено один з аспектів проекту «Забезпечення рівного права на воду та санітарію», що впроваджується ВЕГО МАМА-86 за підтримки Шведської агенції Міжнародного розвитку SIDA. Також значну увагу було приділено засміченню басейну р. Прут твердими побутовими відходами та шляхи вирішення цієї проблеми, а саме: запровадження системи роздільного сміттєзбору на Яремчанщині тощо. Так, у січні цього року було придбано гідравлічний прес для вторсировини за фінансової підтримки Глобального Водного Партнерства Центральної та Східної Європи – Україна та ВЕГО «МАМА-86», а також співфінансування приватного підприємця Володимира Галюка. Яремчанська міська рада зобов’язалася протягом 2016 року придбати контейнери для роздільного збору відходів в рамках місцевої екологічної програми.

Для школи було надано інформаційні матеріали Карпатського НПП та такі, що виготовлялися в рамках проектів: «Збереження Карпатських пралісів», що впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина) та «Забезпечення рівного права на воду та санітарію», що впроваджується ВЕГО МАМА-86 за підтримки Шведської агенції Міжнародного розвитку SIDA.

Вважаємо, що пізнання учнями не тільки краси рідного краю, але і місцевих проблем, пошук шляхів їх вирішення, дозволить поступово сформувати в дітей відчуття особистої відповідальності за природу та наслідки втручання в неї.

Нещодавно в ЗОШ I-III ст. №2 м. Яремча (директор Галина Гуменюк), де завше гостинно відчинені двері добрим намірам, і де активно долучаються до всіх екологічних акцій і природоохоронних заходів, відбулася зустріч працівників парку зі старшокласниками і педагогами. Основною темою обговорення стала проблема збереження пралісів.

Праліс – це віковий ліс, який протягом тривалого часу росте та розвивається за природною закономірністю. У ньому дуже багато старих дерев,  віком 150, 200 чи навіть 300 і більше років. Такі дерева є домівкою для численних видів тварин, птахів і комах. У них ідеально поєднані природні процеси, котрі безперервно функціонують у періодичному життєвому циклі росту і розвитку лісу.

Протягом останнього десятиріччя було впроваджено ряд проектів, що спрямовані на управління лісами та охорону рідкісних і зникаючих оселищ. Проект «Збереження Карпатських пралісів», що розпочався в березні 2014 року, впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина).

Важливим компонентом проекту є інформування місцевого населення про значення Карпатських пралісів і необхідність їх збереження. Для цього підготовлено і розповсюджено інформаційно-просвітницькі матеріали, проведено круглі столи, семінари та робочі зустрічі. Безперечно, мешканці Яремчанщини не залишаються осторонь. Зокрема, це стосується молоді, екологічне виховання якої є спільним завданням Карпатського НПП і освітніх закладів.

Представники парку розповіли про важливість проекту на теренах Яремчанщини, про його впровадження і результати, презентували інформаційні матеріали, відповідали на запитання вчителів та учнів. Сподіваємося, що такі зустрічі справляють позитивний вплив на формування екологічної культури юної особистості.

Любов Косило

На фото: Наталія ВЕРТИПОРОХ, заступник начальника відділу рекреації КНПП передає інформативний матеріал директору школи Галині ГУМЕНЮК