LOGOGlobal top100 badge

Фільтр
  • Зона відпочинку «Лісничівка» розташована в Татарівському ПНДВ  кв.10 вид.7 неподалік автотраси Татарів-Ворохта, на віддалі 1,5 км від готелю-ресторану «Піги». Сама назва урочища Піги з мови санскриту перекладається як «ребра цариці». Площа зони 0,1 га.

    Біля території зони відпочинку є джерело «Гребінь». Обладнана вона такими малими архітектурними формами:

           відпочинковий будинок «Лісничівка»;

           альтанка;

           стіл з лавочками;

           мангал;

           ящик для сміття;

           перехідний мостик;

           туалет .

  • Рекреаційна зона “Тирлич” знаходиться на території Говерлянського ПНДВ площею 0,01га, кв.30. Зона розміщена на березі р. Прут по ходу маршруту „На г. Говерла”. Обладнана вона такими малими архітектурними формами:

    -         інформаційний стенд;

    -         стіл з лавочками під навісом;

    -         ящик для сміття.

  • Рекреаційна зона “Говерла” знаходиться у Говерлянському ПНДВ,

    смт. Ворохта 10 км кв.32., вид.41, 49, площею 0,11га. Розташована зона біля  центральної дороги, зі стоянкою для автомашин. Обладнана вона такими малими архітектурними формами:

    -         колиба - навіс;

    -         альтанка;

    -         грибки;

    -         туалет;

    -         ящик для сміття;

    -         туристичний будинок;

    -         мангал.

  • З/в “Богончик” розміщена на території Ворохтянського ПНДВ,   знаходиться на четвертому кілометрі після смт. Ворохта, перед КП Говерлянського відділення, на затишній поляні. Зона площею 0,30 га, знаходиться в кв.17 вид. 20, кв. 23 вид. 14. На з/в “Богончик” знаходяться наступні малі архітектурні форми:

    -         два столи з лавочками;

    -         огорожа в гуцульському стилі.

    -         мангал;

    -         навіс від дощу;

    -         інформаційний стенд.

    Тип ландшафту зони – рівнина в смерековому насадженні.

  • Рекреаційна зона “Гострий грунь” знаходиться на території Вороненківського ПНДВ, в кв.5., вид. 18, площею 0,04 га. Розташована зона біля  центральної дороги, зі стоянкою для автомашин. Обладнана вона такими малими архітектурними формами:

    -         огорожа;

    -         вказівник;

    -         альтанка;

    -         стіл з лавочками під навісом;

    -         мангал;

    -         ящик для сміття.

  • Зона відпочинку “Ребровач” ( Татарівське ПНДВ) знаходиться в смт. Ворохті  в

    ур. Ребровач на березі  р. Прут. Зона площею 0,2 га, розміщена в 22 кв. Із зони відкривається вигляд на скали в ур. Магура.

     Зона обладнана такими архітектурними спорудами:

    -         грибки;

    -         лавочки під накриттям;

    -         альтанка;

    -         лавочки без спинок;

    -         вказівник на зону;

    -         інформаційні стенди;

    -         туалет;

    -         ящики для сміття;

    -         мангал.

  • Рекреаційна зона “Женець” знаходиться на території Женецького ПНДВ на віддалі 200 м від садиби відділення, на мальовничій поляні за річкою Женець, площею 0,15 га в кв.5, 22 вид. При вході на зону є автостоянка.

    Зона обладнана такими архітектурними формами:

    -         навіс від дощу;

    -         стіл з лавочками;

    -         лавочки;

    -         туалет;

    -         мангал;

    -         ящик для сміття;

    -         вказівник;

     Із задоволенням зупиняються на з/в екскурсанти, які мандрують на “Хомяк”.

  • Однією з кращих зон є зона “Воротищі”, розміщена по трасі Яремча-Рахів, вище с. Микуличин, в ур. Підліснів, кв.3 “р”, вид. 49,  займає площу 0,2 га.

    Згідно історичних свідчень в цьому районі стояла сторожова вишка воєводи Микули. За часів князювання Данила Галицького тут пролягали стратегічно важливі шляхи переходів через річку Прут на Закарпаття. Тому ця зона й була задумана і побудована на місці таких постів. Тут князь проводив зібрання із воєводами, кожен воєвода мав своє незмінне місце під щитом зі своїм знаком. Таких щитів у колибі сім. Зона поділена на дві підзони: інформаційну, де розміщений павільйон з короткою історичною інформацією, та рекреаційно-експлуатаційну. Щорічно тут проводиться фольклорне свято “Купальські ночі”.

    На з/в знаходяться наступні малі архітектурні форми:

    -         перехідний міст;

    -         колиба;

    -         туристичний будинок;

    -         туалет;

    -         вказівник;

    -         павільйон;

    -         столи з лавочками;

    -         джерело;

    -         шлагбаум;

    -         вхідні ворота з написом;

    -         джерело.

  •      Рекреаційна зона “Жонка” (Яремчанське ПНДВ) знаходиться в м. Яремче на березі  р. Жонка, прилягає до вольєрного господарства. Зона площею 0,30 га, розміщена в 9 кв., л/д 46.

     Зона обладнана такими архітектурними спорудам

    -         лавочки під накриттям;

    -         альтанка;

    -         вказівник на зону;

    -         інформаційні стенди ;

    -         ящики для сміття;

    -         мангал;

    -         шлагбаум.

  • Вольєрне господарство є одним з найцікавіших об’єктів для екологічного туризму Карпатського національного природного парку. Ця територія вже багато років користується популярністю не лише серед дітей, але й серед дорослих. Вольєрне господарство засноване в 1992 році з метою збереження та розмноження парнокопитних на території Карпатського національного природного парку. Загальна площа – 5,3га. Головним завданням функціонування вольєрного господарства є створення для тварин природних умов їхнього існування, щоб вони ніколи не відчували реалій своєї неволі. Відвідування рекреаційного об’єкту подарує всім охочим безліч позитивних емоцій, неперевершених вражень, а також багато цікавинок про життя господарів території – диких тварин та птахів.       

    З метою дотримання природоохоронного режиму відвідувачі, заходячи на територію, одразу ж знайомляться з картою-схемою території та правилами поведінки. Перед алеєю, що веде безпосередньо до вольєрів, відвідувачі знайомляться з характерними для данного регіону ландшафтним дизайном та архітектурними формами. Це декоративні лавочки, гойдалка, оглядова тераса, місток та дерев'яні скульптури, майстерно виготовлені гуцульськими різьбярами. В почищеному та зарибненому озері милують око відвідувачів білі лебеді та дикі качки. Мандрівка вольєрним господарством розпочинається з відвідин секцій для птахів. Окрасою колекції птахів стала пара павичів. В просторих комфортних вольєрах живуть срібні , золоті та мисливські фазани голуби: кучерявий, кар’єр, голуб павич, кріль європейський. Цікавими мешканцями вольєрів, котрі привертають увагу  відвідувачів є лисиця звичайна.

    На території вольєрного господарства функціонує реабілітаційний центр для диких тварин та птахів. Проходять реабілітацію орел, канюк звичайний та сова довгохвоста. Минаючи птахів, підходимо до вольєрів з парнокопитними. Це представники таких видів як  олень благородний та кабан дикий.
           Усі тварини забезпечені природними умовами існування. Привертають увагу відвідувачів своєю граціозністю та красою олені благородні. Варто зазначити, що природна популяція оленя благородного в Україні збереглася тільки в Карпатах.
    Цікавими мешканцями вольєрів, котрі привертають увагу не лише дітей, але й дорослих, є кремезні дикі кабани.

    До кожного вольєру прикріплена табличка українською та англійською мовами, з котрої кожен відвідувач може почерпнути інформацію про тварин.  Ось такі цікавинки пропонує вольєрне господарство. Однак, бажаючі можуть продовжити свою прогулянку до водоспаду "Дівочі сльози", котрий знаходиться на відстані 2,2 км від вольєрного господарства. Тут можна насолодитися прохолодою та помилуватися зеленим килимом різнотрав'я.

  • Обряд колядування походить з глибокої давнини, має витоки з давніх язичницьких часів та супроводжується обходом дворів із величаннями та побажаннями господарю і його родині щастя, добра та злагоди. Через коляди народ передавав частинку своєї душі.

    Одне із найбільших християнських свят – Різдво Христове – Карпатський національний парк теж відзначив традиційно. В черговий раз звучали мелодійні колядки у виконанні працівників КНПП, які відвідали природоохоронні науково-дослідні відділення,  даруючи радість і мир від Новонародженого Дитятка. Колядники бажали господарям-природоохоронцям здоров’я, щастя та щедрого на здобутки Нового року. Від Яремча до Говерли линула парківська Коляда, прославляючи народження Христа:

    Небо і земля нині торжествують,

    Ангели й люди весело празнують…

    Господарі за звичаєм щедро частували колядників та дякували за привітання.

    Радісно, що традиція колядування в парку зберігається, бо саме в ній яскраво розкривається вдячність людини Сотворителеві за природу та  великий дар життя.