(площа 2328 га)

Чорногірське природоохоронне науково-дослідне відділення розташоване в південній частині парку на лівому березі р. Чорний Черемош в околицях с. Шибени та с. Зелене Верховинського району.

Найвищими вершинами на цій території є: г. Стайки (1717 м н.р.м.), г. Явірник (1373 м н р.м.), г. Подороватий (1449 м н.р.м.).

Клімат – помірно-континентальний зі значною середньорічною кількістю опадів (1000 мм). Середньорічна температура повітря становить +4,9 0С. Тривалість вегетаційного періоду - 200 днів. Переважають вітри південно-західного напряму. Постійний сніговий покрив встановлюється в грудні і сходить в період з квітня по травень.

Гідрологічна мережа представлена р.Чорний Черемош та її лівими притоками – р. Шибенка, р. Гропинець, р. Подороватий, р. Сушарка, р. Погорілець.

Основний тип природної рослинності цієї території – ліси (2208,5 га), у складі яких мають досить значну перевагу (91,0%) вічнозелені хвойні породи дерев та чагарників. Лісистість території – 94,8%. За лісогосподарським районуванням лісова рослинність відноситься до гірськокарпатського округу; району – високогірного з ялицево-смерековими і чисто смерековими лісами.

Територія відноситься до природно-заповідного фонду і поділена на 4 функціональні зони, де найбільше лісів (97,0%) знаходиться у зоні регульованої рекреації, (3,0%) – в заповідній зоні.

Більша частина лісів (57,4%) – створена лісовими культурами.

Головною лісоутворюючою породою є смерека, котра за поширеністю має досить значну перевагу – 83,0%. Невеликі площі тут займають ялиця біла – 8,0%; бук лісовий – 3,0%; вільха сіра – 3,0% та явір – 2,0%. Інші деревні породи займають незначні площі: береза повисла – 1,0%.

Вертикальна поясність лісів тут сформована наступними зональними смугами:

1) буково-ялицевих з домішкою смереки лісів (750-850 м.н.р.м.), невелика суцільна смуга яких простягається вздовж правого берега р.Подороватий до ур.Явірник, окремі – на північно-східних схилах вздовж берегів р. Сушарка та р. Чорний Черемош. Основний тип лісу – волога смереково-букова суяличина (середній запас деревини – 920,5 м3/га; середній приріст – 8,0 м3/га);

2) чистих сіровільхових лісів (850-900 м н.р.м), невелика вузька смуга яких простягається вздовж р. Шибенка поблизу ур. Погорілець та низин р. Гропінець. Основний тип лісу – сирий чистий сіровільховий сугруд;

3) буково-ялицево-смерекових лісів (750-1050 м н.р.м.), масивна суцільна смуга яких простягається вздовж ур. Подороватий до ур. Явірник та ур. Мрійки, окрема – з ур. Погорілець і доходить майже до верхів’їв р. Гропінець, охоплюючи також південно-східні схили г. Гропа та низини р. Гропінець. Основний тип лісу – волога буково-ялицева сусмеречина (середній запас деревини – 860,85 м3/га; середній приріст – 7,3 м3/га);

4) ялицево-смерекових лісів (850-900 м н.р.м), вузька смуга яких простягається з південно-східних схилів верхів’їв приток р.Подороватий, охоплюючи значну частину ур. Мрійки до південно-західних схилів поблизу ур. Погорілець. Основний тип лісу – волога ялицева сусмеречина (середній запас деревини – 430,0 м3/га; середній приріст – 3,75 м3/га);

5) чистих смерекових лісів (900-1450 м н.р.м.), невелика смуга яких простягається з північних схилів верхів’їв приток р.Подороватий, охоплюючи невелику частину ур. Явірник, до західних схилів поблизу ур. Погорілець, окрема – в ур. Гропінець та на південно-східних схилах г. Гропа. Переважаючий тип лісу – волога сусмеречина (середній запас деревини – 345,0 м3/га; середній приріст – 3,9 м3/га);

6) субальпійська смуга (1450-1717 м н.р.м.), невелика смуга, що вкрита трав’яними луками з елементами смерекового криволісся на вершині г.Стайки.

Сучасна вікова структура лісів має такий вигляд: молодняки – 26,44%; середньовікові – 62,33%; пристигаючі – 10,83%; стиглі і перестійні – 0,4%.

Територія відділення охоплює надзвичайно цінні з ландшафтно-екологічної, ботанічної, зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми Чорногори.

Флора відділення багата на рідкісні ендемічні види: жовтець карпатський, первоцвіт малий, тирлич роздільний, сугайник Клузія, сон білий, аконіт Жакена, сон білий, верба трав’яна, молодило гірське, родіола рожева, тирлич жовтий, дзвоники карпатські, айстра альпійська, підсніжник гайовий, шафран Гейфеля, любка дволиста, астранція велика, осока скельна, зозулинець Фукса, зозулинець шоломоносний, лілія лісова.

Разом з ендеміками флори багата також фауна. Найпоширенішими представниками є: тритон карпатський, саламандра плямиста, кабан дикий, олень благородний, козуля європейська, горностай, видра річкова, норка європейська. Різноманітний також і світ птахів: сойка, дятел, підорлик малий, сокіл-сапсан, беркут, глухар, лелека чорний.

Для послуг відвідувачів функціонують місце відпочинку „Острівець” та еколого-пізнавальна стежка „с.Шибене – ур.Погорілець – г.Піп Іван”.

Основними завданнями відділення є: 1) збереження природних комплексів; 2) створення умов для відпочинку; 3) пропаганда природоохоронних знань; 4) ведення наукових досліджень по вивченню природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання території.