Довжина стежки – 2,5 км, тривалість переходу -1,5 год.

Науково-пізнавальна стежка розташована у селі Микуличин. Починається вона біля рекреаційної зони “Закуток” і проходить через смерековий ліс, серед якого розташоване верхове голоценове болото. Проходячи лісову галявину, знову заходимо у смерековий ліс, а, відтак, на колекційну плантацію клонів модрини, що закладена в 1968 році з метою збереження клонів для генетичних і селекційних досліджень та заготівлі живців для розмноження. Тут зростає модрина сибірська, даурська, Сукачова, європейська та інші. Лісова ділянка охороняється як особливо-цінний об'єкт генетичного фонду Карпат.

Далі по маршруту заходимо в природне високопродуктивне насадження ялиці білої, яке є базою по вивченню популяційної мінливості шишок, а також збору та висіву насіння в розсаднику “Підліснів”.

Тваринний світ лісового поясу досить різноманітний. Він представлений різними видами ссавців - білка карпатська, їжак, заєць-русак, лисиця, рідше трапляються тхір чорний та куниця лісова. Із пернатих можна побачити канюка, яструба-перепелятника і тетерев'ятника, горіхівку. Із земноводних зустрічаються саламандра плямиста, тритон карпатський, жерлянка жовточерева.

Дорогу перетинає потік, на правому березі якого – відслонення карпатського флішу. Воно є своєрідною сторінкою у геологічному літописі Карпат. Проходячи далі, відкривається вид на архівну плантацію клонів смереки, ялиці і дугласії. Тут також закладені плантації насіннєвого походження ялиці одноколірної, сосни Веймутової. Цей об'єкт служить для генетично-селекційних досліджень мінливості ялиці білої.

По лісовій дорозі сходимо на науково-дослідний розсадник “Підліснів”, який був створений у 1973 р. До сфери його діяльності входять: добір та атестація плюсових дерев, заготівля та вегетативне розмноження вихідного матеріалу, добір клонів для закладання плантацій, ведення контролю за ними, пропаганда лісової селекції. Кінцева мета – створення сортів-популяцій клонів головних лісоутворюючих порід: смереки , ялиці білої, модрини європейської, дугласії зеленої, тиса ягідного. Крім цього, ведеться добір та розмноження шляхом укорінення рідкісних і декоративних форм для озеленення (туя, ялівець, самшит, дейція, бузки).

Маршрут промаркований. Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – червона смуга. Маршрут обладнано малими архітектурними формами.