Тривалість переходу – 6 годин.

Стежка починається біля садиби Чорногірського ПНДВ і проходить по заповідній зоні. По території ПНДВ маршрут має протяжність 12 км. Свій початок стежка бере з висоти 880 м н.р.м. і проходить біля річки Шибенка до урочища Погорілець (3 км), потім, минаючи  8 і 9 квартали, маршрут пролягає до полонини Веснарка. Звідти маршрут проходить територією Високогірного ПНДВ  до оз. Марічейка, яке знаходиться на висоті 1510 м н.р.м., і піднімається до г. Піп Іван Чорногірський (2024 м н.р.м), на якій знаходяться руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії – унікальної пам’ятки історії і архітектури України.

Колишня будівля, яка мала назву «Обсерваторія астрономо-метеорологічна ім. маршала Йосифа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі», відома в народі як «Білий слон» – найвище в Україні розташована споруда, в якій постійно жили і працювали люди. Збудована в 1938р. у стилі функціонального конструктивізму Варшавським університетом з метою проведення астрономічних, а також метеорологічних спостережень для потреб авіації. На даний час здійснюється спільний україно-польський проект з відновлення діяльності обсерваторії, основним завданням якого є підготовка будівлі до використання в якості станції для пошуково-рятувального підрозділу, дослідницької бази по моніторингу навколишнього середовища, як метеорологічної та сейсмологічної бази, а також навчально-науковий осередок для студентів.

У флористичному відношенні найцікавіші схили г. Піп Іван. Тут зосереджені популяції багатьох рідкісних видів рослин. Серед них – жовтець карпатський, первоцвіт малий, тирлич роздільний, сугайник Клузія, костриця Порціуса, сон білий, аконіт Жаккена. Значні площі по маршруту займають чорничники та брусничники, зарослі сосни гірської і рододендрона східнокарпатського.

         У водоймах, які огинає стежка, зустрічається цікавий представник земноводних – тритон карпатський та альпійський. Часто трапляється саламандра плямиста. Типовими птахами гірських потоків є плиска гірська та пронурок. Різноманітний світ птахів: сойка, дятел, горихвістка, дрізд кам’яний та  строкатий, глухар, підорлик малий. З рідкісних видів – сокіл-сапсан і беркут.

Ссавці цієї території представлені хижаками, які живляться дрібними представниками водної фауни. Це – видра річкова, норка європейська, горностай. Також в лісах зустрічається олень благородний, козуля європейська, кабан, куниця, білка карпатська, соня лісова.

         Більшу частину лісу нас супроводжує буково-ялицево-смерековий ліс з поодинокими деревами явора, який потім змінюють чисті смеречники, а на висоті 1500 м н.р.м. переходять в зарості сосни гірської. В найближчому сусідстві на північному сході бачимо вершину г. Смотрич та хребет Чорногори.  На південному заході видніються хребти гір Румунських Карпат, а також хребти Чивчинських гір Верховинського НПП та Верховинського держлісфонду.

         Маршрут промаркований, формат марки нормальний, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – червона смуга. Маршрут облаштований малими архітектурними формами та інформаційними стендами.