Довжина стежки – 3,5 км, тривалість переходу – 3 год,
висота над рівнем моря – 900-1200 м

   Починається маршрут від залізничної станції Вороненка (Вороненківське ПОНДВ).  Далі перетинаємо арочний кам’яний міст. На віддалі 500 м є тунель, протяжністю 1200 м. Ці об’єкти побудовані в кінці 19 ст. Піднімаючись вище по старому польсько-чеському кордону, повертаючи наліво від залізничної станції Вороненка, заходимо в лісовий масив і через 500 м виходимо на Австрійський цвинтар.

    Маршрут проходить через смереково-сосновий молодняк віком 39 років, де можна зустріти парнокопитних: оленя благородного та козулю європейську.

    Виходячи із зони лісу, потрапляємо на поле Ломпарівка з сінокісними угіддями. Тут проростають рідкісні лікарські рослини: арніка гірська, скополія Карніолійська, купальниця європейська, тирличеві.

Проходячи по маршруту, виходимо на поле Припір. Саме поле перекопане окопами, що нагадують про першу світову війну і є чудовою видовою точкою, з якої відкривається панорама на Ворохту, Яблуницю, Вороненку та вершини: Хом’як, Білу Кобилу.

     Далі маршрут пролягає через смереково-букове насадження з домішками ялиці та явора, віком 105 років.

     Наступною видовою точкою є полонина Буковина, на якій знаходиться стая – місце притулку для пастухів. По краю поля проходив старий польсько-чеський кордон, позначений буквами “P” і “S” на кам’яних стовпах. Cправа відкривається мальовничий вигляд на гору Говерлу та Піп Іван. Старий польсько-чеський кордон є межею між Івано-Франківською та Закарпатською областями. Саме тут закінчується маршрут. На зворотньому шляху маршруту можна потрапити на територію Говерлянського ПОНДВ і зійти до с/б “Заросляк”.

    Маршрут промаркований, розмір стандартний, колір марки: дві білі смуги, в середині – голуба.