Поки будуть писаночки
На світі писати –
Доти люд наш буде жити
Й край наш процвітати.
(народна співанка)
«Писанка – це світло сонця і світ душі, подих неба і дух землі, це геній нашого народу. З неї, як із невибутнього яйця-райця, безкінечно струмує творча сила митців з народу».
Вадим Мицик, етнограф
Двері Карпатського національного природного парку завше відчинені для відвідувачів. Тут постійно проводяться семінари, презентації, зустрічі. Минулого тижня в приміщенні конференц-залу Екотуристичного візит-центру панувало особливе пожвавлення: учасниками майстер-класу із виготовлення великодніх писанок стали наймолодші мешканці Яремчанщини, які побажали долучитися до прадавньої незабутньої традиції українського народу. А сподвижником такої оригінальної акції стала Наталія Гнатюк, фахівець відділу пропаганди екологічної освіти КНПП.
На початку заняття Наталія розповіла про історичні корені писанкарства та обрядове шанування яйця у давнину, переповіла легенди та народні повір’я про походження писанки. Змістовною була розповідь про християнські традиції підготовки і святкування Великодня на Україні. Діти розглянули на кольорових ілюстраціях орнаменти писанок з різних регіонів нашої країни, ознайомилися з символами та елементами розпису та отримали детальну покрокову інструкцію. Увесь творчий процес від яйця – до писанки відбувався під пильним наглядом Наталії та працівників відділу. Учні з цікавістю спостерігали за поступовим перетворенням та народженням писанкового дива. І ось – перша писанка в дитячих руках. У кожного – своя, неповторна, оригінальна, в якій знайшов відображення власний світ краси і добра. Вони прикрасять великодні кошики та принесуть радість від Світлого Празника Христового Воскресіння.
Ця ідея проведення майстер-класу захопила не лише дітей, а й дорослих. Працівники парку теж виявили бажання спробувати себе у писанкарстві. Це мистецтво особливе тим, що воно доступне однаково всім, а не лише професіоналам. І хоча попередньо вибирається взірець і малюється ескіз майбутньої писанки, результат не можна передбачити наперед. Найцікавіший момент відбувається тоді, коли вже майже чорну від фарби та воску писанку нагрівають свічкою, відкриваючи яскраві кольорові барви. Тож дорослі, як діти, раділи та чудувалися таїні творення писанкової краси, ділилися враженнями про набутий досвід.
І малих, і дорослих по завершенні майстер-класу переповнював однаковий жаль: «Як шкода, що це лише раз на рік!». Виникло бажання зробити писанкарство традиційним звичаєм своєї сім’ї у передвеликодний період.
Писаночки, створені власноруч, будуть довго милувати зір в родинній оселі. Нехай зі святом Воскресіння Христового вони принесуть і воскресіння нашої України!