LOGO

images/panorama/pan1_1.jpg
images/panorama/pan1_2.jpg
images/panorama/pan1_3.jpg
images/panorama/pan1_5.jpg
images/panorama/pan1_6.jpg

(площа 3270 га)

Татарівське природоохоронне науково-дослідне відділення розташоване в північно-східній частині парку на берегах р.Прут в околицях с.Татарів та смт. Ворохта.

Найвищими вершинами є: г.Магура (1288 м н.р.м.), г.Ребровач (1222 м н.р.м.), г.Гребінь (1040 м н.р.м.).

Клімат – помірно-континентальний зі значною середньорічною кількістю опадів (950-1000 мм). Середньорічна температура повітря становить 4,90С. Тривалість вегетаційного періоду – 180 днів. Переважають вітри південно-західного напряму. Постійний сніговий покрив встановлюється в грудні і сходить в період з квітня по травень.

Гідрологічна мережа представлена правими притоками р.Прут (р.Піги, р.Вербівський).

Основний тип природної рослинності – ліси (3102,7 га), у складі яких мають досить значну перевагу (75,0%) вічнозелені хвойні породи дерев. Лісистість території становить 95,0%. За лісогосподарським районуванням ліси відносяться до гірськокарпатського округу; району – високогірного з ялицево-смерековими і чисто смерековими лісами.

Територія відноситься до природно-заповідного фонду і поділена на 4 функціональні зони, де найбільше лісів (84,7%) знаходиться у зоні регульованої рекреації, 15,1% – в заповідній зоні, 0,1% – в зоні стаціонарної рекреації, 0,1% – в господарській зоні.

Більша частина лісів (54,4%) - природного походження.

Головною лісоутворюючою породою є ялиця біла, котра за поширеністю тут займає лише 11,0%. Значну перевагу тут має смерека – 53,0%. Дещо менші площі займають бук лісовий – 16,0%, сосна звичайна (реліктова) – 11,0% та береза повисла – 8,0%. Зовсім незначну площу тут займає вільха сіра – 1,0%.

Вертикальна поясність лісів тут сформована наступними смугами:

1) соснових з домішкою смереки лісів (700-1050 м н.р.м), суцільна смуга яких знаходиться на південно-західних схилах ур.Бредулець, окрема – на південних схилах між ур.Вербівське та ур.Войтул. Переважаючий тип лісу – свіжий смереково-сосновий субір (середній запас деревини – 340 м3/га; середній приріст – 2,8 м3/га);

2) буково-ялицевих з домішкою смереки лісів (720-900 м н.р.м), суцільна масивна смуга яких простягається із західних схилів поблизу ур.Бредулець до ур. Войтул (правий берег р.Прут), окрема – на північних схилах г.Магура (лівий берег р.Прут). Основний тип лісу – волога смереково-букова суяличина (середній запас деревини – 730,0 м3/га; середній приріст – 6,0 м3/га);

3) буково-ялицево-смерекових лісів (800-1050 м н.р.м.), суцільна смуга яких знаходиться в ур.Войтул (правий берег р.Прут). Основний тип лісу – волога буково-ялицева сусмеречина (середній запас деревини – 625,0 м3/га; середній приріст – 5,7 м3/га);

4) ялицево-смерекових лісів (900-1050 м н.р.м.), суцільна смуга яких знаходиться в верхів’ях р.Піґи. Основний тип лісу – волога ялицева сусмеречина (середній запас деревини – 715,0 м3/га; середній приріст – 6,0 м3/га);

5) чистих смерекових лісів (1050-1250 м н.р.м.), вузька суцільна смуга яких знаходиться на південно-західних схилах хребта Ліснови у верхів’ях правих приток р.Прут. Основний тип лісу – волога чиста сусмеречина.

Сучасна вікова структура лісів має такий вигляд: молодняки – 24,5%; середньовікові – 63,8%; пристигаючі - 1%; стиглі та перестійні – 10,7%.

Територія відділення охоплює надзвичайно цінні з ландшафтно-екологічної, ботанічної, зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми Ґорґан.

Флора відділення багата на рідкісні ендемічні види. Тут виявлені види, що занесені до Червоної книги України: астранція велика, белладонна звичайна, арніка гірська, лілія лісова, білоцвіт весняний, пізньоцвіт осінній, шафран Гейфелів, билинець комарниковий, любка дволиста, траунштейнера куляста, пальчатокорінник травневий.Серед фонових видів можна відмітити фіалку відхилену, зубницю залозисту, брусницю, чорницю, суницю лісову, гадючник в’язолистий, чебрець український, веснівку дволисту, вороняче око звичайне та інші.

Багата також і фауна: тритони карпатський та гірський, саламандра плямиста, мідянка, беркут, глушець карпатський, сичик-горобець, сова довгохвоста, золотомушка червоноголова, нориця водяна мала, видра річкова, рись звичайна, ведмідь бурий.

Також тут зустрічаються такі види як: форель струмкова, трипалий та білоспинний дятли, горіхівка, білка карпатська, олень благородний, козуля європейська, свиня дика. Для збереження тваринного світу працівниками відділення створюються кормові поля та ремізи, розширюються біополями, в зимовий період проводиться підгодівля тварин.

Сприятливі кліматичні умови, гірський рельєф, мальовничі пейзажі карпатських лісів і високогірних полонин, густа мережа швидкоплинних потоків, різноманіття рослинного і тваринного світу, наявність історико-архітектурних пам’яток – все це сприяє інтенсивному розвитку всіх видів рекреації. Для відвідувачів обладнано малими архітектурними формами дві рекреаційні зони „Ребровач” і „Трамплін”.

Основними завданнями відділення є: 1) збереження природних комплексів; 2) створення умов для відпочинку; 3) пропаганда природоохоронних знань; 4) ведення наукових досліджень по вивченню природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання території.