LOGOGlobal top100 badge

images/panorama/pan1_5.jpg
images/panorama/pan1_2.jpg
images/panorama/pan1_3.jpg
images/panorama/pan1_6.jpg
images/panorama/pan1_1.jpg

22 травня світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття. У цьому році цей день зосереджується на біорізноманітті як фундаменті нашого харчування та здоров’я та ключовому каталізаторі для трансформації харчових систем. Тема має на меті використання знань та поширення інформації про залежність наших продовольчих систем, харчування та здоров’я від біорізноманіття та здоров’я екосистем. Міжнародний день біорізноманіття – це ще одна нагода звернути увагу на актуальні проблеми збереження біорізноманіття.

 

Карпатський національний природний парк працює над збереженням цінних та унікальних екосистем Чорногори і Горган. Включення цінних природних комплексів до ПЗФ значною мірою захищає і зберігає їх стабільність. Але і на території парку присутні різні форми антропогенних впливів, внаслідок чого відбуваються суттєві трансформації у природній структурі біотичного різноманіття. У Карпатському НПП, як і у багатьох гірських національних парках, спостерігається активний туристичний рух, який веде до негативних екологічних наслідків, що характерні для масового туризму. Основні впливи рекреаційного комплексу на екосистеми парку пов’язані з: будівництвом інфраструктурних об’єктів (готелі, зелені садиби, відпочинкові атракції; забрудненням довкілля: поверхневих вод стоками з туристичних об’єктів, погіршення стану повітря автотранспортом та котельнями; рекреаційною дигресією ґрунтово-рослинного покриву і рельєфу на пішохідних трасах та гірськолижних спусках.

В результаті оцінки темпів експлуатації природних ресурсів парку, можна виділити найбільш проблемні зони, поява яких зумовлена розвитком туристичної інфраструктури:

-       інтенсивна розбудова зі значним впливом на природне середовище великих туристичних комплексів, де здійснюються значні обсяги земляних робіт, інженерно-технічні заходи та знеліснення території;

-       інтенсивна антропопресія біорізноманіття біля визначних туристичних місць (вершини Говерла, Піп Іван, Хом’як, Скелі Довбуша, водоспади – Пробій, Гук, озеро Несамовите і Марічейка). Особливо проблемна ситуація біля озера Несамовите, де збільшується кількість згарищ, площ вирубок сосни гірської, засміченість території, прокладаються нові стихійні стежки.

-       руйнування місць проживання раритетних видів флори і фауни на схилах Чорногірського та Горганського хребтів). Втрата середовища існування видів пов'язана як з прямим їх руйнуванням, так і з ушкодженнями у вигляді забруднення і фрагментації. Для більшості зникаючих видів саме втрата середовища існування є основною загрозою.

На даний час спостерігається максимальна інтенсивність експлуатації природних ресурсів. Якщо виникає попит на якийсь продукт, місцеве населення знаходить способи вилучити з природи і продати його. Це стосується рідкісних лікарських видів рослин, грибів, чорниці та брусниці, цетрарії ісландської, новорічних «ялинок».

Механізм надмірної експлуатації простий і відомий у світі: виявляється ресурс, визначається для нього ринок збуту, а потім місцеве населення мобілізується для його видобутку і продажу. Ресурс споживається настільки широко, що стає рідкісним або навіть зникає, а ринок виводить на його місце інший вид, ресурс або відкриває новий регіон для експлуатації.

Якщо реально глянути на пріоритети нашого суспільства з рядом підписаних конвенцій та угод, усталеною законодавчою природоохоронною базою, все-таки більшість населення не переймається проблемами втрати біорізноманіття.

По-перше, переважна більшість зникаючих видів не тільки маловідомі широкому загалу, а й до того ж важко діагностовані, а деякі практично невидимі: рідкісні гриби, лишайники і комахи. Хоча ідея збереження біорізноманіття публічно підтримується всіма верствами суспільства, але насправді більшості населення байдуже, виживуть ці види чи зникнуть.

По-друге, рух за обмеження рубки лісів скорочує видобуток деревини, що викликає у багатьох негативне ставлення до зусиль в цьому напрямку.

По-третє, процес скорочення біорізноманіття в великих просторових і часових масштабах триває повільно. Не можна оцінити довгострокові наслідки втрати середовищ існування та їх фрагментації простими спостереженнями і експериментами, результати яких були б зрозумілі не тільки спеціалістам.

Звичайно, не можна всю антропогенну діяльність вважати негативною. Деякі впливи, що оптимізують екосистеми, є позитивними: реінтродукція, фітомеліорація, біологічні методи боротьби зі шкідниками – це необхідна антропогенна діяльність, яка в умовах сталого управління підтримує баланс в екосистемах. .

Зі скороченням числа біологічних видів скорочуються і наші майбутні можливості. Разом з вимираючими видами ми, можливо, втрачаємо ліки від страшних хвороб, або стійкі до вірусів сільськогосподарські культури. Людство отримує від біорізноманіття незліченні блага у вигляді екосистемних послуг. Екосистемні послуги створюють можливості для життя людей, шляхом надання їм їжі і чистої води, деревини, енергії, захисту від повеней та ерозії ґрунту, регулювання захворювань і клімату, сприяння запиленню культур і формуванню ґрунтів, а також забезпечення рекреаційних, культурних і духовних вигод.

Вчені давно довели, що екосистема є тим більш стійкою, чим більше видів її населяє. Тварини та рослини пов’язані між собою харчовими ланцюгами та мережами, і коли випадає хоча б хтось один, це тягне за собою наслідки для всієї екосистеми. Чим більше буде видів, тим більша імовірність того, що якщо хтось один зникне, інший вид зможе зайняти його екологічну нішу, перейняти на себе його функції і не порушити балансу екосистеми. Чим більше буде видів, тим більш безпечніше та стабільніше буде довкілля для всіх нас.

 

Оксана Тимчук, завідувач лісівничо-ботанічної лабораторії

Олена Слободян, завідувач зоологічної лабораторії