LOGOGlobal top100 badge

2 березня 2016 року представники Карпатського НПП взяли участь у семінарі «Екологічні проблеми Яремчанщини», що проходив в Яремчанській ЗОШ №2, у рамках проведення Тижня природничих наук.

До уваги присутніх було представлено презентацію про рекреаційний потенціал Карпатського НПП та ризики рекреаційного навантаження на природні екосистеми. Також під час зустрічі з учнями обговорили питання екологічних проблем Карпатського регіону: впливи людської діяльності на компоненти навколишнього природного середовища (атмосферне повітря, геологічне та водне середовище, біорізноманіття, соціум). Особливе зацікавлення викликала інформація про карпатські праліси, які збереглися недоторканими на території Карпатського НПП та прилеглих територіях і вимагають особливого захисту.

Напередодні відзначення Всесвітнього Дня Води було представлено один з аспектів проекту «Забезпечення рівного права на воду та санітарію», що впроваджується ВЕГО МАМА-86 за підтримки Шведської агенції Міжнародного розвитку SIDA. Також значну увагу було приділено засміченню басейну р. Прут твердими побутовими відходами та шляхи вирішення цієї проблеми, а саме: запровадження системи роздільного сміттєзбору на Яремчанщині тощо. Так, у січні цього року було придбано гідравлічний прес для вторсировини за фінансової підтримки Глобального Водного Партнерства Центральної та Східної Європи – Україна та ВЕГО «МАМА-86», а також співфінансування приватного підприємця Володимира Галюка. Яремчанська міська рада зобов’язалася протягом 2016 року придбати контейнери для роздільного збору відходів в рамках місцевої екологічної програми.

Для школи було надано інформаційні матеріали Карпатського НПП та такі, що виготовлялися в рамках проектів: «Збереження Карпатських пралісів», що впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина) та «Забезпечення рівного права на воду та санітарію», що впроваджується ВЕГО МАМА-86 за підтримки Шведської агенції Міжнародного розвитку SIDA.

Вважаємо, що пізнання учнями не тільки краси рідного краю, але і місцевих проблем, пошук шляхів їх вирішення, дозволить поступово сформувати в дітей відчуття особистої відповідальності за природу та наслідки втручання в неї.

Детальніше: Тиждень природничих наук в школах Яремчанщини

Вже котрий рік поспіль в Карпатському регіоні природа тішить нас аномально ранньою весною. Пригріта сонцем земля вже вкривається зеленню і вогниками перших ніжних квітів. На відкритих ділянках виділяються своєю тендітністю блакитні проліски, білосніжні підсніжники, фіолетові крокуси, медунки та інші первоцвіти. Цвітіння – відповідальна пора в житті цих рослин і час великої уваги до них, як до перших вісників весни. Різноманітність форм, багатство фарб та ароматів, на жаль, стало джерелом смертельної небезпеки для первоцвітів.

Проблемою збереження первоцвітів переймаються не тільки працівники Карпатського національного природного парку, а й вчителі, вихователі, учні  та вихованці дошкільних навчальних закладів та шкіл Яремчанського міського відділу освіти. Так, 25 лютого у ДНЗ «Гірський струмочок» та молодших класах Яремчанської ЗОШ №1 працівники відділу пропаганди екологічної освіти КНПП провели цикл бесід на тему: «Не рви, дитино, квіточку, не треба!». Проблему збереження первоцвітів розкрили використовуючи відео, мультимедійну презентацію, легенди, поезію та народну творчість. Кожен з учасників заходу мав змогу не тільки відчути себе тендітною квіткою, яку треба зберегти, а й зрозумів свою спроможність захистити і примножити ці тендітні первістки оновленої землі для прийдешніх поколінь.

Детальніше: В Карпатському НПП стартувала екологічна акція "Первоцвіт - 2016"

Нещодавно в ЗОШ I-III ст. №2 м. Яремча (директор Галина Гуменюк), де завше гостинно відчинені двері добрим намірам, і де активно долучаються до всіх екологічних акцій і природоохоронних заходів, відбулася зустріч працівників парку зі старшокласниками і педагогами. Основною темою обговорення стала проблема збереження пралісів.

Праліс – це віковий ліс, який протягом тривалого часу росте та розвивається за природною закономірністю. У ньому дуже багато старих дерев,  віком 150, 200 чи навіть 300 і більше років. Такі дерева є домівкою для численних видів тварин, птахів і комах. У них ідеально поєднані природні процеси, котрі безперервно функціонують у періодичному життєвому циклі росту і розвитку лісу.

Протягом останнього десятиріччя було впроваджено ряд проектів, що спрямовані на управління лісами та охорону рідкісних і зникаючих оселищ. Проект «Збереження Карпатських пралісів», що розпочався в березні 2014 року, впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина).

Важливим компонентом проекту є інформування місцевого населення про значення Карпатських пралісів і необхідність їх збереження. Для цього підготовлено і розповсюджено інформаційно-просвітницькі матеріали, проведено круглі столи, семінари та робочі зустрічі. Безперечно, мешканці Яремчанщини не залишаються осторонь. Зокрема, це стосується молоді, екологічне виховання якої є спільним завданням Карпатського НПП і освітніх закладів.

Представники парку розповіли про важливість проекту на теренах Яремчанщини, про його впровадження і результати, презентували інформаційні матеріали, відповідали на запитання вчителів та учнів. Сподіваємося, що такі зустрічі справляють позитивний вплив на формування екологічної культури юної особистості.

Любов Косило

На фото: Наталія ВЕРТИПОРОХ, заступник начальника відділу рекреації КНПП передає інформативний матеріал директору школи Галині ГУМЕНЮК

Детальніше: Молодь у справі збереження Карпатських пралісів

Волонтери Корпусу Миру США в Україні Деніс та Джон Капеллі, котрі працюють в яремчанській громаді за проектом "Розвиток громад", мали можливість ознайомитися з особливостями гуцульської сакральної архітектури та гуцульськими звичаями та традиціями, відвідавши етнопізнавальний маршрут "Гуцульщина сакральна" та Музей звичаєвої символіки Гуцульщини.

Етномаршрут "Гуцульщина сакральна" знайомить відвідувачів з духовною скарбницею Яремчанщини. Маршрут включає відвідування дерев’яних церков, так званої гуцульської школи народного будівництва та інших визначних духовних пам’яток, які приваблюють туристів своєю автентикою та молитовним духом.

Дерев'яна церква є своєрідним феноменом самобутньої гуцульської культури. Сьогодні вона викликає велике зацікавлення серед туристів з різних куточків світу. Гуцульське сакральне будівництво втілює вікову віру гуцулів, позначену досвідом предків та історичних подій, а також все багатство людської духовності...

На території Яремчанщини збереглися церкви XVII-XX століть, збудовані у традиційних формах гуцульської школи, для якої характерні хрещаті  в плані одноверхі, інколи триверхі дерев’яні церкви. У них найяскравіше відображені естетичні чуття нашого народу, його світосприйняття і технічна майстерність.

Кожна з церков має свою цікаву історію та вирізняється окремими архітектурними особливостями. Ці гуцульські церкви є пам'ятками архітектури національного та місцевого значення. Екскурсія по кожному об'єкту розповідає не лише про релігійне життя гуцулів, але й знайомить відвідувача з народними ремеслами, фольклором на Гуцульщині, розкриває видатні постаті цього краю. Варто відзначити, що кожна церква, незважаючи на спільні риси народного будівництва (гуцульська школа), заслуговує окремої уваги та є неповторною.

Екскурсію провела етнолог парку, Наталія Гнатюк, яка допомагала відвідувачам з США побачити красу гуцульських храмів та відчути дух наших предків. Зокрема, волонтери ознайомилися з храмовою архітектурою та внутрішнім інтер’єром церков у Яремчі та Дорі. В церкві Різдва св. Івана Хрестителя (Яремче) вони послухали пізнавальну розповідь про особливості візантійського іконопису та богословіє ікони, яке органічно поєднується з церковним співом. У новозбудованій монастирській церкві св. прор. Іллі (с. Дора) заглибилися в історію монастиря  Студійського уставу Гуцульщині, яка пов’язана з іменами двох подвижників Дорянської обителі – ієрм. Мирона (Деренюка) та ієрсхм. Павла (Порфирія Чучмана).

Також гості парку відвідали в Дорі церкву св. Новомучеників українського народу, що є частиною монастиря Згромадження Сестер Милосердя св. Вінкентія, де мали змогу поспілкуватися з сестрами-монахинями, які розповіли про свою візію перебування на гуцульських теренах та катехитичну роботу з місцевими дітьми.

Особливе враження справила екскурсія в музеї ім.митр. Андрея Шептицького, що розташована в цокольному приміщенні церкви Петра і Павла, яка збудована стараннями отця-мітрата та славного місіонера о. Ярослава Свищука. В музеї представлені видатні твори іконопису, живопису та скульптури, створені в різний час талановитими українськими митцями-емігрантами на батьківщині та за її межами.

Музей звичаєвої символіки Гуцульщини знайомить відвідувачів з українською культурою, а також звичаями та традиціями місцевих мешканців – гуцулів. Теоретичною основою для створення Музею звичаєвої символіки Гуцульщини стала книга про український етногенез "Журавлі Праукраїнської землі". Музей розташований в селі Микуличин, котре підпорядковується Яремчанській міській раді. Головна місія музею полягає в тому, щоб довести прадавність українського етносу на основі розвитку його культурних особливостей, зокрема священних символів, виникнення яких почалося 30 тисяч років тому віруванням у Велику Богиню Всесвіту. Це вірування 7 тисячоліть тому змінилося віруванням сонцепоклонників, символіка якого має назву слов'янство. У 998 році Володимир Великий змінив це вірування впровадженням християнства. Щоб перехід на християнські вірування був безболісний, було проведено обряд поховання ідолів слов'янства. Усім цим змінам вірувань в українській сакральній історії присвячені 3 зали музею. У цих залах демонструються матеріальні носії символіки, яка демонструє історію цих вірувань.

Головна місія музею – це довести прадавність розвитку української культури фактами існування сакральної символіки, котра виникла в порядку обслуговування давніх вірувань на українській землі у сучасних видах ужиткового мистецтва: вишивці, різьбі, писанкарстві, мосяжництві та фольклорі.

На основі сучасних предметів гуцульського вжитку, в яких збереглися творчі традиції, експонати музею демонструюють пізнавальні можливості формування переконань про творчу спадкоємність нашого народу.

Сподіваємося, що пізнавальна мандрівка етномаршрутом "Гуцульщина сакральна" та відвідування Музею звичаєвої символіки Гуцульщини стане джерелом пізнання для іноземців надзвичайно багатого духовного та культурного світу гуцулів.

Детальніше: Волонтери Корпусу Миру ознайомилися з гуцульською звичаєвою та сакральною культурою