LOGOGlobal top100 badge

Ґрунт має важливе санітарно-гігієнічне і медичне значення, його хімічний склад і наявність у ньому мікроорганізмів значною мірою впливають на стан здоров'я населення і свійських тварин даної території.

Ґрунт є середовищем життя багатьох хвороботворних мікроор­ганізмів і вірусів, які збуджують такі тяжкі захворювання, як хо­лера, тиф, чума, сибірська виразка, сказ, туляремія, дизентерія, по­ліомієліт, правець та ін. Крім того, в ґрунті живуть тварини, які є носіями інфекційних захворювань.

На земній кулі відомі регіони, де в силу природних факторів ґрунти мають несприятливий санітарний стан і є причиною епіде­мічних захворювань. Одночасно хвороботворні мікроорганізми по­трапляють в ґрунти в будь-якій природній зоні в результаті забруд­нення їх покидьками населених пунктів, стічними водами, відхода­ми боєнь, підприємств легкої та харчової промисловості при недо­триманні технологічних та санітарних норм. З низхідним током води збудники інфекційних хвороб потрапляють у підґрунтові во­ди, які стають небезпечними для здоров'я людей.

На стан здоров'я людей і тварин значною мірою впливає та­кож несприятливий хімічний склад ґрунту. Як недостатня кількість будь-якого хімічного елементу, так і його надмірна кількість погір­шують здоров'я людей. Відомі випадки захворювання людей через нестачу кальцію, заліза, йоду, фтору та інших елементів. Особливо погіршується здоров'я людей при нестачі хімічних елементів, які входять до складу біологічно активних речовин, регуляторів жит­тєвих процесів — вітамінів, ферментів, гормонів.

Крім несприятливого хімічного складу ґрунтів, зумовленого при­родними процесами, на здоров'я людей і тварин негативно вплива­ють ґрунти, штучно забруднені шкідливими сполуками.

Дуже небезпечними для організму людини є елементи важких металів: кадмію, цинку, нікелю, молібдену, ртуті, свинцю, миш'я­ку, селену та ін. Миш'як, цинк, молібден є канцерогенами, які при­зводять до ракових захворювань. Накопичення селену в організмі зумовлює випадання волосся у людей, захворювання копит у овець.

Якщо в ґрунті мало літію, серед місцевого населення часті захво­рювання на шизофренію, при низькій концентрації кобальту, міді, цинку у людей розвивається короткозорість. Надмірний вміст у ґрунтах радіоактивних ізотопів призводить до накопичення їх у кістках та інших тканинах людини, що спричинює променеву хво­робу.

Основними шляхами забруднення ґрунтів шкідливими елемен­тами та їх сполуками є застосування пестицидів, надмірних доз мінеральних добрив. Ґрунти забруднюються викидами теплових електростанцій, підприємств кольорової металургії, гірничодобув­них підприємств, автомобільного транспорту тощо.

Всі елементи, які надходять у ґрунт, засвоюються рослинами і по трофічних ланцюгах потрапляють в організм людини. Отже, причину багатьох хвороб треба шукати в ґрунті, вплив якого поши­рюється на людину через їжу, питну воду і частково повітря.

Наведені факти свідчать про необхідність санітарної охорони ґрунтів. Найпоширенішим заходом санітарної охорони ґрунтів є ка­налізація — відведення стічних вод по системі труб. В містах та ін­ших населених пунктах слід дотримуватися належної чистоти, ви­возити сміття на спеціально відведені місця — звалища.

В нашій країні заборонено застосовувати найнебезпечніші отруйні речовини, нові хімічні препарати без попереднього випро­бування їхньої дії, встановлено норми і правила застосування отру­тохімікатів в сільському господарстві. Навколо промислових під­приємств створено санітарні зони із зелених насаджень, рекульти­вуються відкриті кар'єри, будуються очисні споруди на підприємст­вах із шкідливими викидами, запроваджуються безвідходні техно­логії тощо.

Нагляд за санітарною охороною ґрунтів здійснює санітарно-епі­деміологічна служба.

Моральні і духовні багатства народу, його здоров'я і культура будуть міцніти і розвиватись лише тоді, коли земля, яку ми оброб­ляємо, також перебуватиме в здоровому стані. На жаль, сучасні ґрунти України не можна назвати здоровими. На значних площах вони деградовані, піддаються водній і вітровій ерозії, забруднені отрутохімікатами, елементами важких металів, радіоактивними ізотопами. Наше покоління мусить «вилікувати» землю-годівницю і зберегти її для своїх нащадків.

Підготувала   м.н.с.  Карпатського НПП  Богдана Савчук.

Детальніше: Ґрунт і охорона здоров'я населення

2 березня 2016 року представники Карпатського НПП взяли участь у семінарі «Екологічні проблеми Яремчанщини», що проходив в Яремчанській ЗОШ №2, у рамках проведення Тижня природничих наук.

До уваги присутніх було представлено презентацію про рекреаційний потенціал Карпатського НПП та ризики рекреаційного навантаження на природні екосистеми. Також під час зустрічі з учнями обговорили питання екологічних проблем Карпатського регіону: впливи людської діяльності на компоненти навколишнього природного середовища (атмосферне повітря, геологічне та водне середовище, біорізноманіття, соціум). Особливе зацікавлення викликала інформація про карпатські праліси, які збереглися недоторканими на території Карпатського НПП та прилеглих територіях і вимагають особливого захисту.

Напередодні відзначення Всесвітнього Дня Води було представлено один з аспектів проекту «Забезпечення рівного права на воду та санітарію», що впроваджується ВЕГО МАМА-86 за підтримки Шведської агенції Міжнародного розвитку SIDA. Також значну увагу було приділено засміченню басейну р. Прут твердими побутовими відходами та шляхи вирішення цієї проблеми, а саме: запровадження системи роздільного сміттєзбору на Яремчанщині тощо. Так, у січні цього року було придбано гідравлічний прес для вторсировини за фінансової підтримки Глобального Водного Партнерства Центральної та Східної Європи – Україна та ВЕГО «МАМА-86», а також співфінансування приватного підприємця Володимира Галюка. Яремчанська міська рада зобов’язалася протягом 2016 року придбати контейнери для роздільного збору відходів в рамках місцевої екологічної програми.

Для школи було надано інформаційні матеріали Карпатського НПП та такі, що виготовлялися в рамках проектів: «Збереження Карпатських пралісів», що впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина) та «Забезпечення рівного права на воду та санітарію», що впроваджується ВЕГО МАМА-86 за підтримки Шведської агенції Міжнародного розвитку SIDA.

Вважаємо, що пізнання учнями не тільки краси рідного краю, але і місцевих проблем, пошук шляхів їх вирішення, дозволить поступово сформувати в дітей відчуття особистої відповідальності за природу та наслідки втручання в неї.

Детальніше: Тиждень природничих наук в школах Яремчанщини

Нещодавно в ЗОШ I-III ст. №2 м. Яремча (директор Галина Гуменюк), де завше гостинно відчинені двері добрим намірам, і де активно долучаються до всіх екологічних акцій і природоохоронних заходів, відбулася зустріч працівників парку зі старшокласниками і педагогами. Основною темою обговорення стала проблема збереження пралісів.

Праліс – це віковий ліс, який протягом тривалого часу росте та розвивається за природною закономірністю. У ньому дуже багато старих дерев,  віком 150, 200 чи навіть 300 і більше років. Такі дерева є домівкою для численних видів тварин, птахів і комах. У них ідеально поєднані природні процеси, котрі безперервно функціонують у періодичному життєвому циклі росту і розвитку лісу.

Протягом останнього десятиріччя було впроваджено ряд проектів, що спрямовані на управління лісами та охорону рідкісних і зникаючих оселищ. Проект «Збереження Карпатських пралісів», що розпочався в березні 2014 року, впроваджується Українським товариством охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства – міжнародної природоохоронної організації (Німеччина).

Важливим компонентом проекту є інформування місцевого населення про значення Карпатських пралісів і необхідність їх збереження. Для цього підготовлено і розповсюджено інформаційно-просвітницькі матеріали, проведено круглі столи, семінари та робочі зустрічі. Безперечно, мешканці Яремчанщини не залишаються осторонь. Зокрема, це стосується молоді, екологічне виховання якої є спільним завданням Карпатського НПП і освітніх закладів.

Представники парку розповіли про важливість проекту на теренах Яремчанщини, про його впровадження і результати, презентували інформаційні матеріали, відповідали на запитання вчителів та учнів. Сподіваємося, що такі зустрічі справляють позитивний вплив на формування екологічної культури юної особистості.

Любов Косило

На фото: Наталія ВЕРТИПОРОХ, заступник начальника відділу рекреації КНПП передає інформативний матеріал директору школи Галині ГУМЕНЮК

Детальніше: Молодь у справі збереження Карпатських пралісів

Вже котрий рік поспіль в Карпатському регіоні природа тішить нас аномально ранньою весною. Пригріта сонцем земля вже вкривається зеленню і вогниками перших ніжних квітів. На відкритих ділянках виділяються своєю тендітністю блакитні проліски, білосніжні підсніжники, фіолетові крокуси, медунки та інші первоцвіти. Цвітіння – відповідальна пора в житті цих рослин і час великої уваги до них, як до перших вісників весни. Різноманітність форм, багатство фарб та ароматів, на жаль, стало джерелом смертельної небезпеки для первоцвітів.

Проблемою збереження первоцвітів переймаються не тільки працівники Карпатського національного природного парку, а й вчителі, вихователі, учні  та вихованці дошкільних навчальних закладів та шкіл Яремчанського міського відділу освіти. Так, 25 лютого у ДНЗ «Гірський струмочок» та молодших класах Яремчанської ЗОШ №1 працівники відділу пропаганди екологічної освіти КНПП провели цикл бесід на тему: «Не рви, дитино, квіточку, не треба!». Проблему збереження первоцвітів розкрили використовуючи відео, мультимедійну презентацію, легенди, поезію та народну творчість. Кожен з учасників заходу мав змогу не тільки відчути себе тендітною квіткою, яку треба зберегти, а й зрозумів свою спроможність захистити і примножити ці тендітні первістки оновленої землі для прийдешніх поколінь.

Детальніше: В Карпатському НПП стартувала екологічна акція "Первоцвіт - 2016"