22 травня – Міжнародний день біорізноманіття
22 травня світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття. Генеральна Асамблея ООН на 55 сесії у 2000 році проголосила 22 травня Міжнародним днем біорізноманіття. Період з 2011 по 2020 роки Генеральною асамблеєю ООН проголошено Декадою ООН з біорізноманіття. Головною метою декади є сприяння реалізації Стратегічного плану зі збереження і сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки та Цільових задач Айті, прийнятих під час Десятої наради Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (м. Нагоя, Японія, 2010). Тема цьогорічного Міжнародного дня біорізноманіття - «Біорізноманіття для сталого розвитку» - обрана з метою зосередження зусиль міжнародного співтовариства для встановлення цілей сталого розвитку як складової Порядку денного ООН з розвитку на період 2015-2030 роки та визнання значимості біорізноманіття для досягнення сталого розвитку. Міжнародний день біорізноманіття це ще одна нагода звернути увагу на актуальні проблеми збереження біорізноманіття. Щороку міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день біорізноманіття низкою заходів: проведенням тематичних семінарів, конкурсів, фотовиставок, зустрічей та інформаційних кампаній.
Можна стверджувати, що основною причиною незбалансованого ведення господарства в природних екосистемах, є низький рівень природоохоронної кваліфікації та екологічної свідомості на всіх рівнях сучасного суспільства. Тому питання збереження біорізноманіття повинно бути завжди тісно пов’язане з розвитком екологічної освіти та просвіти, підвищенням кваліфікації та громадської свідомості відносно збереження довкілля. Карпатський парк, як об’єкт ПЗФ, прагне створити єдиний комплексний підхід до суспільної освіти і навчання в галузі збереження біорізноманіття не лише при виконанні природоохоронних заходів на своїх теренах, але і сприяти підвищенню рівня кваліфікації спеціалістів, що приймають рішення у сфері живої природи.
Парк бачить основне своє завдання у збереженні та невиснажливому використанні біорізноманіття для функціонування ефективного господарювання. Основними напрямами виконання цього напряму діяльності є наступні положення.
1. Охорона біорізноманіття в межах їх біотопів (in-situ).
На популяційно-видовому рівні, щоб зберегти вид – необхідно зберегти природні умови його існування. Насамперед, це види, що знаходяться під загрозою зникнення, занесені до Червоної книги України і міжнародних переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів флори та фауни, з урахуванням вимог міжнародних договорів, до яких приєдналася Україна. Заходи у цьому пункті направлені на збереження або відновлення чисельності та ареалів природних популяцій представників біорізноманіття; підтримки природного стану популяцій шляхом здійснення реабілітаційних заходів; підтримання просторової, вікової, генеративної структури популяцій; реінтродукція зникаючих видів та популяцій з урахуванням потреб виду до умов природного середовища існування та місць зростання, генетичної структури видів і значення реінтродукції для екосистем. Карпатський НПП є осередком зростання значної частини раритетного фітогенофонду Українських Карпат, де охороняються популяції 95 видів вищих судинних рослин, що занесені до Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку, 3 види з Червоного списку МСОП, 3 види – з Додатку І Бернської конвенції. Дослідження рідкісних і зникаючих видів рослин КНПП свідчать, що активне антропогенне навантаження на природну рослинність викликає багато негативних наслідків: перехід первинних типів рослинності до вторинних через порушення структури, зменшення флористичного різноманіття, спрощення структури угруповань, зниження порогу стійкості окремих популяцій.
На екосистемному рівні збереження біорізноманіття передбачає охорону видів та їх угруповань у складі природних екосистем. На території парку сформовано 6 висотних рослинних поясів (ВРП), а саме: пояси букових, ялицево-букових і буково-ялицевих, смереково-ялицево-букових і буково-ялицево-смерекових, смерекових лісів; ВРП криволісся та субальпійських лук; ВРП альпійських лук. Завдяки такій висотній диференціації рослинного покриву парк відзначається значним фітоценотичним різноманіттям. За домінантними видами описано 91 лісових, 19 чагарникових, 27 лучних та 14 болотних асоціацій, з яких 50 занесено до Зеленої книги України. Природниий рослинний покрив репрезентує майже все фітоценотичне різноманіття формацій букових і хвойних лісів, криволісся, субальпійських та альпійських лук Карпат.
2. Охорона біорізноманіття за межами їх природних місць існування (ex-situ) дозволяє зберегти лише частину генетичного різноманіття природних популяцій. Звичайно, у таких умовах порушуються генетичні процеси, характерні для природних популяцій, знижується стійкість видів до зовнішніх впливів. Ці засоби можуть бути застосовані у разі, коли вичерпані всі резерви збереження природних популяцій виду, на території парку це такі види як модрина польська та тис ягідний. Також КНПП володіє досить потужною генетичною базою представників біорізноманіття. На базі 3-х природоохоронних науково-дослідних відділень створені дендрарії, різноманіття яких становить біля сотні видів деревних і чагарникових рослин. На території Підліснівського природоохоронного науково-дослідного відділення закладені клонові плантації модрини, дугласії та ялиці. Для роботи з посадковим матеріалом (розмноження, вирощування саджанців) функціонує науково-дослідний розсадник «Підліснів».
3. Збалансоване використання компонентів біорізноманіття, основними засобами якого є впровадження технологій невиснажливого використання біорізноманіття. Дотримання принципу запобігання шкоді при використанні живих організмів (обов’язкове проведення ОВНС усіх екологічно загрозливих господарських об’єктів на території КНПП).
4. Збереження біорізноманіття за підтримки наукових досліджень. Визначальне значення мають прикладні наукові дослідження з питань інвентаризації та оцінки стану біорізноманіття, поширеності видів, чисельності, стану екосистем у цілому. На даний час моніторинг біорізноманіття, який здійснюється на території Карпатського НПП, дає диференціальну та інтегральну оцінку стану екосистем, їх структуру, взаємозв’язки, динаміку під впливом як природних так і антропогенних факторів. Ми очікуємо, що показники моніторингу будуть забезпечувати господарську можливість максимального збереження та примноження біорізноманіття. За перше десятиліття функціонування КНПП створено основу системи моніторингу – було здійснено вибір модельних ландшафтів і об’єктів постійних спостережень, зокрема опорних полігонів - постійних пробних площ (ППП), облікових профілів і трансект. Моніторинг корінних деревостанів КНПП ведеться з 1989 року і на даний час такі дослідження проводяться на 50 постійних пробних площах. За науковими напрямками програми моніторингу флори та рослинного світу можна поділити на наступні: вивчення стану популяцій окремих видів, вивчення рослинності (геоботанічні дослідження), лісознавчі, ресурсознавчі, дослідження флори окремих районів.
Щороку на території парку реалізуються активні заходи, приурочені до Міжнародного Дня біорізноманіття. Тож і на цей раз творчими силами природоохоронців установи організовано акції по благоустрою туристичних маршрутів, підготовлено низку тематичних лекцій та уроків зі школярами. В арсеналі креативних заходів – цикл екскурсій в екологічному візит-центрі, на еколого-пізнавальних стежках та у вольєрному господарстві, «жива презентація» в Літньому класі, бесіди з дошкільнятами, відеоматеріал для обласної телекомпанії «Галичина» (екологічне виховання в гуртковій роботі), виготовлення буклетів і листівок та розповсюдження їх поміж мешканців Яремчанщини та її гостей. Відзначення Міжнародного дня біорізноманіття сприяє підвищенню поінформованості про роль навколишнього світу для благополуччя людини та необхідності дій щодо його збереження.