LOGOGlobal top100 badge

Довжина стежки – 9,6 км, тривалість переходу – один день,
       висота над рівнем моря: 900 – 2026 м.

Маршрут проходить по території Бистрецького ПОНДВ (село Дземброня) у південно-західному напрямку на полонину Смотрич. Дорога веде вгору по схилу 10-15° вздовж села, де по правій стороні зустрічаються поодинокі садиби селян.

Через 300 метрів – полонина Смотрич, де дорога проходить то по рівнинній місцевості, то стрімко піднімається вгору. В густому різнотрав'ї переважають біловус стиснутий, костриця червона; поодиноко зустрічається арніка гірська, деревій псевдо-звичайний, стокротки багаторічні, дзвоники скупчені та багато інших рослин, які ростуть на високих субальпійських луках. Деревні породи представлені смерекою, буком лісовим, кленом-явором, осикою тремтячою, вербою сірою, березою бородавчатою. Із чагарникових зустрічаються бузина червона, жимолость татарська. Кущі – малина звичайна, у підліску – ожина сиза.

Пройшовши ледь помітною стежкою довжиною біля 400 м вгору, заходимо у смерековий ліс, віком 90-100 років. У підліску зростають вовчі ягоди та шипшина звичайна. Стежка петляє між корінням смереки, що розкинулися на кам'яних брилах, які з віком вкрились лишайниками та мохами. Через 250 м заходимо у високогірний пояс сосни гірської та вільхи зеленої, з поодиноким ялівцем звичайним. Непрохідні зарості цих чагарникових порід розкидані по обидва боки стежки, яка часто змінює свій напрям, то на схід, то на захід, щоб полегшити стрімкий підйом. Якщо уважно придивитись, то вздовж стежки можна побачити між камінням рідкісний вид рослин – бедринець ломикаменевий, який недаремно отримав свою видову назву.

Здолавши важкий підйом, виходимо на більш пологий схил гори, вкритий заростями чорниці та брусниці разом із ісландським мохом. Незабаром – вершина гора Смотрич (1991 м н.р.м). Тут можна відпочити та помилуватися краєвидами навколишніх гір. На північ розкинулось село Дземброня, яке розташоване на схилах гірського пасма гір Косарище та Степанець. На схід пролягає Шкорушнянський хребет, який виходить на південь, на гору Підлисина. У західному напрямі вниз по схилу гори видно Вухатий камінь.

Далі маршрут проходить у південно-західному напрямку до основного Чорногірського хребта, який є межею Закарпатської та Івано-Франківської областей. Тут стежка веде більш пологим схилом, інколи обходячи кам'яні брили чудернацьких форм, які стоять впоперек дороги. Через 500 м. виходимо на широке плато, розміщене на південному заході, вкрите заростями.

 

СЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАНСЕЛО ДЗЕМБРОНЯ – ГОРА ПІП ІВАН