LOGOGlobal top100 badge

Фільтр
  • 15 вересня 2015 в Києві, на нараді в Орхуському центрі пройшла нарада, присвячена проблемі збереження карпатських пралісів. Організатор заходу – Міністерство екології та природних ресурсів України під керівництвом в.о. міністра Сергія Курикіна.

     У нараді взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також представники Держлісагенства, Закарпатської та Чернівецької держобладміністрацій, вчені українських науково - дослідних інститутів, факультетів екології університетів Карпатського регіону, представники з Національних природних парків Карпат,  громадських організацій, а також громадські діячі та журналісти.

    Учасники говорили про екологічну та культурну цінності пралісів і старовікових лісів Карпат. Вони пропонували стратегію збільшення площі національних природних парків як єдиний і ефективний спосіб збереження пралісів - екологічного серця Карпат. Експерти підкреслювали соціально-економічні вигоди розширення меж парків і відзначали занадто низькі темпи вирішення цього питання на місцевому рівні. У регіонах вже створені і пройшли перші засідання робочих груп з питань розширення НПП при обласних державних адміністраціях, зустрічі та переговори з землекористувачами (лісгоспами) та органами місцевого самоврядування. НПП провели опитування місцевих жителів щодо розширення охоронюваних територій.

    Проте, у всіх областях Карпат екологи отримали одностайну відмову землекористувачів (переважно представників лісового господарства) віддати частину своїх угідь в парки. Землекористувачі найчастіше не погоджуються на конструктивне вирішення цього питання. Керівники лісгоспів мотивують свою відмову тим, що передача угідь викличе різке зниження темпів соціально-економічного розвитку регіону, який визначається лісозаготівлями та деревообробкою.

    На нараді було піднято питання важливості Українських Карпат не як промислово- експлуатаційного регіону, а як рекреаційно-туристичного, який, за умови вкладення фінансів в інфраструктуру туризму та  відпочинку, може дати великий і стабільний дохід. Складно повірити, що в унікальних Карпатах екотуризм приречений давати доходів менше, ніж в африканській Республіці Кенія (близько 60 мільярдів доларів щорічно).

    Збереження природи Карпат важливе не тільки для України, але й для Європи і всього світу. Це підтверджується визнанням окремих територій Українських Карпат, як то букові праліси, об’єктом Світової природної спадщини «Букові праліси Карпат та старовікові ліси Німеччини», включенням до мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Цінність карпатських пралісів зрозуміла і будь-якому мислячому жителю Карпат. Праліси – це генетичний фонд карпатської екосистеми, осередок її флори і фауни. Вони забезпечують поповнення кисневих запасів, очистку води і повітря, збереження водних ресурсів, послаблюють руйнівні стихійні природні явища, є головним чинником збереження біорізноманіття, їх стрктура - еталон ведення лісового господарства.

    Сьогодні екологи наполегливо пояснюють територіальним громадам, що розширення територій НПП за рахунок пралісів та особливо цінних лісів не передбачає знищення лісогосподарської галузі Карпатського регіону. Мова йде про створення регіону, де будуть гармонійно, екологічно обгрунтовано поєднані природно-туристичний і господарський компонент.

    Учасники наради в Орхуському центрі зробили перші кроки до вирішення питань збереження пралісів. Вони підкреслили необхідність внесення змін до законодавчих та нормативних актів в частині спрощення процедури лімітування використання природних ресурсів на охоронюваних територіях (сьогодні рубки навіть хворих і сухих дерев суворо зарегламентовані). Погодили розпочати роботи з підготовки  наукового обгрунтування для включення до складу національного природного парку «Верховинський» полонин і долин річок Білий і Чорний Черемош (річок з особливо чистою, навіть по карпатських мірках, водою). Вирішили, що Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська облдержадміністрації разом з  Мінприроди і Держлісагенством прискорять підготовку проектів розширення меж національних природних парків. Вони звернуться до Міністерства оборони з приводу передачі 10892 га земель Сколівського військового лісгоспу у постійне користування НПП «Сколівські Бескиди». Закарпатська облдержадміністрація відновить робочу групу з розширення площі вилучених у землекористувачів земель Ужанського національного природного парку.

    Праліси, яких не торкнулася рука людини, повинні побачити наші онуки і правнуки. Без них Карпати стануть уже зовсім іншими: безводними, одноманітними і абсолютно беззахисними.

    Історія питання: Українське товариство охорони птахів - офіційний представник міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) виконує на території Карпат проект "Збереження карпатських пралісів". Проект стартував у 2014 році. Було організовано обстеження 9 національних природних парків Карпат на предмет залишків старовікових лісів і пралісів. За результатом обстежень Українське товариство охорони птахів звернулося до Міністерства екології та природних ресурсів України з клопотанням збільшити площу НПП на 105 тис. га за рахунок пралісів і старовікових лісів (11,9 тис.га) та інших особливо цінних ділянок лісу (зокрема, 36,6тис. га водозахисних і протиерозійних високогірних лісів). Запропоновано збільшити площу Карпатського НПП на 25,3 тис.га, НПП «Верховинський» - на 11,7 тис.га, НПП «Гуцульщина» - на 2,7 тис.га, НПП «Черемоський» - на 20,1 тис.га, НПП «Вижницький» - на 8,4 тис.га, НПП «Зачарований край» - на 13,4 тис.га, НПП «Синевир» - на0,6 тис.га, Ужанська НВП на 11,4 тис.га, НПП «Сколівські Бескиди» - на 10,9 тис.га. Все це дозволить створити міжнародний екологічний коридор вздовж гірського хребта Карпат.

  • 15 вересня для учнів м. Яремче працівники Яремчанського міського Центру зайнятості організували профорієнтаційний інтерактивний дитячий захід «Пізнай свою професію». Щоб якнайповніше представити різні професії, до проведення свята долучилися працівники установ та організацій Яремчанщини. Учні мали унікальну можливість не лише побачити широку палітру професій, поспілкуватися з фахівцями своєї справи, а й зробити перший крок до здійснення мрії – попробувати себе у різних амплуа. На короткий час діти ставали перукарями, художниками, пожежниками, медиками, лісівниками, кулінарами і т.д. І за свої старання отримували свої перші зароблені гривники.

    Серед тих, хто активно взяв участь у проведенні заходу, був і Карпатський національний природний парк, діяльність якого представляли фахівці різних спеціальностей, без котрих неможливо уявити природоохоронну роботу організації. Діти знайомились з професіями лісівника, ботаніка, гідрохіміка, ґрунтознавця, фахівців з екологічної освіти та рекреації. Приємно, що учні виявляли велику зацікавленість до даних професій і виявляли бажання в майбутньому їх опанувати.

    Завдяки такому заходу учням легше буде вибрати свою життєву стежину і, можливо, дехто з них незабаром гідно продовжить справу у збереженні навколишнього природного середовища.

  • 11 вересня 2015 року, у рамках ХХІІ Міжнародного Гуцульського фестивалю, у місті Надвірна Івано-Франківської області, відбулася XIX науково-практична конференція на тему: «Національно-патріотичне, природно-екологічне та морально-правове виховання населення Гуцульського регіону – важливий вклад у збереження цілісності України, її природних ресурсів та історико-культурної спадщини: стан, проблеми, шляхи їх розв’язання», в роботі якої взяли участь понад 100 науковців, представників державної влади й місцевого самоврядування та громадськості з різних куточків України.

    З вітаннями до її учасників звернулись Дмитро Стефлюк - голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», Олександр Кеніз – голова Надвірнянської районної державної адміністрації, Ярослав Кікінчук – голова асоціації місцевого самоврядування гуцульських районів та інші.

    В наукових доповідях на пленарному засіданні піднімалися питання культурного та соціально-економічного життя Гуцульщини. Зокрема, Федір Гамор, доктор біологічних наук, профессор, заступник директор Карпатського біосферного заповідника, у своїй доповіді підкреслив, що на Гуцульщині зосереджено 7 установ природно-заповідного фонду міжнародного та загально-державного значення, які чимало роблять для розв’язання екологічних та соціально-економічних проблем цього регіону.

     Карпатський НПП  на конференції представляли: Олександр Киселюк, заступник директора парку, Леся Гайдук, начальник відділу пропаганди екологічної освіти та Наталія Гнатюк, етнолог та фахівець з екологічної освіти, які також активно взяли участь в секційних заняттях. Олександр Киселюк виступив з доповіддю «Впровадження проекту «Збереження Карпатських пралісів», а тема Наталії Гнатюк була: «Етнопізнавальний маршрут «Гуцульщина сакральна» як одна з форм екологічного та духовного виховання на Яремчанщині».

    Відрадно, що навіть тепер, у складний для держави час, гуцули обєднуються навколо спільної справи – збереження та примноження духовно-культурної спадщини України.

  •     По маршруту на г.Маковиця, звідки відкривається мальовничий вигляд на м. Яремче, встановлено в місцях відпочинку альтанку-застайку, два столики з лавочками, а також облагороджено криничку-джерело з цілющою водою. І все це для комфортного відпочинку  туристів на маршруті.

  • У Говерлянському природоохоронному науково-дослідному відділенні, що неподалік форельного господарства, по дорозі до спортбази «Заросляк», є бетонний міст через р. Прут, який був побудований ще у 70-х роках минуло сторіччя. До цього часу ніяких профілактичних та ремонтних робіт не проводилося, тому з часом на ньому появилися ями, а, через часте підняття рівня води, одна частина, на якій знаходиться несуча частина моста, була підмита. Працівниками служби охорони парку, напередодні відзначення Дня незалежності України були проведені ремонтні роботи по відновленню моста. Зокрема, працівники парку провели розчистили територію від зруйнованого бетонного укріплення, підготували новий каркас для підпірної стінки, завезли каміння, укріпили стінку арматурою та сіткою, провели роботи по бетонуванню проблемних ділянок об’ємом більше 6 м3 розчином високої якості. До роботи по відновленню моста долучилися і жителі селища Ворохта. Ці заходи стали можливими за фінансової підтримки Українського товариства охорони птахів і Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина) в рамках виконання проекту «Збереження карпатських пралісів».

    Проведення робіт по відновленню моста дає змогу безпечного проїзду легкового транспорту та автобусів із людьми, які хочуть відвідати Говерлу, та, у перспективі, перевезти модуль для роботи працівників служби охорони Карпатського НПП на полонину Пожижевська, Модуль є необхідним для ефективнішої охорони природних комплексів у високогір’ї.

  •    Співпраця студентів навчальних закладів з працівниками природоохоронних установ стає доброю традицією, що виховує майбутніх фахівців-природоохоронців. Щорічно на базі Карпатського НПП проходять практику студенти різних навчальних закладів, серед яких вихованці Київського національного університету, Прикарпатського лісогосподарського коледжу, Івано-Франківського коледжу Львівського аграрного університету, Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького, Сторожинецького лісового коледжу, Чернівецького факультету національно-технічного університету Харківського політехнічного інституту, Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, Прикарпатського національного університету ім.. В. Стефаника та ін.. В Карпатському НПП студенти пізнають практичні основи екології, лісівництва, ботаніки, хімії ґрунту та води, економіки, рекреації, туризму тощо. Поєднання теоретичних основ з практичними навиками сприяє більш глибинному вивченню відповідного предмета та усвідомленню його взаємозвязку з оточуючим середовищем.

     

        На світлині Сосука Марія Василівна, студентка 5 курсу природничого факультету Камянець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, та керівник практики – Богдана Савчук, молодший науковий співробітник вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу.