LOGOGlobal top100 badge

Фільтр
  • dscn3240 

         Нещодавно в Карпатському НПП проводилася XX ювілейна теріологічна школа-семінар природно-заповідних територій та біологічних стаціонарів за темою «Таксономічне різноманіття ссавців заповідних та природних територій», яка проходила в селі Микуличин. 
         В проведенні теріологічної школи взяли участь 39 теріологів з усіх регіонів України та п’ять науковців з Польщі і Білорусії. Учасники представляли вищі навчальні заклади, національні парки, природні заповідники, науково-дослідні інститути. 
          Під час проведення школи розглянуто наступні питання: оцінка різноманіття теріофауністичних комплексів та його зміни у часі, раритетні види, структурна цілісність фауністичних комплексів, шляхи її збереження, структура фауністичних комплексів – внутрішньо-популяційна, вікова і географічна.
         Проведено ряд круглих столів: Українського центру охорони кажанів, HEPL – координаційної групи з моніторингу популяцій великих хижих, GLIS – групи з методик обліку і діагностики дрібних ссавців, ABC – групи з питань уніфікації українських назв ссавців. Також презентувалися нові дослідження у виконанні студентів і аспірантів та нові видання, сайти, конференції, дисертації. У результаті роботи школи підготовлено резолюцію та пропозиції для природно-заповідних територій.
         В часі проведення теріологічної школи учасники здійснили сходження на г. Говерла та полонину Пожижевська. Окрім того, було проведено екскурсії в виставковій залі екотуристичного візит-центру Карпатського НПП, на еколого-пізнавальній стежці «Стежка Довбуша» та до водоспадів Пробій та Гук. Також відвідали ентомологічний розплідник (пасіка) та вольєрне господарство.

    img 4296joomplu:157 joomplu:159

                          joomplu:158

  •  Джерело теплички

     

        Протягом польового сезону працівники вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу КНПП проводили натурне обстеження природних джерел в Ямнянському ПОНДВ. Всього обстежено 37 джерел, з них 25 є багатоводними, 9 – з середнім дебітом води, 3 – маловодні. 14 джерел мають високий ступінь використання населенням, 12 – середній, 10 – низький, а 1 джерело не використовується через захаращення. Для кожного джерела визначено географічні координати, зібрано фототеку. Як результат, заповнено так званий інформаційний паспорт. За результатами обстежень будуть розроблені рекомендації по облагородженню та очистці джерел, по виготовленню інформаційних стендів.
         Чотири джерела є цікавими для подальшого вивчення, а саме:
    – Джерело Софії (джерело Прозріння) (кв.23/8);
    – «Голодна вода» (кв.24/24);
    – «Тепличка» (кв. 13/22);
    – Вода, яку освячують на Богоявлення (кв.17/44).
        Тому, до експедиції долучалася працівник відділу рекреації Наталія Гнатюк, яка і продовжить збір інформації від місцевих жителів щодо історико-сакрального значення цих джерел, а вивчення фізико-хімічного складу доповнить ці дані їх рекреаційною привабливістю.

     

     

  •  

    dscn6174Працівники вимірювальної лабораторії аналітичного контролю і моніторингу виготовили виставковий експонат фондової колекції грунтів на території Карпатського НПП. Виставка розміщена в Екотуристичному візит-центрі і демонструє відвідувачам парку найпоширеніші типи грунтів: бурі-гірсько лісові (81%), гірсько-підзолисті(8%), гірсько-лугові (7%) та дернові(4%). Хоча всього на території парку зустрічається 26 різновидів грунту. Ростуть на них ялицеві, смерекові і букові ліси. У межах хвойно-широколистяних лісів переважають світло-бурі грунти, а вище, в межах смерекових насаджень – темно-бурі.

    Бурі гірсько-лісові грунти або буроземи мають буре, поступово слабше з глибиною забарвлення, профіль не має ознак диференціації по елювіальномо-ілювіальному типу і ознак постійного або періодичного перезволоження. Важливою їх особливістю є підвищена щебенюватість верхньої частини профілю. Цей горизонт відіграє роль «захисного панцера», який запобігає інтенсивному змиву і знищенню грунту у період танення снігу і випадання інтенсивних опадів, обумовлює сприятливий водно-повітряний режим, служить джерелом біологічно важливих елементів (фосфору, кальцію, магнію, калію), чим підтримується його висока родючість.

    Гірсько-підзолисті грунти відрізняються від попередніх чітко вираженою диференціацією профілю на елювіальний (освітлений, пластичний) і ілювіальний (щільний, горіхоподібний) горизонти. Зустрічаються ці грунти у межах всього гірсько-лісового поясу, але приурочені до вирівняних елементів рельєфу – терас рік, довгих делювіальних шлейфів, рівних гірських ділянок, складених давньоалювіальними, делювіальними або елювіальними відкладами важкого (глинистого) гранулометричного складу, які мають низьку водопроникність. Стік поверхневих вод (дощових і талих снігових) тут утруднений, грунти зазнають постійного перезволоження і оглеюються.

    Дерново-буроземні і лучно-буроземні грунти. Поширені у всіх вертикальних поясах гірської зони, здебільшого на безлісих ділянках (на виположених гірських схилах, терасах гірських річок, що використовуються під природні кормові угіддя. Дернові-буроземні грунти відрізняються від бурих лісових наявністю дернового темнувато-бурого або навіть темно-сірого з бурим відтінком горизонту, завтовшки 20-30 см. Нижче залягає перехідний сіро-бурий горизонт завглибшки 60-80 см з горіхуватою структурою, який поступово переходить в елювій корінних порід (пісковиків, флішу).

    Вище 1500 м над рівнем моря сформувалась гірсько-лучна зона. Вершини гір і хребтів на цих висотах часто ”бронюються” дуже щільними денудаційно стійкими шарами флішу. Тому рельєф тут більш спокійний, часто зустрічаються майже рівнинні простори, на яких поширені гірські луки. Цей безлісний гірський пояс носить назву ”полонини”. Дерновий ґрунтоутворюючий процес, суттєво вплинув на грунти, основні риси яких сфомувалися раніше під наметом лісу. Назва ”гірсько-лучні-буроземні грунти ” найбільш повно передає їх генетичну природу. Нижня частина профілю гірсько-лучно-буроземного грунту ідентична бурим лісовим.

     

     

  •     Нещодавно на території Карпатського НПП під час рекреаційно-туристичного сезону 2013 року з метою оптимізації відвідування еколого-пізнавальних маршрутів було відкрито інформаційно-пропускні пункти на маршрутах «На водоспад Гук» (Женецьке ПНДВ), «На гору Маковиця» (Ямнянське ПНДВ), «На гору Піп Іван» (Чорногірське ПНДВ). Тут працюють обліковці, які проводять інструктаж та реєстрацію відвідувачів, а також плату за відвідування.

    Ямнянське ПНДВ "На гору Маковиця"

     Ямнянське ПНДВ "На гору Маковиця"

     

    женецьке ПНДВ "На водоспад Гук"

     Женецьке ПНДВ "На водоспад Гук"

    На гору Піп ІванЧорногірське ПНДВ "На гору Піп Іван"

  • dscn5991   

        3-4 жовтня 2013 року в Екотуристичному візит-центрі Карпатського національного природного парку (КНПП) (м. Яремче) відбувся тренінг із залучення волонтерів до діяльності громадських організацій та управління волонтерами. 
        ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» стала одним із переможців конкурсу ваучерів (грантів) з організаційного розвитку ОГС в рамках Угоди між Шведським агентством міжнародного співробітництва в області розвитку (Sida) та Громадською організацією «Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання»).
        Партнером заходу виступив Карпатський національний природний парк.
        Окрім самих членів організації, на захід було запрошено працівників КНПП, Природного заповідника «Горгани», членів інших неурядових організацій, таких як «Еко-плай», «Центр соціальних і ділових ініціатив м. Яремче», Природничий клуб «Кедрина», «Сатурнія», «Туристична асоціація «Карпати ЕкоКрай», «Фонд розвитку територіальної громади с. Татарів».
        Тренером за результатами конкурсного відбору став Андрій Круп’як, м. Надвірна.
        Окрім отримання теоретичних основ волонтерства, таких як мотивація, джерела стимулу та заохочення, в інтерактивній формі учасники тренінгу спробували сформувати потенційне коло волонтерів та детально прописати для них завдання по трьох напрямках, що є актуальними для територіальної громади Яремчанщини:
    – Провести інвентаризацію джерел забруднення р. Прут та її приток на території Карпатського НПП;
    – Провести опитування та одночасно поширити інформацію про шкідливість для довкілля фосфатів, що містяться в миючих засобах;
    – Взяти участь у відновленні туристичного маршруту на г. Говерла.
        Окрім того, за допомогою консультаційної підтримки тренера, буде розроблено Інструкцію з управління волонтерами.

    Марта Корчемлюк, координатор проекту.

    dscn6132

    dscn6069

     

     

  •  

       joomplu:154      Минув рік з початку першого досвіду Карпатського національного природного парку долучатися до так званих «зелених тижнів» або тижнів екологічного споживача.
         Це тижневі інформаційно-просвітницькі кампанії, що мають на меті популяризацію екологічного стилю в повсякденному житті, формування розуміння кожним громадянином поняття відповідального споживання. На теренах Яреманщини всі заходи проводяться у тісній співпраці громадської екологічної організації «МАМА-86-Яремче» з Карпатським національним природним парком. 
         В цьому році «зелений тиждень» тривав з 28 вересня по 4 жовтня і був присвячений проблемі сталого харчування, що є одним із ключових аспектів сталого споживання. Мета кампанії пояснити, як в простий та доступний звичайним людям спосіб зробити практичний внесок у справу збереження довкілля для нинішнього та майбутнього поколінь. Особлива увага приділялася просвітницькій роботі з молоддю. В школах Яречанського МВО та серед місцевого населення працівниками КНПП проводилася низка інформаційних заходів, в яких взяло участь понад 1000 чоловік.

         ДОВІДКОВО: «Тижні екологічного споживача» в Україні проводяться з 2012 року Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» за підтримки Шведського товариства охорони природи та у співпраці з різними партнерськими організаціями. Інформаційні матеріали ви зможете знайти на веб-сторінці: http://www.mama-86.org.ua

    joomplu:155  

    joomplu:156

    dscn5979

    dscn5947

     

     

  • joomplu:151       Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» за підтримки Міністерства екології та природних ресурсів на базі Карпатського національного природного парку 26-27 вересня 2013 р. провів науково-практичний семінар "Інтерпретація природи в установах природно-заповідного фонду" для представників відділів екоосвіти установ ПЗФ України.
         Метою заходу було підвищення кваліфікації представників відділів екоосвіти установ ПЗФ України. Знайомство з новими підходами до еколого-просвітньої діяльності в установах ПЗФ: практика екскурсії (інтерпретації природи), інтерактивні методи роботи з відвідувачами, розробка стратегічної програми еколого-просвітньої роботи, робота з громадськістю.
        Цей рідкісний за вітчизняними мірками захід зібрав освітян з 40 природооохоронних територій. Колеги мали можливість ділитись досвідом та отримувати нові знання. Тренер заходу Джейн Біті, консультант з інтерпретації природи, з двадцятирічним досвідом роботи в національних парках Нової Зеландії та США, член управління Американської асоціації з інтерпретації, допомогла подивитись на освітній процес на природоохоронних територіях з іншої точки зору та поділилась закордонним досвідом.

         Барбара Таушер, голова програми «Освіта та сталий розвиток», Всесвітній фонд природи (WWF), Австрія, гостя семінару, розповіла про досвід роботи організації в галузі освіти для сталого розвитку.

         Від імені господарів заходу учасників круглого столу привітала Олеся Петрович, яка опікується освітянами в Міністерстві екології та природних ресурсів.

         Олена Тарасова - координатор проекту «Нарощування потенціалу для збереження біорізноманіття в Україні: створення мережі та підвищення рівня освіти», в рамках якого відбувся науково-практичний семінар, закликала присутніх через Національний осередок приєднатися до Міжнародної мережі викладачів і практиків зі збереження біорізноманіття і таким чином отримати доступ до сучасних освітніх матеріалів і створити платформу для обміну досвідом та ідеями. Також вона презентувала методичні матеріали, розроблені Центром зі збереження біорізноманіття та охорони природи при Американському музеї природничої історії в Нью-Йорку (США), що вперше перекладені українською мовою та адаптовані для використання у вітчизняних установах ПЗФ.

        Всі матеріали доступні для зареєстрованих учасників Мережі на сторінці оновленого сайту cоnservation.in.ua.

        Усім присутнім було запропоновано прямо на місці заповнити анкети і долучитися до Мережі викладачів і практиків зі збереження біорізноманіття.
        Окрім того, для учасників семінару було проведено екскурсії в виставковій залі екотуристичного візит-центру Карпатського НПП та на еколого-пізнавальній стежці «Стежка Довбуша». Також відвідали «Літній клас» та вольєрне господарство.

        Семінар проводився у рамках проекту «Нарощування потенціалу для збереження біорізноманіття в Україні: створення мережі та підвищення рівня освіти», що впроваджується Українським екологічним клубом «Зелена Хвиля» спільно з Центром зі збереження біорізноманіття та охорони природи при Американському музеї природничої історії в Нью-Йорку (США) за підтримки фонду MAVA FOUNDATION POUR LA NATURE.

    joomplu:152 

     joomplu:153

     

     

     

  • joomplu:150     В приміщенні екотуристичного візит-центру Карпатського національного природного парку в місті Яремчі 23-24 вересня громадська організація «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» провела науково-практичний семінар «Досвід вищих навчальних закладів України у збереженні біорізноманіття».

        Семінар проводився у рамках проекту «Нарощування потенціалу для збереження біорізноманіття в Україні: створення мережі та підвищення рівня освіти», що впроваджується Українським екологічним клубом «Зелена Хвиля» спільно з Центром зі збереження біорізноманіття та охорони природи при Американському музеї природничої історії в Нью-Йорку (США).

        Метою заходу була презентація сучасних освітніх матеріалів, розроблених Центром зі збереження біорізноманіття та охорони природи (Нью-Йорк, США) та адаптованих вітчизняними експертами у галузі збереження біорізноманіття. Кожна з тем презентованих матеріалів була розроблена спеціалістами у відповідній галузі, успішно апробована у багатьох країнах світу, а тепер пропонується і українським викладачам.

        Семінар відвідали учасники з різних куточків України, майже всі з яких торкаються теми збереження біорізноманіття у своїх предметах. Під час семінару учасники мали змогу поділитись досвідом викладання предметів дотичних до збереження біорізноманіття, отримати нові знання щодо активного викладання, а також дізнатись та на практиці освоїти запропоновані підходи та методи досліджень, які можна використовувати у викладанні.

        Важливо, що до сьогодні в Україні не проводиться цілеспрямованої підготовки спеціалістів зі збереження біорізноманіття або біології охорони природи. Не існує навіть окремої дисципліни, хоча її компоненти викладаються в рамках інших курсів вищих навчальних заходів. Брак систематизованих матеріалів значно ускладнює підготовку і самопідготовку фахівців, які мають здійснювати природоохоронні заходи та провадити ефективну освітньо-виховну роботу серед громадськості.

  •      З метою створення сприятливих умов під час гону (реву) оленя благородного та нересту форелі струмкової в Карпатському національному природному паркуз 15 вересня по 1 листопадаоголошується осінній період тиші та двомісячник охорони рибних багатств.
         Під час періоду тиші на території парку заборонено:
    ‒ неорганізоване масове відвідування лісових масивів місцевим населенням та відпочиваючими;
    ‒ перебування в лісі з метою збору ягід,грибів та лікарських трав;
    ‒ ¬проїзд в лісові масиви автотранспортних засобів через створення ниминадмірного шуму;
    ‒ будь-яке відхилення від туристичних маршрутів;
    ‒ організацію масових, спортивних і видовищних заходів.
    В разі порушення спокою тварин винні каратимуться згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 5 і 68), «Про природно-заповідний фонд України» (ст. 40 і 60) та Постанови Кабінету Міністрів України № 541.
                                                                                            Адміністрація Карпатського НПП